Ухвала суду № 77161234, 16.10.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа 127/25935/18

Провадження 1-кс/127/13514/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді Ковбаси Ю.П.,

секретаря Предан А.А.,

за участю прокурора Чернова А.В.,

підозрюваного ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, в рамках кримінального провадження № 12018020020004033 внесеного до ЄРДР 15.10.2018, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, народився в місті Вінниця, не працює, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, має на утриманні малолітню дитину, раніше судимий,

який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

16.10.2018 до Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3, яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1.

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12018020020004033 від 15.10.2018, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_1, маючи не зняту і непогашену судимість за вчинення злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та вчинив новий тяжкий умисний корисливий злочин.

Так, 14 жовтня 2018 року близько 20:00 год. ОСОБА_1, перебуваючи за адресою: місто Вінниця, вулиця Олега Антонова, будинок 2, в другому під’їзді на сходах четвертого поверху зустрів раніше знайомого ОСОБА_4. На ґрунті неприязних стосунків з останнім ОСОБА_1, діючи умисно, двома руками штовхнув ОСОБА_4, після чого наніс йому один удар кулаком руки в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4В, впав на сходинкову клітину між 3-ім та 4-им поверхами. В цей час у ОСОБА_1 виник умисел, направлений на відкрите заволодіння майном ОСОБА_4

Реалізовуючи цей умисел, діючи повторно, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що ОСОБА_4 володіє матеріальними цінностями, будучи підбурюваним жагою до легкої наживи та протиправного збагачення, умисно, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, продовжив застосовувати насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров’я потерпілого ОСОБА_4, а саме - наніс останньому декілька ударів кулаками по голові, після чого заволодів належними ОСОБА_4 мобільним телефоном марки «Fly», який ОСОБА_1 вирвав з руки потерпілого, та планшетом невстановленої марки, який ОСОБА_1 дістав з кишені штанів потерпілого. Загальна вартість викраденого у ОСОБА_4 майна складає близько 15500 грн.

У подальшому ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріального збитку на суму 15 500 грн.

Таким чином, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_5, тимчасово непрацюючий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 та фактично проживаючий за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, одружений, раніше судимийза вчинення злочинів, передбачених ч. 2ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 (звільнений 19.12.2014 умовно-достроково), обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України - відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене повторно.

15.10.2018Лисому М.О. було повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України своєї вини не визнав.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме:

заявою про вчинений злочин від ОСОБА_4;

протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України;

показами потерпілого ОСОБА_4;

протоколом проведення слідчого експерименту за участі потерпілого;

довідками з МКЛ ШМД;

показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, тобто у вчиненні злочину, який відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є тяжким.

У вказаному кримінальному провадженні існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема:

переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 усвідомлює тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним в інкримінованому злочині. Окрім цього, ОСОБА_5 відразу після вчинення злочину зник з місця події та свідомо переховувався від працівників поліції.

незаконного впливу підозрюваного на потерпілого чи свідків, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. Перебуваючи на волі ОСОБА_5 матиме можливість на незаконного впливу на свідків та потерпілого з метою створення сприятливих для себе умов.

вчинити інший злочин, оскільки ОСОБА_5будучи раніше судимим за скоєння умисних корисливих злочинів, на шлях виправлення не став та вчинив новий умисний корисливий злочин, а також систематично зловживає спиртними напоями, веде антисоціальний спосіб життя.

перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний не має постійного місця роботи, а наявні соціальні зв’язки, зокрема дружина та малолітня дитина не стали для нього перешкодою щодо вчинення умисного тяжкого злочину.

Враховуючи викладене, особу підозрюваного ОСОБА_5, його вік, матеріальний стан, а також те, що він офіційно не працює, не має постійного джерела доходів, раніше судимий, проте, належних висновків після цього не зробив та знову вчинив умисний тяжкий злочин, а тому наявні усі підстави вважати про схильність останнього до вчинення протиправних діянь, наявність можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду, ухилятись від проведення слідчих дій, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити нові кримінальні правопорушення. Вказане свідчить про наявність ризиків, яким неможливо запобігти шляхом застосування більш м’якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, так як ОСОБА_5 вчинив зазначений злочин із застосуванням насильства.

Враховуючи неможливість запобігання зазначеним ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просив слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, суду пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили суд застосувати запобіжний захід не пов’язаний із позбавленням волі, оскільки ризики недоведені, а підозра необгрунтована.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також іншим чином перешкоджати кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров’я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, не працює, одружений, хоча разом із дружиною не проживає, утримує малолітню дитину, раніше неодноразово судимий.

Проте, органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Крім того, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а тому враховуючи обставини кримінального правопорушення, його наслідки, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також те, що підозрюваний раніше судимий за вчинення аналогічного злочину у якому підозрюється, тому слідчий суддя вважає, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про його підвищену суспільну небезпечність та унеможливлює обрання йому більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м’якого запобіжного заходу ОСОБА_1 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України – обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме – тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених названим Кодексом, проте з урахуванням обставин та наслідків кримінального правопорушення, яке вчинене із застосуванням насильства та нанесенням тілесних ушкоджень, слідчий суддя вважає, що відсутні обґрунтовані підстави для визначення ОСОБА_1 розміру застави.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176, 177, 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 400 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого слідчого відділення Лівобережного відділення поліції Вінницького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_1, тобто до 00 години 10 хвилин 13 грудня 2018 року.

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 13 грудня 2018 року.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя