Постанова № 77158947, 10.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/1791/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Макаренко Я.М.

суддів: Донець Л.О. , Мінаєвої О.М.

за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018, головуючий суддя І інстанції А.О. Чеснокова, повне рішення складено 27.07.2018 р. по справі № 816/1791/18

за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2

до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області

про визнання незаконним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 звернулася до суду в інтересах малолітнього ОСОБА_2 з позовом, в якому просив:

- визнати незаконним та скасувати рішення від 21 травня 2018 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га;

-зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018р. позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області № 4236/0/26-18 від 21 травня 2018 року про відмову у наданні ОСОБА_2 дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

Зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2, подану його законним представником ОСОБА_1, від 27 квітня 2018 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову, подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність рішення чинному законодавству та принципам судочинства, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою зобов'язати відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту.

В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо її права на ефективний захист в суді у зв'язку з протиправною відмовою у наданні дозволу на розробку проекта землеустрою.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому посилаючись на безпідставність вимог апеляційної скарги, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в частині відмови в задоволенні позову в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27 квітня 2018 ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернулась до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га земель сільськогосподарського призначення державної власності за межами населених пунктів на території Новотагамлицького старостинського округу Машівського селищної ради Машівського району Полтавської області для ведення особистого селянського господарства /а.с. 19/. До заяви додано графічні матеріали із зображенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію паспорта та ідентифікаційного номера законного представника, копію свідоцтва про народження ОСОБА_2

Листом від 21 травня 2018 року № 4236/0/26-18 відповідач повідомив заявника про те, що за результатами розгляду додатків доданих до клопотання, а саме свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 23 серпня 2007 року, ОСОБА_2 досяг 11 років, тобто є неповнолітнім. Правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість, здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, що охороняються законом. Відповідно до статті 1 Закону України "Про особисте селянське господарство" особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, переробки і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг з використанням майна особистого селянського господарства. Враховуючи викладене у Головного управління відсутні правові підстави для задоволення заявленого клопотання /а.с. 21/.

Не погодившись з відмовою відповідача у наданні дозволу на розробку документації із землеустрою, позивач оскаржив її до суду.

Під час розгляду справи суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність відмови відповідача ОСОБА_2 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою. та задовольнив позов в зазначеній частині визнавши протиправною вказану відмову.

Разом з цим, суд першої інстанції дійшов висновку щодо захисту порушеного права позивача шляхом зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області повторно розглянути заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, відмовивши в задоволенні вимог про зобов'язання відповідача саме надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо обраного способу захисту порушеного права з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 6, 7 ст. 118 Земельного Кодексу України встановлено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення, зокрема особистого селянського господарства, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Таким чином, за приписами зазначеної норми рішення про надання або відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою приймається відповідним органом виконавчої влади за результатом розгляду клопотання поданого разом з графічними матеріалами та погодженням землекористувача.

Тобто, прийняттю рішення передує процедура розгляду певного пакету документів, визначених ст. 118 Земельного кодексу України та перевірки місця розташування земельної ділянки вимогам законів та відповідній документації.

З листа від 21 травня 2018 року № 4236/0/26-18 встановлено, що оскаржувана відмова Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області грунтується на тому, що ОСОБА_2 є неповнолітнім, а тому не має права вчиняти правочини спрямовані на безоплатне отримання земельної ділянки у власність.

Тобто, подане позивачем клопотанням разом з відповідними документами відповідачем на відповідність критеріям ст. 118 Земельного кодексу України щодо відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку, що є єдиною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не перевірялось.

Колегія суддів зазначає, що повноваження щодо перевірки відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів та наведеним документам, належить відповідачу, при цьому суд не може підміняти орган, на який чинним законодавством покладені такі повноваження.

Враховуючи, що перевірка відповідності місця розташування об'єкта вимогам законів, належить до повноважень відповідача, яким така перевірка не здійснювалась, у суду відсутні підстави для перевірки наявності або відсутності підстав встановлених ст. 118 Земельного кодексу України для надання позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 3 ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Отже, враховуючи, що суд першої інстанції дійшов висновку про скасування оскаржуваної відмови, прийнятої з підстав відсутності у ОСОБА_2 права вчиняти правочини спрямовані на безоплатне отримання земельної ділянки у власність, при цьому відповідачем клопотання позивача разом з відповідними документами не перевірялись на відповідність критеріям, встановленим ст. 118 Земельного кодексу України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови в задоволенні позовних вимог про зобов'язання Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області надати дозвіл ОСОБА_2 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність орієнтовною площею 2,00 га із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства на території Новотагамлицького старостинського округу Машівської селищної ради Машівського району Полтавської області за межами населеного пункту з урахуванням висновків суду.

Таким чином, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд дійшов правильних висновків в частині відмови в задоволенні позову і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах малолітнього ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.07.2018 по справі № 816/1791/18 в частині відмови в задоволенні позову залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Я.М. МакаренкоСудді(підпис) (підпис) Л.О. Донець О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 17.10.2018.