Ухвала суду № 77161361, 17.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/25901/18

Провадження 1-кс/127/13489/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Ковбаса Ю.П., розглянувши в залі Вінницького міського суду Вінницької області клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області капітана юстиції Лемещука Артура Ігоровича, про накладення арешту на майно, яке вилучено в ході обшуку будинку, де проживає ОСОБА_2, який відбувався 12.10.2018, а саме: грошові кошти загальною кількістю 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень, за відсутності фіксації судового розгляду технічними засобами, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшло вищевказане клопотання слідчого Лемещук А.І., яке погоджене з прокурором, про накладення арешту на майно.

Клопотання мотивовано тим, що у провадженні слідчого перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017020000000235 від 03.07.2017, за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, у зв'язку із чим у органу досудового розслідування постала необхідність у застосуванні заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно.

Під час розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що протягом 2017 року, ОСОБА_2, будучи службовою особою виробничого підрозділу «Жмеринська дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Південно-Західна залізниця» ПАТ «Українська залізниця» (далі - Жмеринська дирекція), яке є юридичною особою публічного права, одержав неправомірну вигоду у великих розмірах за надання переваг суб'єктам господарювання в подачі-прибиранні вантажних вагонів під навантаження-вивантаження, прискорення руху вантажних вагонів на проміжних станціях між вантажовідправником та вантажоодержувачем.

Протягом 2017 року, ОСОБА_2 згідно наказу №517 від 04.08.2003, перебував на посаді першого заступника начальника Жмеринської дирекції та виконував згідно своєї посадової інструкції організаційно-розпорядчі функції, зокрема:

- здійснював загальне керівництво роботою підпорядкованих відділів, в тому числі відділом перевезень (п.2.1 посадової інструкції);

- координував роботу відділу перевезень в питаннях забезпечення безперебійності виконання графіка руху поїздів (п.2.2. посадової інструкції);

- відав питаннями комплексного обслуговування вантажних та пасажирських перевезень, збільшення їх кількості і прибутковості (п.2.5 посадової інструкції).

Під час досудового слідства встановлено, що ПАТ «Українська залізниця», її структурними підрозділами, в тому числі Жмеринською дирекцією та різними суб'єктами господарської діяльності (Вантажовласник) було укладено договори про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги. Відповідно до положень вказаних договорів, які є типовими, передбачено відкриття особового рахунку Вантажовласнику і присвоєння персонального коду для подальшої роботи та здійснення розрахунків за надані послуги, які відбуваються в безготівковій формі. Приймання до перевезення та видача вантажів Вантажовласника, подача під навантаження/вивантаження вагонів (контейнерів) здійснюється Жмеринською дирекцією на підставі затверджених планів і заявок Вантажовласника.

Однак, враховуючи об'єктивні та суб'єктивні причини (відсутність необхідної кількості вагонів (контейнерів) для повного забезпечення заявок Вантажовласника, відсутність палива, необхідної кількості працівників тощо), ряд Вантажовласників та/або інших осіб, які надають посередницькі послуги третім особам в організації вантажних перевезень залізничним шляхом, розуміючи та усвідомлюючи те, що надання або ненадання під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях залежить від конкретних службових осіб Жмеринської дирекції, зокрема ОСОБА_2, пропонували (обіцяли) та надавали вказаній службовій особі неправомірну вигоду.

В свою чергу, ОСОБА_2, виконуючи визначені посадовою інструкцією свої службові обов'язки, маючи єдиний злочинний задум, корисливий мотив, приймав вказані пропозиції (обіцянки) та одержував неправомірну вигоду за вчинення вищевказаних дій з використанням наданого йому службового становища при наступних обставинах.

Так, протягом 2017 року, ОСОБА_2, маючи злочинний умисел, корисливий мотив, направлений на одержання неправомірної вигоди, прийняв пропозицію (обіцянку) неправомірної вигоди від ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Атлантік груп» (код ЄДРПОУ 40641829), ТОВ «ТЕК Атлантік» (код ЄДРПОУ 40645226) та інших підприємств, за надання вказаним суб'єктам господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримки вагонів на залізничних станціях.

З метою безпосереднього виконання злочинного задуму, ОСОБА_2, використовуючи номер оператора мобільного зв'язку 067-506-94-64 надав номер своєї особистої банківської картки ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» НОМЕР_1 для перерахунку неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів. В подальшому, ОСОБА_2, використовуючи вищевказаний номер оператора мобільного зв'язку, в телефонному режимі одержував інформацію щодо надання вищевказаним суб'єктам господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості по конкретним залізничним станціям. Одержавши вказану інформацію ОСОБА_2, використовуючи своє службове становище, виконував вищевказані «замовлення».

Як результат виконаних дій в інтересах вищевказаних суб'єктів господарювання, протягом 2017 року ОСОБА_2 одержав на вищевказаний банківський картковий рахунок неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 344 900 гривень.

Таким чином, протягом 2017 року, ОСОБА_2, будучи службовою особою, з корисливих мотивів, одержав неправомірну вигоду на загальну суму 344 900 гривень, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України - одержання службовою особою неправомірної вигоди у великих розмірах.

В ході обшуку будинку, де проживає ОСОБА_2, який відбувався 12.10.2018 у кабінеті ОСОБА_2 було вилучено грошові кошти у національній валюті загальною кількістю 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

12.10.2018, ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років та відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України віднесений до тяжких злочинів.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання. Так як ч. 3 ст. 368 КК України передбачають такий вид покарання як конфіскація всього майна особи, існують підстави для накладення арешту на грошові кошти у сумі 24000 гривень, вилучених ході обшуку помешкання, де проживає ОСОБА_2 з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.

Керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 170, 171 КПК України, слідчий просив суд клопотання задовольнити.

Слідчий в судове засідання не з'явився, завчасно подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність.

Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов'язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Так, згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

В силу ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

В рамках кримінального провадження № 42017020000000235 від 03.07.2017, за підозрою ОСОБА_2, ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 КК України, майно, на яке слідчий просить накласти арешт необхідне з метою забезпечення конфіскації майна, оскільки санкція статті по якій особам повідомлено про підозру, передбачає конфіскацію майна.

З огляду на вищенаведене, а також враховуючи те, що вилучене під час обшуку майно може бути використане як доказ під час досудового розслідування кримінального провадження, з метою з'ясування дійсних обставин події кримінального правопорушення, а також, з метою унеможливлення подальшого відчуження вказаного майна на час досудового розслідування та забезпечення схоронності даного майна, так як санкція ч. 3, 4 ст. 368 КК України, передбачає конфіскацію майна, тому слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області капітана юстиції Лемещука Артура Ігоровича, про накладення арешту на майно, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 131, 132, 170, 171, 172, 174, 175 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області капітана юстиції Лемещука Артура Ігоровича - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучено в ході обшуку будинку, де проживає ОСОБА_2, який відбувався 12.10.2018, а саме: грошові кошти загальною кількістю 24000 (двадцять чотири тисячі) гривень.

Виконання та контроль за виконанням ухвали суду покласти на слідчого в ОВС слідчого відділу Управління СБ України у Вінницькій області капітана юстиції Лемещука Артура Ігоровича.

Зобов'язати прокурора повідомити заінтересованих осіб про накладання арешту на вищевказане майно.

Арешт майна може бути скасований - підозрюваним, обвинуваченим, їх захисником, законним представником, іншим власником або володільцем майна, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, за їх клопотанням до суду про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення, однак її оскарження не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя