Рішення № 77143962, 09.10.2018, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/6473/17

Провадження № 2/644/309/18

09.10.2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 жовтня 2018 р. м. Харків

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Саркісян О.А.

при секретарі- Зоріній Н.В.,

за участю позивачки та її представника ОСОБА_1,

представника відповідача- ХМР- ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Харківської міської ради, ОСОБА_4, третя особа Четверта Державна нотаріальна контора м. Харкова про встановлення факту проживання однією сім’єю та визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою, яку в подальшому уточнила та просила встановити факт спільного проживання її та ОСОБА_5, померлого 15.02.2017 року однією сім’єю з грудня 1995 року по 15 лютого 2017 року включно, визнати право власності на 55/100 частини квартири АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5

В обґрунтування позову зазначила, що з 1979 року по 1993 рік вона з ОСОБА_5 перебувала у шлюбі. Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. У 1993 році шлюб між ними було розірвано. У 1995 році вона з ОСОБА_5 примирились та знов почали мешкати разом за адресою: АДРЕСА_2. 15.02.2017 року ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на 55/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_3, яка належала померлому на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Орджонікідзевською районною радою м.Харкова від 30.04.2004 року №7-04-728. Позивач зазначає, що після смерті ОСОБА_5 ніхто крім неї спадщину не приймав. Позивач звернулася до Четвертої ХДНК із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва, однак постановою нотаріуса їй було відмовлено, у зв’язку з відсутністю підтвердження факту проживання однією сім’єю не менше як п’ять років до часу відкриття спадщини. Позивач вважає, що факт спільного проживання з ОСОБА_5 підтверджується актом сумісного проживання від 21.09.2017 року, складеного за місцем проживання позивача, довідкою з місця роботи від 18.09.2017 року. Також зазначає, що здійснила поховання ОСОБА_5 за власний рахунок. Протягом спільного проживання з ОСОБА_5 та в подальшому після його смерті продовжує проживати у квартирі №6 за адресою м. Харків, вул. Миру, 44.

В судовому засіданні позивач та її представник ОСОБА_1 підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з’явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача ХМР ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, посилаючись на те, що позивачем не надано вичерпних доказів щодо спільного сумісного проживання з ОСОБА_5 за останні 5 років. Посилання позивача на акт про проживання від 21.09.2017 року та довідку з місця роботи від 18.09.2017 року вважає не належними доказами, оскільки акт складено без участі представника балансоутримувача будинку, а у довідки з місця роботи не відомо з якого саме часу місце фактичного проживання ОСОБА_3 є АДРЕСА_4. Зазначила, що до числа спадкоємців четвертої черги не входить особа, яка хоча і проживала спільно зі спадкодавцем, але перебувала у зареєстрованому шлюбі з іншою особою. Встановлення факту проживання однією сім’єю ОСОБА_5 та ОСОБА_3 необхідно позивачу для подальшого оформлення нею прав на спадщину 55/100 частин комунальної квартири по адресу АДРЕСА_2. Встановлення цього факту впливає на права Харківської міської ради щодо визнання спадщини відумерлою, тому Харківська міська рада як орган місцевого самоврядування оспорює право позивача на спадкування після померлого ОСОБА_5 Просила у позові відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи 4 ХДНК у судове засідання не з’явилася, надали заяву про розгляд справи у відсутності їх представника, заперечень не мають. Повністю поклались на висновки суду.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши письмові докази, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знаходились у зареєстрованому шлюбі, який розірвано 22.01.1985 року Орджонікідзевським відділом реєстрації актів громадянського стану м.Харкова, актовий запис №47, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії 11-ВЛ №285595. (а.с.12)

Від шлюбу мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 11-ВЛ №446575.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія 1-ВЛ №579965 ОСОБА_5 помер 15.02.2017 року, актовий запис № 2645.

ОСОБА_5 на праві приватної власності належало 55/100 частин комунальної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 7-04-728 від 30.04.2004 року.

Як вбачається з технічного паспорту, виготовленого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_5 належало 55/100 частки власності, квартира спільного заселення розташована на 3 поверсі 4 поверхового будинку та складається з двох кімнат житловою площею 23,7 кв.м., загальна площа квартири 32.3 кв.м.(а.с.6-7)

У судовому засіданні позивач зазначила, що з 1995 року вони з ОСОБА_5 примирилися та знову стали проживати однією сім’єю у квартирі АДРЕСА_1, були пов’язані спільним побутом. Вона проживала у спірній квартирі по день смерті ОСОБА_5, та в подальшому після його смерті проживає у зазначеній квартирі, здійснює ремонт приміщення.

Крім того, позивач зазначила, що всі витрати по похованню ОСОБА_5 проводила за власні кошти, це підтверджується договором-замовленням №526 на організацію та проведення поховання.

Факт спільного проживання однією сім’єю з померлим ОСОБА_5 підтверджується актом про проживання від 21.09.2017 року, з якого вбачається що в квартирі АДРЕСА_6 тривалий час мешкає ОСОБА_3, у квартирі є її особисті речі.

З довідки №70 від 18.09.2017 року вбачається, що ОСОБА_3 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, фактично мешкає у квартирі чоловіка за адресою: АДРЕСА_7 у м. Харкові, вона дійсно працює у Комунальному закладі охорони здоров’я «Обласний клінічний спеціалізований диспансер радіаційного захисту населення» на посаді сестри медичної поліклініки з 01.04.1977 року по теперішній час.

У судовому засіданні були допитані свідки, а саме свідок ОСОБА_6 пояснила, що дружить з позивачем більше 50 років. У 2008 року вона виїхала з м. Харкова, однак кожен рік на місяць приїжджала до м.Харкова та зупинялась у своєї подруги за адресою АДРЕСА_7, де остання проживала з ОСОБА_5 однією сім’єю. Вони вели спільне господарство, разом утримували квартиру. ОСОБА_3 проживала за зазначеною адресою по день смерті ОСОБА_5, та проживає по теперішній час.

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона є сусідкою ОСОБА_3, підтвердила, що ОСОБА_3 з ОСОБА_5 проживала з 2010 року однією сім’єю, вели спільне господарство.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що знає ОСОБА_3 багато років, оскільки остання з 2012 року працює у неї у відділенні медичною сестрою. Вони разом їхали додому, вона підвозила ОСОБА_3 до дому за адресою м.Харків, вул. Миру, 44, де вона проживала разом з чоловіком однією сім’єю.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які є сусідами ОСОБА_3 та проживають у ІНФОРМАЦІЯ_3, пояснили, що знають ОСОБА_3 багато років, вона жила у будинку з чоловіком ОСОБА_5 з 2010 року, вони вважала їх однією сім’єю, про те що вони були в незареєстрованому шлюбі їм не відомо. ОСОБА_3 проживала у будинку по день смерті ОСОБА_5, саме вона здійснила поховання останнього. Зазначила, що ОСОБА_3 проживає ІНФОРМАЦІЯ_4 по вул. Миру у м. Харкові і після смерті ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_11 пояснив, що знає ОСОБА_3 та ОСОБА_5 багато років, є сусідом. Його жінка спілкувалась з ОСОБА_3, яка жила з чоловіком у буд.№44 по вул. Миру десь біля 15 років. Вважав, що вони жили однією сім’єю, вели спільний побут.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 21 Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про право на спадщину осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини (четверта черга спадкоємців за законом), судам необхідно враховувати правила частини другої статті 3 СК України про те, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Зазначений п'ятирічний строк повинен виповнитися на момент відкриття спадщини і його необхідно обчислювати з урахуванням часу спільного проживання зі спадкодавцем однією сім'єю до набрання чинності цим Кодексом. та обов'язки, зокрема, вітчим, мачуха, пасинки, падчерки, інші особи, які взяли до себе дитину як члена сім'ї, тощо.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 з 2010 року проживали разом в ІНФОРМАЦІЯ_5, мали взаємні права та обов'язки, позивач піклувалася про померлого, займалася похованням померлого, продовжує мешкати в квартирі померлого після його смерті, сплачує комунальні послуги, а тому суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_3 проживала разом зі спадкодавцем ОСОБА_5 однією сім’єю за адресою АДРЕСА_7 у м. Харкові, в період з 2010 року і по день смерті останнього, 15.02.2017 року.

Згідно з ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Ст. 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від прийняття, крім випадків, встановлених ст. 1259 цього Кодексу.

Частиною 3 ст.1264 ЦК України передбачено, що у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_5 на праві приватної власності належало 55/100 частин комунальної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло № 7-04-728 від 30.04.2004 року.

ОСОБА_3 звернулася до Четвертої ХДНК з заявою про видачу свідоцтва про право спадщини за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 15.02.2017 року.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 26.09.2017 року державним нотаріусом ОСОБА_12 було відмовлено ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру №6, що знаходиться за адресою: м.Харків, вул. Миру, 44, у зв’язку з тим, що згідно із заведеною в нотаріальній конторі спадкової справи №550/2017 року ОСОБА_3 є колишньою дружиною ОСОБА_5, померлого 15.02.2017 року, який був зареєстрований та мешкав на час смерті за адресою АДРЕСА_8, спадщину прийняла, подавши відповідну заяву до нотаріальної контори. Інших заяв про прийняття спадщини або відмову від спадщини не надходило. У своїй заяві ОСОБА_3 зазначила, що зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а проживає за адресою:ІНФОРМАЦІЯ_6. Факт проживання спадкоємця однією сім’єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили.

Згідно зі ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

На підставі вимог ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, оскільки факт проживання ОСОБА_3 однією сім’єю з ОСОБА_5 з 2010 року по день його смерті 15.02.2017 року встановлений, то відповідно до положень ст.1264, 1268, 1269 ЦК України ОСОБА_3 успадкувала після його смерті як єдина спадкоємиця належне спадкодавцю майно, а саме 55/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_9.

Керуючись ст.ст.13, 76, 77, 81, 82, 259, 263-265 ЦПК України, ст.1217, 1218, 1264,1268,1269,1296 ЦК України, ст.3 СК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_3 ( ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації 61103, АДРЕСА_10) до Харківської міської ради ( код ЄДРПОУ 04059243, місце знаходження 61003, м.Харків, майдан Конституції, 7), ОСОБА_4 ( місце реєстрації 61103, АДРЕСА_11), третя особа Четверта Харківська нотаріальна контора м. Харкова, місцезнаходження: м. Харків, вул. Біблика, 57 задовольнити частково.

Встановити факт проживання однією сім’єю ОСОБА_3 та ОСОБА_5, померлого 15.02.2017 року в період з 2010 року до часу відкриття спадщини 15.02.2017 року.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 55/100 частин комунальної квартири АДРЕСА_12 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого 15.02.2017 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги можуть подаватися учасниками справи Харківському апеляційному суду через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 16.10.2018 року.

Суддя О.А.Саркісян