Ухвала суду № 77144424, 04.10.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" жовтня 2018 р.

м. Київ

справа № 755/13639/14-ц

провадження № 4с/755/196/18

Дніпровський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Галагана В.І., за участю секретаря Ламбуцької Т.О.,

учасники судового розгляду:

заявник ОСОБА_1,

представник заінтересованої особи ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» - Носенко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», старший державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гусєва Яна Андріївна, на бездіяльність, дії та рішення державного виконавця, -

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду 11 вересня 2018 року із скаргою, в якій просить визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. стосовно не проведення виконавчих дій на повне виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. щодо закінчення виконавчого провадження № 56149999 без наявності факту повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц; визнати постанову старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. про закінчення виконавчого провадження № 56149999 від 30.08.2018 року незаконною та скасувати її як незаконну; зобов'язати старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєву Я.А. поновити виконавче провадження № 56149999 щодо повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц та вчинити виконавчі дії щодо повного примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц.

Заявник мотивує свої вимоги тим, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц з боржника ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» стягнуто на користь стягувача ОСОБА_1 належні при звільненні виплати у розмірі 25 699,58 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку по дату прийняття рішення - 03.04.2015 року у розмірі 90 128,64 грн., а всього на суму 115 828,22 грн. 03.04.2015 року виконавчий лист № 755/974/15-ц разом із заявою про примусове виконання рішення суду було передано стягувачем для виконання до Дніпровського РВ ДВС м. Києва Ознайомившись із виконавчим провадженням 05.09.2018 року заявником встановлено, що 30.08.2018 року старшим державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС Гусєвою Я.А. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження». Однак заявник вважає дану постанову протиправною, оскільки боржником не здійснено повну оплату за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц, а саме: належні при звільненні виплати у розмірі 25 699,58 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку по дату прийняття рішення - 03.04.2015 року у розмірі 90 128,64 грн., оскільки проведені боржником виплати, а саме: у розмірі 25 571,08 грн. із призначенням платежу «належні до виплати при звільненні кошти», у розмірі 4 157,75 грн. із призначенням платежу «лікарняні за грудень 2014 року», у розмірі 68 395,80 грн. із призначенням платежу «перерахування середнього заробітку при звільненні за квітень 2018 року», а всього на загальну суму 98 124,63 грн. - за твердженнями заявника не є повним виконанням рішення суду, що є підставою його звернення з даною скаргою до суду.

Заявник ОСОБА_1 в судовому засіданні скаргу підтримав в повному обсязі з підстав, що містить її зміст.

Представники заінтересованої особи ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» - Носенко А.М., в судовому засіданні проти заяви заперечував в повному обсязі, вказуючи на повне добровільне виконання боржником рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц.

Суб'єкт оскарження старший державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гусєва Я.А. в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце судового розгляду справи неодноразово повідомлена належним чином, поважні причини неявки суду невідомі, витребувану за ухвалою суду від 11 вересня 2018 року копію виконавчого провадження ВП № 56149999 суду не надано, причини ігнорування законної вимоги суду невідомі.

Згідно положення частини другої статті 450 Цивільного процесуального кодексу України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Вислухавши пояснення заявника ОСОБА_1, представника заінтересованої особи ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» - Носенка А.М., дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд приходить до наступного.

Згідно положення ч. 1, 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Право на звернення до суду є строковим. Скаргу на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи (частина перша статті 449 Цивільного процесуального кодексу України).

Разом з тим, ураховуючи відсутність у суду можливості надати оцінку дотримання заявником строку звернення з даною скаргою до суду, з огляду на ігнорування державним виконавцем вимоги суду щодо забезпечення доказів по справі та надання копії виконавчого провадження, - у суду наявні правові підстави для поновлення строку звернення заявнику з даною скаргою до суду, задля забезпечення захисту прав стягувача на стадії виконання рішення суду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». (ч. 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»)

Згідно положення ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Так, судом встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц з боржника ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» стягнуто на користь стягувача ОСОБА_1 належні при звільненні виплати у розмірі 25 699,58 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку по дату прийняття рішення - 03.04.2015 року у розмірі 90 128,64 грн., а всього на суму 115 828,22 грн. (а.с. 8-11)

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08.11.2017 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні залишено в силі, у частині відмови у стягненні інфляційних нарахувань та 3% річних рішення скасовано та справу у цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. (а.с. 12-17)

19.03.2018 року на підставі платіжного доручення № 10295 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» на користь стягувача ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів у розмірі 25 699,58 грн. із призначенням платежу - «належні до виплати при звільненні кошти». (а.с. 33; 48)

На підставі заяви ОСОБА_1 від 03.04.2018 року постановою державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шпака Р.В. від 11.04.2018 року відкрито виконавче провадження ВП № 56149999 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц про стягнення з боржника ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» на користь стягувача ОСОБА_1 належні при звільненні виплати у розмірі 25 699,58 грн. та середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 90 128,64 грн., а всього 115 828,22 грн. (а.с. 23-24; 26-27; 28)

27.04.2018 року на підставі платіжного доручення № 68081 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» на користь стягувача ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів у розмірі 4 157,75 грн. із призначенням платежу - «лікаряні за грудень 2014 року». (а.с. 35; 49)

02.05.2018 року на підставі платіжного доручення № 1308 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» на користь стягувача ОСОБА_1 здійснено перерахування коштів у розмірі 68 395,80 грн. із призначенням платежу - «зарахування середнього заробітку при звільненні за квітень 2018 року». (а.с. 37; 50)

Платіжними дорученнями від 27.04.2018 року № 1243, від 03.05.2018 року № 1403, від 13.08.2018 року № 6775 ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» сплачено виконавчий збір у розмірі 9 012,86 грн., 370,20 грн. та 2 570,00 грн. (а.с. 31-32; 52; 52; 53)

30.08.2018 року старшим державним виконавцем Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвою Я.А. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 56149999 з примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», мотивовану тим, що на депозитний рахунок Відділу надійшли кошти, достатні для погашення заборгованості, виконавчого збору та витрат на проведення виконавчих дій, що свідчить про повне фактичне виконання рішення суду.

Стаття 43 Конституції України гарантує кожному громадянину право заробляти собі на життя працею та отримувати за це винагороду у вигляді заробітної плати, не нижчої від визначеної законом.

Принцип обов'язковості судового рішення, закріплений на конституційному рівні (п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України), набуває свого втілення у судоустрійному і процесуальному законодавстві. Відповідно до ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, установлену законом. Судове рішення, яким закінчується розгляд справи, є найважливішим актом судової влади. Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму ВСУ «Про судове рішення» воно покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Судове рішення ухвалюється іменем України незалежно від того, до якого рівня судової системи або юрисдикції належить суд і в якому складі суддів (одноособово чи колегіально) розглянуто справу; саме в ньому підбивається підсумок судового розгляду.

Принцип обов'язковості судових рішень, що набрали законної сили, надає їм властивості закону по справі, у якій вони постановлені. Тому вони є обов'язковими для виконання на території України всіма фізичними і юридичними особами, яких ці рішення стосуються. Так, відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

У рішенні по справі «Горнсбі проти Греції» (Hornsby v. Greece) від 19 березня 1997 року, заява № 18357/91, п. 40 зазначається, що …право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Важко уявити ситуацію, щоб пункт 1 статті 6 докладно описував процедурні гарантії, які надаються сторонам цивільного судового процесу - у провадженні, що є справедливим, відкритим і оперативним, - і не передбачав би при цьому гарантій виконання судових рішень; тлумачення статті 6 як такої, що стосується виключно права на звернення до суду і проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуацій, несумісних із принципом верховенства права, що його Договірні Сторони зобов'язалися дотримуватися, коли вони ратифікували Конвенцію. Отже, виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має розглядатися як невід'ємна частина «судового процесу» для цілей статті 6.

Що стосується обов'язковості судових рішень, то варто нагадати, що ЄСПЛ було постановлене «пілотне» рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» (Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraine) від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04. Суд зазначає, що ця справа стосується існуючої проблеми, яка постійно нагадує про себе, породжуючи порушення Конвенції, які найчастіше виявляє Суд у справах проти України; більше ніж половина рішень, винесених Судом у справах проти України, стосуються питання тривалого невиконання остаточних судових рішень, відповідальність за які несуть органи влади України. Суд зауважує, що одне з перших таких рішень, яке було винесено в 2004 році, ґрунтувалося на фактах, подібних до фактів у цій справі (див. рішення у справі Войтенка).

Європейський суд з прав людини наголошує, що виконання будь-якого судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя і вагомим складником доступу до суду. З позиції Суду правосуддя було б примарним, якби національна правова система держави дозволяла остаточне, обов'язкове судове рішення залишати невиконаним на збиток одній зі сторін. Крім того, у рішенні по справі «Бурдов проти Росії» Суд вказав, що виконання рішення чи постанови будь-якого суду слід вважати невід'ємною частиною «справедливого судового розгляду» в значенні статті 6 Конвенції. Окрім того, підкреслено, що для держави є неприпустимим виправдання неможливості виконання судового рішення відсутністю належного фінансування. Не вживаючи заходів до виконання судових рішень, які набрали законної сили, упродовж тривалого часу - є позбавленням положення п. 1 ст. 6 Конвенції будь-якого сенсу, а значить є його порушенням.

Обґрунтовуючи вимоги за поданою скаргою, заявник ОСОБА_1 вказує на порушення старшим державним виконавцем його конституційних прав щодо повного отримання належних за рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 рокувиплат, а саме: заборгованості по заробітній платі у розмірі 25 699,58 грн., а також середнього заробітку за час затримки виплат по день фактичного розрахунку у розмірі 90 128,64 грн., вказуючи на те, що державним виконавцемзакрито виконавче провадження попри невиконання боржником ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» свого обов'язку щодо повного та належного виконання рішення суду по сплаті на користь заявника вищенаведених виплат.

Аналізуючи зміст поданої скарги, надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення скарги ОСОБА_1, а саме в частині: визнання протиправною бездіяльності старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. стосовно не проведення виконавчих дій на повне виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц; визнання протиправними дій старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. щодо закінчення виконавчого провадження № 56149999 без наявності факту повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц; визнання постанови старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. про закінчення виконавчого провадження ВП № 56149999 від 30.08.2018 року незаконною та скасування її як незаконної; зобов'язання старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєву Я.А. поновити виконавче провадження № 56149999 щодо повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц.

При цьому, постановляючи ухвалу про задоволення скарги у зазначеній частині вимог, судом ураховано відсутність в матеріалах скарги доказів повного та належного виконання боржником ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового транспорту» рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року в межах процедури виконавчого провадження ВП № 56149999 щодо сплати на користь стягувача ОСОБА_1 присуджених за вказаним рішенням суду виплат, - оскільки в матеріалах справи наявний доказ лише часткового погашення заборгованості, зокрема, боржником правомірно перераховано на користь стягувача грошові кошти у розмірі 25 699,58 грн. із призначенням платежу «Належні до виплати при звільненні кошти», - що відповідає цільовому призначенню та розміру коштів, присуджених за рішенням суду, однак боржником не сплачено в повному обсязі грошові кошти із цільовим призначенням «середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні» у розмірі 90 128,64 грн., що присуджені за рішенням суду. При цьому представником боржника в судовому засіданні не надано повного та належного обґрунтування щодо сплати ним коштів на користь боржника у розмірі 4 157,75 грн. із цільовим призначенням «лікарняні за грудень 2014 року» та коштів у розмірі 68 395,80 грн. із цільовим призначенням «середній заробіток при звільненні за квітень 2018 року», в той час як рішення суду про стягнення коштів ухвалено у квітні 2015 року, при цьому цільове призначення фактично перерахованих коштів не відповідає цільовому призначенню коштів, стягнутих за рішенням суду, як не відповідає розмір фактично сплачених боржником коштів - розміру коштів, стягнутих за рішенням суду, тому наявні правові підстави для поновлення державним виконавцем виконавчого провадження ВП № 56149999 з метою проведення необхідних виконавчих дій задля усунення зазначених розбіжностей та для повного і чіткого виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року.

Разом з тим, суд відмовляє у задоволенні скарги в частині вимог про зобов'язання державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. вчинити виконавчі дії щодо повного примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц, оскільки вказані дії є обов'язком державного виконавця, яким наділено останнього законодавством в галузі виконання судових рішень, та у суду відсутні будь-які належні докази порушення або підстави вважати, що державним виконавцем буде допущено порушення законодавства щодо подальшого проведення виконавчих дій після поновлення виконавчого провадження ВП № 56149999.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_1, заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», старший державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гусєва Яна Андріївна, на бездіяльність, дії та рішення державного виконавця - підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючисьст.ст. 43, 55 Конституції України, Законом України «Про виконавче провадження», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року № 6, ст.ст. 258-261, 268, 352-354, 447-453 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1, заінтересовані особи: Приватне акціонерне товариство «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту», старший державний виконавець Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві Гусєва Яна Андріївна, на бездіяльність, дії та рішення державного виконавця - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. стосовно не проведення виконавчих дій щодо повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц.

Визнати протиправними дії старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. щодо закінчення виконавчого провадження № 56149999 без наявності факту повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц.

Визнати незаконною та скасувати постанову старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. про закінчення виконавчого провадження № 56149999 від 30.08.2018 року.

Зобов'язати старшого державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєву Я.А. поновити виконавче провадження № 56149999 щодо повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц.

Скаргу в частині зобов'язання державного виконавця Дніпровського РВ ДВС м. Києва Гусєвої Я.А. вчинити виконавчі дії щодо повного примусового виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 03.04.2015 року по справі № 755/974/15-ц - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасники судового розгляду мають право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 04 жовтня 2018 року.

Суддя: В.І. Галаган