Рішення № 77164734, 11.10.2018, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/6180/17

Провадження № 2/263/1462/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 жовтня 2018 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:головуючого – судді Скрипниченко Т. І., при секретарі – Диміч Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

22 травня 2017 року Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 25.07.2006 року у розмірі 55194,26 грн. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 25.07.2006 року з відповідачем було укладено договір без номеру, відповідно умов якого, ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов укладеного договору, договір складається з заяви позичальника, умов та правил надання банківських послуг. У порушення ст.ст.526,527,530 ЦК України та умов договору відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 30.04.2017 має заборгованість в загальній сумі 55194,26 грн., яка складається з заборгованості за кредитом 4843,37 грн., заборгованості за процентами за користування кредитом 44046,40 грн.; 3200 грн. заборгованість за пенею та комісією; штрафів відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг в сумі 500 грн. - фіксована частина та 2604,49 грн. - процентна складова. Позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 55194,26 грн., судовий збір в сумі 1600 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, наполягала на задоволенні. У відповіді на відзив на позовну заяву зазначено, що відповідно до пунктів 3.1.1 правил користування платіжною карткою граничний строк дії картки (місяць і рік) вказано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінчення строку дії картки. За висновками Верховного Суду України про застосування ст.257 ЦК України до правовідносин, у яких використовується платіжні картки як спосіб надання/отримання кредитних коштів, за таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту у повному обсязі – зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору. Згідно з довідкою про видачу кредитних карт, виданих за договором б/н від 25.07.2006 року, картка №5211537324632921 була надана Відповідачу зі строком дії до останнього дня 07.2016. Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача 19.05.2017 року – до спливу строку дії позовної давності. В подальшому представник позивача в судове засідання не прибула, надавши заяву про розгляд справи за її відсутність.

Відповідач у судовому засіданні зазначила, що не визнає позовні вимоги, оскільки договір з позивачем не укладала, на підставі якого було надано кредит у даній заяві містить не її підпис, вважає, що підпис підроблений, кредитні картки в банку не отримувала, просила визнати кредитний договір недійним, у разі визнання договору недійсним, відсутні підстави для задоволення позову. На фотографіях наданих позивачем з сайту банку, де зображено жінку з кредитною карткою в руках, зазначила, що впізнає себе, в подальшому зазначила, що схожа на фото, але це не вона. У відзиві на позовну заяву зазначено, що не згодна з позовними вимогами, з тієї підстави, що позивачем пропущено строк позовної давності на подачу позову до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у позові.

Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи в їхній сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов ПАТ КБ «Приватбанк» підлягає задоволенню частково.

Судом встановлено, що відповідно до заяви-анкети, ОСОБА_1 25.07.2006 року уклала кредитний договір б\н, з позивачем та отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. ОСОБА_1 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві 25.07.2006 року.

У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Доказів, того, що ОСОБА_1 25.07.2006 року не укладала кредитний договір б\н, з позивачем та не отримала кредит у розмірі 5000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, суду не надано.

Судом забезпечкено під час розгляду справи рівність прав учасників судового процесу з надання суду доказів, за клопотанням відповідача оголошувалося перерви у розгляді справи та надавлася можливість надати суду усі свої докази на спростування доводів позивача. Відповідно до вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Відповідачем зустрічних позовних вимог до позивача щодо визнання договору недійсним не надано. Тому суд виходить зі змісту вимог ст. 204 ЦК України, яка переббачає презумцію правомірності правочину та з предмету позову.

Так, відповідно до п.6.5 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту.

Відповідно до ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Отже, враховуючи, що відповідач прийняв пропозицію позивача та приєднався до кредитного договору шляхом підписання анкети-заяви, що свідчить про дотримання форми договору визначеної законом, з вимогами про розірвання чи визнання недійсним кредитного договору не звертався, активно користувався карткою, в тому числі неодноразово здійснював погашення заборгованості та не заперечував того, що винен банку кошти в розмірі отриманої від нього суми, тому суд приходить до висновку про доведеність факту наявності між сторонами виниклих кредитних відносин.

При цьому Умови та Правила надання банківських послуг та Тарифи банку є складовою частиною кредитного договору, при яких підпис під ними не потрібен, якщо вони були чинними на час укладення договору.

Останній платіж по картці був зроблений 12.08.2014 року, у зв’язку з чим станом на 30.04.2017 року утворилась заборгованість в розмірі 55194,26 грн., яка складається з: 4843,37 грн. – заборгованість за кредитом; 44046,40 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 3200,00 грн. – заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до п.8.6 Умов та правил надання банківських послуг, – 500 грн. (фіксована частина) та 2604,49 грн. (процентна складова).

Відповідно до п.п.5.5 «Правил користування платіжною карткою» за користування кредитом банк нараховує відсотки в розмірі встановленому тарифами банку із розрахунку 360 календарних днів у році. Згідно п.п.6.6 у випадку виникнення простроченого зобов’язання клієнт сплачує банку пеню та штраф. Відповідно до п.6.5 Умов та Правил надання банківських послуг, позичальник зобов’язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, також оплачувати комісію на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п.п.5.3, 5.4, 8.6 Умов та правил надання банківських послуг, строк та порядок погашення по кредиту по платіжним карткам з установленим мінімальним обов’язковим платежем наведений у Пам’ятці клієнту, яка є невід’ємною частиною договору. Платіж включає плату за використання кредитом, передбачену тарифами та частину заборгованості по кредиту. Строк погашення по кредиту по платіжним карткам без встановленого мінімального обов’язкового платежу, виконується в наступному порядку: строк погашення процентів по кредиту щомісячно за попередній місяць; строк погашення кредиту в повному обсязі, не пізніше останнього дня місяця, вказаного на платіжній картці. За користування кредитом банк нараховує відсотки у розмірі, встановленому тарифами банку. При порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов’язань, передбачених цим договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф в розмірі 500грн. + 5% від суми позову.

Вимогами ст. 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов’язання.

Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк зобов'язується надати кредит позичальнику в розмірі й на умовах передбачених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

На підставі п. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до пунктів 9.3, 9.12 Умов і правил надання банківських послуг, картрахунки відкриті на необмежений строк. Договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично пролонговується на той же строк.

Письмової заяви ні про закриття рахунку, ні про припинення договору відповідач до банку не надавав, у зв'язку з чим на підставі норм, передбачених Умовами і правилами надання банківських послуг, договір було продовжено на такий же строк.

Отже, Умовами та правилами надання банківських послуг ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК" передбачена пролонгація договору, яка полягає у продовженні його строку зі збереженням тих умов, на яких його було укладено, зокрема щодо самої умови про порядок пролонгації договору, які також залишаються чинними.

Факт виконання ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» умов кредитного договору підтверджується матеріалами справи. Таким чином, у судовому засідання встановлено, що позивач свої зобов’язання за даним кредитним договором виконав.

Згідно ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції» (яка діяла на час виникнення задборговнаості) на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов’язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов’язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 № 1275-р, місто Маріуполь (Маріупольська міська рада) відноситься до населеного пункту, на території якого здійснювалася антитерористична операція.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1.

Виходячи з наведеного, з відповідача не підлягає стягненню штраф у розмірі 500 грн. - фіксована частина та 2604,49 грн. - процентна складова.

Що стосується посилання відповідача на пропущення строків позовної давності, то суд виходить з наступного.

Відповідно д ост.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно до ст.257 ЦК України до вимоги про стягнення суми заборгованості за кредитом застосовується загальний строк позовної давності - три роки.

Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України.

Відповідно до ст.266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно, тощо).

Згідно до ч. 3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч.1, 5 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Таким чином, у разі неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

У звязку з наведеним, суд приходить до висновку про те, що у випадку неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначено періодичними щомісячними платежами, починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки, а не закінчення строку дії договору.

Правова позиція та аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду України від 19 березня 2014 року у справі №6-14 цс 14, яка є обов’язковою для судів.

Згідно довідки наданої позивачем, ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1)згідно кредитного договору б/н від 25.07.2006 року отримала картки №4149605364048918, №52511537324632921, про що надані підтверджувальні фотокартки особи, яка їх отримала, остання з яких має термін дії до останнього дня місяця 07.2016 року. Та згідно розрахунку заборгованості, остання операція з погашення кредиту була проведена 12.08.2014 року на суму 340 гривень.

Оскільки відповідач здійснив останній платіж 12.08.2014, а позивач звернувся до суду 22.05.2017 року, строк позовної давності не збіг.

Щодо вимоги відповідача про визнання договору кредиту недійним, суд не може розглядати такі вимоги з наведенх вище підстав, оскільки зустрічний позов з такими вимогами відповідачем не подавався, тому суд розцінює таке посилання відповідача, як підставу обґрунтування свої позиції за позовам ПАТ КБ «Приватбанк».

Таким чином, оскільки умови кредитного договору не виконує, з відповідача слід стягнути на користь позивача: 4843,37 грн. заборгованість за кредитом; 44046,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, що загалом складає 48889,77 грн.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, оскільки позовні вимоги задоволений частково, судовий збір з відповідача необхідно стягнути пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 1417,6 гривень на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1, яка зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 49 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 01001, м.Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570 (рах. №29092829003111) МФО 305299) заборгованість за кредитним договором б/н від 25.07.2006 року у розмірі 48889,77 грн. (сорок вісім тисяч вісімсот вісімдесят дев'ять 77 коп.), з них: 4843,37 грн. заборгованість за кредитом; 44046,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ 14360570 судовий збір у розмірі 1417,6 грн

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Т. І. Скрипниченко