Постанова № 77158930, 10.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3675/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бондара В.О.

суддів: Калитки О. М. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Цибуковської А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду, від 09.07.2018, суддя Біленський О.О., вул. Мар'їнська, 18-Б-3, м. Харків, 61004 повний текст складено 09.07.18 по справі № 820/3675/17

за позовом ОСОБА_1

до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій,учасниками війни третя особа Головне управління Національної поліції в Харківській області

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2018 року ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із заявою в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії та прийняти рішення в порядку виконання постанови суду від 29.11.2017 року по справі №820/3675/17 за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року по справі №820/3675/17 заяву залишено без задоволення.

Не погодившись із судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити заяву ОСОБА_1 від 19.03.2018 року, подану в порядку ст.ст. 382,383 КАС України.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, з викладених підстав, заявник посилається на незаконність та необгрунтованість ухвали суду першої інстанції, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача, надавши пояснення, підтримав викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

В судовому засіданні представник третьої особи, посилаючись на законність та обгрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У надісланому відзиві на апеляційну скарг, керуючись викладеними доводами, просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року по справі №820/3675/17 залишити без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що відповідач по справі був належним чином повідомлений про час та дату слухання справи, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача та третьої особи, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як вимагалось в надісланих на її адресу матеріалах та у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни;

- зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно, з урахуванням висновків суду, розглянути документи, що є підставою для надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- зобов'язати Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни прийняти рішення про надання колишньому працівнику ГУМВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій;

- постановити окрему ухвалу і направити її на адресу Міністерства внутрішніх справ України в особі Міністра МВС України для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону Комісією Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни через порушення нею закону шляхом бездіяльності у вигляді неприйняття рішення відносно питання надання ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій, як вимагалось в надісланих на її адресу матеріалах та було зазначено у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 13.12.2016 року, яка є обов'язковою для виконання та прийняття Комісією протиправного рішення про надання ОСОБА_1 статусу учасника війни, на отримання якого не було мого волевиявлення.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду по справі від 29.11.2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Скасовано рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017 року про надання колишньому працівнику ГУ МВСУ в Харківській області майору міліції ОСОБА_1 статусу учасника війни. Зобов'язано Комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни повторно розглянути документи стосовно колишнього працівника ГУМВСУ в Харківській області майора міліції ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій з урахуванням висновків суду у даній справі та прийняти за результатами такого розгляду рішення. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вказана постанова Харківського окружного адміністративного суду не була оскаржена сторонами та набрала законної сили 29.12.2017 року.

З наявних матеріалів справи доказів вбачається, що представником позивача 09.01.2018 року було отримано виконавчий лист по вказаній справі.

19.03.2018 року до Харківського окружного адміністративного суду від позивача надійшла заява ОСОБА_1 від 19.03.2018 року в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії та прийняти рішення в порядку виконання постанови суду від 29.11.2017 року по справі №820/3675/17.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 року заяву ОСОБА_1 від 19.03.2018 року в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії та прийняти рішення в порядку виконання постанови суду від 29.11.2017 року по справі №820/3675/17 за позовом ОСОБА_1 до Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни, третя особа: Головне управління Національної поліції в Харківській області, про зобов'язання вчинити певні дії повернуто позивачу.

Повертаючи позивачу заяву від 19.03.2018р. суд виходив з того, що вона не відповідає вимогам визначеним в ст. 383 КАС України, а саме всупереч ч. 2 ст. 383 КАС України заявником у поданій 19.03.2018р. заяві не зазначено, зокрема, інформація про день пред'явлення виконавчого листа до виконання та інформація про хід виконавчого провадження.

Заявник не погодився з вказаною ухвалою та оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 20.03.2018 по справі № 820/3675/17 скасовано, а заяву ОСОБА_1 про визнання дій по виконанню рішення протиправними направлено до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 від 19.03.2018 року в порядку ст.383 КАС України, суд першої інстанції дійшов висновку про її необґрунтованість та відсутність підстав для її задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковим до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Колегія суддів зазначає, що Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" зазначив, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов'язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов'язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Таким чином, у відповідності до зазначених правових норм, зокрема, Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, судове рішення, в якому чітко вказано спосіб та порядок виконання, в даному випадку - постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі від 29.11.2017 року по справі №820/3675/17 повинна бути виконана саме у встановлений судом спосіб та не в який інший.

Згідно з положеннями ч. 1, ч. 6 ст. 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що в заяві позивач вказав, що відповідач прийняв рішення від 16.02.2018р. без урахування висновків суду у справі, що призвело до прийняття протиправного рішення про відмову в наданні позивачу статусу учасника бойових дій.

Проте, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, мотивувальна частина постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року не містить посилань на встановлення факту, що надані позивачем документи достатні для надання позивачу статусу учасника бойових дій. Вказаною постановою визначено, що документи на підтвердження безпосередньої участі позивача у виконанні завдань АТО у районах її проведення було надано до відповідної комісії з врахуванням приписів Порядку станом на день подання, що підтверджено поданими документами. Суд зауважує, що участь у бойових діях та безпосередня участь у виконанні завдань АТО у районах її проведення не є тотожними поняттями.

Таким чином, колегія суддів звертає увагу на те, що судом у постанові Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017 року не було встановлено, що позивач приймав участь у бойових діях та не приходив до висновку про беззаперечне право позивача на отримання статусу учасника бойових дій.

Також, від відповідача 04.07.2018 року за вих №12/6-3257 до суду надійшла інформація, а саме витяг з протоколу засідання від 16.02.2018 року за наслідками розгляду документів на виконання Постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року по справі №820/3675/17, стосовно ОСОБА_1, відповідно до якого за результатами розгляду документів щодо надання статусу учасника бойових дій ОСОБА_1, враховуючи, що: у матеріалах відсутні документальні підтвердження про участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, участі в антитерористичній операції; у листі штабу АТЦ при СБУ від 29.03.2017 № 2494 зазначено, що ОСОБА_1 персонально до проведення АТО не залучався; у листі Оперативного штабу АТО від 05.04.2017 № 6-ОГ/Кр підтверджується перебування ОСОБА_1 в районі проведення АТО, однак зазначається про відсутність документів, що підтверджують участь останнього у військовому конфлікті на сході України; архівна довідка Галузевого державного архіву Міністерства оборони від 27.04.2017 № 179/1/4526 підтверджує перебування ОСОБА_1 в районі проведення АТО, однак зазначається про відсутність документів, що підтверджують безпосередню участь останнього в АТО, ухвалили: зважаючи, що надіслані матеріали не є підставою для надання статусу учасника бойових дій відповідно до п.4 Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413 та відповідно до пунктів 2, 4 Розділу II Положення про комісію Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.08.2016 № 868, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 20 вересня 2016 р, за № 1271/29401, відмовити у наданні статусу учасника бойових дій ОСОБА_1, оскільки відсутні документальні підтвердження про виконання бойових завдань по захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і безпосередню участь в антитерористичній операції, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.

Крім того, Харківським апеляційним адміністративним судом в постанові від 15.05.2018 року встановлено, що відповідно до наданого заявником листа Департаменту персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України №22/7-С-148 від 02.03.2018р., на виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 29.11.2017р. по справі №820/3675/17 скасовано рішення комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 10.07.2017р. щодо надання ОСОБА_1 статусу учасника війни. Листом також зазначено, що матеріали надані позивачем для надання статусу учасника бойових дій повторно розглянуто 16.02.2018р. на засіданні комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни та прийнято рішення про відмову у наданні позивачу статусу учасника бойових дій у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують безпосередню участь позивача у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, залучення позивача до участі в антитерористичній операції. В даній постанові колегія суддів зазначила, що мотивувальна частина постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі від 29.11.2017р. містить твердження про наявність підстав у ОСОБА_1 на отримання статусу учасника бойових дій. В суді апеляційної інстанції представником позивача було надано рішення Комісії Міністерства внутрішніх справ України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, учасниками війни від 16.02.2018р. про відмову у наданні статусу учасника бойових дій. За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано дійшов висновку про відсутність відомостей про хід виконання рішення суду, оскільки постанова Харківського окружного адміністративного суду по справі від 29.11.2017р. була виконана відповідачем добровільно 16.02.2018р.

Згідно з приписами ч.4 ст.78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, факт добровільного виконана відповідачем постанови Харківського окружного адміністративного суду по справі від 29.11.2017р. позивачем не спростовується та підтверджується ним в апеляційній скарзі на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 року по справі №820/3675/17.

Таким чином, в межах задоволених позовних вимог, рішення суду в цій справі виконано, що підтверджується постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.05.2018 року та наявними в матеріалах справи доказами.

Колегія суддів зазначає, що вимоги заяви не були предметом судового розгляду, а тому фактично є вимогами про збільшення позовних вимог, що виходить за рамки розгляду даної справи.

Колегія суддів вказує на те, що спір між сторонами за позовними вимогами заявника був вирішений судом, про що 29.11.2017 р. судом винесено мотивовану постанову, яка оскаржена не була та набрала законної сили 29.12.2017 року, а вимоги ОСОБА_1 в заяві в порядку ст.383 КАС України, фактично є наслідком його незгоди з рішенням відповідача від 16.02.2018 року про відмову в наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.

Колегія суддів вважає необхідним зазначити, що в разі незгоди з рішенням суб`єкта владних повноважень та процедурою його прийняття позивач має право звернутися до суду із позовною заявою про оскарження цього рішення в загальному порядку, а не в межах ст. 383 КАС України.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість заяви ОСОБА_1 від 19.03.2018 року в порядку ст.383 КАС України про визнання протиправним та скасування рішення, прийнятого субєктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду та зобов'язання вчинити дії та прийняти рішення в порядку виконання постанови суду від 29.11.2017 року по справі №820/3675/17 та відсутність підстав для її задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею (ч. 1 ст. 312 КАС України).

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення .

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2018 по справі № 820/3675/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)В.О. БондарСудді(підпис) (підпис) О.М. Калитка З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 16.10.2018.