Постанова № 7714340, 18.05.2009, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

13 травня 2009 року Справа № 2-29/9799-2008                     Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

за участю представників сторін:

представник позивача, Вальваков Сергій Васильович, довіреність № 13/13 від 06.01.09, Дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України";

представник відповідача, не з'явився, Акціонерний комерційний банк "Чорноморський банк розвитку та реконструкції";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Остап";

представник відповідача, не з'явився, Відділ державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим;

розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Башилашвілі О.І.) від 29 січня 2009 року у справі №2-29/9799-2008

за позовом           Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (вулиця Кечкеметська, 184/1, місто Сімферополь,95022)

до Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" (вулиця Більшовицька, 24, місто Сімферополь, 95001)

товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (вулиця Аєродромна, 65, с.м.т. Роздольне, Раздольненський район, 96200)

Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим (вулиця Леніна 64, с.м.т. Роздольне, Раздольненський район, 96200)

про визнання частково недійсним договору іпотеки та виключення майна із акту опису і арешту,

                                                            ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції", товариства з обмеженою відповідальністю "Остап", Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим про визнання частково недійсним договору іпотеки та виключення майна із акту опису і арешту.

Позивач з посиланням на загальні положення про недійсність правочинів та на норму статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»обґрунтовує свої вимоги неправомірним включенням товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" майна, що знаходиться у віданні Дочірнього підприємства "Кримавтодор", в предмет іпотеки.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2009 року у справі №2-29/9799-2008 позов Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" задоволено.

                    Визнано частково недійсним договір іпотеки № 77260 від 14 вересня 2004 року, укладений між Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" і товариством з обмеженою відповідальністю "Остап", в частині передачі в іпотеку майна: будівель та споруд, розташованих за адресою: с.м.т. Роздольне, вулиця Красноперекопське шосе, 19 «А», які складаються з приміщень №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 в літері "А" (автомайстерні), приміщення № 1, 2, 3, 4, 5 в літері "Б" (гараж), приміщення № 1, 2 в літері "К" (лабораторія).

                    Виключено з акту опису й арешту від 30 листопада 2005 року № АА 129595, складеного державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції в Автономній Республіці Крим, наступне майно: будівлі та споруди розташовані за адресою: с.м.т. Роздольне, вулиця Красноперекопське шосе, 19 «А», які складаються з приміщень №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, в літері "А" (автомайстерні), приміщення № 1, 2, 3, 4, 5 в літері "Б" (гараж), приміщення № 1, 2 в літері "К" (лабораторія).

                    Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд, визнавши оскаржуваний договір іпотеки частково недійсним та виключивши спірне майно із акту опису й арешту, мотивував своє рішення положеннями Цивільного кодексу України про недійсність правочинів, а також про захист права власності, яке прирівнюється до захисту права господарського відання, на підставі якого позивач володіє спірним майном.

Не погодившись з рішенням суду, Акціонерний комерційний банк "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України.

Зокрема, заявник апеляційної скарги зазначає, що обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, не є підставою для визнання спірного правочину недійсним, оскільки право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягає захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону.

Розгляд справи відкладався.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 30 березня 2009 року суддю Прокопанич Г.К. замінено на суддю Остапову К.А.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 квітня 2009 року суддю Заплава Л.М. замінено на суддю Прокопанич Г.К.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2009 року строк розгляду апеляційної скарги продовжено на один місяць.

Розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 13 травня 2009 року суддів Прокопанич Г.К., Остапову К.А. замінено на суддів Заплава Л.М., Ткаченка М.І.

У судове засідання, призначене на 13 травня 2009 року, представники відповідачів не з'явились, про місце судового засідання були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України, зобов’язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судова колегія вирішила можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, які не з'явились, за наявними документами в матеріалах справи.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

25 серпня 1999 року рішенням виконавчого комітету Роздольненської селищної ради № 194 за Роздольненською районною дорожньою ділянкою визнано право власності на домоволодіння, що складається з автомайстерень літ. “А” загальною площею 353,2 кв. м, гаражу літ. “В” загальною площею 157,3 кв. м, гаражу літ. “Г” загальною площею 194,2 кв. м, складу матеріалів літ. “Д” загальною площею 79,4 кв. м, клубу літ. “Е” загальною площею 148,6 кв. м, сараю літ. “З” загальною площею 16.5 кв. м, складу ГСМ літ. “І” загальною площею 7,2 кв. м, лабораторії літ. “К” загальною площею 24,5 кв. м, вбиральні літ. “Уб” загальною площею 6,7 кв. м, мийної естакади загальною площею 32,0 кв. м, огорожі, мощення загальною площею 2740,0 кв. м, розташованих на земельній ділянці 4225,0 га за адресою: с.м.т. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А».

Пунктом 2 цього рішення Євпаторійське міське Бюро технічної інвентарізації зобов’язане внести зміни до правової реєстрації з видачею відповідних правових документів.

26 липня 2000 року Виконавчим комітетом Роздольненської селищної ради було прийнято рішення № 209 “Про визнання права власності за Фондом комунального майна Роздольненської селищної ради на домоволодіння по вул. Красноперекопське шосе, 19-а в с.м.т. Роздольне”.

Згідно з пунктом 1 даного рішення Виконавчий комітет Роздольненської селищної ради вирішив визнати за Фондом комунального майна Роздольненської селищної ради право власності на домоволодіння за адресою: вул. Красноперекопське шосе, 19 «А»в с.м.т. Роздольне у кількості 12 об’єктів загальною балансовою вартістю 15880,00 грн.

Пунктом 2 вищевказаного рішення Виконавчий комітет Роздольненської селищної ради вирішив вважати рішення виконавчого комітету Роздольненської селищної ради від 25 серпня 1999 року № 194 “Про визнання права власності за Роздольненським районним дорожнім державним підприємством на будівлі та споруди в с.м.т. Роздольне” таким, що втратило силу.

09 жовтня 2003 року на 12 сесії 24 скликання Роздольненською районною радою Автономної Республіки Крим було прийнято рішення “Про затвердження переліку об’єктів, які підлягають приватизації в 2003 році”, на підставі пунктів 1, 3 статті 7 Закону України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (мала приватизація)”, пункту 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, постановив затвердити перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2003 році. До переліку об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації шляхом викупу, відповідно до рішення 12 сесії 24 скликання Роздольненської районної ради Автономної Республіки Крим від 09 жовтня 2003 року, крім всього іншого, була включена група інвентарних об’єктів, розташованих за адресою: с.м.т. Роздольне, вул.. Красноперекопське шосе, 19-а.

11 листопада 2003 року між Фондом комунального майна Роздольненської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Остап” укладений договір купівлі-продажу спірного нерухомого майна, згідно з умовами якого у власність останнього передано частину нежитлової будівлі, загальною площею 435,5 кв. м, що складає 69/100 долі цілої нежитлової будівлі, яка знаходиться за адресою: АРК, Роздольненський район, с.м.т. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А», а саме: автомайстерня в літері “А”, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 296,1 кв. м, гараж в літері “Б”, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, загальною площею 122,3 кв. м, лабораторія в літері “К”, що складається з приміщень: 1, 2, загальною площею 17,1 кв. м.

14 вересня 2004 року в забезпечення виконання зобов’язань за договором кредиту між Акціонерним комерційним банком “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та товариством з обмеженою відповідальністю “Остап”, був укладений договір іпотеки № 7726, відповідно до умов якого іпотекодатель передав в іпотеку нерухоме майно, в числі якого зокрема передано нежитлову будівлю загальною площею 809,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АРК, с.м.т. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А», що складається з приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 у літері «А», приміщень №№ 1, 2, З, 4, 5 у літері «Б», приміщень №№ 1, 2 у літері «К», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 у літері «Г», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5 у літері «Е», літери «З», літери «И», вбиральні і споруд.

14 вересня 2004 року приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим на підставі статті 73 Закони України «Про нотаріат» у зв'язку з посвідченням договору іпотеки №7726 від 14 вересня 2004 року накладена заборона на відчуження нерухомого майна, зокрема майна, яке розташоване за адресою: АРК, с.м.т. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А»(а. с. 21, т.1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 вересня 2004 року у справі № 2-1/10139-2004 рішення Роздольненської селищної ради “Про визнання права власності на домоволодіння за адресою: смт. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А», - за Фондом комунального майна Роздольненської районної ради” від 26 липня 2000 року № 209 визнано недійсним та скасовано (а. с. 36-47, т. 1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 грудня 2004 року у справі № 2-1/10139-2004 рішення суду першої інстанції від 21 вересня 2004 року залишено без змін, доповнена резолютивна частина рішення, зазначено, що свідоцтво про право власності на 7 об’єктів спірного домоволодіння, видане Фонду комунального майна Роздольненської селищної ради визнано нікчемним (а. с. 48-56, т.1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 лютого 2005 року у справі № 2-8/2363-2005 рішення 12-ої сесії 24-го скликання Роздольненської районної ради Автономної Республіки від 09 жовтня 2003 року “Про затвердження переліку об’єктів, які підлягають приватизації в 2003 році”, в частині включення в затверджений перелік об’єктів комунальної власності, які підлягають приватизації в 2003 році групи інвентарних об’єктів за адресою смт. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19а, визнано недійсним (а. с. 57 –61, т. 1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 14 квітня 2005 року у справі № 2-11/341-2005, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 26 січня 2006 року (а. с. 32-34, т. 1), договір купівлі-продажу від 11 листопада 2003 року за реєстровим № 29/10, укладений між Фондом комунального майна Роздольненської районної ради та товариством з обмеженою відповідальністю “Остап”, визнаний недійсним, у задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю “Остап” про визнання права власності на нерухоме майно, придбане за цим договором, відмовлено.

У зв'язку з невиконанням товариством з обмеженою відповідальністю «Остап»умов кредитного договору №010/04/562/2004 від 03 вересня 2004 року, а також з метою стягнення заборгованості за кредитним договором приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу АР Крим, на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат», 27 жовтня 2005 року, був здійснений виконавчий напис (а. с. 24, т. 1), відповідно до якого нотаріусом запропоновано звернути стягнення на майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю «Остап», зокрема на нежитлову будівлю загальною площею 809,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АРК, с.м.т. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А», що складається з приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 в літері «А», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5 в літері «Б», приміщень №№ 1, 2 в літері «К», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 в літері «Г», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5 в літери «Е», літери «З», літері «И», вбиральні та споруд.

22 листопада 2005 року відділом державної виконавчої служби Роздольненського районного управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого напису приватного нотаріусу Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Калининої Н.В., було прийнято постанову про арешт майна боржника і заборону на його відчуження, а також складений акт опису і арешту майна боржника - товариства з обмеженою відповідальністю «Остап»від 30 листопада 2005 року, до якого зокрема увійшла нежитлова будівля загальною площею 809,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АРК, с.м.т. Роздольне, вул. Красноперекопське шосе, 19 «А»та складається з приміщень № № 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9 в літері «А», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5 в літері «Б», приміщень №№ 1, 2 в літері «К», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8 в літері «Г», приміщень №№ 1, 2, 3, 4, 5 в літері «Е», літери «З», літери «И», вбиральні і споруд (а. с. 25-27, т.1).

Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв’язку з тим, що Дочірнє підприємство "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (правонаступник прав і обов’язків Роздольненської районної дорожньої ділянки), в господарському віданні якого знаходяться: автомайстерня в літері “А”, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 296,1 кв. м, гараж в літері “Б”, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, загальною площею 122,3 кв. м, лабораторія в літері “К”, що складається з приміщень: 1, 2, загальною площею 17,1 кв. м, які розташовані за адресою: вул. Красноперекопське шосе, 19 «А», с.м.т. Роздольне, Автономна Республіка Крим, вважає, що укладений між Акціонерним комерційним банком “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та товариством з обмеженою відповідальністю “Остап” договір іпотеки № 7726 від 14 вересня 2004 року в частині передачі в іпотеку зазначених приміщень суперечить діючому законодавству України; відповідно включення в акт опису й арешту від 30 листопада 2005 року спірного майна, на думку позивача, є також неправомірним, що і стало підставою для звернення до господарського суду Автономної Республіки Крим з даним позовом.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку щодо наявності підстав для часткового скасування прийнятого у даній справі рішення виходячи з наступного.

Так, предметом позову у даній справі є вимоги Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про визнання частково недійсним договору іпотеки № 7726 від 14 вересня 2004 року та виключення спірного майна із акту опису й арешту від 30 листопада 2005 року.

Суд першої інстанції, зробивши висновок про часткову недійсність спірної угоди, виходив з того, що іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, що знаходилось в момент укладення спірної угоди в господарському віданні Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", тим самим місцевий господарський суд стверджує, що товариство з обмеженою відповідальністю "Остап" розпорядилось майном, що не належало йому на праві власності, що є порушенням при укладенні спірного договору положень статті 41 Конституції України, статті 321 Цивільного кодексу України.

Однак, судова колегія не може погодитись з даними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач, керуючись частиною 3 статті 136 Господарського кодексу України, яка передбачає, що щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, вважає, що спірний правочин укладений з порушенням норм діючого законодавства України.

У визначенні статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За вимогами частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені, зокрема, частиною першою статті 203 цього Кодексу, за якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства.

Частина 1 статті 216 Цивільного кодексу України містить положення, згідно з яким по недійсній угоді кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні все одержане за угодою, а при неможливості повернути одержане в натурі –відшкодувати його вартість у грошах.

За змістом частини 1 статті 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), то власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, коли майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння, або викрадене у того чи іншого, або вибуло з їх володіння іншим шляхом не з їхньої волі.

Отже, системний аналіз викладених норм свідчить про те, що право особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто, з застосуванням правового механізму, встановленого частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того чи відповідає спірна угода Закону.

Результатом задоволення такого позову буде застосування судом наслідків недійсності угоди, які стосуються сторін угоди і не поширюються на права позивача, який вважає себе власником спірного майна, не будучи стороною угоди.

Захист прав такої особи можливий шляхом пред’явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, встановлені статтею 388 Цивільного кодексу України.

Аналогічна позиція викладена у пункті 27.3 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»від 27 червня 2007 року N 04-5/120, а також в постанові Вищого господарського суду України від 21 лютого 2007 року у справі № 07/401-05.

Таким чином, суд першої інстанції при задоволенні позовної вимоги про визнання частково недійсним договору іпотеки № 7726 від 14 вересня 2004 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком “Чорноморський банк розвитку та реконструкції” та товариством з обмеженою відповідальністю “Остап”, на підставі статті 215 Цивільного кодексу України на зазначені вимоги закону уваги не звернув, що потягло за собою ухвалення судового рішення, яке не відповідає вимогам закону.

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду стосовно задоволення позовної вимоги про виключення спірного майна, а саме: автомайстерні в літері “А”, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, загальною площею 296,1 кв. м, гаражу в літері “Б”, що складається з приміщень: 1, 2, 3, 4, 5, загальною площею 122,3 кв. м, лабораторії в літері “К”, що складається з приміщень: 1, 2, загальною площею 17,1 кв. м, які розташовані за адресою: вул. Красноперекопське шосе, 19 «А», с.м.т. Роздольне, Автономна Республіка Крим із акту опису й арешту від 30 листопада 2005 року, враховуючи наступне.

За змістом статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" особа, що вважає майно, на яке накладено арешт, належним їй, а не боржникові, не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання права на відповідне майно і про звільнення його з-під арешту.

Зазначена норма кореспондується із законодавчими приписами статті 16 Цивільного кодексу України щодо захисту цивільних прав, зокрема, шляхом визнання цих прав та відновлення становища, яке існувало до порушення права, і припинення дій, які його порушують.

В підтвердження того, що спірне майно належить на праві власності та входить до статутного фонду відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України”, представником позивача було надано до суду апеляційної інстанції постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 07 квітня 2009 року у справі № 2-1/1696-2008, якою визнано право власності за відкритим акціонерним товариством “Державна акціонерна компанія “Автомобільні дороги України” на частину нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: Красноперекопське шосе, 19 «А», с.м.т. Роздольне, Автономна Республіка Крим, і до якого входять спірні об’єкти нерухомості.

Як було правомірно встановлено судом першої інстанції, а також вбачається зі статуту позивача та представлених матеріалів у справі, спірне нерухоме майно знаходиться у господарському віданні Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Таким чином, враховуючи приписи частини 3 статті 136 Господарського кодексу України, вимога позивача про виключення спірного майна із акту опису й арешту від 30 листопада 2005 року, є цілком правомірною і спрямована на відновлення порушеного права Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", в зв’язку з чим рішення у даній справі в цій частині є законним та обґрунтованим, та підлягає залишенню без змін.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм процесуального чи матеріального права.

Питання розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктом 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2009 року у справі №2-29/9799-2008 скасувати частково.

3. Прийняти нове рішення.

4. У задоволенні позову в частині визнання частково недійсним договору іпотеки № 77260 від 14 вересня 2004 року, укладеного між Акціонерним комерційним банком "Чорноморський банк розвитку та реконструкції" і товариством з обмеженою відповідальністю "Остап" в частині передачі в іпотеку майна: будівель та споруд, розташованих за адресою: сіло Роздольне, вулиця Красноперекопське шосе, 19-а, які складаються з приміщень №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, в літері "А" (автомайстерні), приміщення № 1, 2, 3, 4, 5 в літері "Б" (гараж), приміщення № 1, 2 в літері "К" (лабораторія) відмовити.

5. В інший частині рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 29 січня 2009 року у справі №2-29/9799-2008 залишити без змін.

6. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Остап" (с.м.т. Роздольне, вул. Аеродромна, 65, код ЄДРПО України 2249214) на користь Дочірнього підприємства "Кримавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (місто Сімферополь, вул. Кечкеметська, 184/1, код в ЄДРПО України 31829422) витрати зі сплати державного мита у сумі 42,50 грн та витрати, пов’язані з інформаційно –технічним забезпеченням судового процесу у сумі 59, 00 грн.

7. Доручити господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.                    Головуючий суддя                                                  

Судді