
Справа № 186/1475/18
Провадження №2-а/0186/20/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2018 року м.Першотравенськ
Першотравенський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої - судді Янжули С.А.
секретар - Лиман Н.П.,
з участю:
позивача - ОСОБА_1,
представника третьої особи на стороні позивача - ОСОБА_2,
представника відповідача - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ "Квартал 5" про визнання протиправними дій відповідача, визнання постанови протиправною та її скасування,
ВСТАНОВИВ:
25 вересня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Першотравенського міського суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ "Квартал 5" про визнання протиправними дій відповідача, визнання постанови протиправною та її скасування.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 14 червня 2018 року адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради прийнята постанова по справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП, вчинене нею і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 гривень.
З вказаною постановою не згідна з наступних підстав.
Вона працює продавцем продовольчих товарів в магазині № 433 (м.Першотравенськ, вул. Шахтарської Слави, буд. 34/2) ТОВ «КВАРТАЛ 5» з 27 вересня 2017 року. ТОВ «КВАРТАЛ 5» здійснює господарську діяльність з роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами. При укладенні трудового договору її ознайомлено з Правилами роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, нормами яких встановлено заборону продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особам, яким не виповнилось 18 років.
Згідно із п. 11 Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 24 липня 2002 року N218, продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. Продавець тютюнових виробів у разі виникнення сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку, має право вимагати в нього документ, що засвідчує вік.
Обов’язок продавця тютюнових виробів отримати (вимагати) у покупця документ, що засвідчує його вік виникає тільки у разі виникнення сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Вона завжди дотримується вимог, встановлених Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
30 травня 2018 року складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що 30 травня 2018 року нею здійснено продаж тютюнового виробу - цигарки «Rothmans» неповнолітній особі, чим порушено ч. 2 ст. 156 КУпАП.
Згідно із ч. 2 ст. 156 КУпАП, порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом, або в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, а так само торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами, а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Протокол складено на її робочому місці, в магазині №433 ТОВ «КВАРТАЛ 5».
Поліцейські, в порушення ч.2 ст.254 КУпАП не вручили їй примірник протоколу, не показали посвідчення, не назвав орган, службовою особою якого він є.
Дійсно, 30 травня 2018 року, приблизно о 16:00 годині, в магазин зайшли дві дівчини, на вигляд 20-25 років, що не викликало у неї сумніву у досягненні ними повноліття.
Вони купили пачку сигарет «Rothmans», вийшли з магазину, а через 10-15 хвилин в магазин зайшли два поліцейських з тими дівчатами. Поліцейський оголосив їй, що вона продала сигарети неповнолітнім.
Поліцейські не питали у дівчат паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, сказали дівчатам, що вони можуть іти і ті пішли з магазину.
Поліцейські почали заповнювати протокол про адміністративні правопорушення. Хто зазначений у протоколі, як особа неповнолітнього, їй невідомо. Особу неповнолітньої не було встановлено, документів, що посвідчують особу не було пред’явлено.
Вона заперечувала проти складання протоколу, оскільки не вчиняла правопорушення.
Вік особи, якій вона дійсно продала сигарети, не викликав у неї сумнівів щодо досягнення нею повноліття.
Тому, вважає, в її діях не було порушення норм, що регулюють порядок торгівлі тютюновими виробами.
Крім того, вона не знає, яка особа зазначена у протоколі, як неповнолітня, чи цій особі вона продала сигарети чи не цій.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими було не дотримані наступні вимоги:
- не роз’яснено її права та обов’язки;
- позбавлено права надати пояснення;
- не надано протоколу для ознайомлення та підписання і позбавлено права вказати зауваження щодо змісту протоколу.
Згідно із ч. 2 ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Поліцейські, в порушення ч. 2 ст. 254 КУпАП, не вручили їй примірник протоколу.
Про те, що відповідач прийняв постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності, вона дізналась 07 вересня 2018 року від ОСОБА_2 - головного юрисконсульта ТОВ «КВАРТАЛ 5», яка повідомила, що ТОВ «КВАРТАЛ 5» отримало від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області розпорядження від 16 липня 2018 року № 302-р про анулювання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами та рішення про застосування фінансових санкцій від 30 липня 2018 року №000 200/04-36-40-06/389262278, відповідно до якого, на підставі абз. 9 частини 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР, до ТОВ «КВАРТАЛ 5» застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 6 800,00 грн. за продаж тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років (постанова відповідача від 14 червня 2018 року є підставою для накладення санкцій на третю особу).
07 вересня 2018 року вона звернулась до відповідача із заявою про надання їй копії постанови.
18 вересня 2018 року вона отримала копію постанови відповідача від 14 червня 2018 року.
Згідно із ст. 246 КУпАП, порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України. Згідно із ст. 249 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Згідно із ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно із ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи. Інші особи, які беруть участь у провадженні по справі про адміністративні правопорушення, повідомляються про день розгляду справи в той же строк.
Згідно із ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно із ст. 279 КУпАП, розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов’язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідач розглянув справу про адміністративне правопорушення у її відсутність, не повідомляв її про розгляд справи. Тим самим, відповідач порушив порядок і завдання провадження в справі про адміністративні правопорушення, встановлені КУпАП.
Відповідач прийняв постанову від 14 червня 2018 року на підставі тільки протоколу про адміністративні правопорушення від 30 травня 2018 року.
Дані, зазначені в протоколі є неперевіреними, недоведеними, недостовірними, недостатніми, у розумінні статей 74, 75, 76 КАС України.
Якби вона приймала участь у засіданні адміністративної комісії з розгляду цієї справи, то обов’язково заявила клопотання про виклик і допит особи неповнолітньої, свідків (якщо такі вказані у протоколі), поліцейського, який складав протокол.
Вважає, що постанова від 14 червня 2018 року прийнята відповідачем протиправно, з порушенням процесуальних норм, тому, підлягає скасуванню.
З моменту складання протоколу пройшло більше трьох місяців. Тому, вважає, що строк для накладення адміністративного стягнення закінчився і провадження в даній справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Згідно із ч. 4 ст. 288 КУпАП, особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.
Також, позивачем подано суду заяву про поновлення пропущеного процесуального строку для звернення з позовом до суду, оскільки її не повідомили про дату та час розгляду справи про адміністративне правопорушення, вона не була присутня при розгляді справи, про винесену постанову від 14 червня 2018 року дізналася випадково, копію постанови їй не було надіслано чи вручено. 07 вересня 2018 року звернулася із заявою до відповідача про отримання копії постанови і лише 18 вересня 2018 року відповідач видав їй копію, в постанові написано, що копія направлена їй поштою, однак вона її не отримувала. Отримавши 18 вересня 2018 року копію постанови, вона 25 вересня 2018 року звернулася з даним позовом до суду. Просить визнати поважною причину пропуску строку звернення до суду та поновити його.
Просить суд визнати протиправними дії відповідача про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї в її відсутність, визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 14 червня 2018 року про накладення на неї стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 700,00 гривень по ч.2 ст.156 КУпАП, закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення в зв'язку із закінченням строків накладення стягнення на момент розгляду справи, передбачених ст.38 КУпАП, судові витрати покласти на відповідача.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила позов задовільнити, доповнивши, що адмінкомісія розглянула справу в її відсутність, копію постанови не направляли, про те, що нібито направили виклик через ПП "Комунальщик" - дізналася лише сьогодні і в дверях квартири ніхто виклик не залишав, оскільки її мати пенсіонерка, завжди знаходиться вдома і ніяких повідомлень не отримувала. Копію постанови просила надати відповідача, зверталася із заявою до них 07 вересня 2018 року, обіцяли видати, щодня ходила до них - не видавали, говорили, що подзвонять коли забрати, але не дзвонили. Пішла знову і лише 18 вересня 2018 року секретар адмінкомісії - ОСОБА_3 в холі виконкому видала їй постанову. Про отримання вона ніде не розписалася. В протоколі про адміністративне правопорушення підписи не її. Просить закрити справу за відсутністю події та складу правопорушення, оскільки вона не вчиняла адміністративного правопорушення, що дівчата неповнолітні - вона не знала, може не та особа вказана в протоколі, бо паспорт її ніхто не пред'являв, все лише зі слів поліцейського було.
Представник третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору пояснила суду, що ТОВ «КВАРТАЛ 5» здійснює господарську діяльність з оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами з 2013 року.
Таку діяльність Товариство здійснює через мережу спеціалізованих торгівельних об’єктів, яких налічується більше 200 об’єктів, що розташовані на території усіх областей України. За п’ять років роботи Товариства, було складено п’ять протоколів про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП, вчинене працівниками Товариства. Два протоколи (від 24 липня 2017 року, від 16 листопада 2017 року) про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП, складено посадовою особою КП «Муніципальна варта» та інспекторами Національної поліції України (м. Івано-Франківськ), у яких особою неповнолітнього зазначена одна й та ж особа ОСОБА_5 Працівники Товариства ОСОБА_6 та ОСОБА_7, щодо яких складено вказані протоколи, під час розгляду адміністративних справ Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Івано-Франківської міської ради, з’ясували, що ця особа неповнолітнього ОСОБА_5 зазначена ще у близько 20-30 протоколах про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП. Відповідні заяви щодо розслідування цього факту подані Товариством до належних правоохоронних органів України. По інших випадках адміністративного правопорушення, у жодному випадку особи, які складали протоколи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП, не були присутні при продажу продавцями тютюнових виробів або алкогольних напоїв особі неповнолітнього. Складність розгляду таких справ полягає у тому, що службові (посадові) особи, які складають протоколи про адміністративне правопорушення і на яких Кодексом України про адміністративне правопорушення (ст. 251) покладається обов’язок щодо збирання доказів, не виконують своїх процесуальних обов’язків, а адміністративні комісії при виконкомах місцевих рад не звикли і не бажають розглядати адміністративні справи у відповідності до встановленого КУпАП порядку, перекладають свої обов’язки на суди. Одна з таких справ розглядалась Рівненським окружним адміністративним судом (справа № 817/1248/16. Під час розгляду цієї справи вдалось викликати і допитати особу неповнолітнього. Під час допиту виявилась уся фальш, провокації, спотворення, до яких вдаються поліцейські та контролюючі органи заради мети - накласти штраф як на продавців так і на Товариство. Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 04 травня 2017 року, залишеною в силі ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного кодексу від 12 жовтня 2017 року, рішення прийнято на користь Товариства. 08 серпня 2018 року інспектором Національної поліції України (м. Дніпро) складений ще один протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 156 КУпАП, вчинене продавцем магазину №371 Товариства ОСОБА_8 03 жовтня 2018 року зазначена адмінсправа розглядалась Адміністративною комісією при виконкомі Дніпровської міської ради. На засіданні Адмінкомісїї надав пояснення ОСОБА_9 про те, що біля магазину № 371 у м. Дніпро стояв хлопець, який попросив його купити 1 пачку сигарет «Rothmans demi» та 1 пляшку пива «Staropramen» і дав йому 50,00грн. ОСОБА_9 погодився, купив на замовлення хлопця 1 пачку сигарет «Rothmans demi» та 1 пляшку пива «Staropramen», а собі купив 1 пачку сигарет «Pall Mall Blue», вийшов з магазину, віддав хлопцю сигарети та пиво і решту грошей. Копія чеку з цієї покупки залишилась у ОСОБА_9 і була пред’явлена членам Адмінкомісії на засіданні 03 жовтня 2018 року. При ухваленні рішення, Адмінкомісія не взяла до уваги ці докази, мотивуючи тим, що нікому і нічому не довіряє, крім протоколу про адміністративне правопорушення. Голова Адмінкомісії взагалі наголосив на тому, що не зобов’язаний розглядати будь-які докази. Є протокол - є порушення. Чи можна порівняти розмір шкоди (моральної, матеріальної), завданої вживанням неповнолітньою особою алкогольних напоїв та палінням з наслідками та шкодою, завданою втягуванням особи неповнолітнього до співучасті у злочинах осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, у завідомо неправдивому свідченні у судах тощо. У країнах Європи тютюнові вироби продаються з автоматів, який не відрізняє вік покупця. Так може треба боротися не з продавцями тютюнових виробів та алкогольних напоїв, а вживати заходи виховання до неповнолітніх як батьками так і державою, які допоможуть незрілій людині усвідомити шкоду від вживання і прийняти свідомо рішення на свою користь.
У випадку з даною справою про адміністративне правопорушення, ознаки дій чи бездіяльності осіб, які уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, розглядати справи про адміністративне правопорушення, не відрізняються від наведених прикладів, вони притаманні усім:
- Особа, яка складає протокол про адміністративне правопорушення не є присутньою при продажі тютюнових виробів або алкогольних напоїв неповнолітній особі;
- Свідки, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення не є присутніми при продажі тютюнових виробів або алкогольних напоїв неповнолітній особі;
- Пояснення осіб, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення (правопорушник, неповнолітня особа, свідки) пишуться завжди особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення;
- Пояснення неповнолітньої особи складається невідомо де і підписується цією особою чи будь-якою іншою особою (такі пояснення з’являються тільки в матеріалах адміністративної справи, що передаються адмінкомісіям);
- Документи, що засвідчують особу неповнолітнього, не пред’являються продавцям (правопорушникам);
Відмова продавців (правопорушників) підписати пояснення, написані власноручно особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, перекручується цією особою у відмову підписати саме протокол;
- Копія протоколу не вручається продавцю (правопорушнику);
- Продавців (правопорушників) не викликають на засідання адмінкомісій;
- Адмінкомісії фактично ухиляються від розгляду справ про адміністративні правопорушення у тому порядку, який встановлений КУпАП;
- Адмінкомісії приймають рішення по справам про адміністративні правопорушення до розгляду справ по суті.
Так і з даною справою про адміністративні правопорушення. Вона пуста.
Жодного живого учасника справи, жодного пояснення наживо. Папери, як усім відомо, витримують багато.
ОСОБА_1 позбавили усіх прав, які тільки надані законодавством.
Як же бути із завданням Закону, на підставі якого ОСОБА_1 притягли до адміністративної відповідальності? Відповідачем порушено ст.ст.1,7,254,268,277-2,278,279,281,282,251,252,283,285 КУпАП.
Товариство, зі свого боку, при укладенні трудового договору з продавцями, при проведенні ревізій, інших заходів внутрішнього контролю, доводить до відома продавців, нагадує їм про суворе дотримання норм Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року № 481 (ст. 15-3), Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими Наказ Міністерства економіки та з питань європейскої інтеграції України від 24 липня 2002 року N 218, продаж тютюнових виробів особам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. Продавець тютюнових виробів у разі виникнення сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку має право вимагати в нього документ, що засвідчує вік, згідно із п. 10. Правил роздрібної торгівлі алкогольними напоями, затвердженими постановою КМУ від 30 липня 1996 року №854. Порушення продавцями зазначеного законодавства тягне негативні наслідки для Товариства: анулювання ліцензії, штрафні санкції тощо. Продавці попереджені про наслідки порушення цих норм і законів. Більшість з них є матерями і з розумінням ставляться до заборони продажу тютюнових виробів та алкогольних напоїв неповнолітнім особам. Впевнена, що вони дотримуються цих норм. Також, зазначила, що обов’язок продавця тютюнових виробів та алкогольних напоїв отримати (вимагати) у покупця документ, що засвідчує його вік виникає тільки у разі виникнення сумніву щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
Оцінка віку особи є суб’єктивною складовою. Продавець зрілого віку більш точно може вказати вік особи ніж продавець молодого віку. Також, різним є і вигляд осіб. Дівчата користуються косметикою і намагаються виглядати дорослішими, ніж їхній справжній вік. У хлопців модним стало відрощування бороди, що також може ввести в оману визначення їх справжнього віку. Тому треба подивиться на цих осіб і вирішити - є підстава для сумніву чи немає. Відповідач цього не зробив.
Товариство не погоджується з рішенням відповідача про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 156 КУпАП, вважає його необґрунтованим, не доведеним, прийнятим з порушенням порядку розгляду справ про адміністративні правопорушення, встановленого КУпАП, з порушенням прав ОСОБА_1 Отже, постанова, прийнята відповідачем 14 червня 2018 року є протиправною і підлягає скасуванню. Доповнила, що позивачку слід було повідомити про розгляд справи не пізніше ніж за три дні, однак повідомлення датоване 12 червня 2018 року, а розгляд справи відбувся 14 червня 2018 року. Доказів того, що їй направлялося повідомлення про дату розгляду, яке нею отримано, не надано. Справу не відклали через її неявку, а розглянули, копію постанови не направили, доказів того, що відправили поштою - не надано. Порушено право позивача на захист. Постанова не містить посилання на відповідні норми закону, вона пуста. Просить скасувати постанову як незаконну, справу закрити в зв'язку з відсутністю в діях позивача події та складу адмінправопорушення.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала відзив на адміністративний позов, в якому зазначила, що позовна вимога є необґрунтованою та безпідставною з огляду на наступне. Підставою для прийняття адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради оскаржуваного позивачкою рішення є протокол про адміністративне правопорушення ГП 398349 від 30 травня 2018 року, в якому зафіксовано адміністративне правопорушення, а саме: реалізація продавцем продовольчих товарів в магазині № 433 ТОВ «КВАРТАЛ 5» У коловою А.Ю. неповнолітній ОСОБА_10
Відповідно до змісту вищезазначеного протоколу адміністративною комісією було встановлено, що близько 16:34 години, позивачкою здійснено продаж пачки сигарет неповнолітній особі, чим вчинене правопорушення передбачене частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Другий примірник протоколу ОСОБА_1 було отримано 30 травня 2018 року, про що є відповідна розписка.
На виконання вимог статті 256 Кодексу України про адміністративне правопорушення та пункту 2.5 Порядку оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, працівниками ОСОБА_4 відділення поліції позивачку було ознайомлено з її правами і обов'язками, передбаченими статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 63 Конституції України, про що також зазначено у протоколі.
У письмових поясненнях від 30 травня 2018 року продавець ОСОБА_1 підтвердила продаж нею пачки сигарет ОСОБА_10, пояснивши зазначене тим, що в неї не виникло сумнівів щодо досягнення покупцем 18-річного віку.
У письмових пояснень від 30 травня 2018 року ОСОБА_10 пояснила, що зайшовши до магазину, де працює ОСОБА_1, вона попросила продати їй пачку сигарет. Продавець продала їй сигарети, що підтверджується копією фіскального чеку від 30 травня 2018 року. Про те, скільки років ОСОБА_10, ОСОБА_1 не запитала.
Згідно копії паспорту ОСОБА_10 серії АО № 374254, виданого Петропавлівським PC ГУДМС України в Дніпропетровській області 03 березня 2017 року, на момент продажу сигарет їй не було 18 років.
Відповідно до вимог частини 1 статті 15-3 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів, особам, які не досягли 18 років.
Частиною 4 вказаної статті цього ж Закону визначено, що продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18- річного віку.
Цією вимогою продавця наділено правом отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, документи, які підтверджують вік такого покупця. Отже, ця вимога має спонукати суб'єкта господарювання дотримуватися відповідного рівня обачності, який би унеможливлював порушення чітко визначеної заборони продавати неповнолітній особі зазначену продукцію.
Тобто, відсутність у продавця сумніву щодо віку покупця та продаж у зв'язку з цим забороненого товару неповнолітній особі не може бути підставою для звільнення суб'єкта господарювання від відповідальності.
Таким чином, факт реалізації неповнолітній особі тютюнових виробів мав місце та вчинений продавцем ОСОБА_1, яка працює у магазині № 433 ТОВ «КВАРТАЛ 5», що підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями позивачки, неповнолітньої ОСОБА_10 та копією фіскального чеку.
На підставі чого, адміністративною комісію при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради винесено рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення та винесено штраф у розмірі 1 700 грн.
Згідно з нормами Положення про адміністративну комісію при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради, затвердженого рішенням виконавчого комітету від 19 січня 2018 року № 2, дата та час проведення засідання для розгляду адміністративних справ призначення за рішенням голови комісії. Так, розгляд справи № 15/04.4-17 за протоколом про адміністративне правопорушення від 30 травня 2018 року, складеного відносно громадянки ОСОБА_1 було призначено на 10:00 годину 14 червня 2018 року.
12 червня 2018 року ОСОБА_1, через представника приватного підприємства «Комунальщик -1», було направлено повідомлення за вих. № 31/1-04.4-19 із зазначенням дати, часу та місця розгляду протоколу про адміністративне правопорушення. Окремим абзацом в цьому повідомлені зазначається, що у разі неявки правопорушника адміністративна справа може бути розглянута за його відсутності.
За неможливістю особисто вручити представниками підприємства повідомлення ОСОБА_1 через її відсутність вдома, повідомлення було залишено у дверях, про що мається відповідна відмітка.
До початку розгляду справи від позивачки не надійшло жодного повідомлення про поважність причини її відсутності на засіданні чи клопотання про перенесення розгляду.
Відповідно до пункту 3.6 Положення про адміністративну комісію справа розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, або за довіреністю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На підставі чого, адміністративною комісією було прийнято рішення розглянути справу відносно ОСОБА_1 за її відсутності.
Згідно з вимогами статті 38 частини 1 Кодексу України про адміністративне правопорушення адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.
Позивачкою правопорушення вчинене 30 травня 2018 року, а постанову про притягнення до адміністративної відповідальності адміністративною комісією винесено 14 червня 2018 року. Отже, строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності порушені не були.
15 червня 2018 року за вих. № 33/04.4-19 позивачці направлено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.
В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що про притягнення її до адміністративної відповідальності вона дізналася від головного юрисконсульта ТОВ «КВАРТАЛ 5», а той в свою чергу отримав відповідну інформацію з рішення про застосування фінансових санкцій від 30 липня 2018 року № 000200/04-36-40- 06/38926278, винесеного Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області на підставі постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради. Однак, як вбачається з копії вказаного вище рішення фіскальної служби, воно було винесено на підставі протоколу про адміністративне правопорушення від 30 травня 2018 року ГП 398349, наданого працівниками ОСОБА_4 відділення поліції.
Вимоги статті 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлюють строк для оскарження постанов у справах про адміністративні правопорушення у 10 днів з дня проголошення відповідної постанови. У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Позивачка, як у виправдання пропущеного строку, посилається на те, що отримала постанову про притягнення до адміністративної відповідальності лише 18 вересня 2018 року, а втім про складення 30 травня 2018 року працівниками ОСОБА_4 відділення поліції протоколу про адміністративне правопорушення відносно неї, вона знала. Проте, до 18 вересня 2018 року не вжила жодних заходів щодо отримання інформації з приводу притягнення її до відповідальності. Хоча, відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право ознайомлюватися з матеріалами адміністративної справи, подавати докази, заявляти клопотання. ОСОБА_1 з цими правами була ознайомлена, однак ними не скористалася.
Також, звертає увагу на те, що рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності приймалося адміністративною комісією, що є колегіальним органом, утвореним виконавчим комітетом ОСОБА_4 міської ради. Тобто, відповідачем по справі має бути не виконавчий комітет, а адміністративна комісія при виконавчому комітеті.
Відповідно до частини 3 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Просить суд ухвалити рішення про заміну відповідача в особі виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради на належного відповідача в особі адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради. В задоволенні вимог, викладених в позовній заяві ОСОБА_1 до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про визнання протиправними дій відповідача, визнання постанови про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною та її скасування відмовити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача клопотань про заміну відповідача не заявляла, доповнила, що 12 червня 2018 року надійшла вказана справа про адмінправопорушення, міський голова передала її голові адмінкомісії ОСОБА_11, він - їй - секретарю адмінкомісії, щоб вона викликала сторони, підготувала лист на 14 червня 2018 року. Вона подзвонила в ПП "Комунальщик-1", щоб вручили ОСОБА_1 повідомлення про виклик, у них взаємодія, а поштою повідомляти - не реально. 14 червня 2018 року отримала другий екземпляр повідомлення з відміткою, що воно залишено в дверях квартири ОСОБА_1. Комісія засідає два рази на місяць. Вони мають 15 днів на розгляд адмінпротоколу. Голова адмінкомісії був на лікарняному. Матеріали справи містили відмітку, що ОСОБА_1 отримала копію протоколу від 30 травня 2018 року, рапорт Бобро, пояснення ОСОБА_1, пояснення ОСОБА_10 і т.д. За наявними матеріалами вони винесли постанову, факт самого правопорушення був підтверджений. В комісії 8 членів, вона секретар. Засідання комісії правомочне, якщо присутні не менше половини її складу. В протоколі технічна помилка, бо вона себе вписала в члени, а вона секретар. ОСОБА_1 звернулася до них за отриманням копії постанови 07 вересня 2018 року. 08 вересня 2018 року з відділу звернень громадян розписали на неї, щоб видала копію. Вона 17 вересня 2018 року підготувала копію: дістала з шафи матеріали, зробила копію з оригіналу постанови копіювальним апаратом, завірила і 18 вересня 2018 року вручила копію постанови ОСОБА_1. На зворотному боці постанови треба ставити підпис про отримання. Вона передала ОСОБА_1 копію постанови. Доказів про направлення їй постанови поштою не має.
Вважає постанову законною і просить в задоволені позову відмовити.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом, 30 травня 2018 року відносно ОСОБА_1 інспектором Першотравенського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_12 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №398349 по ч.2 ст.156 КУпАП, згідно якого 30 травня 2018 року о 16:34 годині в магазині "Алкоголь-тютюн" по вул.Шахтарської Слави,34/2, м.Першотравенська, вона продала неповнолітній ОСОБА_10 сигарети "Ротманс". В протоколі міститься відмітка про те, що ОСОБА_1 роз'яснено її права та обов'язки, передбачені ст.ст.55,56,59,63 Конституції України, ст.268 КУпАП і повідомлено, що розгляд справи відбудеться 30 травня 2018 року о 18:00 годині у ОСОБА_4 Зазначено, що проведено особистий огляд та огляд речей, що були у "Уколо". Речі не вилучалися, заяви не надходили, пояснення особи на окремому аркуші. Другий примірник протоколу отримала 30 травня 2018 року, підпис, ОСОБА_1
Копією супроводжувального листа ОСОБА_4 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області підтверджується, що справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 направлено голові адміністративної комісії при ОСОБА_4 МВК 07 червня 2018 року. ОСОБА_1 копія листа для відома - не направлялася. На ньому міститься вхідний номер виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради про отримання матеріалу 11 червня 2018 року. Відмітка про вх.№15/04.4-17 від 12 червня 2018 року.
Матеріали справи містять повідомлення адмінкомісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради від 12 червня 2018 року ОСОБА_1, в якому її запрошують на засідання адмінкомісії, яке відбудеться 14 червня 2018 року о 10:00 годині для розгляду справи про адмінправопорушення відносно неї по ч.2 ст.156 КУпАП із зазначенням, що в разі її неявки справа може бути розглянута за її вівдсутності. Повідомлення отримано особисто_____ відмітка: залишено в дверях. Представник ПП "Комунальщик-1", підпис.
В протоколі №15 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради від 14 червня 2018 року зазначено, що головував - голова адмінкомісії ОСОБА_11, присутні 3 члени адмінкомісії - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3 Відсутні 4 члени адмінкомісії: ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18
ОСОБА_3 не член, а секретар адмінкомісії. Таким чином, на засіданні були присутні голова комісії та 2 члени, а відсутні 4 члени комісії.
В протоколі зазначено, що ОСОБА_1 на засідання не з'явилася, про час та місце проведення засідання була належним чином повідомлена.
Постановою адмінкомісії від 14 червня 2018 року визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення по ч.2 ст.156 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700 гривень. Мається відмітка, що копію постанови про накладення адміністративного стягнення отримав__ відправлено поштою "____"____2018 року підпис правопорушника__.
Супроводжувальним листом №33/04.4-19 від 15 червня 2018 року копія постанови направлена ОСОБА_1 Відміток про отримання постанови матеріали справи не містять.
07 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до голови адмінкомісії про отримання копії постанови, оскільки вона її не отримала, а про те, що вона винесена дізналася від роботодавця - ТОВ "Квартал 5".
Отримала копію постанови ОСОБА_1, з її слів, 18 вересня 2018 року, оскільки відміток про вручення постанови, матеріали справи не містять.
Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною 2 ст.286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови).
Позивачкою подано заяву про поновлення процесуального строку звернення з позовом до суду.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи призначено на 18:00 годину 30 травня 2018 року в ОСОБА_4 Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про що повідомлено позивача.
Однак, справу про адміністративне правопорушення було направлено на розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради, яка 14 червня 2018 року винесла в даній справі постанову. Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів того, що позивач була належним чином повідомлена про дату та місце розгляду справи, а як результат, про наявність постанови від 14 червня 2018 року не могла знати. Дізнавшись випадково в вересні 2018 року про наявність постанови, якою її визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, позивач 07 вересня 2018 року звернулася із заявою до виконкому про видачу їй відповідної постанови, отримавши яку 18 вересня 2018 року, звернулася до суду з даним позовом 25 вересня 2018 року.
В рішенні ЄСПЛ у справі «Ilhan v. Turkey» зазначено, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв’язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи. Окрім цього, у справі «Bellet v. France» суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Пропущення строків звернення до адміністративного суду не може бути безумовною підставою для залишення позову без розгляду, оскільки суд може визнати причину пропуску таких строків поважною і в такому випадку справа розглядається і вирішується в порядку, встановленому КАС України.
Зважаючи на викладене, суд визнає причини пропуску процесуального строку для звернення до суду з даним позовом позивачем поважними та вважає за можливе поновити процесуальний строк, забезпечуючи позивачу доступ до правосуддя.
Вирішуючи позовні вимоги позивача в частині визнання протиправними дій відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно неї в її відсутність, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ст.218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, по ч.2 ст.156 КУпАП.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст.277 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
На підставі ст.277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Оскільки справа про адміністративне правопорушення надійшла до адміністративної комісії 12 червня 2018 року, її розгляд було призначено на 14 червня 2018 року, даних про те, що позивача було належним чином повідомлено про дату, час та місце розгляду справи суду відповідачем не надано, розгляд справи призначено менш ніж за три доби від її надходження до адмінкомісії, що унеможливило дотримання законних прав позивача при розгляді справи відносно неї та своєчасне повідомлення її про розгляд, суд вважає, що позовні вимоги позивача в цій частині обґрунтовані та законні, тому визнає протиправними дії відповідача щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП відносно ОСОБА_1, в її відсутність.
Що стосується позовних вимог позивача в частині визнання протиправною та скасування постанови від 14 червня 2018 року, винесену відповідачем про визнання ОСОБА_1 винною по ч.2 ст.156 КУпАП з накладенням штрафу в розмірі 1 700,00 гривень, суд вважає, що вони підлягають задоволенню з наступних підстав.
Положенням про адміністративні комісії, затвердженим Указом Президії Верховної ОСОБА_18 Української РСР від 9 березня 1988 року N 5540-XI, передбачено, що адміністративні комісії забезпечують своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законодавством, виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням. Адміністративні комісії утворюються при виконавчих комітетах районних, міських, районних у містах рад. Адміністративні комісії діють в складі голови (заступник голови або член виконавчого комітету), заступника голови, відповідального секретаря і не менш як 6 членів комісії. Число членів комісії встановлюється залежно від обсягу роботи комісії органом, який утворює комісію. Адміністративні комісії розглядають справи на засіданнях, що проводяться не менше двох разів на місяць. Засідання комісії є правомочним при наявності не менш як половини загального складу комісії.
В протоколі №15 засідання адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради від 14 червня 2018 року зазначено, що присутні на засіданні 3 члени адміністративної комісії: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3, а відсутні 4 члени. Однак, ОСОБА_3 є не членом адміністративної комісії, а її секретарем.
Постанова адміністративної комісії приймається простою більшістю голосів членів комісії, присутніх на засіданні. В даному випадку членів комісії, які були присутні на засіданні, було 3 (голова ОСОБА_11 та члени: ОСОБА_13, ОСОБА_14О.), а проголосували, як зазначено в протоколі - 4 члени.
Згідно ст.30 вказаного Положення та ст.283 КУпАП, постанова в справі про адміністративне правопорушення повинна відповідати зазначеним в статтях вимогам.
Постанова адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради від 14 червня 2018 року про визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП не відповідає вимогам ст.283 КУпАП, зокрема, в ній не зазначено: відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення.
На підставі ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, однак в постанові, що оскаржується, ці вимоги, при накладенні адміністративного стягнення, враховані не були.
Крім того, на ОСОБА_1 накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 700 гривень, однак санкція ч.2 ст.156 КУпАП передбачає стягнення у вигляді накладення штрафу від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року. Тобто, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню слід за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймати суму в розмірі 17 гривень. Таким чином, при накладенні адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави слід зазначати суму неоподаткованих мінімумів доходів громадян (наприклад, штраф у розмірі тридцяти неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 510,00 гривень). Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Згідно ст.285 КУпАП постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено. Копія постанови вручається під розписку. У разі якщо копія постанови висилається, про це робиться відповідна відмітка у справі.
В постанові від 14 червня 2018 року зроблено відмітку, що копія постанови направлена поштою, однак даних про вручення постанови ОСОБА_1 матеріали справи не містять.
Згідно ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).
Оскільки постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради від 14 червня 2018 року винесено з порушенням вимог ст.ст.33,283,285 КУпАП, суд вважає за необхідне визнати її протиправною, скасувати постанову та направити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.2 ст.156 КУпАП на новий розгляд до адміністративної комісії виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради.
Решті доводів позивача стосовно протиправності оскаржуваної постанови суд не надає оцінки, виходячи з наявних підстав для прийняття судового рішення про визнання протиправною та скасування оскаржуваної постанови.
В задоволенні позовних вимог позивача в частині закриття провадження в справі у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП, слід відмовити, оскільки розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно неї по ч.2 ст.156 КУпАП ще не завершено.
Відповідно ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд враховує як розподілити між сторонами судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Згідно ст.149 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Оскільки позивача звільнено від сплати судового збору при пред'явлені позову до суду, оскаржувану нею постанову скасовано, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір на користь держави в розмірі, що підлягав сплаті при пред'явленні позивачем позову до суду, тобто 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду - 704,80 гривень.
Згідно ст.286 КАС України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.9, 14, 77, 122, 123, 243, 246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, - суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ "Квартал 5" про поновлення строку звернення з позовом до суду, визнання протиправними дій відповідача, визнання постанови протиправною та її скасування, закриття провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст.156 КУпАП у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП,- задовільнити частково.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даним адміністративним позовом.
Визнати протиправними дії адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 по ч.2 ст.156 КУпАП у відсутність останньої.
Скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення від 14 червня 2018 року, винесену адміністративною комісією при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, по ч.2 ст.156 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 1 700 гривень та надіслати справу про адміністративне правопорушення на новий розгляд до адміністративної комісії при виконавчому комітеті ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з виконавчого комітету ОСОБА_4 міської ради Дніпропетровської області судовий збір на користь держави в розмірі 704 (семиста чотирьох) гривень 80 копійок.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга в Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд через Першотравенський міський суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складення повного судового рішення 17 жовтня 2018 року.
Суддя: С.А.Янжула.
Судове рішення № 77153545, Шахтарський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Першотравенський міський суд Дніпропетровської області) було прийнято 16.10.2018. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 186/1475/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: