Постанова № 77143138, 28.09.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 33/774/880/18 Справа № 175/2547/18 Головуючий у 1 й інстанції - Озерянська Ж. М. Доповідач - Коваленко В.Д.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2018 року м. Дніпро

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області Коваленко В.Д., у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Дніпрі, за участю скаржника адвоката Мухи С.С., який діє в інтересах ОСОБА_3 розглянувши апеляційну скаргу Мухи С.С. на постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, якою

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,-

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою ОСОБА_3 було визнано винним в тому, що він о 14-25 год. 15 квітня 2018 року по вул. Жовтневій біля буд. №88 в м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області, керував автомобілем «ЗАЗ1102» державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота), що підтверджується висновком алкотестеру «Драгер №6820» тест №485. Ступінь алкогольного сп'яніння у ОСОБА_3 склав 1,14 промілє. В постанові також вказано, що ОСОБА_3 порушив вимоги п.2.9«а» Правил дорожнього руху України, скоївши правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В апеляційній скарзі:

- адвокат Муха С.С. просить постановускасувати, провадження по справі відносно ОСОБА_3 закрити, на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КупАП.

Вважає, що висновки суду не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Наведені судом у постанові докази, на його думку, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Вважає, що ОСОБА_3 не керував автомобілем "ЗАЗ1102", бо керував вказаним автомобілем його батько.

Обставини того, що саме ОСОБА_3, керував транспортним засобом, можна було б підтвердити за допомогою відеоматеріалів з відеореєстраторів працівників патрульної поліції, натомість таких матеріалів суду надано не було.

Вважає, що суд першої інстанції здійснював розгляд справи за неповно наданими працівниками поліції матеріалами про вчинення адміністративного правопорушення.

Крім цього вважає, що докази на підтвердження стану алкогольного сп'яніння не відповідають чинному законодавству.

На його думку єдиним документом, який засвідчує про перебування особи в стані алкогольного сп'яніння є відповідний акт, інформація в якому обов'язково засвідчується підписами двох свідків, але даний протокол складений лише за присутністю одного свідка.

Посилається, що самі пояснення ОСОБА_4 не містять підпису та дати особи, що їх нібито надала у спеціально відведеному місці, що ставить під сумнів належність даного доказу. Звіривши підписи ОСОБА_4 у поясненнях та акті огляду особи на стан алкогольного сп'яніння, вважає їх недопустимими як доказ, внаслідок тотожності.

Заслухавши доповідь судді, пояснення скаржника, який підтримав вимоги апеляційної скарги, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити, доводи апелянта, який аналогічної думки, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, заслухавши свідків, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов'язковому порядку має бути з'ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Перевіркою наданих матеріалів встановлено, що всупереч цьому, судом не вжито всіх заходів, передбачених КУпАП для з'ясування питання про наявність чи відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не з'ясовано належним чином обставини провадження, не перевірено відповідні доводи ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5, внаслідок чого було прийнято невірне рішення.

ОСОБА_5 в апеляційному суді пояснила, що 15.04.2018 року вона сіла до автомобіля "ЗАЗ 1102" позаду водія ОСОБА_6, в цей час ОСОБА_3 сидів справа, як пасажир, а за кермом був його батько ОСОБА_6, який значний час взагалі не вживає спиртні напої, бо має захворювання. Після того, як ОСОБА_6 провів її з речами до зупинки, його син ОСОБА_3 залишився біля автомобіля "ЗАЗ1102", очікуючи останього.

Підстав не довіряти поясненням ОСОБА_5 не вбачаю, остільки вони узгоджуються і з сукупністю інших доказів.

Допитаний в апеляціному суді свідок ОСОБА_6 пояснив, що саме він керував 15.04.18 року автомобілем "ЗАЗ1102", а його син ОСОБА_3 знаходився в якості пасажира. Позаду нього знаходилась ОСОБА_5 коли він зупинився, та провів до зупинки ОСОБА_5, а коли повернувся до автомобіля побачив працівників поліції, які причепились до його сина ОСОБА_3, що нібито він був за кермом. Але це неправда, бо син не керував автомобілем, а керував він, - ОСОБА_6 оскільки із-за хвороби не вживає спиртних напоїв. Ці пояснення ОСОБА_6 є послідовними та узгоджуються з поясненнями ОСОБА_5 як в цілому, так і в деталях, тому вважаю їх правдивими.

Як вбачається з матеріалів про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 інкримінується порушення вимог п.2.9 а) Правил дорожнього руху, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.

Натомість матеріали справи не містять належних доказів того, що саме ОСОБА_3 керував транспортним засобом «ЗА31102» державний номерний знак НОМЕР_1. ОСОБА_3 в своїх поясненнях у протоколі зазначив, що він транспортним засобом не керував, але районний суд ці доводи не врахував.

Обставини того, що саме ОСОБА_3, керував транспортним засобом, можна було б підтвердити за допомогою відеоматеріалів з відеореєстраторів працівників патрульної поліції, натомість таких матеріалів суду надано не було. У протоколі про адміністративне правопорушення серія БР №230388 від 15.04.2018 року капралом поліції ОСОБА_7 зазначено про те, що до протоколу додаються відеоматеріали з відео реєстраторів DM 4414 та DM 4386, натомість таких матеріалів суду першої інстанції надано не було. Більш того, згідно відповіді керівництва поліції вказані відео-регістратори в той день були в розпорядженні іншого екіпажу.

Отже, суд першої інстанції здійснив розгляд справи за неповно наданими працівниками поліції матеріалами про вчинення адміністративного правопорушення неналежно оформленими, суд не звернув уваги на обґрунтованість, правильність складання протоколу про вказане адміністративне правопорушення.

Таким чином, в ході апеляційного розгляду встановлено, що районний суд однобічно розглянувши справу, не перевіривши належним чином надані докази, прийшов до невірного висновку, що 15.04.2018 року в м. Дніпро, ОСОБА_3 керував даним автомобілем у нетверезому стані, та необґрунтовано прийшов до висновку про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З огляду на викладене, вважаю, що постанову суду не можна визнати законною, а тому вона підлягає скасуванню, а провадження у справі, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП закриттю, за відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Мухи С.С. - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 09 липня 2018 року в справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_3визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, - скасувати.

Постановити нову, якоюОСОБА_3визнати невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,а провадження по даній справі закрити, на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення. .

Постанова набирає законної сили негайно, і оскарженню не підлягає.

Суддя

Апеляційного суду

Дніпропетровської області В.Д. Коваленко