Ухвала суду № 77158994, 17.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

17 жовтня 2018 р.Справа № 820/15855/14 Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Сіренко О.І. , Донець Л.О.

розглянувши у порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року по справі за адміністративним позовом заступника прокурора Харківської області в інтересах ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Харківської міської ради, треті особи: ОСОБА_1, ОСОБА_2 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -

В с т а н о в и л а:

08 вересня 2014 року до Харківського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов першого заступника прокурора м. Харкова до Харківської міської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії (справа № 820/15855/14).

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24 липня 2017 року задоволено клопотання представника Харківської міської ради про передачу справи № 820/15855/14 за адміністративним позовом заступника прокурора Харківської області (відбулась заміна позивача у зв'язку з ліквідацією прокуратури м. Харкова), що поданий у порядку статті 23 Закону N 1789-XII, до Харківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії для розгляду до Дзержинського районного суду м. Харкова.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року у задоволенні адміністративного позову прокуратурі Харківської області відмовлено.

09 липня 2018 року ОСОБА_1 на означене судове рішення подана апеляційна скарга разом із клопотанням про звільнення від сплати судового збору за її подання, з посиланням на факт отримання нею пенсії нижче прожиткового мінімуму та факти звільнення її від сплати судового збору при вирішення інших справ.

Ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року у задоволенні клопотання ОСОБА_1 відмовлено з тих підстав, що скаржниця проживає разом із сином працездатного віку, розмір судового збору, який скаржниця повинна сплатити за подання апеляційної скарги, складає 6% від суми її пенсії і інших доказів стосовно свого матеріального стану заявниця суду апеляційної інстанції не надала.

Ухвалою від 10 серпня 2018 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без руху, скаржниці наданий термін для надання оригіналу документа, що посвідчує факт сплати нею судового збору у розмірі 109,62 грн.

В заяві від 13 вересня 2018 року ОСОБА_1, заявляючи клопотання про звільнення її від сплати судового збору, зазначає, що вона проживає сама, так як її син ОСОБА_2 за адресою її проживання лише зареєстрований, що підтверджується Актом обстеження соціальним інспектором матеріально-побутових умов сім'ї від 03 березня 2017 року. Інших доходів окрім пенсії вона не має, що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних-осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків від 07 вересня 2018 року та довідкою від 13 вересня 2018 року Шевченківського ОУПФУ м. Харкова. У вересні 2018 року вона вимушена була проходити курс лікування і, відповідно, витрачати кошти на ліки, надаючи при цьому копії фіскальних чеків аптечних закладів. Крім того, скаржниця посилається на інформацію Мінсоцполітики України про розрахунки фактичного розміру прожиткового мінімуму за січень-грудень 2017 року та січень-травень 2018 року та невідповідність розміру її доходу, у вигляді пенсії, означеним розмірам прожиткового мінімуму.

За наведених обставин, просить звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року по справі № 820/15855/14.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Дійшовши висновку про обґрунтованість клопотання скаржника, колегія суддів зазначає, що положення статей КАС України та Закону України «Про судовий збір» не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи.

Європейський суд з прав людини вказує, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов'язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах, так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (п. 59 рішення ЄСПЛ від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» («Kreuz v. Poland»)). Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (п. 111 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі «Шишков проти Росії» («Shishkov v. Russia»)).

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п. 44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Kniat v. Poland»; пункти 63- 64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі «Jedamski and Jedamska v. Poland»).

Судом установлено, що скаржник ОСОБА_1, народження 1955 року, є пенсіонеркою та отримує пенсію за віком у розмірі 1.825,64 грн щомісячно. Офіційна інформація про наявність у ОСОБА_1 інших джерел доходу в матеріалах справи відсутня. Акт обстеження соціальним інспектором матеріально-побутових умов сім'ї скаржника посвідчує ту обставину, що син скаржника ОСОБА_2 не проживає разом з нею.

Колегія суддів зазначає, що споживчий кошик, це мінімальний набір найнеобхідніших для повноцінного життя людини продуктів харчування, товарів непродовольчої групи та різноманітних послуг. До споживчого кошика входять товари, що споживаються окремою людиною чи сім'єю протягом місяця або року. Від вартості споживчого кошика залежать мінімальна заробітна плата та пенсія, обсяг соціальної допомоги, тощо.

Аналіз інформації Мінсоцполітики України щодо наявних розрахунків фактичного розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у період з січня 2017 року по червень 2018 року у сукупності з інформацією пенсійного органу про розмір пенсії ОСОБА_1 і доводами останньої про наявність у неї таких статей витрат як витрати на оплату комунальних платежів, придбання ліків, дає підстави колегії суддів дійти висновку про обґрунтованість клопотання і наявність підстав для його задоволення.

Окрім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України забезпечення апеляційного оскарження судового рішення є однією з основних засад судочинства.

Інші доводи заявниці висновків суду не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року).

На підставі наведеного, керуючись ст. 133, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання ОСОБА_1 - задовольнити.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13 квітня 2018 року по справі № 820/15855/14.

Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Мельнікова Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Донець Л.О.