Ухвала суду № 77150559, 17.10.2018, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

17 жовтня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 826/6824/18

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними та скасування постанов, зобов’язання зняти арешти,

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2018 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (далі - позивач, ТОВ «СЗХНО») до Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_1 територіального управління юстиції у місті Києві (далі – відповідач, Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві) про визнання протиправними та скасування постанов, зобов’язання вчинити дії, стягнення коштів.

10.05.2018 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2018 адміністративний позов ТОВ «СЗХНО» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 липня 2018 року справу № 826/6824/18 за адміністративним позов ТОВ «СЗХНО» до Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві про визнання протиправними та скасування постанов, зобов’язання вчинити дії, стягнення коштів передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

До Луганського окружного адміністративного суду зазначена адміністративна справа надійшла 18.09.2018.

Ухвалою суду від 24.09.2018 позовну заяву ТОВ «СЗХНО» залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

12 жовтня 2018 року до суду позивачем надано уточнені адміністративні позови від 11.10.2018 № 2356 та № 2357.

В уточненому адміністративному позові від 11.10.2018 № 2356 за вх. № 26438/2018 відповідачем визначено Печерський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві та заявлено такі вимоги:

1) визнати протиправними та скасувати постанови Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 16.04.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56199579; від 16.04.2018 про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження № 56199579; від 16.04.2018 про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № 56199579: від 19.04.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження № 56199579;

2) зобов'язати Печерський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві:

- зняти арешти, накладені постановами від 16.04.2018 про арешт майна боржника, а також про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках ТОВ «СЗХНО»;

- винести у встановленому порядку відповідні постанови про зняття арештів з мана та коштів ТОВ «СЗХНО»; постанови про зняття арештів з коштів у строк, визначений законодавством, направити до банківських установ;

- внести у встановленому порядку відомості про зняття арештів, накладених постановами від 16.04.2018 в межах виконавчого провадження № 56199579, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна;

3) стягнути з Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві на користь ТОВ «СЗХНО» неправомірно стягнуті кошти у розмірі 270767,38 грн».

В уточненому адміністративному позові від 11.10.2018 № 2357 за вх. № 26449/2018 відповідачами визначено Печерський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, Головне управління Державної Казначейської служби України у м. Києві (далі – ГУ ДКСУ у м. Києві) та заявлено такі вимоги:

1) визнати протиправними та скасувати постанови Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві від 16.04.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56199579; від 16.04.2018 про арешт майна боржника у межах виконавчого провадження № 56199579; від 16.04.2018 про арешт коштів боржника у межах виконавчого провадження № 56199579: від 19.04.2018 про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у межах виконавчого провадження № 56199579;

2) зобов'язати Печерський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві:

- зняти арешти, накладені постановами від 16.04.2018 про арешт майна боржника, а також про арешт коштів боржника, що містяться на рахунках ТОВ «СЗХНО»;

- винести у встановленому порядку відповідні постанови про зняття арештів з мана та коштів ТОВ «СЗХНО»; постанови про зняття арештів з коштів у строк, визначений законодавством, направити до банківських установ;

- внести у встановленому порядку відомості про зняття арештів, накладених постановами від 16.04.2018 в межах виконавчого провадження № 56199579, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна;

3) стягнути з державного бюджету на користь ТОВ «СЗХНО» неправомірно стягнуті кошти у розмірі 270767,38 грн.

суд зазначає, що ОСОБА_2 Палатою Верховного Суду у постанові від 19 червня 2018 року у справі № 910/23967/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «Алчевський металургійний комбінат» до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в особі Відділу примусового виконання рішень (далі – Відділ примусового виконання) та ОСОБА_1 управління Державної казначейської служби України у місті Києві (далі – Казначейська служба) про стягнення 2467967,79 грн у пункті 6 «Щодо спору по суті заявлених вимог» вказано таке:

« 6.1. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

6.2. Попередніми судовими інстанціями в порядку статті 35 ГПК України (в редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) установлено, що ухвалою від 19 червня 2012 року в справі № 1/19 Господарський суд Луганської області визнав недійсною в частині стягнення з позивача 2467967,79 грн постанову Відділу примусового виконання від 26 березня 2012 року.

6.3. Зазначене свідчить про безпідставне стягнення Відділом примусового виконання виконавчого збору в сумі 2467967,79 грн, у зв'язку з чим підлягає застосуванню стаття 1212 ЦК України.

6.4. З огляду на вказане ОСОБА_2 Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість позову, втім зазначає, що стягнення спірної має відбуватися на підставі норми статті 1212 ЦК України».

Таким чином, в уточненому адміністративному позові позивачем в одне провадження об’єднано позовні вимоги, сформовані до Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з приводу рішень, дій органу державної виконавчої служби (пункти 1 та 2 вимог), та вимогу про стягнення шкоди (пункт 3 вимог).

Перевіривши уточнені адміністративні позови, суд встановив таке.

Пунктом 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 21 КАС України позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов’язані між собою.

Згідно з частиною п’ятою статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, визначені статтею 287 КАС України. Дані справи віднесені до окремих категорій термінових адміністративних справ.

Так, відповідно до частини першої статті 287 КАС України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

З огляду на вище викладене судом встановлено, справа в частині вимог щодо визнання протиправними та скасування постанов Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві та зобов'язання Печерського РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві Кодексом адміністративного судочинства України віднесена до окремої категорії адміністративних справ, яка має розглядатися з особливостями, визначеними статтями 268-272, 287 КАС України.

Разом з тим, справа в частині вимоги щодо стягнення з державного бюджету шкоди, завданої Печерським РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві, до такої категорії справ не віднесена та має розглядатися у загальному провадженні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з вимогою у спорі з приводу рішень, дій та бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, в одному провадженні не може розглядатися вимога про відшкодування шкоди, оскільки особливості, встановлені статтями 268-272, 287 КАС України, не поширюються на розгляд такої вимоги.

Як наслідок, позовна заява з вимогами щодо рішень та дій державної виконавчої служби, приватного виконавця, що має розглядатися з особливостями, встановленими статтями 268-272, 287 КАС України, не може розглядатися в одному провадженні з вимогою щодо відшкодування шкоди, завданої державною виконавчою службою, приватним виконавцем, а тому суд має застосувати положення статті 172 КАС України (об’єднання і роз’єднання позовів).

У відповідності до частини першої статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом (частини четверта статті 172 КАС України).

Відповідно до частини шостої статті 172 КАС України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз’єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об’єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства.

Розгляд позовних вимог, виділених у самостійне провадження, здійснює суддя, який прийняв рішення про роз’єднання таких вимог.

При цьому слід зазначити, що справа з вимогою відшкодувати шкоду, у разі її розгляду окремо від вимог вирішити публічно-правовий спір, не віднесена до юрисдикції адміністративного суду та має вирішуватися судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що у даному випадку положення частини шостої статті 172 КАС України є незастосовними.

Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 КАС України).

Внаслідок порушення позивачем правил об’єднання вимог та відсутністю підстав для застосування положень статті 172 КАС України, суд вважає за необхідне повернути позовну заяву позивачеві.

Згідно із частиною восьмою статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 169, 172, 241, 248, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання».

Копію ухвали разом з позовною заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяОСОБА_3