Ухвала суду № 77152865, 11.10.2018, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №203/718/18

Провадження №2/0203/603/2018

УХВАЛА

11 жовтня 2018 року Кіровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

при секретарі Дзьомі Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження питання щодо закриття провадження у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа – служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, про виселення,

у с т а н о в и в:

24 лютого 2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа – служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про виселення. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.11.2016 року позивач у порядку позасудового звернення стягнення на предмет іпотеки (за договором іпотеки від 08.05.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі за №4415) набув право власності на квартиру АДРЕСА_1, у якій дотепер безпідставно мешкають відповідачі. Позивач надіслав останнім письмову вимогу про звільнення житлового приміщення, проте останні ухилились від її виконання. Викладене стало причиною звернення позивача до суду з позовом про виселення відповідачів із спірної квартири (а.с.а.с. 3 – 7, 27).

У засіданні судом на обговорення було постановлене питання щодо закриття провадження у справі у зв’язку з ухвалення судом рішення за аналогічним спором, яке набрало законної сили.

Представниця позивача у суді заперечувала проти закриття провадження у справі.

Відповідачі до суду не з’явилися, були повідомлені належним чином.

Заслухавши думку представниці позивача, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що провадження у справі необхідно закрити з таких підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

З наданих суду матеріалів вбачається, що 24.05.2017 року Кіровським районним судом

м. Дніпропетровська у цивільній справі №203/932/14-ц (провадження №2/0203/223/2017) за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1, який діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа – служба у справах дітей Центральної районної в м. Дніпрі ради, про виселення було ухвалене рішення про відмову ПАТ КБ «ПриватБанк» у позові про виселення відповідачів з квартири АДРЕСА_2 (тепер-вул. ОСОБА_6) в м. Дніпрі. Рішення не оскаржувалося і набрало законної сили 07.06.2017 року (а.с.а.с. 87 – 90).

Судом під час ухвалення вказаного рішення було встановлено, що 08.05.2007 року між закритим акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (правонаступником якого стало ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір. На забезпечення цього договору між його сторонами було укладено договір іпотеки, предметом якого стала квартира АДРЕСА_3, яка належала ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 17.07.2001 року. Звернувшись до суду з позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» просило звернути стягнення на предмет іпотеки та виселити відповідачів.

Згодом позивач зменшив позовні вимоги, прохаючи лише виселити відповідачів. Цю вимогу позивач обґрунтував тим, що у позасудовому порядку зареєстрував за собою право власності на предмет іпотеки.

Рішення суду про відмову у позові ґрунтується на тому, що позивач всупереч приписам статті 109 Житлового кодексу України просив виселити відповідачів без надання їм іншого житлового приміщення.

Таким чином, аналіз правовідносин у цивільній справі №203/718/18 та цивільній справі №203/932/14-ц свідчить про їх однаковий суб’єктний склад, подібність предметів та підстав.

Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне провадження у справі закрити.

Керуючись статтями 255, 258 – 260 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Провадження у цивільній справі за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, третя особа – служба у справах дітей Центральної районної в місті Дніпрі ради, про виселення закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється від дня складення повного судового рішення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів від дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК.

Повна ухвала складена 16 жовтня 2018 року.

Суддя М.О. Католікян