Вирок № 77157631, 16.10.2018, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/5408/14-к

Провадження № 1-кп/346/7/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд

Івано-Франківської області

в складі колегії суддів: головуючого судді П’ятковського В.І.,

суддів: Бирич Н.В., Потятинника Ю.Р.,

секретаря Іванишин Х.І.

з участю прокурора Баландіної Ю.Ю., Григоришина І.В.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломиї кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_3 - Франківської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, одруженого, раніше не судимого, інваліда 3 групи, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 125, ч.1 ст. 129, ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

7 серпня 2014 року, близько 21.00 год. обвинувачений перебуваючи біля будинку охоронця на території ставків в урочищі Долини с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області, маючи при собі належно зареєстровану мисливську рушницю моделі ИЖ-58 № ВС 6664 та невстановлений органом досудового розслідування предмет, схожий на обріз карабіна, на грунті особистих неприязних відносин, вчинив словесний конфлікт із охоронцем ставків ОСОБА_2, в ході якого, умисно наніс потерпілому кілька ударів руками по голові спричиняючи фізичну біль та удар в шию мисливською рушницею, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді садна в ділянці лівої передньо-бічної поверхні шиї, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Надалі продовжуючи свої злочинні дії обвинувачений приклав невстановлений предмет, схожий на обріз карабіна до грудей потерпілого ОСОБА_2 та пригрозив йому вбивством, якщо той не викличе орендаря ставків ОСОБА_5 для розмови, оскільки вважав, що той як і ОСОБА_2 причетний до його побиття, яке відбулося 15 квітня 2014 року в с. Підгайчики по місцю його проживання і щодо якого проводиться досудове розслідування, після чого направився у будинок по місцю тимчасового перебування.

Потерпілий ОСОБА_2, оцінюючи протиправну поведінку та агресивність обвинуваченого, наявність зброї якою той погрожував йому, сприйняв адресовану йому погрозу вбивством як реальну та побоюючись приведення її у виконання, повідомив про дану подію ОСОБА_5, який уже зателефонував у чергову частину Коломийського МВ УМВС та приїхав до ОСОБА_2 і разом стали чекати приїзду працівників міліції.

З метою перевірки повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, яке поступило від ОСОБА_5, оперативним черговим Коломийського МВ УМВС Гринюком, того ж дня біля 23 год. 15 хв. направлено на місце події слідчо-оперативну групу та повідомлено про вчинення кримінального правопорушення дільничного інспектора Коломийського відділу поліції ОСОБА_1.

Прибувши на місце події близько 23.40 год., слідчо-оперативною групою було прийнято заяву про вчинення злочину та після встановлення особи, що ймовірно причетна до його вчинення, начальник міліції громадської безпеки Чабан, два інспектори патрульної служби ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і дільничний інспектор Бойків, будучи в форменому одязі та захисному спорядженні, для з`ясування всіх обставин справи вчинення кримінального правопорушення, направились до місця перебування ОСОБА_3 в с.Підгайчики, Коломийського району, вул. Чігри,16, Івано-Франківської області.

Прибувши до вищевказаного господарства Чабан зайшов на територію саду господарства, де зупинився біля сараю, а ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_1 зупинились на дорозі, що навпроти саду господарства, біля огорожі з металевої сітки.

Обвинувачений, почувши лай собаки на вулиці, озброївшись мисливською рушницею моделі ИЖ-58 № ВС 6664 з стволами 16 калібру, а також трьома мисливськими патронами самостійного спорядження і одним мисливським патроном промислового виробництва, вибіг з подвір`я в сад. Будучи там і не маючи можливості через темноту та кущі і дерева, що росли в саду, розгледіти осіб, що прибули до даного господарства, вважаючи, що це особи, які раніше спричиняли йому тілесні ушкодження, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, з метою вбивства осіб, які на його думку спричинили йому тілесні ушкодження та помиляючись в особах, спорядивши мисливську рушницю мисливськими патронами, здійснив два цілеспрямованих постріли в місце, де знаходився дільничий інспектор – потерпілий ОСОБА_1, в результаті чого спричинив тому тілесне ушкодження в голову, а саме дробове сліпе ушкодження лівої лобно-скроневої ділянки голови, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Здійснюючи постріли з мисливської вогнепальної зброї в бік потерпілого, обвинувачений передбачав можливе настання смерті людини від вогнепального поранення і свідомо бажав цього, однак свій злочинний намір не довів до завершення, з причин, що не залежали від його волі.

Через деякий час, за посередництва свого сина, який прибув на місце події по просьбі працівників міліції, обвинувачений добровільно видав рушницю, припинив свої дії і був затриманий працівниками міліції.

Свою вину у скоєних злочинах обвинувачений визнав частково і дав суду наступні показання.

Тривалий час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4 в урочищі «Долини», де охороняє будинок знайомих, які там не живуть.

15 квітня 2014 року під час його перебування у даному господарстві його побили троє незнайомих осіб заволодівши при цьому його грошовими коштами, про що він повідомив органи міліції, проте винних осіб встановлено не було. Від даних тілесних ушкоджень він тривалий час лікувався.

Від жителів села йому стало відомо, що охоронець ставків в урочищі Долини с. Підгайчики, Коломийського району Івано-Франківської області ОСОБА_2 неодноразово говорив, що він незаконно виловлює сіткою рибу в ставках і за це розплатиться. Оскільки дана обставина не відповідала дійсності, то 7 серпня 2014 року близько 21.00 год. проїжджаючи на велосипеді повз дані ставки повернув до сторожового будинку для розмови із ОСОБА_2, з яким раніше знайомий не був.

В процесі розмови виник конфлікт, який перейшов у штовханину під час якої він рукою наніс удар потерпілому у шию, після цього сів на велосипед і поїхав до охоронюваного ним будинку.

Ближче до 24 год. знаходячись у будинку почув гавкання собаки і зрозумів, що до будинку підходять люди. Вийшовши у двір, який освітлювався, не почув ніякого руху, проте по поведінці собаки розумів, що вони є і ведуть себе підозріло тихо, а тому маючи гіркий досвід від попереднього побиття, озброївся мисливською рушницею та чотирма патронами оснащеними дрібним шротом та направився у сад і зупинився у 15 метрах від хвіртки в неосвітленому місці. Знаходячись там у кущах помітив, що до хвіртки, яка освітлювалася підходять люди, а через сад до хвіртки крадеться ще одна людина, а тому зробив два постріли вгору поміж чоловіком та будинком і незнайомець зник у саду. З цього місця попасти в потерпілого ОСОБА_1 він ніяк не міг. Так як собака і далі гарчав, то він змістився до 20-ти метрів на ріг будинку і звідти наніс ще два постріли вгору в бік дерева грушки та хвіртки. Вважає, що дані постріли теж не могли досягти людей, які були за хлівом із-за великого перепаду рельєфу, біля двох метрів.

Жодних криків, що працює міліція не чув.

Через деякий час почув крик сина, який назвав себе і повідомив, що тут знаходиться міліція, після чого він одразу вийшов із засідки та добровільно здав рушницю.

Додатково вказав, що умислу вбивати когось в нього не було. При собі мав і бойові патрони і дріб для стрільби на качку і саме останніми і стріляв. Особу, яка була в саду бачив дуже добре і міг легко її застрелити, але стріляв вверх тільки щоб злякати, оскільки захищав власне життя. Стверджує, що з місця де він стояв не було можливості потрапити вистрілом у потерпілого, все відбулося внаслідок сліпих рекошетів.

Вважає, що якби органи міліції залучили його до участі у слідчих експериментах та провели комплексну судово медико-трасологічну експертизу з врахуванням рельєфу місцевості, то з»ясували би всі дійсні обставини справи, які б вказували на його невинуватість.

В той же час у вчиненому щиро розкаюється, просить врахувати негативний стан здоров»я, вік, наявність групи інвалідності, що з часу скоєння вказаних дій пройшов значний проміжок часу протягом якого він не вчиняв жодних протизаконних дій як і до того, оскільки все життя старався жити чесно і справедливо, не мав ні з ким жодних скандалів, раніше і сам охороняв такі ж ставки. Категорично стверджує, що жодного наміру стріляти у людину не мав і не робив би жодних пострілів, якби працівники міліції діяли по іншому, одразу по прибуттю чітко та виразно повідомили про себе та вказали на обставини за яких прибули до нього, а тому виходячи з цього не карати його суворо.

Не зважаючи на те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою вину тільки у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, суд вважає, що винуватість обвинуваченого у вчиненні інших злочинів знайшла підтвердження в досліджених та перевірених судом письмових та усних доказах.

Так будучи допитаним в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 вказав, що із обвинуваченим у нього неприязні стосунки. Працюючи охоронцем ставків у підприємця ОСОБА_5, яких їх орендує, в урочищі Долини с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області, попереджав всіх мешканців села, які намагались ловити рибу браконьєрським способом (сіткою) про те, що вони будуть покарані згідно закону, оскільки ставок знаходиться в оренді. Від людей чув, що ОСОБА_3 займається бракон»єрством і говорив про це ОСОБА_5. Знає зі слів свого колеги охоронця Агеєва, що раніше у березні 2014 року, двоє осіб під час перебування Агеєва на зміні приходили у їх службовий сторожовий будинок і погрожували йому гранатою та стріляли у стіну, проте про дані обставини він у поліцію не звертався.

До даної події, що мала місце 07 серпня 2014 року, із обвинуваченим знайомий не був. Хоча знав, що той звинувачував його у причетності до побиття, що мало місце у квітні того ж року.

7 серпня 2014 року близько 20 год, будучи на чергуванні, побачив як обвинувачений під`їхав до сторожового будинку на велосипеді, за його спиною була рушниця. Підійшовши до нього ОСОБА_3 затіяв словесну суперечку та наніс йому три удари кулаком по обличчю, а потім рушницею вдарив у шию та став вимагти викликати орендаря ставків для розмови.

Так як поведінка обвинуваченого, була неадекватною, агресивною, тому пішов до приміщення будинку звідки зателефонував орендарю та повідомив що між ним та чоловіком на ім»я ОСОБА_3 стався конфлікт і останній вимагає, щоб орендар ставків негайно з»явився для розмови. В цей час крізь вікно помітив, що горить його мопед, тому вийшов на вулицю, де стояв ОСОБА_3 і той дочекавшись коли він погасить полум»я, витягнув із-за спини обріз карабіна, закрив затвор і приклав до його грудей і пригрозив вбивством, звинувачуючи в тому, що він був організатором його побиття 15 квітня 2014 року. При цьому ще наносив удари руками.

Дану погрозу він сприйняв як реальну можливість свого вбивства. Боячись за своє життя, повторно подзвонив, до ОСОБА_5 із просьбою негайно приїхати до ставка та вказав, що ОСОБА_3 озброєний. Дану розмову чув обвинувачений та вказав, що чекатиме на орендаря ставків у себе вдома. Після чого сів на велосипед та попрямував в сторону де проживав.

Коли приїхали ОСОБА_5 та слідчо-оперативна група разом із дільничним інспектором, він розповів їм обставини і вони пішли пішки до помешкання обвинуваченого, знаючи, що останній озброєний, а через деякий час він почув кілька пострілів.

З часом, десь приблизно через годину, до сторожового будинку привели пораненого міліціонера, з його голови текла кров, тому викликали карету швидкої допомоги. Вважає, що обвинувачений повинен понести покарання у відповідності до закону.

Потерпілий ОСОБА_1 вказав, що 7 серпня 2014 року близько 23 год. поступило повідомлення у відділ міліції, що в с. Підгайчики Коломийського району Івано-Франківської області, на території сторожового будинку, біля ставків в урочищі Долини відбувся конфлікт між сторожем та озброєним чоловіком. Він в складі слідчо-оперативної групи, як дільничий інспектор, виїхав до вказаного місця події.

Допитавши потерпілого, який вказав на обставини попередньої події, він разом із Чабаном, ОСОБА_7 та ОСОБА_6, пішли пішки до подвір`я, де мешкає обвинувачений ОСОБА_3. Одягнуті були в касках та бронежилетах. На дворі було темно.

Вказав, що вони зайшли знизу дороги до будинку зі сторони саду. ОСОБА_8 пішов вправо від них в сторону сараю, а вони залишилися стояти з іншої сторони саду, біля огорожі з металевої сітки, недалеко дерев»яного стовпа, у 2-3 метрах від грушки. Стояли злегка пригнувшись майже поряд, 1-2 метри одни від одного. Територія освітлювалася, вони були в тіні. Після того як загавкав пес, почувся крик людини «бандити». Пролунало два постріли, десь із відстані 20-25 метрів, стріляючого не бачив. Після другого вони стали кричати «міліція». І в цей час за другим чи третім пострілом помітив відблиск на сітці і відчув біль у скроні зліва, кров залила очі і він сказав про це ОСОБА_6. Одразу ж у супроводі своїх колег направився до сторожового будинку.

Під час проведення слідчого експерименту зрозумів, що поранення отримав внаслідок рикошету від металевої сітки, так як дріб був сплюснутий. Під час пострілів обвинувачений вигукував «Я вас всіх повбиваю».

Жодних претензій до обвинуваченого немає. При обранні покарання покладається на погляд суду.

Свідок ОСОБА_8 дав суду наступні показання. Сьомого серпня 2014 року прибув з іще двома працівниками міліції в с. Підгайчики Коломийського району ОСОБА_3 - Франківської області, на територію ставків в урочищі Долини для допомоги слідчо-оперативній групі. Було відомо, що агресивно налаштований чоловік ходить по селу з рушницею. Відібравши пояснення у потерпілого ОСОБА_2, який вказував, що чоловік на ім»я ОСОБА_2 вчинив із ним суперечку в ході якої наніс тілесні ушкодження руками та рушницею, на місці вирішили піти до житлового будинку, де проживав ОСОБА_3. Разом із ним пішли дільничний інспектор Бойків та два інспектори Мусіловський та Кавацюк.

Підійшовши до господарства обвинуваченого розділилися на дві групи, він пішов навколо через сад, а решту по дорозі, з іншої сторони саду.

Було досить темно, і він наближаючись до будинку з сторони саду, стоячи неподалік сараю з правої сторони, раптово почув постріл після чого чітко побачив силует чоловіка із зброєю в руках, яким, як виявилося був ОСОБА_3. Чоловік був до нього досить близько і міг у нього вистрелити. Зі сторони чув вигуки: «міліція», після чого пролунав ще один постріл і він почув крики про те, що поранено одного з міліціонерів групи, після чого повернувся до своїх колег і вони вирішили відступити.

Свої постріли обвинувачений супроводжував криком «бандити». Вважає, що стріляючи обвинувачений у них не цілився, так як на місцевості вони стояли значно нижче нього, а вистріли були спрямовані дещо вверх. Всього пролунало три або чотири постріли.

Через деякий час приїхав син обвинуваченого, якого викликав дільничий інспектор і обвинувачений почувши його голос припинив свої дії добровільно здавши рушницю.

Свідок ОСОБА_7, вказав, що 07 серпня 2014 року заступив на чергування патрульним.

Близько 23 год. від чергового Коломийського відділу міліції поступило повідомлення, що в с. Підгайчики Коломийського району ходить озброєна людина, в зв»язку із чим виникла необхідність у виїзді на місце.

Приїхавши на стави у с. Підгайчики відібрали пояснення у ОСОБА_2 з приводу обставин конфлікту між ним та ОСОБА_3 і Чабан, як старший групи, прийняв рішення йти пішки до місця проживання обвинуваченого. Підійшовши до господарства Чабан пішов в обхід будинку з іншої сторони, а він, ОСОБА_1 та ОСОБА_7 стояли ланцюгом біля огорожі. Оскільки почав гавкати пес, відповідно вони зупинились на відстані близько 30 метрів від будинку і почали чекати. Раптово, включилось світло і пролунав перший постріл. Вони голосно крикнули, що: « Ми міліція», однак у відповідь почули нецензурну лайку та другий постріл, внаслідок чого було поранено ОСОБА_1, якого вони швидко відвели в сторону, після чого почули ще два постріли. Першу допомогу ОСОБА_1 надали в сторожовому будинку, звідки його каретою швидкої меддопомоги було доставлено до Коломийської ЦРЛ.

Далі приїхали інші працівники міліції та викликали сина обвинуваченого, який і заспокоїв останнього. Інших пострілів, окрім чотирьох, що здійснив ОСОБА_3 він не чув.

Свідок ОСОБА_6 дав аналогічні показання.

Свідок ОСОБА_9, син обвинуваченого, дав показання що йому, пізно вночі 8 серпня 2014 року зателефонував дільничний міліціонер ОСОБА_10 і попросив негайно приїхати в с. Підгайчики Коломийського району, тому що його батько стріляє в сторону працівників міліції з рушниці.

Він поїхав до батька, де біля ставів в с. Підгайчики Коломийського району його вже чекали працівники міліції. Підходячи до господарства батька голосно кричав, щоб той не стріляв, після чого батько вийшов та добровільно видав рушницю і пояснив, що вважав, що на його подвір»я знову прийшли особи, що побили його раніше, тому змушений був захищатися. Хоча ствердив, що стріляв вверх, а не у людей.

Свідок ОСОБА_5 вказав, що 7 серпня 2014 року ввечері йому зателефонував на мобільний телефон сторож ОСОБА_2 та повідомив, що на нього здійснив напад ОСОБА_9.

Після розмови із ОСОБА_2 зателефонував дільничому та попросив викликати оперативну групу, оскільки це вже був другий випадок коли ОСОБА_9 нападав на охоронців ставків, що він орендує та поїхав до сторожового будинку. По приїзді працівники міліції допитали його та ОСОБА_2 і направилися до будинку де перебував обвинувачений.

Потерпілий ОСОБА_2 тримався за шию і вказав, що обвинувачений погрожував вбивством маючи зброю, наносив удари, підпалив мопед, на шиї у потерпілого був слід від удару.

Оперативники пішли до помешкання обвинуваченого, а вони залишились в будинку де через деякий час почули постріли, яких було більше як два. Через якийсь час повернулися і привели пораненого працівника міліції та викликали швидку.

Свідок ОСОБА_11 дав показання, що у ту ніч знаходився на чергуванні у відділі міліції і черговий повідомив їх, що у с. Підгайчики на ставах ходить особа з мисливською рушницею і погрожує сторожеві, підпалила його мотоцикл і пішла до свого місця проживання. Приїхавши на місце події частина працівників міліції пішла до будинку цієї особи, а він залишився біля сторожа. Через деякий час повернулися з пораненим ОСОБА_1 і викликали підмогу та сина обвинуваченого, який направився до батька і заспокоїв його.

Свідок ОСОБА_12 дав аналогічні показання.

Судово-медичний експерт ОСОБА_13 у своїх показаннях вказав, що обставини отримання ОСОБА_1 поранення та виявлені в зв»язку з цим тілесні ушкодження описав у своєму висновку зі слів потерпілого. Також був присутнім при проведенні слідчого експерименту і стверджує, що раневий канал від поранення дробиною пройшов знизу вверх і спереду назад під каску потерпілого внаслідок вистрілу та рикошету від металевої сітки огорожі біля якої стояв дещо пригнувшись потерпілий.

Експерт ОСОБА_14, який проводив балістичну експертизу по справі, підтвердивши обґрунтованість своїх висновків, додатково зазначив, що вистріл патроном з такими дробинками, який досліджувався, зберігає кучність на відстані 25-30 метрів від місця пострілу. Ідеальна стрільба на пораження та смерть людини такими патронами, з рушниці 16 калібру незалежно від оптичної відстані можлива від 23 до 50 метрів. Також експерт виключив можливість потрійного рикошету, із-за малої ваги дробинки та кори дерева, яка є м»якою і дробинка залишилась би у ній. Осип дробу при стрільбі можливий 60-70 см. і від сліпих дробинок можлива загибель людини.

Письмовими доказами, які підтверджують причетність обвинуваченого до вказаних епізодів злочинної діяльності являються :

- дані протоколу усної заяви ОСОБА_9 про нанесення йому невідомиими особами тілесних ушкоджень та заволодіння належних йому грошових коштів, що мало місце 15 квітня 2014 року в с. Підгайчики по вул. Чигри, Коломийського району ( т. 2 а.с. 111);

- дані протоколу огляду місця події від 15 квітня 2014 року, господарства в с. Підгайчики, Коломийського району, де мало місце факт побиття ОСОБА_9 невстановленими особами ( т. 2 а.с 112 – 114);

- дані висновку експерта за № 75 із якого вбачається, що у гр. ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження, що відносяться до легких тілесних ушкоджень ( т.2, а.с. 115);

- дані протоколу прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 08 серпня 2014 року, згідно якого потерпілий ОСОБА_2 вказав, що чоловік на ім»я ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів кулаками в область голови та приставляючи рушницю погрожував фізичною розправою та вбивством ( т.2, а.с. 119);

- дані журналу єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події в Коломийському МВ УМВС, інвентарний номер 6818, із якого вбачається, що 07 серпня 2014 року о 23 год. 15 хв. на мобільний телефон чергової частини Коломийського МВ УМВС поступило повідомлення, що по с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області ходить озброєний чоловік, а вже о 02 год. 45 хв. 08 серпня 2014 року поступило повідомлення чергового лікаря Коломийської ЦРЛ, що в лікарню доставлено працівника міліції ОСОБА_1 із вогнепальним пораненням голови ( т. 2, а.с. 152-153 );

- дані письмової заяви ОСОБА_2 від 10 серпня 2018 року, із якої вбачається, що останній звернувся до слідчого Коломийського МВ УМВС із заявою про залучення його в якості потерпілого у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_9, за яким останній погрожував йому вбивством з обрізу карабіна ( т.2, а.с. 117);

- дані рапорту оперативного чергового Коломийського МВ УМВС Гринюка, із якого вбачається, що у 23 год. 15 хв. 7 серпня 2018 року знаходячись на чергуванні стало відомо про те, що в с. Підгайчики в урочищі Долини, Коломийського району, Івано-Франківської області, ходить чоловік із зброєю в руках і на місце події направлено слідчо-оперативну групу ( т. 2 а.с. 118);

- дані висновку експерта Коломийського районного відділення Івано-Франківського обласного бюро судово-медичної експертизи за № 194 від 14 серпня 2014 року, із якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_2 виявлене тілесне ушкодження : садно в ділянці лівої передньої бічної поверхні шиї, яке утворилось внаслідок дії – удару або стиснення у зазначені ділянки тіла потерпілого тупих твердих предметів, якими могли бути китиці руки зібраної в кулак, частини взутого на ноги, а також інші частини рук та ніг, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень (т.2, а.с. 222);

- дані протоколу огляду місця події від 08 серпня 2014 року та фото таблиці до нього, із якого вбачається опис господарства, що належить ОСОБА_15, в с. Підгайчики Коломийського району в урочищі Долини, де тимчасово проживав обвинувачений. Територія господарства огороджена металевою сіткою, та з однієї сторони металевою бляхою, з лівої сторони хвіртки розташований сарай. Оминаючи господарське приміщення зліва, по праву сторону кута житлового будинку знаходиться неогороджена частина саду і на відстані 4 метрів від кута будинку та 3.2 метра вліво у траві виявлено гільзу зеленого кольору 16 калібру ( позначена на фототаблиці № 1). В тому ж напрямку тільки вже на відстані 6.3 метри вліво виявлено гільзу циліндричної форми із маркуванням 16.77 Т, коричневого кольору ( позначено № 2). На відстані 7.1 метра від правого кута будинку та 9.4 вліво виявлено гільзу циліндричної форми, коричневого кольору, 16 калібру, із маркуванням 16 ( позначено на фото таблиці № 3). На відстані 7 метрів від правого кута будинку та 10.7 вліво виявлено гільзу циліндричної форми, червоного кольору, пластикову, 16 калібру із маркуванням на корпусі «ТАХО 28 № 2» (позначена на фототаблиці № 4) ( т. 2 а. с. 126-144);

- дані постанови про відібрання біологічних зразків для експертизи, а саме зрізи нігтів обох пальців рук та сліди пальців обох рук на дактилокарту обвинуваченого ОСОБА_3 ( т. 2 а. с. 170 );

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 12 серпня 2018 року під час якого свідок ОСОБА_8 відтворив обставини, що мали місце 07 серпня 2014 року на території господарства в с. Підгайчики Коломийського району по вул. Чігри, 16 ( т. 2, а.с. 206-219);

- дані протоколу слідчого експерименту від 12 серпня 2018 року під час якого свідок ОСОБА_6 відтворив обставини, що мали місце 07 серпня 2014 року на території господарства в с. Підгайчики Коломийського району по вул. Чігри, 16 ( т. 2, а.с. 210-212);

- дані протоколу додаткового огляду місця події від 12 серпня 2014 року, яким повторно оглянуто територія саду, біля будинку де тимчасово проживав обвинувачений (т.2, а.с.216-217);

- дані висновку службового розслідування за фактом отримання тілесних ушкоджень дільничним інспектором міліції Коломийського МВ УМВС лейтенантом міліції ОСОБА_1 від 14 серпня 2014 року із якого вбачається, що тілесні ушкодження отримані вищевказаною особою отримані в період проходження служби, при виконанні службових обов»язків з безпосередньою участю в охороні громадського порядку ( т. 2, а.с 218-221 );

- дані висновку експерта за № 183 від 15 серпня 2018 року про результати трасологічної експертизи мисливської рушниці «ІЖ-58» № ВС-6664 ( т. 2 а.с.235-238 );

- дані висновку експерта № 355 від 30 серпня 2014 року, якими визначено, що предмет вилучений у обвинуваченого предмет, є мисливською рушницею мод. «ИЖ-58» № ВС-6664 з стволами 16-го калібру ( т. 3 а.с. 9-12 );

- дані висновку судової балістичної експертизи № 358 від 30 серпня 2014 року, згідно якого чотири предмета, які досліджувались, є складовими частинами боєприпасів до мисливської гладкоствольної зброї 16 калібру – стріляними гільзами 16-го калібру промислового виробництва до мисливських патронів. При цьому одна з гільз з написами «ТАХО 28г №2 16/70» є складовою частиною патрону промислового виробництва, а три інші є стріляними гільзами мисливських патронів самостійного спордження у гільзи промислового виробництва.

З чотирьох гільз, гільза з картонною трубкою світло-коричневого кольору відстріляна з правого ствола, а гільза з пластмасовою трубкою червоного кольору відстріляна з лівого ствола мисливської рушниці ИЖ-58 № ВС 6664, решта двоє гільз також можуть бути відстріляні з даної рушниці (т.3,а.с.13-17);

- дані висновку експерта від 30 серпня 2014 року № 357, із якого вбачається, що предмети, які вилучені 08 серпня 2018 року, під час операції, з рани потерпілого ОСОБА_1 можуть бути складовою частиною елементі спорядження снарядів мисливських патронів-деформованими частинами дробу чи картечі, які призначені для використання в якості складових частин дробового снаряду у мисливських патронах до гладкоствольних мисливських рушниць. Дані дробини могли бути складовими частинами снаряду, яким була споряджена гільза червоного кольору з написами «ТАХО 28г № 2 16/70 ТАХО» ( т. 3 а. с. 18-21 );

- дані висновку експерта № 356 від 30.08.2014 року у відповідності до якого, вилучені у обвинуваченого з місця події 12 патронів є придатними для стрільби з мисливської рушниці ИЖ-58 № ВС 6664, 16 калібру (т.3, а.с. 22-25 );

- дані акту амбулаторної судово-медичної експертизи від 3 вересня 2014 року щодо обвинуваченого ОСОБА_3, у відповідності до якого обвинувачений на період часу, що відноситься до інкримінованого йому злочину перебував і перебуває в стані, при якому здатний в повній мірі усвідомлювати свої дії та керувати ними (т.3, а.с. 28-31 );

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 19 вересня 2014 року, за участю потерпілого ОСОБА_1, який відтворив обставини місця події, що мала місце в с. Підгайчики по вул. Чігри, Коломийського району 07 серпня 2014 року ( т.3, а. с. 44-46 );

- відповідь в.о. начальника Коломийського МВ УМВС Білейчука з якої видно, що за ОСОБА_3 зареєстрована мисливська гладко ствольна рушниця ИЖ-58 №ВС 66664, 16-го калібру та мисливська гладко ствольна рушниця ИЖ – 27Е № 6888, 12–го калібру від 23 листопада 2009 року ( т.3, а. с. 47 );

- дані висновків експерта за № 09/12-1023 та № 09/12-1024 від 19 вересня 2014 року у відповідності до яких на досліджених зрізах нігтів правої руки обвинуваченого ОСОБА_3 виявлено присутність нітрат-іонів, які є слідами продуктів пострілу, а на представлених змивах з правої руки обвинуваченого виявлено присутність нітрит- та нітрат-іонів, на змивах лівої руки виявлено присутність нітрат-іонів, які відносяться до слідів продуктів пострілу ( т.3, а.с. 48-51, 53-56 );

- дані висновку експерта № 09/12-1027 від 18 вересня 2014 року із якого вбачається, що на манжеті правого рукава спортивної куртки обвинуваченого виявлено присутність нітрит- та нітрат- іонів, на лівому рукаві спортивної куртки виявлено присутність нітрат-іонів, які відносяться до продуктів пострілу (т.3, а.с. 58-62 );

- дані протоколу проведення слідчого експерименту від 19 вересня 2014 року із фото таблицями, під час якого було встановлено місце знаходження обвинуваченого та потерпілого в період пострілів та траєкторію вильоту та польоту кулі і влучення її в потерпілого ( т. 3, а с. 63-68 );

- дані висновку експерта від 15 серпня 2014 року, із якого вбачається, що у потерпілого ОСОБА_1 наявне тілесне ушкодження – вогнепальне дробове сліпе ушкодження лівої лобно-скроневої ділянки, яке відноситься до легких тілесних ушкоджень. Дане ушкодження могло бути спричинено дробом із вогнепальної зброї, який зрикошетив від металічної сітки огорожі на висоті нижче рівня голови ОСОБА_1 в напрямку спереду назад та знизу вверх ( т. 3 а. с 72-73 );

- дані висновку експерта № 09/12-1025 від 25 вересня 2014 року у відповідності до якого надані ватні тампони, якими прочищено канали стволів рушниці ИЖ-58 № ВС-6664 свідчать про те, що є наявні сліди продуктів пострілу та виконання пострілу з наданої рушниці після останнього чищення (т.3, а.с.74-77);

- дані висновку експерта № 09/12-1105 від 29 вересня 2014 року у відповідності до якого кров на форменній сорочці потерпілого ОСОБА_1 могла утворитись від особи з групою крові 0 (І) в тому числі і від гр.ОСОБА_1 (т.3,а.с. 79 - 82);

- даними протоколу огляду речових доказів, та постанову про визнання речей та предметів речовими доказами від 01 жотвня 2014 року (т.3,а.с.с 87-89.

Речовими доказами, які підтверджують причетність обвинуваченого до вказаних епізодів злочинної діяльності та були оглянуті судом, являються :

- двоствольна мисливська рушниця маркуванням «ИЖ-58» ВС 6664;

- чотири гільзи, дві з яких пластмасові у вигляді трубок зеленого та червоного кольорів та дві картонні коричневого та світло-коричневого кольорів з металевими основами сірого і жовтого кольорів, на гільзі червоного кольору є напис «ТАХО 28г №2 16/70»;

- два осколки, вилучені з голови потерпілого ОСОБА_1;

- тампони, якими прочищено стволи рушниці «ИЖ-58» № ВС 6664;

- тампони із змивами рук обвинуваченого ОСОБА_3;

- зрізи нігтів з обох рук обвинуваченого ОСОБА_3;

- спортивна куртка сірого кольору та футболка рожевого кольору з надписом «Reebok», штани матерчаті світло-коричневого кольору, які належать обвинуваченому;

- форменна сорочка синього кольору з плямами бурого кольору та форменні штани темно-синього кольору, що належать потерпілому ОСОБА_1;

- зразки крові потерпілого ОСОБА_1;

- дозвіл на зброю № 901, виданий 28 вересня 2006 року обвинуваченому ОСОБА_3;

- цифрові носії на які здійснено запис огляду місця події та слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8.

Таким чином аналізуючи досліджені докази в їх сукупності, судова колегія приходить до висновку про наступне.

За змістом ст. 62 Конституції України суд під час розгляду кримінальних проваджень має суворо додержуватись принцип презумпції невинуватості, згідно з яким особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у п.65 рішення «Коробов проти України» (заява № 39598/03, остаточне рішення від 21.10.2011) зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (заява № 25). Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.

Згідно з вимогами ст .91 КПК України доказуванню у кримінальному провадженні підлягає, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення), а також винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Обов'язок доказування зазначених обставин покладається на слідчого, прокурора та, в установлених КПК випадках на потерпілого.

Судова колегія вбачає, що вина обвинуваченого у скоєнні вищезазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які досліджені в ході судового розгляду, про що зазначено вище.

Невизнання обвинуваченим своєї вини судова колегія розцінює як спробу пом'якшення своєї участі або взагалі уникнення від відповідальності чи обрану тактику захисту.

Аналізуючи показання обвинуваченого та твердження захисту, в частині подій, що мали місце 7 серпня 2014 року, близько 21.00 год. в сторожовому будинку біля ставків в урочищі Долини с. Підгайчики, Коломийського району, Івано-Франківської області між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим, зокрема їх посилання на відсутність у обвинуваченого предмету, схожого на обріз карабіна, яким було здійснено погрозу вбивством, оскільки такий надалі органом міліції виявлений не був, суд вважає, що вони спрямовані на уникнення від відповідальності.

Статтею 129 КК України передбачено відповідальність лише за погрозу вбивством. Погроза визнається реальною, якщо винний вчинив такі дії, які давали потерпілому підстави вважати, що ця погроза буде здійснена та своєю поведінкою, взаємовідносинами із потерпілим переконував що погроза не марна і буде виконана. Відповідальність за погрозу настає незалежно від її мотивів. Закінченою погроза визнається з моменту доведення її до потерпілого.

При погрозі вбивством винний не має на меті негайно заподіяти смерть. Він прагне налякати потерпілого, позбавити спокою, змусити його весь час нервувати та страждати від страху за своє життя.

Суд рахує, що в даному випадку саме такі обставини і мали місце з боку обвинуваченого і що потерпілий ОСОБА_2 саме так їх і сприйняв. Його показання в цій частині постійно були послідовними і для суду переконливими. Про це ж потерпілий зазначав і в протоколі прийняття заяви 08 серпня 2014 р., який оформлявся з його слів, що "в урочищі Долини в с. Підгайчики чоловік на ім»я ОСОБА_2 наніс йому декілька ударів кулаками рук в область голови приставляючи мисливську рушницю до шиї та при ударі погрожував фізичною розправою та вбивством". Це також знайшло місце і в заяві його про залучення до провадження як потерпілого, де він вказував, що "чоловік на ім»я ОСОБА_2, 07 серпня 2014 р. близько 21 год. в урочищі Долини в с. Підгайчики побив його та погрожував вбивством з обрізу карабіна".

Таким чином приходить до висновку що обвинувачений після словесного конфлікту із потерпілим наніс йому тілесні ушкодження, спричиняючи фізичну біль і даний факт обвинуваченим не заперечується, а вже після цього пригрозив вбивством, тому є всі підстави вважати, що діючи у такій спосіб, обвинувачений довів погрозу до відома потерпілого, чим викликав в нього почуття страху і тривоги, переконав у реальності її.

Переходячи до аналізу доказів по епізоду замаху на вбивство суд бере до уваги ту обставину, що у квітні 2014 року обвинувачений був побитий невідомими особами і звернувся з цих підстав у органи міліції, які до серпня 2014 р. так і не встановили даних осіб і на 07 серпня 2014 року у нього були вагомі підстави вважати, що це може повторитися, особливо після вчинення ним дій по побиттю ОСОБА_2, якому прямо сказав, що чекає орендаря ставків у себе в охоронюваному ним будинку.

Знаходячись у даному будинку вночі та чуючи гавкіт стривоженої собаки обвинувачений обґрунтовано зрозумів, що це можуть бути ті самі особи, що раніше його побили і яких він пов»язував зі сторожем ставка і маючи мисливську рушницю вийшов у двір, щоб оцінити ситуацію і свідомо захистити своє життя і здоров»я. Натомість працівники міліції діючи не професійно, безвідповідально знаючи, що у будинку знаходиться озброєна встановлена ними зі слів ОСОБА_2 та ОСОБА_5 людина, ОСОБА_3, яка агресивно настроєна і яка очікує людей, які раніше скривдили її, ідучи в темноті у незнайому місцевість, що не проглядалася із-за темноти та чисельних кущів і дерев, зрозумівши, що їх прихід із-за лаю собаки виявлений особою, що знаходилася у будинку, тобто обвинуваченим, одразу не повідомили його голосно про свій прихід як працівників міліції, а свідомо піддали своє життя небезпеці, дочекавшись його пострілів. Суд вважає, що така мовчазна безініціативна поведінка працівників міліції спровокувала обвинуваченого на крайні дії, які призвели до порушення ним закону.

Здійснивши постріли в бік, де знаходився потерпілий, ОСОБА_3 розумів, що стріляє у людину, яка знаходиться приблизно у тому місці. І хоч з його слів він робив це без умислу вбивства, а тільки з метою відлякування, все ж на думку суду він у повній мірі усвідомлював, що в руках у нього зброя, вистріл з якої може заподіяти смерть.

Ці обставини спростовують пояснення обвинуваченого в частині того, що він здійснював постріли вверх та підтверджують пояснення допитаних свідків в частині спрямованості пострілів та поранення потерпілого і дають суду підстави вважати, що він цілився саме туди, де на його думку знаходились особи, що побили його.

Крім цього, суд не може не взяти до уваги, що поранення потерпілого відбулося за вистрілом після крику «міліція».

Стосовно заперечення обвинуваченого та його захисника щодо недопустимості як доказу протоколу проведення слідчого експерименту, так як обвинувачений не був присутній на цьому експерименті, оскільки хворів, то суд зважає на вимоги ст. 240 КПК України згідно якої підозрюваний може бути залучений до експерименту, однак його участь не є обов`язковою. При цьому бере до уваги, що до участі у слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник, що по даному кримінальному провадженню і мало місце.

Так, проведення експерименту відбувалось у відповідності до норм чинного законодавства, слідчим відділу слідчого управління УМВС в Івано-Франківській області Захарук, за участі спеціаліста Куриляка, експерта ОСОБА_13, статистів Природи та ОСОБА_16 та понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_16, з врахуванням того як відбувались постріли, траєкторії вильоту, польоту та попадання кулі в потерпілого, враховуючи його зріст та тілобудову, а також місцевість, де було вчинено кримінальне правопорушення і за наслідками експерименту було складено відповідний протокол, який не викликає сумніву у достовірності.

Щодо заперечення обвинуваченого про неспівпадання кольору гільзи, яка була вилучена з місця події та оглянута в судовому засіданні в якості речового доказу, суд зазначає наступне. Так і з протоколу огляду місця події від 08 серпня 2014 року та відео огляду, із місця події вилучено чотири відстріляних гільзи, а саме – першою гільзу циліндричної форми, пластмасову, зеленого кольору, 16 калібру з позначкою 6 зірочок, по 3 зірочки з кожного боку, другою гільзу – циліндричної форми, паперову, коричневого кольору з позначками «16 – 77Т», третьою гільзу – циліндричної форми, паперову, світло-коричневого кольору, з позначкою «16», четвертою гільзу червоного кольору циліндричної форми, пластмасову 16 калібру з позначками «*» та «ТАХО». Обвинувачений впізнав ці гільзи і не заперечує, що здійснив чотири постріли. Ці ж самі гільзи були предметом експертизи і згідно них є висновок судово-балістичної експертизи № 358 від 30.08.2014 (т.2, а.с.29-33), тобто вилучені, досліджені та оглянуті гільзи є одними і тими самими. Щодо посилань обвинуваченого та його захисника, що каска потерпілого ОСОБА_1 є неушкодженою та без слідів крові, то як вбачається з відео, за участі потерпілого ОСОБА_1, каска на його голові була вдягнена так, що його лоб та скроня були відкриті для ураження, відповідно після попадання в скроню дробин, кров потекла вниз на щоки та підборіддя, а не вверх до каски.

Заперечення вини обвинуваченим ОСОБА_3 суд визнає , як спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.

У відповідності до ст. 84 КПК України доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Поняття належності та допустимості доказів визначене ст.ст. 85, 86 КПК України. Визнання доказів недопустимими передбачене ст. 89 КПК України.

Судова колегія не вбачає, що надані докази є неналежними або недопустимими.

Суд, дослідивши докази надані сторонами кримінального провадження, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності, заслухавши доводи учасників процесу приходить до висновку, що судовому засіданні знайшла підтвердження вина обвинуваченого у вчиненні обвинуваченим кримінальних правопорушень передбачених : ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки він заподіяв умисні легкі тілесні ушкодження, ч.1 ст.129 КК України, так як вищевказані дії були поєднані із погрозою вбивством за умов, що були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози та закінченому замаху на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, оскільки винна особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі, тобто скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України.

Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, суд при призначенні покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину – замаху на вбивство, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, дані про особу винного, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.

Виходячи із засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.

Згідно ч. 6 ст. 368 КПК України, обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїй постанові від 01 лютого 2018 року (справа № 634/609/15-к) зазначив, що підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті 66, 67 КК України), визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосування ст. 75 КК України тощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду тощо.

Вивченням даних про особу обвинуваченого обставин, які обтяжують покарання не встановлено.

До обставин, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим покарання суд відносить – перше притягнення до кримінальної відповідальності, що є особою похилого віку, позитивно характеризується, має негативний стан здоров`я пов»язаний з перенесеними наслідками важкої черепно-мозкової травми-контузію головного мозку, двобічний післяопераційний дефект кісток черепа, що являється інвалідом 3 групи, відсутність будь-яких претензій з боку потерпілого ОСОБА_1 та його прохання суворо не карати обвинуваченого, що з часу скоєння злочину минуло чотири роки протягом яких обвинувачений не вчиняв ніяких інших протизаконних дій, що до скоєння злочину призвела непрофесійна поведінка працівників міліції, які намагаючись запобігти можливому вчиненню інших злочинів обвинуваченим спровокували його на вчинення замаху на вбивство, а тому вважає доцільним застосувати до обвинувачення його за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, ст. 69 КК України та призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті 115 ч.1 КК України.

Також при цьому суд бере до уваги, що ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 22 липня 2015 року було скасовано вирок Коломийського міськрайонного суду по даному кримінальному провадженню від 30 квітня 2015 року, з направленням справи на новий судовий розгляд, внаслідок істотних порушень кримінального процесуального законодавства (ч.1 ст. 412 КПК України), допущених судом першої інстанції. При цьому апеляційний суд викладаючи свою позицію не дав відповіді на всі вимоги апеляційних скарг в тому числі на посилання прокурора на м»якість чи достатність покарання винуватій особі, у випадку встановлення тих самих обставин за такого самого обсягу обвинувачення і тих самих даних про особу засудженого, так як така ухвалау відповідності до ст. 419 КПК України, має містити відповіді на усі апеляційні доводи.

На погляд колегії суддів з ціллю дотримання вимог ч. 2 ст. 416 КПК України, приписи якої вказують, що при новому розгляді в суді першої інстанції допускається застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення та посилення покарання тільки за умови, якщо вирок було скасовано за апеляційною скаргою прокурора або потерпілого чи його представника у зв»язку з необхідністю застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення або посилення покарання, колегія суддів, виходячи із того, що більш тяжке кримінальне правопорушення обвинуваченому не пред»явлено, а мова про посилення покарання в ухвалі суду не вказана, вважає за необхідне призначити покарання аналогічне вироку Коломийського міськрайонного суду від 30 квітня 2015 року.

Обираючи обвинуваченому покарання за ст.ст. 125 ч.1, 129 ч.1 КК України суд враховує вимоги ст. 49 КК України щодо звільнення особи від кримінальної давності у зв»язку із закінченням строків давності. Беручи до уваги те, що з часу скоєння ОСОБА_3 кримінальних правопорушень передбачених вищевказаними статтями минуло більше чотирьох років, а вчинені злочини відносяться до злочинів невеликої тяжкості за які особа звільняться від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки, то суд вважає за необхідне врахувати вказані вимоги законодавства. Проте виходячи із відсутності клопотання обвинуваченої особи про звільнення її від кримінальної відповідальності колегія суддів рахує доцільним звільнити обвинуваченого від покарання у відповідності до вимог ст. 74 КК України.

Також колегія суддів бере до уваги, те що під час судового розгляду обвинуваченому не продовжувалися строки запобіжного заходу вигляді домашнього арешту, а отже на даний час у нього відсутній будь-який запобіжний захід.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст.ст. 100, 124, 126, 368 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 373, 374, 375, 392, 393, 395 КПК України, суд,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 129, ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України і призначити покарання за :

- ч. 1 ст. 125 КК України – штраф 850 грн. У відповідності до ч. 5 ст. 74 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від покарання за закінченням строку давності визначеного ст. 49 КК України;

- ч. 1 ст. 129 КК України – арешт строком на шість місяців. У відповідності до ч. 5 ст. 74 КК України обвинуваченого ОСОБА_3 звільнити від покарання за закінченням строку давності визначеного ст. 49 КК України;

- ч. 2 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України, застосувавши ч.1 ст. 69 КК України – три роки позбавлення волі.

Початок строку відбуття покарання обвинуваченому обчислювати з часу приведення вироку суду до виконання.

Після вступу вироку в законну силу :

стягнути з ОСОБА_3 витрати за проведення судових експертиз на користь держави в сумі 6689 грн. 82 коп.;

речові докази : чотири гільзи, вилучені з місця огляду, два осколки, вилучені з голови потерпілого ОСОБА_1, тампони, якими прочищено стволи рушниці ИЖ-58 № ВС 6664, тампони із змивами рук обвинуваченого ОСОБА_3, зрізи нігтів з рук обвинуваченого ОСОБА_3, зразки крові потерпілого ОСОБА_1, форменну сорочку синього кольору з плямами бурого кольору та форменні штани темно-синього кольору потерпілого ОСОБА_1- знищити; відео диски огляду місця події та слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_8 дозвіл на зброю № 901, виданий 28.09.2006 року на ім»я ОСОБА_3 - залишити при матеріалах справи; двоствольну мисливську рушницю маркуванням ИЖ-58 ВС 6664, як знаряддя скоєння злочину конфіскувати на користь держави; спортивну куртку сірого кольору, футболку рожевого кольору з надписом «Reebok» та штани матерчаті світло-коричневого кольору, які належать обвинуваченому ОСОБА_3 – повернути йому у власність.

Вирок може бути оскаржений до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з часу проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: П'ятковський В. І.

Судді: Бирич Н.В.

ОСОБА_18