Ухвала суду № 77151498, 17.10.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

17 жовтня 2018 рокум. Ужгород№ 260/1110/18 Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши заяву позивача про забезпечення адміністративного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування постанови та припису,-

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області, яким просить:

1.Відкрити провадження у адміністративній справі.

2.Ухвалити рішення суду, яким визнати протиправними та скасувати: постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., винесену першим заступником начальника Управління Дсржпраці у Закарпатській області ОСОБА_2, згідно якої на фізичну особу-підпришця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111 690,00 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України; припис про усунення виявлених порушень №ЗК 400/846/АВ/П від 17.08.2018р., винесений інспектором праці Управління Дсржпраці у Закарпатській області ОСОБА_3.

3.Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88018, м. Ужгород, вул. Минайська,16, Закарпатської області, код ЄДРПОУ: 39795035) на користь ФОП ОСОБА_1 (90550, с. Теребля, вул. Тиха,6, Тячівського району Закарпатської області реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати у сумі 4052 грн. 60 коп.

Разом з адміністративним позовом позивачем було подано заяву про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., винесеної першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_2, згідно якої на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111 690,00 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, та припису про усунення виявлених порушень №ЗК 399/846/АВ/П від 17.08.2018р., винесеного інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3.

Дана заява обґрунтована тим, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі у вигляді стягнення з позивача суми штрафу у розмірі 111 690,00 грн. Відтак, для відновлення прав та інтересів позивача у випадку їх порушення при подальшій дії постанови №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р. від 06.09.2018р., припису про усунення виявлених порушень №ЗК 400/846/АВ/П від 17.08.2018р., необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, оскільки сума штрафу 111 690,00 грн., яка підлягає стягненню за оскаржуваною постановою, є значною. Окрім того, зазначає, що очевидними є ознаки протиправності постанови №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., припису про усунення виявлених порушень №ЗК 400/846/АВ/П від 17.08.2018р., та порушення прав, свобод або інтересів ФОП ОСОБА_1 наявністю зазначених рішень відповідача.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши необхідні для розгляду заяви матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку .

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд виходить із того, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частинами першою та другою статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно із п. 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 №2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що законодавець встановив наступні підстави для постановляння ухвали про забезпечення позову у справі: існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; захист прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; наявні ознаки очевидної протиправності оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності. Забезпечення адміністративного позову можливе виключно за наявності вищевказаних обставин, які підлягають доведенню позивачем та встановленню судом у разі вжиття таких заходів.

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Таким чином, заходи забезпечення позову не мають якогось дискримінаційного характеру стосовно будь-якої із сторін у спорі, їх застосування здійснюється в рамках дискреційних повноважень суду і на основі принципів змагальності та процесуального рівноправ’я сторін.

Відтак, під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду про задоволення позову. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Так, судом встановлено, що позивач посилається на постанову №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) грн. на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, винесеною посадовою особою відповідача та припис про усунення виявлених порушень №ЗК 400/846/АВ/П від 17.08.2018р., згідно якого про виконання вимог припису до 17 вересня 2018 року, який було винесено посадовою особою відповідача - інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3.

Однак, в матеріалах даної адміністративної справи та матеріалах доданих о заяви про забезпечення позову відсутня постанова №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., про накладення штрафу у розмірі 111 690,00 грн. При цьому долучена інша постанова Управління Держпраці у Закарпатській області№ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-179 від 06 вересня 2018 року про накладення штрафу у розмірі 3723,00 грн.

Отже, проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує дану заяву, суддя дійшов висновку про відсутність доказів, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам заявника до ухвалення рішення в справі, неможливості захисту цих прав та інтересів без вжиття таких заходів.

Заявником не доведені та документально не підтверджені обставини, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову завдасть значної шкоди заявнику або в подальшому унеможливить захист його інтересів.

В матеріалах справі відсутні належні докази на підтвердження доводів та обставин вказаних в заяві про забезпечення позову.

При розгляді та вирішенні заяви про забезпечення позову суддя надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання судового рішення.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені заявником обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 частиною 2 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

Згідно з статті 154 частини 5 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Проаналізувавши зазначені норми, дослідивши матеріали справи в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення даної заяви про забезпечення позову, з огляду на те, що на підтвердження своїх доводів, заявником не надано жодних доказів в обґрунтування даної заяви та достатніх доказів наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди їх правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Таким чином, суддею не вбачається можливість для використання законодавчо наданого йому права щодо вжиття заходів забезпечення позову.

У відповідності до вимог ст. 156 КАСУ ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.2. Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Керуючись ст. ст. 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

1. У задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області шляхом зупинення дії постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗК399/846/АВ/ТД-ФС-178 від 06.09.2018р., винесеної першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_2, згідно якої на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 111 690,00 на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу Законів про працю України, та припису про усунення виявлених порушень №ЗК 399/846/АВ/П від 17.08.2018р., винесеного інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_3 -відмовити.

Ухвала про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя ОСОБА_4