Вирок № 77158660, 16.10.2018, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 387/1400/13-к

Номер провадження по справі 1-кп/387/1/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року смт. Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

в складі головуючого судді Майстера І. П.

із секретарем судового засідання Поляруш С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області кримінальне провадження зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013120140000436 від 29 квітня 2013 року, яке надійшло до суду 02 вересня 2013 року від прокуратури Добровеличківського району Кіровоградської області за обвинуваченням

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Липняжка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, громадянина України, освіта вища, не одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, приватного підприємця, раніше не судимого, заходи забезпечення кримінального провадження не обиралися,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,-

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Палій К.В.

потерпілого ( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_2

захисника потрепілого

( в режимі відеоконференцзв'язку) ОСОБА_3

захисника обвинуваченого Ісакова А.М.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_1 заподіяв потерпілому ОСОБА_2 умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я, за таких обставин.

ОСОБА_1 28.04.2013 близько 17 години 30 хвилин перебував біля власного будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, та під час сварки з потерпілим ОСОБА_2, яка на ґрунті виниклих неприязних відносин, переросла у бійку. Під час даної бійки ОСОБА_1 умисно наніс ОСОБА_5 один удар кулаком лівої руки в область перенісся та чола та один удар кулаком правої руки в область голови зліва. В послідуючому ОСОБА_1 взявши у праву та у ліву руку шматки цегли із насипу, що наявний неподалік від його домоволодіння, та наніс ОСОБА_2 1 (один) удар в область лобної ділянки голови. Від отриманих тілесних ушкоджень потерпілий ОСОБА_2 закривав руками собі обличчя та відходив з місця конфлікту в напрямку домоволодіння його бабусі ОСОБА_6 В результаті нанесених ударів потерпілий ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: забійної рани лобної ділянки, забою м'яких тканин потиличної ділянки голови та забою м'яких тканин носа, забою головного мозку легкого ступеня, наявність імпресійного перелому передньої стінки фронтальної (лобної) пазухи ліворуч у верхній її частині із збереженням цілісності задньої стінки.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав та надав показання, що 27.04.2013 між ним та його співмешканкою ОСОБА_7 виник конфлікт з ОСОБА_6, яка є бабусею ОСОБА_2, під час якого прийшовши до їх домоволодіння ОСОБА_6 намагалася вдарити дружину обвинуваченого дерев'яною палицею звинувачуючи їх в тому, що вони викрали її кота. У відповідь ніяких дій фізичного впливу ні він ні його співмешканка не чинили. В подальшому 28.04.2013 близько 17 години 10 хвилин він перебував у власному будинку і дивився футбол. В цей час до нього підійшла його малолітня донька та повідомила, що його кличе якийсь чоловік. Коли ОСОБА_1 вийшов, то побачив у себе на подвір'ї потерпілого ОСОБА_2, який почав звинувачувати ОСОБА_1 в тому, що він ображає його бабусю та почав вимагати зустрічі з співмешканкою обвинуваченого - ОСОБА_7 Підійшовши до ОСОБА_2, він намагався його заспокоїти та пропонував розібратися в ситуації. В цей час із будинку вийшли ОСОБА_8 та його співмешканка ОСОБА_7, які зупинилися і стали позаду нього. ОСОБА_2 будучи агресивно налаштованим почав ображати нецензурними словами його співмешканку та намагаючись обійти його з правої сторони почав рухатись до ОСОБА_7 З метою захисту ОСОБА_7, він перегородив йому рукою можливість проходу, побоюючись, що останній може нанести його співмешканці тілесні ушкодження, так як ОСОБА_2 був дуже агресивно налаштований та висловлювався в її адресу нецензурною лайкою. Після цього ОСОБА_2 взявся за карман його сорочки та розірвав його, потім наніс йому один удар кулаком правої руки в область перенісся та один удар кулаком правої руки під ліве око, ще було декілька ударів в обличчя, після яких у нього на декілька секунд запаморочилось в голові. Намагаючись ухилитися від ударів ОСОБА_2 він відштовхнув його від себе, і той впав обличчям та передньою частиною тулуба на землю, на якій лежали уламки цегли. ОСОБА_2 піднявшись побіг в напрямку будинку своєї бабусі ОСОБА_6, погрожуючи йому. Під час падіння, ОСОБА_2 згубив сонцезахисні окуляри, які залишились там лежати, доки працівники міліції їх не вилучили. Всього конфлікт тривав близько 5-7 хвилин. ОСОБА_1 стверджував, що ні він, ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_7 не наносили ударів потерпілому. Після цих подій, він разом із дружиною викликали міліцію і чекали до її приїзду на лавці біля свого домоволодіння. Поки вони чекали працівників міліції до домоволодіння ОСОБА_6 під'їхала карета швидкої допомоги, однак ОСОБА_2 не було близько 15 хвилин. Через зазначений час прийшов ОСОБА_2, який сів в автомобіль швидкої допомоги та поїхав до лікарні. В подальшому через деякий час приїхали працівники міліції, які допитали їх. Після приїзду працівників міліції на вулицю вийшов його сусід ОСОБА_10 в спідній білизні, який був у стані алкогольного сп'яніння та не бачив подій, які відбувалися між ним та ОСОБА_2 Також із сім'єю ОСОБА_10 він перебуває в конфлікті щодо землі, а тому вони зацікавлені його обмовляти. Враховуючи зазначене, ОСОБА_1 та його захисник вважають, що мала місце необхідна оборона, а тому в судових дебатах просили звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст.36 КК України. Пред'явлений цивільний позов не визнає у повному обсязі та просить відмовити у його задоволенні.

Потерпілий ОСОБА_2 надав суду показання, що в АДРЕСА_1 проживає його бабуся - ОСОБА_6 27.04.2013 бабуся поскаржилася його матері на те, що подружжя ОСОБА_1 застосували відносно неї фізичне насильство. З метою з'ясування вказаних обставин він 28.04.2013 приїхав до ОСОБА_6 близько 17 години. По приїзду бабуся йому пояснила, що напередодні її побила дружина обвинуваченого. При цьому на обличчі у бабусі він помітив синці. З метою з'ясування причин побиття, ОСОБА_2 пішов до домоволодіння ОСОБА_1 та зупинився на вулиці перед подвір'ям обвинуваченого. Через незначний проміжок часу до нього вийшов ОСОБА_1, який на той момент перебував в збудженому та агресивному стані. На запитання ОСОБА_2 "що сталося з бабусею", обвинувачений почав відповідати нецензурними словами та підійшовши до нього корпусом свого тіла став його штовхати, спрямовуючи його до території власного подвір'я та провокуючи на бійку. В цей час на поріг із будинку вийшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які також стали висловлюватися в його адресу нецензурними словами. Далі ОСОБА_1 наніс йому удар кулаком руки в ділянку щелепи та ще близько 10 ударів кулаками рук в обличчя. Також під час побиття обвинувачений хапав ОСОБА_2 руками за шию та намагався повалити на землю. Також обвинувачений наніс потерпілому удар кулаком правої руки в ділянку носа та розбив його. Після цього ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_2 на протилежну сторону проїзної частини. При цьому співмешканка обвинуваченого та ОСОБА_8 притримували його. Після таких дій він почав відходити від них та ОСОБА_1 взявши до обох рук уламки цегли, підбіг до нього з правого боку та наніс йому удар лівою рукою шматком цегли у потилицю. В подальшому ОСОБА_1 продовжив наносити удари шматком цегли в ділянку чола та потилиці. Після нанесених ударів ОСОБА_1 відштовхнув його потерпілий впав на протилежну сторону проїзної частини дороги. Після цього обвинувачений, його співмешканка та ОСОБА_8 знову підбігли до потерпілого та ОСОБА_1 схопив і тримав його, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 стали пропонувати кинути потерпілого у підвальне приміщення. В цей час на місце події прийшла його бабуся ОСОБА_6 і на вулицю вийшло подружжя ОСОБА_10, а також інші сусіди, що відволікло обвинуваченого, а тому йому вдалося втекти. Потерпілий стверджував, що ОСОБА_1 під час його побиття постійно висловлював погрози вбивством. Залишивши місце події, він зателефонував та викликав міліцію, а також карету швидкої допомоги. В цей час самопочуття його погіршувалося, а швидкої допомоги не було, тому він вирішив піти по допомогу до будинку сільського голови ОСОБА_11 Йдучи дорогою до домоволодіння сільського голови запитав у незнайомого йому чоловіка про місцезнаходження будинку сільського голови. Чоловік йому рукою вказав на будинок сільського голови, але вдома його не було. Після цього, повернувшись до будинку бабусі побачив автомобіль швидкої допомоги, яким його в подальшому доставлено до Тишківського медичного закладу. У приміщенні лікарні йому промили рану, а медсестра ОСОБА_12 наклала шов. Після цього його завезли в Добровеличківську ЦРЛ, де зробили рентген та поклали у неврологічне відділення. У Добровеличківській ЦРЛ його самопочуття погіршувалося. В подальшому до лікарні приїхали батьки, які забрали його з Добровеличківської ЦРЛ. Прибувши до м.Кіровоград він звернувся до Кіровоградської обласної лікарні, де йому невідкладно провели операцію по видаленню уламків цегли. В обласній лікарні перебував близько 1 місяця. Через пів року була проведена інша операція по видаленню уламків, які глибоко застряли в його голові. Також потерпілий суду повідомив, що купа цегли, звідки в нього кидали, а також з якої йому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження знаходилась за декілька метрів від будинку ОСОБА_1 біля проїжджої частини дороги. Внаслідок зазначених дій, йому розбито лоб із лівої сторони та наявні численні забійні ушкодження ребер, грудної клітки, рук, голови, потиличної частини голови. Весь конфлікт тривав не менше 30 хвилин. ОСОБА_2 стверджував, що він не наносив жодного удару обвинуваченому, а лише прикривався від ударів, які наносив ОСОБА_1 Також зазначив, що до цього випадку ніяких конфліктів між ним та обвинуваченим не було.

Не зважаючи на не визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а також розбіжності між показаннями обвинуваченого та потерпілого, вина ОСОБА_1 підтверджується зібраними та дослідженими в судовому засіданні доказами, які узгоджуються в деталях між собою і не викликають жодних сумнівів у своїй достовірності та допустимості.

Свідок ОСОБА_13 під час допиту надала показання, що вона проживає по сусідству із обвинуваченим та пам'ятає, що 28.04.2013 близько 17 години 00 хвилин знаходилася у своєму будинку і почула, що хтось на вулиці голосно кричить, а також виражається нецензурною лайкою. Спочатку з будинку вийшов її чоловік, а через деякий час і вона. Коли вийшла із будинку то побачила, що на дорозі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 брали з кучі куски червоної цегли і подавали ОСОБА_1, який знаходився на проїзній частині дороги та кидав цеглою в якогось чоловіка, який прикривався рукою та відходив. ОСОБА_8 і ОСОБА_14 підносили цеглу десь 2-3 рази. Що то був за чоловік, вона не знала, але пізніше вона дізналася, що то був ОСОБА_2. На вулиці вона побачила ОСОБА_6, яка перебувала біля свого двору, ОСОБА_15, а також свого чоловіка ОСОБА_10 Свідком того як розпочався конфлікт вона не була, однак підійшовши до воріт свого домоволодіння побачила як ОСОБА_1 кидався у потерпілого кусками червоної цегли, а ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подавали з купки йому шматки від цегли. Шматки кинутої цегли ОСОБА_1 влучали ОСОБА_2 у голову та груди. На тілі ОСОБА_2 вона ушкоджень не бачила, а лише була наявна на одязі кров. Їй відомо, що конфлікт виник із-за кота ОСОБА_6 Конфлікт тривав 4-5 хвилин. В судовому засіданні свідок повідомила, що має із ОСОБА_1 неприязні відносини, які пов'язані із землею.

Свідок ОСОБА_10 надав суду показання, що весною 2013 року приблизно 29 квітня 2013 року почув лайку. Коли вийшов на вулицю то побачив на проїзній частині дороги людей, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_14, ОСОБА_8, ОСОБА_2, які стояли в 10 метрах від нової та старої хати ОСОБА_1 ОСОБА_8 тримала потерпілого ОСОБА_2 ззаду в обхват, а в цей час ОСОБА_14 дала цеглину ОСОБА_1, який нею вдарив потерпілого в ліву лобну частину голови один раз. Після удару координація рухів у ОСОБА_2 була порушена. В подальшому потерпілий ОСОБА_2 вирвався та пішов додому. Заподіяння інших ударів ОСОБА_2 він не бачив. Також повідомив суд, що у нього із ОСОБА_1 були неприязні відносини так як обвинувачений забрав у нього город.

Свідок ОСОБА_15 під час допиту надала показання, що 28.04.2013 між 16 годиною 00 хвилин та 17 годиною 00 хвилин вона поралась по господарству і пішла в провулок вулиці щоб нарвати трави. Почувши на вулиці крик вона вибігла та побачила, що на проїжджій частині вулиці стоїть ОСОБА_1 і тримає якогось чоловіка. Також при цьому були присутніми ОСОБА_7, ОСОБА_8, які нецензурно лаялись. ОСОБА_7 взяла цеглину і віддала ОСОБА_16, який наніс правою рукою удар хлопцеві та куди саме не бачила. Також під час цих подій був присутнім ОСОБА_10, а також в цей час вийшла ОСОБА_6 Після заподіяного удару вона побігла до хати кликати співмешканця, але не змогла його знайти, а тому подальші події вона не бачила. Коли повернулася подивитися на вулицю, то вже нікого не було. Пізніше десь через 2 години до неї прийшла ОСОБА_6 та з її слів стало відомо, що цей конфлікт виник із-за кота, якого закрив ОСОБА_1, і що людину яку бив ОСОБА_17 то був її онук ОСОБА_2

Свідок ОСОБА_7 під час допиту надала показання, що вона проживає однією сім'єю з ОСОБА_1 Пам'ятає, що 28.04.2013 була Вербна неділя, а після 17 години вона перебувала у власному будинку із ОСОБА_8 де також перебував і ОСОБА_1, який відпочивав та дивився футбол. Через деякий час до будинку забігла їх донька та повідомила ОСОБА_1, що його чекає якийсь чоловік. ОСОБА_1 відразу вийшов із будинку, а за ним слідом вийшла вона із ОСОБА_8, бо ОСОБА_8 вже збиралася йти додому. Коли вони перебували у веранді то почули нецензурну лайку. Вийшовши на ганок будинку вона побачила ОСОБА_2, який вимагав щоб ОСОБА_1 покликав дружину, водночас ОСОБА_1 намагався заспокоїти ОСОБА_2 Коли ОСОБА_2 побачив її, він рушив до неї, висловлюючи при цьому на її адресу погрози намагаючись обійти ОСОБА_1 У зв'язку із цим обвинувачений змушений був перегородити потерпілому дорогу своїм тілом. ОСОБА_2 схопив ОСОБА_1 за сорочку та розірвав її на ньому, а також наніс три-чотири удари кулаком руки в обличчя. Внаслідок заподіяних ударів в ОСОБА_1 пішла кров з носа та відразу почався набряк лівого ока. Тоді ОСОБА_1 відштовхнув ОСОБА_2 від себе, в результаті чого останній впав на землю обличчям донизу, де були розкидані уламки цегли, які лежали біля хати. Відразу після падіння ОСОБА_2 піднявся та швидко залишив подвір'я, висловлюючи при цьому на адресу ОСОБА_1 погрози. ОСОБА_2 пішов у напрямку будинку де проживає його бабуся ОСОБА_6 Після цього вона із ОСОБА_8 посадили ОСОБА_1 на лавочку та приклали холод до носа щоб зупинити кровотечу. Також свідок бачила, що ОСОБА_2 вийшов з подвір'я своєї бабусі ОСОБА_6 та зайшов у провулок. В подальшому вона відразу викликала міліцію, а ОСОБА_8 зателефонувала своєму чоловікові та попросила щоб він подивися куди саме пішов ОСОБА_2 Через деякий час до будинку ОСОБА_6 прибула карета швидкої допомоги, яка забрала ОСОБА_2 до лікарні. Свідок стверджувала, що ні вона, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_8 не наносили ударів ОСОБА_2 Після 20 години 00 хвилин прибули працівники міліції, які відбирали у неї пояснення.

Свідок ОСОБА_8 під час допиту надала показання, що 28.04.2013 була вербна неділя та вона пасла корів. Коли повернулася додому, то зайшла на деякий час до ОСОБА_14, яка проживала у будинку ОСОБА_1 Близько 17 години до будинку зайшла донька ОСОБА_14 та повідомила, що ОСОБА_1 кличе якийсь чоловік. ОСОБА_1 вийшов на вулицю, а за ним через 1-2 хвилини вийшли з будинку вона із ОСОБА_14 та відразу почули крик, а також нецензурну лайку якогось хлопчини, який стояв на подвір'ї біля будинку та вимагав у ОСОБА_1 щоб той покликав свою дружину. В подальшому дізналась, що хлопчиною, який поводив себе дуже агресивно був ОСОБА_2 Водночас ОСОБА_1 навпаки був спокійним і намагався заспокоїти ОСОБА_2. На запитання ОСОБА_1, "що ОСОБА_2 хоче", останній почав висловлювати нецензурні слова та підійшовши до обвинуваченого, схопив його за ліву сторону сорочки та почав шарпати, після чого наніс ОСОБА_1 три-чотири рази удари кулаком в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_1 пошатнувся та в нього потекла з носа кров, ліве око стало підпухати. У відповідь ОСОБА_17 розвернув ОСОБА_2 та штовхнув його, внаслідок чого останній впав обличчям на уламки цегли, які були на землі біля будинку. На ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не було. На вулиці в цей час більше нікого не було. Відразу після падіння потерпілий піднявся та побіг з двору, погрожуючи при цьому ОСОБА_1 ОСОБА_2 пішов до своєї баби ОСОБА_6 у двір. Через деякий час вона побачила, як ОСОБА_2 вийшов із двору та пішов у провулок. В цей час вона із ОСОБА_7 посадили ОСОБА_1 на лавочку та приклали холод до носа щоб зупинити кровотечу. Також ОСОБА_7 викликала міліцію, а вона зателефонувала чоловікові щоб він подивився куди пішов ОСОБА_2 Свідок доповнила, що відносини в ОСОБА_1 та баби ОСОБА_6 були нормальними, вони завжди їй допомагали та возили до аптеки. Вказані події відбувалися на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_1 та тривали не більше 5 хвилин. Інших свідків ні на подвір'ї обвинуваченого ні на вулиці не бачила. ОСОБА_2 із самого початку конфлікту перебував у агресивному стані та був агресивно налаштований щодо дружини ОСОБА_1, - ОСОБА_7. Крім того ні вона, ні дружина ОСОБА_1 ніякої участі у конфлікті не приймали, а лише спостерігали. Видимих тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 не було. ОСОБА_1 не бив ОСОБА_2 та саме потерпілий першим наніс удар ОСОБА_1, а саме лівою рукою. Що стало причиною конфлікту вона дізналася пізніше від ОСОБА_1 та ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_18 під час допиту надав показання, що 28.04.2013 близько 17 години його дружина пішла у своїх справах, а він перебував у себе вдома та займався господарством. Через деякий час до нього зателефонувала дружина і повідомила, що невідомий хлопець побив ОСОБА_1 і втік та попрохала його подивитися куди він пішов. В цей час він виходив із двору та йшов до річки забирати телят. Провулком йому на зустріч йшов не знайомий хлопчина, який запитав у нього місце проживання сільського голови. Він йому вказав де будинок сільського голови та вони розійшлись. В подальшому він дізнався, що цей хлопчина був ОСОБА_2, який виглядав спокійним. У ОСОБА_2 одяг був чистим без слідів крові, а в руках ОСОБА_2 тримав платок біля потилиці. Коли він повертався із телятами додому то побачив, що ОСОБА_2 так і стояв біля будинку сільського голови. Про події на подвір'ї ОСОБА_1 свідкові стало відомо зі слів дружини. З бабою ОСОБА_6 у нього були нормальні відносини. Ніяких видимих ушкоджень в ОСОБА_2 він не бачив.

Свідок ОСОБА_11 під час допиту надав показання, що він є сусідом ОСОБА_6 Чотири роки потому близько 17 години він перебував у себе на подвір'ї і побачив, що по дорозі йшов молодий чоловік із чорною сумкою в сонцезахисних окулярах, який зайшов на подвір'я домоволодіння ОСОБА_6 та розмовляв по телефону. Одягнений він був у штани темного кольору та светр світлого кольору. Як пізніше стало відомо, то був онук ОСОБА_6 - ОСОБА_2 Орієнтовно через п'ять - сім хвилин потерпілий повернувся до подвір'я ОСОБА_6, але вже без окуляр. При цьому на чолі з лівої сторони у нього було видно п'ятно червоного кольору. Слідів крові на одязі не бачив. ОСОБА_2 в цей час сфотографував себе на телефон та вийшовши із подвір'я, попрямувавши вздовж вулиці. Відстань між ним та ОСОБА_2 була приблизно 15 метрів.Через кілька хвилин до подвір'я ОСОБА_6 прибула карета швидкої допомоги біля якої перебував фельдшер та подружжя ОСОБА_1. ОСОБА_2 біля карети швидкої допомоги він не бачив. Наступного дня він чув як ОСОБА_10 говорив ОСОБА_6 щоб та не переживала, вони ОСОБА_1 "посадять". Свідком подій які відбувались між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 він не був.

Свідок ОСОБА_19 під час допиту вказала, що вона працює лікарем-невропатологом Добровеличківської ЦРЛ та має 30 років стажу лікаря вищої категорії. Приблизно 27 - 28.04.2013 близько 21 години її як ургентного невропатолога викликала черговий лікар ОСОБА_20 для огляду хворого ОСОБА_2, якого доставили з с.Тишківка у прийомне відділення з підозрою на черепно-мозкову травму, так як останній скаржився на головні болі та повідомляв, що втрачав свідомість оскільки в нього кинули цеглиною. Під час огляду в області чола була прикріплена лейкопластиром невеличка пов'язка розміром 3-4 см і кров'янистих виділень на ній не було. Зі слів фельдшера та медперсоналу рана не глибока та зшита на 1 шов. Шкірних ушкоджень у волосистій частині голови не було. При пальпації грудна клітка була болюча - це була суб'єктивна скарга хворого, але ні ран, ні гематом на тілі не було. Під час огляду хворий скаржився на головні болі, запаморочення, загальну слабкість, втрату свідомості. При огляді рентгензнімку черепа кістково-деструктивної патології черепа не виявлено. ОСОБА_2 був госпіталізований до неврологічного відділення для обстеження та лікування з діагнозом - закрита черепно-мозкова травма та струс мозку. На лікуванні хворий перебував менше ніж дві доби, після чого 30.04.2013 був виписаний на вимогу його матері та самого хворого для подальшого лікування та обстеження за місцем проживання у м Кіровограді. Стан хворого покращився, протипоказань для транспортування ОСОБА_2 не було, а тому він вибув з лікарні.

Свідок ОСОБА_21 під час допиту надав показання, що він працює лікарем-хірургом Добровеличківської ЦРЛ із лікарським стажем та інтернатурою 7 років. Він оглядав ОСОБА_2 29.04.2013 у неврологічному відділенні в палаті. Зі слів хворого 28.04.2013 ввечері невідомі особи вдарили його цеглиною по голові, після чого він двічі втрачав свідомість. Також потерпілий скаржився на нудоту, загальну слабкість, запаморочення. Інших тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_2 на той момент не було. При огляді було виявлено рану на чолі в потерпілого довжиною до 1 сантиметра з накладеним швом, шкіра волосяного покриву голови болюча при пальпації в лобній і потиличній ділянках голови. Хворий був у свідомості, надавав відповіді. При огляді рентгензнімку черепа, згідно запису рентгенолога, кісткової патології не виявлено, пошкодження кісток черепа не було виявлено, тому потреби в госпіталізації хворого в хірургічне відділення не виникало.

Свідок ОСОБА_22 під час допиту надав показання, що він працює на посаді лікаря-рентгенолога Добровеличківської ЦРЛ з 1986 року та має лікарський стаж 31 рік. Свідок суду повідомив, що знімки виготовляє рентген - лаборант. Самого хворого ОСОБА_2 не бачив, йому принесли рентгенівські знімки його черепа, які він оглянув та при цьому будь-яких переломів кісток та патологій не виявлено, про що і написав у своєму заключенні. Свідок додав, що його рентгенапарат робить оглядовий знімок, і якщо перелом без зміщення, або невеликий - то може й не показати перелому, а МРТ - "послойний", тому результати можуть різнитися. Також пояснив, що зміст заключення: помірно виражені пальцеві вдавлення та судинний малюнок, - це не пов'язано із травмою та не являється травмою голови, це відображення на кістках черепу мозку, якщо підвищений внутрішньочерепний тиск.

Свідок ОСОБА_12 під час допиту надала показання, що вона працює фельдшером невідкладних станів територіальної медичної допомоги Тишківської підстанції, фельдшерський стаж 23 роки. Пам'ятає, що 28 квітня 2013 року вона заступила на чергування і близько 17 години вечора надійшов дзвінок від швидкої допомоги Добровеличківської ЦРЛ, а саме по вулиці Папаніна у с.Тишківка хтось комусь розбив голову. Відповідно вони виїхали за адресою до помешкання ОСОБА_6 Коли під'їхали до двору, то виникло запитання, що саме сталося. В цей час до них підійшли ОСОБА_1. У ОСОБА_1 було підбите ліве око і були крововиливи із носа, а також були сліди крові на сорочці. ОСОБА_2 на місці не було та вони його чекали. Через деякий час підійшов ОСОБА_2, в якого на лобі була рана півтори сантиметра та кров не текла, а його обличчя було чистим. Рана була не глибокою однак необхідно було її зшивати. Рану ОСОБА_2 вона обробляла на пункті швидкої допомоги, а саме промила її та дістала невеличку пластинку від цегли, після чого наклала шов. Коли карета швидкої допомоги їхала в приймальний пункт, то ОСОБА_2 весь час спілкувався по телефону. Після накладення шву на рану, ОСОБА_2 повідомив, що у нього крутиться та болить голова, у зв'язку із цим він і був доставлений до Добровеличківської ЦРЛ. Перебуваючи у приймальному пункті Добровеличківської ЦРЛ був викликаний лікар невропатолог ОСОБА_19 Також свідок доповнила, що одежа у ОСОБА_2 була чистою та не була порваною. Реквізити ОСОБА_2 під час доставлення у Тишківську підстанцію вона внесла у відповідний журнал реєстрації та видала йому відповідну довідку щодо факту звернення за медичною допомогою.

ОСОБА_23 в судовому засіданні надав показання, що він працює лікарем нейрохірургом Кіровоградської обласної лікарні та має лікарський стаж 29 років. ОСОБА_2 звернувся в обласну лікарню з направленням Добровеличківської ЦРЛ та поступив до них 30 квітня 2013 року о 17 годині 30 хвилин. З Добровеличківської ЦРЛ виписаний 30 квітня 2013 року. Коли поступив ОСОБА_2, то у нього була виявлена забійна рана лобної частини голови. Як лікар нейрохірург він здійснив стандартне обстеження і в середині рани було знайдене іншорідне тіло, а саме шматок цегли 3 мм, яке було вилучене, а рана оброблена 30 квітня 2013 року близько 17.30-18.30 години. Наявність іншорідного тіла у ОСОБА_2 це є фактор інфікування рани. Після хірургічного втручання ОСОБА_2 був госпіталізований і зв'язку із відламковим вдавленим переломом зовнішньої та внутрішньої стінки лобної пазухи зліва. ОСОБА_2 перебував у лікарні на лікуванні з 30 квітня по 21 травня 2013 року. За зазначений період здійснювали томографію та виявлено перелом внутрішньої та зовнішньої стінки лобної пазухи. Також особисто бачив вдавлений перелом зовнішньої стінки черепа. Під час ревізії рани всі іншорідні тіла, які він виявив, дістав. Також свідку відомо, що через пів року ОСОБА_2 повторно діставали іншорідне тіло, оскільки не завжди вдається виявити відразу усі камінці в рані лобної частини голови. Отримання вказаної травми ОСОБА_2 шляхом падіння на цеглу теоретично можливе, але малоймовірне.

Свідок ОСОБА_24 в судовому засіданні надав показання, що він працює лікарем нейрохірургом Кіровоградської обласної лікарні та має лікарський стаж з 2012 року. Згідно епікризу ОСОБА_2 28.04.2013 по 30.04.2018 ОСОБА_2 перебував у Добровеличківській ЦРЛ , з 30 квітня 2013 року по 21 травня 2013 року перебував у Кіровоградській обласній лікарні та звідти був виписаний. З 08.10.2013 по 16.10.2013 ОСОБА_2 перебував у нього на лікуванні та 08.10.2013 він видаляв у лівій лобній частині іншорідне тіло. Зазначення у змісті епікризу №19491, а саме КТ - ознаки вдавленого перелому лобної кістки справа є помилковим так як згідно МСКТ мав місце вдавлений перелом лобної кістки зліва. Згідно з описом епікризу це чітко видно. Оскільки не завжди відразу можливо виявити усі іншорідні тіла, виникла необхідність повторного їх видалення. Які саме видалялись іншорідні тіла не пам'ятає. Також ОСОБА_2 звернувся до лікаря так як мав місце запальний процес.

Свідок ОСОБА_25 в судовому засіданні надав показання, що він працює лікарем рентгенологом Українського Центру Томотерапії. Комп'ютерну томографію ОСОБА_2 проводив томографічне обстеження та за результатами виявив на знімку вдавлений перелом зовнішньої стінки лівої частини лобної ділянки. Про перелом внутрішньої стінки лобної частини черепа нічого не зазначав. Щодо зазначення в його заключенні наявність перелому лобної кістки справа є помилковим так як мав місце перелом з лівої частини лобної ділянки.

Крім показань обвинуваченого, потерпілого, свідків, суд приймає до уваги письмові докази та висновки судових експертиз, які були досліджені в судовому засіданні.

З протоколу огляду місця події від 28.04.2013 та фототаблиці до нього, встановлено, що місцем огляду є територія подвір'я домоволодіння ОСОБА_1, яке розташоване в АДРЕСА_2, де на відстані одного метра від будинку виявлено насип із шматків цегли та інших будівельних матеріалів. На відстані 0,5 метра від вказаного насипу маються чоловічі сонцезахисні окуляри. (т.1 а.п.89-91)

З протоколу огляду предметів від 25.05.2013 та фототаблиці до нього встановлено, що об'єктами огляду є чоловіча кофта білого кольору та чоловічі джинси синього кольору, в які був одягнений ОСОБА_2 під час скоєння кримінального правопорушення та на яких виявлено плями бурого кольору. (т.1 а.п.141-145)

З протоколу проведення слідчого експерименту із потерпілим ОСОБА_2 від 25.05.2013, з фототаблицями, в присутності понятих з'ясовано, що ОСОБА_2 відтворив обставини заподіяння йому тілесних ушкоджень, а саме: вказав на нанесення йому тілесних ушкоджень кулаком в область щелепи справа; вказав на удар, який був нанесений кулаком лівої руки в область перенісся; вказав на удар, який був йому нанесений кулаком лівої руки в область лівої скроні; вказав на нанесений йому удар в область лоба частиною від червоної цегли; вказав на нанесення йому близько 3 ударів частиною від червоної цегли в область тулубу зліва; вказав на нанесення йому близько 3 ударів в різні частини голови та в цей час він прикривався руками; надалі потерпілий вказав, яким чином він відштовхнув від себе особу, що наносила йому тілесні ушкодження. (т.1 а.с.126-136)

Відповідно до медичної карти стаціонарного хворого №8640 та №1853 та іншої медичної документації, у ОСОБА_2 наявні закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку з наявністю осколкового вдавленого (імпресійного) перелому зовнішньої стінки лівої лобної пазухи та забитої інфікованої рани з наявністю чужорідних тіл в її глибині; забій м'яких тканин потиличної ділянки голови, м'яких тканин носа та грудної клітки ліворуч.

Відповідно до виписного епікризу №8640, ОСОБА_2 30.04.2018 проведено під місцевою анестезією операцію щодо видалення іншорідних тіл з м'яких тканин лобної області зліва.

Відповідно до виписного епікризу №19491, ОСОБА_2 08.10.2013 проведено під місцевою анестезією операцію щодо видалення іншорідних тіл з м'яких тканин лобної області зліва. (т.2 а.с.179)

З медичної картки амбулаторного хворого Добровеличківської ЦРЛ ОСОБА_1 встановлено, що 30.04.2013 в останнього зафіксовано тілесні ушкодження у вигляді забою носа та гематоми лівої біля орбітальної ділянки. ( т.2 а.п. 36) Вказані ушкодження зафіксовані і на фотознімках, наданих стороною захисту. ( т.2 а.п. 41-42 )

З фотознімків та відеозапису, наданих стороною потерпілого, з'ясована наявність в ділянці чола ОСОБА_2 тілесного ушкодження у вигляді рани. Крім того на светрі потерпілого зафіксовані плями бурого кольору. ( т.2 а.п. 59-66 )

Висновком комісійної судово-медичної експертизи КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №129/К від 20.12.2016 встановлено, що при огляді рентгенівських знімків, відсутні видимі ознаки переломів, але оглядом знімків спірально комп'ютерної томографії встановлено, що перелом у ОСОБА_2 наявний. Знімки спірально комп'ютерної томографії за своєю технологією надають більш повну картину та є технічно удосконаленими. Також тілесні ушкодження, а саме: забита рана лобної ділянки голови; забій головного мозку легкого ступеня; імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч, - утворилися внаслідок одного травматичного впливу у лобну ділянку голови потерпілого. Внаслідок цього ж травматичного впливу могло утворитися й тілесне ушкодження забій м'яких тканин носа за умови нерівномірної вираженості травмуючої поверхні та приймаючи до уваги знаходження вказаних ушкоджень в одній анатомічній площині. Зважаючи на те, що лише тілесні ушкодження, а саме: забита рана лобної ділянки голови; забій головного мозку легкого ступеня; імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч, - мали морфологічні та об'єктивні клінічні прояви, а тому могли утворитися у термін вказаний потерпілим та відображеній у наданій медичній документації 28.04.2013. Половина цегли цілком може бути травмуючим предметом за умови наявності у її конструкції вищевказаних елементів. Провідний напрям травмуючої сили спереду назад. Сила травматичного впливу за даними ОСОБА_26 1999, що здатна викликати аналогічні тілесні ушкодження становить 1960-4901Н. Можливість утворення всього комплексу тілесних ушкоджень, виявлених при клінічному та судово-медичному обстеженні потерпілого, внаслідок однократного падіння як із попереднім прискоренням, так і без нього, виключається. Потилична та лобна ділянка голови знаходяться на протилежних поверхнях голови і відповідно одночасно не травмуються при падінні. Якщо розглядати окремо тілесні ушкодження а саме: забита рана лобної ділянки голови; забій головного мозку легкого ступеня; імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч разом із пошкодженням лівої половини грудної клітки, то можливість отримання їх внаслідок падіння на нерівномірно травмуючу поверхню (у тому числі купу із частинами цеглин) не виключається з урахуванням вимог до властивостей травмуючого предмета. Результати аналізу клінічних та судово-медичних даних наявних в розпорядженні експертної комісії не суперечать механізму травмування, викладеному потерпілим під час проведення слідчого експерименту від 25.05.2013, а саме п.3, 8-10 протоколу, основних етапів спричинення тілесних ушкоджень. (т.5 а.с. 154-167)

Висновком комісійної судово-медичної експертизи КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216/к від 17.08.2017, згідно з наданою в розпорядження комісії медичної документації (у тому числі, судово-медичної) встановлено, що у потерпілого ОСОБА_2 в лобній ділянці голови мали місце наступні тілесні ушкодження, а саме: забита рана лобної ділянки голови; забій головного мозку легкого ступеня; імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч. Вказані тілесні ушкодження утворилися за механізмом тупої травми, тобто внаслідок дії тупого твердого предмета, індивідуалізуючи ознаки якого в ушкодженнях не відобразилися. Орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах - до 8-14 діб. Подальше амбулаторне лікування під наглядом невролога. Таким чином, тілесні ушкодження, а саме забита рана лобної ділянки голови; забій головного мозку легкого ступеня; імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч, - у сукупності кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Пунктом 2.3.1. "Правил ..." Ознаки легкого тілесного ушкодження. Пунктом 2.3.3. "Правил..." Короткочасним належить вважати розлад здоров'я тривалістю понад 6 днів, але не більше як три тижні (21 день). Зважаючи на надані відомості комісія вважає, що травмуючий предмет був тупим твердим та, найбільш ймовірно, мав у структурі травмуючої частини ребро довжиною не менше 1 см, або край площини обмежений ребрами. Результати аналізу клінічних та судово-медичних даних наявних в розпорядженні експертної комісії не суперечать механізму травмування лобної ділянки голови, викладеному потерпілим під час проведення слідчого експерименту від 25.05.2013, а саме п.9 протоколу. У своїх показаннях в судовому засіданні ОСОБА_1 показав, що штовхнув потерпілого руками в праве плече, внаслідок чого потерпілий впав обличчям на куски побитої цегли. Можливість спричинення потерпілому тілесних ушкоджень в лобній ділянці голови за механізмом на який вказує ОСОБА_1 - не виключається. ( Т.7 а.с.16-30)

Судовий експерт ОСОБА_27 щодо висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216/к надав показання, що ушкодження в потерпілого відносять до легких тілесних ушкоджень, які потягли тимчасовий розлад здоров'я. Стінка задньої лобної пазухи не пошкоджена, та не порушена згідно даних комп'ютерної томографії. Перелом передньої стінки передньої пазухи відноситься до легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я. За допомогою диску МСКТ можливо було встановити наявність чи відсутність пошкодження внутрішньої стінки лобної пазухи. Інших тілесних ушкоджень виявлено не було. Розлад здоров'я було викликано внутрішньо черепною травмою.

Судовий експерт ОСОБА_28 щодо висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216/к надав показання, що ушкодження в потерпілого були забиття рани голови, забій головного мозку, перелом передньої стінки лобної пазухи ліворуч. Цілісність задньої частини стінки лобної пазухи при обстеженні була збережена. Дані ушкодження відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Судовий експерт ОСОБА_29 щодо висновку комісійної судово-медичної експертизи КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216/к надав показання, що при проведенні експертизи в потерпілого ОСОБА_2 виявлено забій головного мозку, забій голови, інших ушкоджень не було. Імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч у ОСОБА_2 відноситься до легкого ступеня тяжкості та може мати місце за певних обставин. Ушкодження при обставинах, які були зазначені обвинуваченим можуть мати місце при обставинах зазначених потерпілим та при проведенні слідчого експерименту також не виключається. Дані ушкодження відносяться до легкого ступеня тяжкості.

Висновком комісійної судово-медичної експертизи Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №477-КЕ/2017 від 09 липня 2018 року, за даними медичної документації, у гр. ОСОБА_2 внаслідок події від 28.04.2013 мали місце: закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку з наявністю осколкового вдавленого (імпресійного) перелому зовнішньої стінки лівої лобної пазухи та забитої інфікованої рани з наявністю чужорідних тіл в її глибині; забій м'яких тканин потиличної ділянки голови, м'яких тканин носа та грудної клітки ліворуч. Згідно консультативного дослідження лікаря-рентгенолога, проведеного в рамках цієї експертизи, було встановлено, що дослідження голови ОСОБА_2 проводилися 30.04.2013 та 08.10.2013 за методом спіральної комп'ютерної томографії. При ретельному аналізі результатів СКТ, зафіксованих на сканах та цифрових носіях, достовірно виявляється вдавлений перелом передньої стінки лівої лобної пазухи у ОСОБА_2, в той час анатомічна цілісність внутрішньої пластинки лівої лобної пазухи не порушена; при цьому в місці перелому визначаються наявність двох чужорідних тіл округленої форми середньої щільності. На одному зі слайдів зрізи проходять майже в площині порушеної зовнішньої стінки лобової пазухи з деякими нечіткими ознаками, які симулюють пошкодження внутрішньої пластинки. Імітація ушкодження внутрішньої стінки лобної пазухи, яка вбачається на одному зі слайдів, де зрізи проходять майже в горизонтальній площині в зоні порушення цілості зовнішньої стінки, обумовлена фізіологічними нерівностями кісткового рельєфу і особливостями анатомічної будови даної області черепа. Стан обох стінок лобної пазухи, а саме їх цілісніть чітко виявляється на інших зрізах в горизонтальній і сагітальній площинах тіла. Таким чином достовірних ознак порушення цілісності внутрішньої стінки лобної пазухи у ОСОБА_2 комісією експертів не виявлено. За ступенем тяжкості закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку з наявністю осколкового вдавленого перелому зовнішньої стінки лівої лобної пазухи, забитої інфікованої рани у ОСОБА_2 Враховуючи звичайний клінічний перебіг цих ушкоджень, відноситься до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я (згідно п.2.3.3. "Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 №6); забій м'яких тканин потиличної ділянки голови, м'яких тканин носа та грудної клітини ліворуч, як поняття клінічні та такі, що не були підтверджені об'єктивними медичними даними, не являються тілесними ушкодженнями, а тому за ступенем тяжкості не оцінюються. Закрита черепно-мозкова травма у формі струсу головного мозку з наявністю осколкового вдавленого (імпресійного) перелому зовнішньої стінки лівої лобної пазухи та забитої рани утворилася внаслідок одноразової ударної дії тупого твердого предмета, що мав обмежену поверхню контакту, з місцем прикладання сили в ліву лобну ділянку голови ОСОБА_2 Таким чином, експертною комісією не виключається можливість утворення даного комплексу ушкоджень у ОСОБА_2 при тому способі та механізмі, на які вказують як ОСОБА_1 так і ОСОБА_2 при їх допитах в судовому засіданні та при проведенні з останнім слідчих експериментів. (а.с.225-241)

Водночас суд зазначає, що в матеріалах справи наявний висновок судово-медичної експертизи №73 від 18.06.2013, згідно якого наявні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забійної рани лобної ділянки, забою м'яких тканин потиличної ділянки голови та забою м'яких тканин носа, забою головного мозку легкого ступеня, уламкового вдавленого перелому зовнішньої і внутрішньої стінки лобової пазухи ліворуч, які в сукупності несуть ознаки тяжких, як небезпечні для життя, утворилися від локальної дії тупого твердого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею і могли утворитися в термін вказаний в постанові. Враховуючи морфологічний характер та локалізацію вищевказаного ушкодження, що його утворення при падінні з висоти власного зросту, малоймовірне. Зазначено, що виявлені тілесні ушкодження могли утворитися за обставин на які вказував потерпілий ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту. (т. 1 а.с. 157-159). Також згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи №90 від 22.04.2014 у гр. ОСОБА_2 мали місце тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми: забою головного мозку легкого ступеня, рани лобної ділянки голови, вдавленого уламкового перелому передньої та задньої стінки лобної пазухи, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення. Діагноз "Забої м'яких тканин обличчя та голови" по ступеню тяжкості не оцінювались, так як вони не підтверджені об'єктивними даними. Дані тілесні ушкодження могли утворитись 28.04.2013 від травматичного контакту з тупим об'єктом з обмеженою контактуючою поверхнею. Враховуючи морфологічний характер та локалізацію вищевказаних ушкоджень виключається можливість їх утворення при падінні з висоти власного зросту як з наданням тілу прискорення так і без нього. Виявлені тілесні ушкодження могли утворитися за обставин на які вказав потерпілий ОСОБА_2 під час проведення слідчого експерименту від 25.05.2013. (т.2 а.с. 206- 209) Судовий експерт ОСОБА_30 надала показання з приводу висновку комісійної судово-медичної експертизи №90 від 22.04.2014, а саме, згідно з наявними документами у потерпілого було виявлено тілесне ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, ушкодження головного мозку, осколкові рани лобної області, переломи передньої і задньої пазухи, які відносяться до категорії тяжких, у всій своїй сукупності відносяться до черепно-мозкових травм, які загоюються до 3 тижнів близько 21 дня. Наявні у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у лобній частині голови, враховуючи характер та локалізацію ушкодження, виключають можливість їх заподіяння шляхом падіння або падіння з прискоренням так як повинні бути й інші ушкодження на тілі, а саме на ліктях чи на колінах. На дослідження експертам надано було 2 знімки КТ головного мозку, проте дані документи були направлені до лікаря рентгенолога для їх вивчення. При падінні ОСОБА_2 на купу цегли, в будь-якому випадку можна отримати ушкодження на тілі, яких у ОСОБА_2 не було. Під час проведення експертизи, експерти використовували рентген плівки та 2 плівки СКТ голови, згідно яких було видно переломи задньої та передньої стінки лобної пазухи у ОСОБА_2 Зазначених документів було достатньо щоб встановити наявність у ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень.

Отже допитавши експертів та дослідивши їх висновки, судом із змісту висновку судово-медичної експертизи №73 від 18.06.2013 та висновку комісійної судово-медичної експертизи №90 від 22.04.2014 встановлено, що зазначені дослідження проводились експертами на підставі документів, які були надані для проведення судово-медичної експертизи. Судом з'ясовано, що для проведення зазначених експертиз були надані експертам матеріали кримінального провадження №11 - кп/781/172/14 (1,2 томи); медична карта стаціонарного хворого №№1853,8640; рентгенограма кісток черепу в 2-х проекціях від 28.04.2013; СКТ голови від №30.04.2013, 08.10.2013 (2 плівки). Водночас під час проведення комісійних судово-медичних експертиз КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216 /к від 17.08.2017 та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №477-КЕ/2017, експертам надавалися матеріали кримінального провадження (1-7 томів), медична карта стаціонарного хворого №1853, №8640, диск МЗКГ, рентгенограми 2, СКТ голови 2, СКТ голови на паперовому носії -1.

Отже, враховуючи зазначене, вирішуючи питання щодо належності та допустимості висновків експертів, суд вважає за необхідне врахувати висновок КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №129/к, а також показання експертів ОСОБА_27 і ОСОБА_28 згідно яких зазначено, що при ретроспективному аналізі КТ-знімків відмічається наявність імпресійного перелому передньої стінки фронтальної пазухи зліва. На наданих знімках не можливо достовірно оцінити наявність або відсутність травматичного пошкодження задньої стінки. Для вирішення питання про наявність перелому задньої стінки фронтальної пазухи необхідно надати цифровий носій. Також в судовому засіданні з'ясовано, що класична рентгенографія, так і варіація методів комп'ютерної томографії є принципово рентгенівськими методами, проте точність, доказовість і діагностична цінність КТ-методів переважають через те, що цими методами можна досліджувати суміжні зрізи досліджуваних ділянок і навіть виконувати 3D моделювання отриманих результатів. Суд приймає до уваги і висновок КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №129/к, в якому зазначено, що при огляді в судовому засіданні рентгенівських знімків, відсутні видимі ознаки переломів, але оглядом знімків спірально комп'ютерної томографії встановлено, що перелом є. Знімки спірально комп'ютерної томографії за своєю технологією надають більш повну картину, та технічно удосконалені. Рентгенівський знімок надає можливість побачити лише в двох проекціях, знімки спірально комп'ютерної томографії надають більш детальний пошарові знімки з більшою можливістю встановлення наявних ушкоджень. Враховуючи, що істотне значення для правильного встановлення наявності тілесних ушкоджень є наявність у ОСОБА_2 переломів зовнішньої та внутрішньої стінки лобової пазухи зліва, а тому є необхідним саме дослідження знімків спірально комп'ютерної томографії на диску МЗКГ, які надають більш детальні пошарові знімки лобної частини черепа. Отже суд доходить висновку, що відсутність в експертів "Кіровоградського обласного бюро СМЕ" диску МЗКГ ОСОБА_2, зумовили розбіжність оцінок даних обстежень із висновками експертів КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216 /к від 17.08.2017 та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №477-КЕ/2017.

Виходячи із вищевикладеного суд враховує п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 08 від 30 травня 1997 року, яким роз'яснено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд обов'язково повинен з'ясувати, чи було додержано вимоги законодавства при призначенні та проведенні експертизи; чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; компетентність експерта і чи не вийшов він за межі своїх повноважень; достатність поданих експертові об'єктів дослідження; повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Суд зазначає, що висновок експерта у кримінальному провадженні є процесуальним джерелом доказів (ч. 2 ст. 84 КПК), який не є обов'язковим для особи або органу, який здійснює провадження, але незгода з висновком експерта повинна бути вмотивована, і не має наперед встановленої доказової сили (ч. 2 ст. 94, ч. 10 ст. 101 КПК).

Згідно зі ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуального рішення, на нього не може посилатись суд при ухваленні рішення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України. Частина 2 зазначеної статті зобов'язує суд визнати істотними порушеннями прав людини і основоположних свобод, такі діяння: п. 3 ч. 2 ст. 87 КПК України порушення права на захист, що має місце разом з іншими порушеннями закону в конкретній експертизі .

Відповідно до ст. 84 КПК України висновок експерта не є доказом, а лише процесуальним джерелом доказів, а доказами є фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Тобто, висновок експерта може стати доказом в кримінальному провадженні коли він: а) містить фактичні дані, тобто такі, що є беззаперечними та не викликають сумніву; б) отриманий з дотриманням встановленого законом порядку, має значення для кримінального провадження та належить до обставин, що підлягають доказуванню (ст. 91 КПК України).

Тому суд вважає за необхідне висновок судово-медичної експертизи "Кіровоградського обласного бюро СМЕ" №73 від 18.06.2013 та висновок комісійної судово-медичної експертизи "Кіровоградського обласного бюро СМЕ" №90 від 22.04.2014 визнати недопустимими доказами і не бере його до уваги при розгляді кримінального провадження та вирішення справи по суті внаслідок виявлених істотних порушень кримінально-процесуального законодавства України при її проведенні.

Крім того суд не приймає до уваги доводи обвинуваченого ОСОБА_1, що він не наносив ударів потерпілому ОСОБА_2, а лише його штовхнув, оскільки вказані доводи спростовуються показаннями потерпілого, свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15, протоколом слідчого експерименту від 25.05.2013, який підтвердили у висновках судово-медичних експертиз КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №129/к, №216 /к та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №477-КЕ/2017. Також суд приймає до уваги висновок судово-медичної експертизи КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №129/к, в якому зроблено висновок, що у ОСОБА_2 наявні наступні ушкодження, а саме: забита рана лобної ділянки голови; забій головного мозку легкого ступеня; імпресійний перелом лобної пазухи ліворуч. Суд погоджується із зазначеним висновком експерта, що можливість утворення всього комплексу тілесних ушкоджень, виявлених при клінічному та судово-медичному обстеженні потерпілого, внаслідок однократного падіння як із попереднім прискоренням, так і без нього, виключається. Зазначені обставини на думку суду є беззаперечними, а тому суд виходячи із розумності та логічності вважає, що зазначені ушкодження могли утворитися виключно шляхом нанесення ОСОБА_2 ударів. Доводи сторони захисту щодо того, що ці побої могли виникнути з інших підстав у проміжок часу коли ОСОБА_2 залишив Добровеличківську ЦРЛ та до того як звернувся у Кіровоградську обласну лікарню суд не приймає до уваги так як встановлено, що зазначені ушкодження на тілі ОСОБА_2 зафіксовані у Добровеличківській ЦРЛ та підтверджуються медичною документацією, а також показаннями свідків і лікарів.

Також суд не приймає до уваги доводи представника потерпілого щодо того, що ОСОБА_2 лікувався на стаціонарному лікуванні більше 21 дня, що вказує на стійку втрату працездатності, так як допитані в судовому засіданні лікарі ОСОБА_23 та ОСОБА_31 надали суду показання, що вони не вчиняли жодних маніпуляцій щодо перелому лобної пазухи, а здійснювали видалення іншорідних тіл з інфікованої рани, а саме 30.04.2013 та 08.10.2013, яку не належним чином прочистили попередні рази. У зв'язку із наявним переломом лівої стінки лобної пазухи, видаленням вказаних іншорідних тіл та інфікування рани, ОСОБА_2 перебував на тривалому стаціонарному лікуванні. Разом з тим суд приймає до уваги висновки комісійних експертиз КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №216 /к та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №477-КЕ/2017, згідно яких орієнтовна тривалість лікування у стаціонарних умовах із ушкодженням у ОСОБА_2 - до 8-14 діб враховуючи звичайний клінічний перебіг цих ушкоджень, що відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи сторони захисту, що ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15 перебувають у неприязних відносинах з обвинуваченим, а тому є зацікавленими обмовляти обвинуваченого. Суд зазначає, що наявність певних особистих неприязних відносин не можуть зводитись до надання неправдивих показань в судовому засіданні вказаними свідками, які були лише очевидцями подій та не мають особистої зацікавленості надавати суду неправдиві показання. Крім того свідки були судом попереджені про кримінальну відповідальність. Також показання зазначених свідків суд оцінює в сукупності з іншими доказами у взаємозв'язку, а тому вважає їх показання належними та допустимими доказами, хоча і мають місце певні розбіжності. Разом з тим суд не приймає показання обвинуваченого, його співмешканки ОСОБА_7 та її подруги ОСОБА_8 в частині, що ОСОБА_1 захищаючи ОСОБА_7 лише штовхнув ОСОБА_2, який впав на купу із битою цеглою та отримав тілесні ушкодження, так як ці доводи спростовуються медичною документацією ОСОБА_2, показаннями свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15 та висновками судово-медичних експертиз КУ "Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи" №129/к, №216 /к та Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи №477-КЕ/2017, згідно яких виявлено у ОСОБА_2 комплекс тілесних ушкоджень при клінічному та судово-медичному обстеженні. Тому показання обвинуваченого, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8 суд сприймає як спосіб ухилення обвинуваченого від відповідальності.

Виходячи із позиції логічності взаємозв'язку між собою, з внутрішнього переконання, суд доходить висновку, що тілесне ушкодження у ОСОБА_2 виникло саме за обставин нанесення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень із застосуванням шматка червоної цегли.

Органами досудового розслідування вищевказані дії ОСОБА_1 були кваліфіковані за ч.1 ст.121 КК України, але під час судового провадження суд встановив невірну кваліфікацію, а тому суд вважає за необхідне змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення на ч.2 ст.125 КК України, як умисне заподіяння ОСОБА_1 легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ОСОБА_2

Суд змінюючи кваліфікацію кримінального правопорушення враховує, що потерпілий ОСОБА_2 та його представник підтримували обвинувачення за ч. 1 ст.121 КК України та просили притягнути ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за нанесення йому тяжких тілесних ушкоджень. Також в матеріалах судової справи наявна заява ОСОБА_2 в органи міліції про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за заподіяння йому тілесних ушкоджень, що обумовлює надання судом правової оцінки такому обвинуваченню. (а.с.96)

Також у судових дебатах ОСОБА_1 просив застосувати до нього положення ст.36 КК України. Суд зазначає, що відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.04.2002 «Про судову практику у справах про необхідну оборону», необхідної обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.

Отже право на необхідну оборону виникає не при будь-якому суспільно небезпечному посяганні, а лише при такому, яке відповідно до ч. 1 ст. 36 КК України, викликає у того, хто захищається, невідкладну необхідність в заподіянні шкоди тому, хто посягає, для негайного відтворення або припинення його суспільно небезпечного посягання. З огляду на наявні в матеріалах справи докази та показання свідків, суду не доведено факт фізичного нападу ОСОБА_2 на його співмешканку ОСОБА_7, що створювало небезпеку для її життя та здоров'я, що зумовило необхідність необхідної оборони шляхом нанесення потерпілому тілесних ушкоджень. Крім того сам обвинувачений заперечує факт заподіяння ним ОСОБА_2 тілесних ушкоджень. Судом також з'ясовано, що згідно протоколу слідчого експерименту від 25.05.2013 та показань свідків ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15 факт нанесення ОСОБА_1 тілесних ушкоджень цеглиною зумовлене вже після нанесення ударів як обвинуваченим так і потерпілим, а тому удар цеглою в голову ОСОБА_2 був фактично нанесений під час бійки між ними, що усуває обставину необхідної оборони.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання, суд згідно з вимогами ст.50 та ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно із ст.12 КК України відноситься до класифікації невеликої тяжкості, мотив та мету вчинення злочину, дані про особу винного, по місцю проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину, на обіку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває. Також суд враховує і відомості досудової доповіді, згідно якої ризик вчинення повторного кримінального правопорушення оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюється як середній. Ймовірність виправлення обвинуваченого без позбавлення волі можлива та рекомендована.

Обставинами, що пом'якшують покарання - є наявність на утриманні неповнолітньої дитини.

Обставини, що обтяжують покарання - судом не встановлені.

З урахуванням всіх обставин у провадженні, поведінку як потерпілого так і обвинуваченого, особу обвинуваченого ОСОБА_1, суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно призначити покарання в межах санкції ч.2 ст. 125 КК України у виді штрафу та звільнити його від відповідальності, у зв'язку зі спливом строків давності на підставі ст.49 КК України.

Вирішуючи заявлений у справі потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов до обвинуваченого про відшкодування заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної та моральної шкоди суд вважає його обґрунтованим частково. Так вимога про відшкодування витрат, понесених на лікування потерпілого, які становлять 901 гривню 64 копійки є обґрунтованою та підтверджується фіскальними чеками. Проте при обґрунтуванні вимоги про відшкодування вартості пошкодженого одягу в сумі 650 гривень стороною потерпілого не було надано суду доказів про те, що обвинувачений привів одяг ОСОБА_2 у непридатний для використання стан. Долучену до позовної заяви розрахункову квитанцію серії ЛВАК 112096, видану ТЦ « Плаза » суд не приймає до уваги як належний доказ, оскільки в ній відсутня дата видачі. Вирішуючи вимогу в частині відшкодування моральної шкоди в сумі 20000 гривень, суд погоджується з тим, що внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілий зазнав фізичного болю та душевних страждань. У зв'язку з перебуванням потерпілого на лікуванні, був позбавлений можливості працювати, повноцінно спілкуватися з оточуючими. За таких обставин, суд вважає, що звичайний ритм життя ОСОБА_2 був порушений і останній був вимушений прикладати додаткових зусиль для його організації. Проте судом приймаються до уваги форма вини обвинуваченого та винна поведінка самого потерпілого, який спровокував ОСОБА_1 до вчинення правопорушення. Тому зважаючи на тяжкість заподіяної позивачеві шкоди, на глибину та тривалість фізичних і душевних страждань ОСОБА_2, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, з врахуванням вимог розумності і справедливості суд визначає розмір відшкодування потерпілому моральної шкоди в сумі 3000 гривень.

Заходи забезпечення кримінального провадження - не застосовувалися .

Речові докази у справі - відсутні .

Судові витрати у кримінальному провадженні необхідно покласти на обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.62 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.49 КК України, ст.ст. 84-87, 91, 92, 94, 100, 124, 373, 374, 377 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 80 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.

Звільнити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, від кримінальної відповідальності, у зв'язку із спливом строків давності, передбачених ст.49 КК України, а провадження - закрити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, жителя АДРЕСА_3 в рахунок відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди кошти в сумі 901 (дев'ятсот одну ) гривню 64 копійки та моральної шкоди кошти в сумі 3000 ( три тисячі ) гривень, а всього на загальну суму 3901 ( три тисячі дев'ятсот одну ) гривню 64 копійки .

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Липняжка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, жителя АДРЕСА_1, на користь Прокуратури Кіровоградської області, м.Кропивницький вул. В.Пермська,4 (ідентифікаційний код 02910025, банк - Державна Казначейська служба України, м.Київ, МФО 820172, р/р 35215073004600, код 2800) судові витрати понесені у зв'язку із проведенням повторної комісійної судово-медичної експертизи Харківським обласним бюро в сумі 19 680,40 гривень ( дев'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 40 копійок).

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження та може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.

Суддя Добровеличківського районного суду

Кіровоградської області І. П. Майстер