Рішення № 77150883, 10.10.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2018 року м.Житомир справа № 806/2110/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Панкеєвої В.А.,

секретар судового засідання Бондаренко Д.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в перерахунку пенсії з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015 та зобов'язати здійснити перерахунок.

В обгрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до Пенсійного фонду з заявою про перерахунок пенсії з урахуванням перебування у відрядженні та архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017. Листом від 31.10.2017 позивачу відмовлено у зарахуванні роботи за кордоном. Позивач стверджує, що відповідачем протиправно відмовлено у зарахуванні частини заробітньої плати, що виплачувалась у період відрядження до Республіки В'єтнам.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 17 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою суду від 26.07.2018 відбувся перехід до слухання справи у судовому засідання з викликом сторін.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали в повному обсязі та просили його задовольнити з підстав, вказаних у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечив та просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення позивача та представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, ОСОБА_1 з 31.03.2015 перебуває на обліку в Пенсійному фонді та отримує пенсію за віком (а.с.31).

29.08.2017 позивач звернувся до відповідача з проханням перерахувати та виплатити йому пенсію за п'ять років з 1986 по 1991 рік (а.с.21).

Листом від 11.09.2018 №389/Н-8 відповідач повідомив позивачу про неможливість здійснення вказаного перерахунку. Відмова вмотивована відсутністю у довідці назв первинних документів, на підставі яких її видано. Вазано, що управлінням зроблено запит на підтвердження інформації, зазначеної у довідці (а.с.20).

Заявою від 18.10.2017 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області з проханням допомогти перерахувати йому пенсію (а.с.19).

Листом від 31.10.2017 Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повідомило позивачу про відсутність підстав для обчислення розміру пенсії особам, які працювали за кордоном (а.с.17-18).

На підтвердження вказаних обставин позивач надає архівну довідку від 11.04.2017, зі змісту якої встановлено, що позивач з 23.07.1986 перебував у відрядженні у Республіці В'єтнам та отримував оклад 597/119 "инвалютних рублей" (а.с.16).

На запит відповідача ОСОБА_4 аграрної політики та продовольства надало відповідь від 23.11.2017, по змісту повідомило, що необхідної інформації у архіві міністерства не міститься (а.с.85-86).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи вимогу про можливість включення до заробітку, з якого обчислюється пенсія, коштів, отриманих в інвалютних рублях, колегія суддів звертає увагу, що наведене поняття є умовним, і застосовувалось як одиниця обліку коштів. Виплата заробітку в інвалютних рублях відбувалась за обставин, коли організація виконувала роботи (надавала послуги) за кордоном за іноземну валюту, яку в обов'язковому порядку продавала Зовнішторгбанку СРСР, а останній, в свою чергу, конвертував таку валюту в інвалютні рублі для розрахунків з працівниками відповідної організації.

Нарахування коштів в інвалютних рублях на рахунок особи, яка працювала за кордоном, означало можливість придбання за ці кошти іноземної валюти (для розрахунків за кордоном), або отримання цих коштів у рублях для розрахунків на території СРСР. При цьому, балансова оцінка інвалютного рубля до рубля складала 1 до 1.

За таких обставин, для вирішення питання про можливість врахування при обчисленні пенсії заробітку, отриманого в інвалютних рублях, необхідно застосовувати загальні правила, визначені чинним законодавством.

Згідно з ст.66 Закону України "Про пенсійне забезпечення" було передбачено включення у заробіток для обчислення пенсії всіх видів оплати праці, на які за діючими правилами нараховуються страхові внески.

За змістом ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вищевказаного закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 01.07.2000, заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 01.07.2000 враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством для визначення розміру пенсії за віком відповідно до ч.2 ст.27 цього закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим законом - на умовах передбачених абз.1 цієї частини. У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 01 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року (кварталу).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.

З аналізу наведеної норми вбачається, що визначальним критерієм для включення відповідного заробітку до суми доходу, з якого обчислюється пенсія, є нарахування внесків на державне соціальне страхування.

Згідно ст.43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Приписами статті 72 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що при обчисленні середньомісячного заробітку працівникам за роботу за межами України враховується заробітна плата, яку вони одержували перед виїздом (статті 64 -67), або за їх вибором заробіток, що визначається відповідно до статті 73 цього Закону, а за умови сплати в цей період внесків до Пенсійного фонду України - на загальних підставах.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" іноземна валюта це валюта готівкою, грошові знаки (банкноти, білети державної скарбниці, монети), що знаходяться в обігу і є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені або ті, що вилучаються з обігу, але підлягають обміну на грошові знаки, які знаходяться в обігу, платіжні документи у грошових одиницях іноземних держав та міжнародних розрахункових одиницях, кошти у грошових одиницях іноземних держав, міжнародних розрахункових одиницях та у діючій на території України валюті з вільною конверсією, які знаходяться на рахунках та вкладах у банківсько-кредитних установах на території України та за її межами. Таке саме визначення іноземної валюти дає ч.4 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю".

Пунктом 1 статті 1 Декрету КМУ № 15-93 від 19.02.1993 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" іноземна валюта іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучають з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України. Під терміном «іноземна валюта» розуміється як власне іноземна валюта так і банківські метали, платіжні доручення та інші цінні папери, виражені в іноземній валюті або банківських металах.

Аналіз норм чинного законодавства дозволяє зробити висновок, що інвалютні карбованці не є іноземною валютою, а є умовною грошовою одиницею, яку використовували для безготівкового нарахування коштів радянським спеціалістам, які працювали за кордоном. Курс цієї умовної одиниці до карбованця СРСР становив один до одного.

Зі змісту довідки про заробітну плату встановлено, що в період з серпня 1986 по червень 1989 рік позивачу для обрахунку пенсії враховано 64 грн щомісячної заробітної плати (а.с.22).

Факт перебування позивача в цей період у закордонному відрядженні підтверджується довідкою "Загрантехстроя22" (а.с.71).

З метою підтвердження заробітної плати ОСОБА_1 у вказаний період управління Пенсійного фонду зверталось з запитом від 16.11.2015 до Федерального агенства спеціального будівництва (а.с.73).

Листом від 29.12.2015 Федеральне агенство спеціального будівництва повідомило, що вказану інформацію підтвердити не може, місцезнаходження архівних документів "Загрантехстроя 22" невідоме (а.с.75).

15.04.2016 відповідач звернувся до Федерального агенства спеціального будівництва з запитом на отримання інформації про виплату заробітньої плати ОСОБА_1, однак у відповідь отримало лист про відсутність будь-якої інформації (а.с.80).

На запит відповідача листом від 26.05.2017 Головне управління Пенсійного фонду Російської Федерації направило архівну довідку з Центрального архіву ОСОБА_4 оборони Російської Федерації (а.с.83).

Зі змісту архівної довідки встановлено, що ОСОБА_1 23.07.1986 відряджений в Республіку В'єтнам у складі будівельно-монтажної організації. З відрядження прибув 21.07.1989. Вказано, що оклад позивача становив 597/119 інвалютних карбованців (а.с.84).

Відповідач з метою встановлення всіх фактів у 2017-2018 роках звертався з запитами до ОСОБА_4 аграрної політики і продовольства, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України Державного архіву Житомирської області, Галузевого державного архіву ОСОБА_4 оборони України.

Відповіді, що надходили по вказаним запитам не містили жодної інформації про період роботи ОСОБА_1 у відрядженні в Республіці В'єтнам.

Суд не погоджується з твердженнями відповідача про відсутність підстав для зарахування до пенсії позивача заробітної плати з урахуванням інформації зазначеній в архівній довідці від 11.04.2017, оскільки по змісту вказаної довідки позивач отримував оклад у співвідношинні 597/119 інвалютних рублів.

Відповідачем в порушення ч.2 ст.77 КАС України не надано доказів того, що з сум, отримуваних позивачем в іноземній валюті, ним не сплачувалися внески на державне соціальне страхування.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, оскільки, як встановлено та підтверджено матеріалами справи, позивач одержував заробітну плату перебуваючи у відрядженні на території Республіки В"єтнам у період з липня 1986 по липень 1989 рік.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Приписами статті 90 КАС України встановлено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що відповідачем безпідставно не враховано частини заробітку в інвалютних рублях при обчисленні пенсії ОСОБА_1, а тому позов слід задовольнити в повному обсязі.

З приводу розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Як встановлено з матеріалів справи, позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн, про, що свідчить квитанція №173 від 22.05.2018 (а.с.29).

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням задоволення позову ОСОБА_1, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській сплаченого судового збору у сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправними дії Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул.Перемоги,55, м.Житомир, 10003, ЄДРПОУ 37927490) щодо відмови в перерахунку пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10031, інд. код НОМЕР_1) з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017.

Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з врахуванням відомостей про його заробіток з урахуванням архівної довідки №2/12042 від 11.04.2017 з 31.03.2015.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Панкеєва

Повне судове рішення складене 17 жовтня 2018 року