Рішення № 77157072, 05.10.2018, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/1541/18

2/357/1353/18

Категорія 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(в порядку загального позовного провадження)

05 жовтня 2018 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді – Дубановська І. Д. ,

при секретарі – Огер О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Біла Церква позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Білоцерківська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2018 року до суду надійшов позов, в якому ОСОБА_1 просив: 1) визнати за ним право власності на 5/8 частин житлового будинку № 86 по вулиці Осипенко в м. Біла Церква, Київської області, в порядку спадкування за законом після померлого 29.05.2017 року ОСОБА_4; 2) стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 судові витрати по справі.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що після смерті ОСОБА_4 лишилось спадкове майно, до складу якого увійшов житловий будинок № 86 по вулиці Осипенко в м. Біла Церква, Київської області. Крім нього, спадкоємцями після ОСОБА_4, являються ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_5В, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відмовились від спадщини на його користь, тому він має право успадкувати 5/8 майна померлого. Між ним та іншими спадкоємцями виник спір щодо обсягу спадщини, в зв’язку з чим оригінали правовстановлюючих документів приховуються від нього. В свою чергу без них він не може оформити право на спадщину в нотаріальному порядку.

Позиція відповідачів щодо позову, на час розгляду справи, суду не відома.

27.03.2018 року у справі відкрите провадження.

25.04.2018 року підготовче засідання відкладене, оскільки до суду з’явився лише відповідач – ОСОБА_2

24.05.2018 року підготовче засідання відкладене за клопотанням відповідачів, які не отримали копію позовної заяви з додатками.

29.06.2018 року підготовче засідання не відбулось у зв’язку із відпусткою судді.

12.07.2018 року підготовче засідання відкладене на іншу дату за клопотанням позивача та відповідача – ОСОБА_3

02.08.2018 року суд проводив підготовче засідання за відсутності відповідачів, оскільки вони повідомлялись про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

В підготовчому засіданні суд вирішив питання підготовчого провадження та закрив його.

05.10.2018 року суд проводив розгляд справи по суті за відсутності відповідачів, в заочному порядку, оскільки були наявні умови передбачені ст. 280 ЦПК України, а саме: вони повідомлялись про час та місце розгляду належним чином, причини неявки суду не повідомили, відзиву не надали, а позивач та його представник не заперечували проти винесення заочного рішення по справі.

В судовому засіданні суд заслухав позивача та його представника, які позов підтримали, дослідив матеріали справи та після судових дебатів видалився до нарадчої кімнати.

Із доказів, що містяться в матеріалах справи суд встановив наступне.

29.05.2017 року помер ОСОБА_4 (а.с. - 32).

За змістом ч. 1 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина.

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, спадщина після смерті ОСОБА_4 відкрилась 29.05.2017 року.

До складу спадщини увійшов житловий будинок № 86, що знаходиться по вул. Осипенко, м. Біла Церква.

Оформленню права на спадщину передує попереднє прийняття спадщини, а отже виникнення статусу спадкоємця.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що із заявами про прийняття спадщини звертались: ОСОБА_2 (а.с. – 32); ОСОБА_3 (а.с. – 43); ОСОБА_1 (а.с. – 50).

Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

З матеріалів справи вбачається, що від спадщини на користь ОСОБА_1 відмовились: ОСОБА_5 (а.с. – 47); ОСОБА_6 (а.с. – 55); ОСОБА_9 (а.с. – 58); ОСОБА_8 (а.с. – 65).

Отже, частка ОСОБА_1 у спадщині ОСОБА_4 становить - 5/8.

Відповідно до ч. 1 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною (постанова ВС від 28.02.2018 року у справі № 441/1647/15-ц).

29.05.2017 року ОСОБА_1 звернувся до Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області із заявою про видачу свідоцтва про право на житловий будинок № 86 по вулиці Осипенко в м. Біла Церква, Київської області (а.с. – 71).

17.01.2018 року нотаріус Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори Київської області ОСОБА_10 виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 68/02-31 (а.с. – 71-72).

Згідно згаданої постанови ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв’язку із тим, що між спадкоємцями наявний спір та ОСОБА_1 не надано оригіналів правовстановлюючих документів.

На думку суду, якщо нотаріус обґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні, оскільки особа позбавляється права на розпорядження своїм майном.

Згідно до ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Вказана норма встановлює об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Особа, права якої порушені, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких здійснюється поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України. Згідно з пунктом 1 частини другої цієї статті одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права, що рівною мірою означає як наявність права, так і його відсутність або й відсутність обов’язків (постанова Верховного Суду України від 07.12.2016 року у справі № 6-1111цс16).

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Отже, оскільки ОСОБА_1 позбавлений можливості оформити спадщину після ОСОБА_4, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів, суд вважає за необхідне позов задовольнити.

За такого рішення, на підставі ч. 1 ст. 141 ЦК України з відповідачів на користь позивача слід стягнути по 384,56 грн. з кожного.

Одночасно, суд роз’яснює, що відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з’явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 10, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 284, 352, 354 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Білоцерківська міська рада про визнання права власності в порядку спадкування – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/8 частин житлового будинку № 86 по вулиці Осипенко в м. Біла Церква, Київської області, в порядку спадкування за законом після померлого 29.05.2017 року ОСОБА_4.

Стягнути із ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі – 384,56 грн. з кожного.

Роз’яснити, що відповідач може звернутися із письмовою заявою про перегляд заочного рішення до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач може оскаржити рішення суду повністю або частково, у порядку встановленому законом, до Київського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений – 16.10.2018 року.

СуддяОСОБА_11