Вирок № 77161539, 17.10.2018, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Справа №225/634/18

Провадження №1-кп/225/182/2018

В И Р О К

іменем України

17 жовтня 2018 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Качаленка Є.В.,

за участю:

секретаря Федорцової І.С.,

прокурора Райкун Г.В.

захисника Туренка А.П.,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017050220001767 від 13.12.2017 року відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Артемове м.Дзержинська Донецької області, громадянин України, освіта початкова середня (3 класи), неодружений, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий:

1) 17.12.2003 року Дзержинським міським судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст. 185, 70, 75, 76 КК України до 3 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 28.05.2004 року звільнення скасовано, направлено в місця позбавлення волі; звільнений 31.7.2006 року умовно-достроково на 11 місяців 20 днів

2) 07.08.2008 року Дзержинським міським судом за ч.2 ст.15 ч.2 ст.186, 75, 76 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки; 01.10.2009 року звільнення скасовано, направлено в місця позбавлення волі;

3) 22.04.2010 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.2 ст.297, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 24.04.2014 по відбуттю строку покарання;

4) 14.11.2017 року Дзержинським міським судом Донецької області за ч.1 ст. 296 КК України до 3 місяців арешту, 28.03.2018 звільнений по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,

ВСТАНОВИВ:

07.12.2017 року близько 18 години 15 хвилин, ОСОБА_2, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, знаходячись навпроти гаражу розташованого між будинками №3 та №5 (з тильної сторони) по вулиці Соцгородок в с. Північне м. Торецька Донецької області, підійшов ззаду до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та з метою відкритого викрадення чужого майна, усвідомлюючи відкритий характер своїх дій і розуміючи, що його дії є очевидними для сторонніх осіб , в тому числі для ОСОБА_3, з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, наніс один удар по голові ззаду, один удар в область потилиці, один удар в область скроні та один удар по спині, після чого вирвав рукою жіночу сумку, яка перебувала в правій руці ОСОБА_3, вартістю 350 гривень, в якій знаходились грошові кошти в розмірі 1000 гривень, пудра марки «Luxe - F040817, 10g», вартістю 300 гривень, тональний крем марки "Avon-True-nutra effects, BB, 30 ml", вартістю 250 гривень, губна помада марки «Avon-ultra beauty», вартістю 70 гривень; туш марки "Faberlic-Revolute X2 mascara", вартістю 100 гривень, та 0,5 кг печива «Пальчик», вартістю 22 гривні 50 копійок, завдавши тим самим потерпілій ОСОБА_3 майнову шкоду на загальну суму 1742 грн. 50 коп. Після цього ОСОБА_2 з викраденим майном з місця скоєння злочину втік, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, а саме викинув сумку біля будинку №2 по вул.Соцгородок в с.Північне м.Торецька Донецької області.

02 жовтня 2018 року у м.Торецьку між прокурором Торецького відділу Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Райкун Г.В. та обвинуваченим ОСОБА_2 у присутності захисника Туренка А.П. було укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до змісту даної угоди викладено формулювання обвинувачення за ч.2 ст.186 КК України, ОСОБА_2 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні в обсязі обвинувачення у судовому засіданні. У вказаній угоді сторони визначили покарання, яке повинен понести ОСОБА_2 за ч.2 ст.186 КК України - 4 (чотири) роки позбавлення волі.

Відповідно до змісту угоди обвинуваченому ОСОБА_2 роз'яснено наслідки укладення та затвердження угоди, обмеження, підстави оскарження вироку, наслідки невиконання угоди і відповідальність за ст.389-1 КК України.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні ним злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України визнав повністю, пояснив, що обставини кримінального провадження, кваліфікацію своїх дій не оспорює, щиро кається у вчиненому, просив суд затвердити угоду про визнання винуватості між ним та прокурором, призначити узгоджене сторонами покарання.

Прокурор та захисник просили затвердити угоду і призначити узгоджене покарання.

Встановлюючи наявність фактичних підстав для визнання обвинуваченим винуватості, суд зауважує, що в ході судового розгляду було досліджено надані прокурором матеріали кримінального провадження, що містять письмові докази, та матеріали, що характеризують особу обвинуваченого.

Суд дійшов висновку, що обвинувачений ОСОБА_2 винуватий у вчиненні інкримінованого йому злочину і його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно.

Перевіряючи відповідність угоди вимогам КПК України, перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд відповідно до вимог ст.474 КПК України з'ясував у обвинуваченого ОСОБА_2 усвідомлення порядку на наслідків укладення угоди, а саме: що він цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо злочинів, у вчиненні яких його обвинувачують; право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; право мати захисника або захищатися самостійно; право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; наслідки укладення та затвердження угод, наслідки їх невиконання, передбачені статтями 473, 476 КПК України; характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, зокрема стягнення процесуальних витрат.

Вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин за ч.2 ст.186 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, від якого у даному випадку є потерпіла.

Відповідно до абзацу п'ятого частини четвертої статті 469 КПК України у редакції Закону №1950-VIII від 16.03.2017 - угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Суду було надано таку письмову згоду потерпілої ОСОБА_3 на укладення угоди про визнання винуватості прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 у якій потерпіла зазначила, що покарання слід визначити у передбачених ч.2 ст.186 КК України межах.

Суд заслухав сторони - прокурора, обвинуваченого ОСОБА_2, захисника і переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Відтак суд дійшов висновку, що угода про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_2 відповідає вимогам КПК України.

Перевіряючи узгоджене сторонами в угоді про визнання винуватості з обвинуваченим ОСОБА_2 покарання на відповідність вимогам Кримінального кодексу України суд зауважує, що вчинений обвинуваченим ОСОБА_2 злочин за ч.2 ст.186 КК України відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він не працює, неодружений, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, раніше судимий, наявна обставина, що пом'якшує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.66 КК України, а саме - щире каяття, а також обставина, що обтяжує покарання ОСОБА_2 відповідно до ст.67 КК України, а саме - рецидив злочинів. Відповідно до змісту висновку досудової доповіді щодо обвинуваченого ОСОБА_2 виправлення особи без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк може становити високу небезпеку для суспільства.

Тому суд вважає обгрунтованим узгоджене сторонами покарання обвинуваченому ОСОБА_2 у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

Процесуальні витрати прокурором не заявлені. Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Запобіжні заходи на досудовому слідстві не застосовувались.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 02 жовтня 2018 року, укладену у місті Торецьку між прокурором Райкун Г.В. та підозрюваним ОСОБА_2 про визнання останнім винуватості у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання на виконання вироку.

Речові докази: сумка марки «Avon - Signature Collection», пудра марки - «Luxe F040817», тональний крем марки «Avon - True - nutra effects», губна помада марки «Avon - ultra beauty», туш марки « Faberlic - Revolute X2 mascara» - залишити ОСОБА_3 як законному власнику.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення виключно з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: