Ухвала суду № 77152993, 17.10.2018, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/11257/18

Провадження № 2-з/201/305/2018

УХВАЛА

17 жовтня 2018 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Федоріщев С.С., ознайомившись із заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» про визнання недійсним договору управління майном (активами), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 17жовтня 2018 року звернувся до суду з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» про визнання недійсним договору управління майном (активами).

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року провадження по цій справі було відкрито та призначено проведення підготовчого судового засідання.

Разом з позовною заявою, ОСОБА_2 до суду подано заяву про забезпечення позову, у якій останній просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» до ухвалення рішення у вищезазначеній справі та набрання ним законної сили вчиняти будь-які дії щодо управління та реалізації, а також дії по виконанню договору управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зі змінами, внесеними додатковим договором про внесення змін від 11 вересня 2018 року до договору управління майном (активами), зареєстрованим в реєстрі за № 454, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладеними між відповідачами, в тому числі, але невиключно: здійснювати фізичний доступ уповноважених осіб ТОВ «Житловий комплекс Воздвиженка» та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів до нерухомого майна, переданого в управління за договором управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зі змінами, внесеними додатковим договором про внесення змін від 11 вересня 2018 року до договору управління майном (активами), зареєстрованим в реєстрі за № 454, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за в тому числі для проведення інвентаризації та виявлення наявних недоліків нерухомого майна; укладати правочини (угоди, договори) щодо зміни сторони (передачі права), щодо внесення змін та доповнень до договору управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3; укладати правочини щодо розірвання або припинення іншим чином договору управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

В обґрунтування зазначеної заяви, заявник зазначає, що з публікації від 28 серпня 2018 року, розміщеної в газеті «Голос України» за № 159 (6914) та звітів, розміщених Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів у системі публічних закупівель «Прозорро» йому стало відомо про те, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та ТОВ «Житловий комплекс Воздвиженка» уклали між собою договір управління майном (активами) від 18 серпня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №408 та договір управління майном (активами) від 21 серпня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №411, згідно якого ТОВ «Житловий комплекс Воздвиженка» став Управителем наступного нерухомого майна, частина якого перебуває у користуванні позивача: - будівля автосалону літ. А-2, загальною площею 3193,5 кв.м, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 348575612101, розташована за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 20. 06 вересня 2018 року ухвалою Господарського суду м. Києва у справі №910/11517/18 за спільною заявою десяти юридичних осіб вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони відповідачам вчиняти будь-які дії по виконанню договорів з управління майном. В подальшому з офіційного сайту публічні закупівлі «Прозорро» позивачу стало відомо про те, що договори управління майном розірвані. Позивачу від власника арендованого ним майна, ПІІ «АТ «Автоінвестстрой» стало відомо про те, що 11 вересня 2018 року відповідачі, уклали договір управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №442, а в подальшому й додатковий договір про внесення змін від 11 вересня 2018 року до договору управління майном (активами), зареєстрований в реєстрі за № 454.

25 вересня 2018 року позивачу з публікації в газеті «Голос України» № 179 (6934) від 25 вересня 2018 року стало відомо про те, що Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів повторно передало ТОВ «Житловий комплекс Воздвиженка» спірне нерухоме майно, яке знаходиться у користуванні позивача.

Позивач зазначає, що спірний договір № 442 (із змінами) укладений відповідачами з порушенням вимог Закону України «Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів» від 10 листопада 2015 року №772-VIII, а на сьогоднішній день ТОВ «Житловий комплекс Воздвиженка» вже вживаються фактичні дії, спрямовані на отримання зазначеного майна у фактичне володіння та на пошук орендарів майна, в порушення права користування зазначеним майном позивачем.

Ознайомившись із доводами заяви про забезпечення позову, розглянувши матеріали справи, приходжу до такого висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 1 статті 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

При розгляді заяви про забезпечення позову, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, винесеної за результатами перегляду рішення апеляційного суду м. Києва та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, забезпечення позову по суті – це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст. 124 Конституції України судові рішення є обов'язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги наведені норми процесуального законодавства, з врахуванням роз'яснення Верховного Суду України, виходячи з оцінки обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості вимог заявника про забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін; наявності зв'язку між заходом щодо забезпечення позову і предметом позовної вимоги, в тому числі, спроможності заходів, який заявник просить вжити у порядку забезпечення позову, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у випадку прийняття його на користь позивача, тому заявлені вимоги про забезпечення позову є обґрунтованими та співмірними заявленим позовним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149-155, 157, 353, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» про визнання недійсним договору управління майном (активами) задовольнити.

До набрання законної сили рішенням у цивільній справі №201/11257/18 за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» про визнання недійсним договору управління майном (активами), вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд. 1, код ЄДРПОУ: 41037901) та Товариству з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» (04071, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ: 38670536) вчиняти будь-які дії щодо управління та реалізації, а також дії по виконанню договору управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зі змінами, внесеними додатковим договором про внесення змін від 11 вересня 2018 року до договору управління майном (активами), зареєстрованим в реєстрі за № 454, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, укладеними між Національним агентством України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів та Товариством з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка», в тому числі, але невиключно:

- здійснювати фізичний доступ уповноважених осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Житловий комплекс Воздвиженка» (04071, АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ 38670536) та Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними відкорупційних та інших злочинів (01001, м. Київ, вул. Бориса Грінченка, буд.1, код ЄДРПОУ 38670536) до нерухомого майна, переданого в управління за договором управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зі змінами, внесеними додатковим договором про внесення змін від 11 вересня 2018 року до договору управління майном (активами), зареєстрованим в реєстрі за № 454, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, за в тому числі для проведення інвентаризації та виявлення наявних недоліків нерухомого майна;

- укладати правочини (угоди, договори) щодо зміни сторони (передачі права), щодо внесення змін та доповнень до договору управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3;

- укладати правочини щодо розірвання або припинення іншим чином договору управління майном (активами) від 06 вересня 2018 року, зареєстрованого в реєстрі за №442, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Суд може скасувати заходи забезпечення позову за вмотивованим клопотанням учасника справи у порядку вимог ст. 158 ЦПК України.

Строк пред’явлення ухвали до виконання – три роки.

Примірник ухвали про забезпечення позову направити для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя С.С. Федоріщев