Рішення № 77150645, 09.10.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2018 р. Справа№0540/6595/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.,

Секретаря судового засідання Заїченко Я.В.

За участю сторін:

Представника позивача ОСОБА_1

Представника відповідача не з'явився,

розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Торецького об'єднане управління пенсійного фонду України Донецької області про визнати протиправним та скасувати рішення та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, в якому просить:

Визнати протиправним рішення відповідач про відмову в проведенні перерахунку пенсії по заробітній платі від 09 липня 2018 року № 154,

Скасувати рішення відповідача про відмову в проведені перерахунку пенсії по заробітної платі від 09 липня 2018 №154,

Зобов'язати відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача по заробітної платі з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках від 13 березня 2014 року № 16-27/1 та 16-27/2 виданих Державним підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 04 липня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії. До заяви було надано документи, а саме: довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 13 березня 2014 року № 16-27/1 та 16-27/2 видані Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія» за періоди роботи підприємстві «Шахта імені 60-річчя Радянської України» з 09 серпня 1986 року по 14 жовтня 1996 року.

Рішенням № 154 від 09 липня 2018 року відповідач відмовив відповідачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки здійснити перевірку достовірності довідки про пільговий характер роботи за № 16-27/1, №16-27/2 від 13 березня 2014 року про розмір заробітної плати видані ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» немає можливості, так як архіви підприємства знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Вказане рішення позивач вважає незаконним та таким, що винесено з порушенням порядку прийняття рішення, порушує його право на належний соціальний захист та підлягає скасуванню.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2018 року відкрито провадження по справі та призначено за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, призначено судовий розгляд справи на 04 вересня 2018 року.

У судовому засіданні 04 вересня 2018 року розгляд справи №0540/6595/18-а відкладено на 09 жовтня 2018 року, про що сторони повідомленні належним чином.

Разом з цим, 25 вересня 2018 року через відділ документообігу та архівної роботи суду, відповідачем було надано відзив на адміністративний позов позивача, в обґрунтування якого зазначено, що у довідках про заробітну плату № 16-27/1 від 13.03.2014 року, № 16-27/2 від 13.03.2014 року виданих адміністрацією ДП «ДВЕК» зазначено, що вони видані на підставі особових рахунків за 09.08.1986-31.12.1990 роки, о/р № 3694. Особові рахунки знаходяться за адресою; 83001, м. Донецьк, вул. Артема,63. Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р місто Донецьк належить до населених пунктів, на території яких органи державної влади України тимчасово не виконують свої повноваження. Згідно пункту 3 статті 44 Закону №1058, статті 101 Закону №1788 та п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію, в зв'язку з чим унеможливлює перевірку первинних документів та проведення зустрічної перевірки первинних документів для оформлення пенсії позивачу та достовірності поданих відомостей.

На підставі вищевикладеного просили відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 09 жовтня 2018 року відповідач не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, (РНОКПП НОМЕР_1) є громадянином України, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, є суб'єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011 (далі за текстом - Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено та не заперечується сторонами по справі, що позивач звернувся до відповідача з заявою № 1983 від 04 липня 2018 року про перерахунок пенсії.

Рішенням відповідача № 154 від 09 липня 2018 року позивачу відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з не підтвердженням періодів роботи в ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» з 09 серпня 1986 року по 14 жовтня 1996 року на посаді підземного гірника.

Як вбачається з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 у періоди, зазначені в позовній заяві, позивач працював:

- з 09.08.1989 року по 14.10.1996 рік в якості підземного гірника на ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» підприємство «Шахта імені 60-річчя Радянської України».

Зазначені періоди роботи також містяться у довідках від 13 березня 2014 року №16-27/1, №16-27/2, яка видана Державним підприємством «Донецька вугільна енергетична компанія».

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності прийняття відповідачем спірного рішення, що регулюється нормами Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058), та іншими нормативними документами, що регулюють спірні правовідносини.

Пунктом 6 ст. 92 Конституції України визначено, що виключно законами України визначаються зокрема, форми і види пенсійного забезпечення.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно п. "а" ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

За правилами ч.1 ст.100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційне наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

За пунктами 4.1, 4.2 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 15483 від 18 листопада 2005 року (далі - Порядок), при обчисленні стажу атестація робочих місць за умовами праці проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 року. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.

Частиною 1 статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженим Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок) визначено, що за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1 до Порядку) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Тобто, пенсіонер не несе обов'язку подавати разом із довідкою про заробітну плату первинні документи.

Крім того, статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як встановлено судом, з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 у періоди, зазначені в позовній заяві, позивач працював:

- з 09.08.1989 року по 14.10.1996 рік в якості підземного гірника на ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» підприємство «Шахта імені 60-річчя Радянської України».

Підставою для не зарахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії слугував той факт, що ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» здійснило реєстрацію на підконтрольній території України, однак не може підтвердити надану довідку первинними документами, оскільки архівні документи знаходяться на непідконтрольній українській владі території.

Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані "намібійські винятки": документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

У рішенні Європейського суду з прав людини "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" від 23.02.2016 року ЄСПЛ констатував, що "Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами".

В даному випадку, позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову через перебування архівів підприємств на території непідконтрольній українській владі.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно положень статті 3 Конституції України, як Основного Закону України - людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність.

Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування у спорі покладається на відповідача - суб'єкта владних повноважень, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено та не надано доказів на підтвердження правомірності прийнятого спірного рішення.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунку пенсії позивача по заробітної платі з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках від 13 березня 2014 року № 16-27/1 та 16-27/2 виданих Державним підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія", суд зазначає наступне.

Як вбачається з положень Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

З практики Європейського суду витікає наступне: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Так, у відповідно до ст. 81 Закону України "Про пенсійне забезпечення", призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку Красноармійське об'єднане Управління Пенсійного фонду України в Донецької області має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії особі.

Як вбачається з матеріалів справи, спірне рішення відповідача прийняте без повного з'ясування обставин справи та інших документів наданих позивачем.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень ст. 9 КАС України, а саме, обрання іншого способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права.

З урахуванням дискреційних повноважень Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на прийняття рішення про перерахунок пенсії, суд вважає необхідним зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про перерахунок пенсії № 1983 від 04 липня 2018 року із урахуванням висновків суду.

За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_2 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії підлягають задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн. квитанцією № 33 від 01.08.2018 року за подання до суду адміністративного позову до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Таким чином, судовий збір у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь ОСОБА_2.

Керуючись статтями 2-15, 19-20, 42-48, 72-77, 90, 118, 139, 159-165, 199, 205, 244-250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 до Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним рішення відповідача про відмову в проведенні перерахунку пенсії по заробітній платі від 09 липня 2018 року № 154; скасування рішення відповідача про відмову в проведені перерахунку пенсії по заробітної платі від 09 липня 2018 №154; зобов'язати відповідача здійснити перерахунку пенсії позивача по заробітної платі з урахуванням заробітку, зазначеного у довідках від 13 березня 2014 року № 16-27/1 та 16-27/2 виданих Державним підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" - частково задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення № 154 від 09 липня 2018 року Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яким відмовлено в проведені перерахунку пенсії по заробітної платі ОСОБА_2 за періоди роботи з 09.08.1989 року по 14.10.1996 рік в якості підземного гірника на ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» підприємство «Шахта імені 60-річчя Радянської України».

Зобов'язати Торецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 № 1983 від 04 липня 2018 року про перерахунок пенсії з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 13 березня 2014 року № 16-27/1 та 16-27/2 за період роботи з 09.08.1989 року по 14.10.1996 рік в якості підземного гірника на ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» підприємства «Шахта імені 60-річчя Радянської України».

У інший частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 00 коп.

Вступну та резолютивну частину рішення складено у нарадчій кімнаті 09 жовтня 2018 року.

Повний текст рішення виготовлено 16 жовтня 2018 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Шинкарьова І.В.