Ухвала суду № 77142093, 11.10.2018, Немирівський районний суд Вінницької області

Справа № 140/2567/18

Пров. № 2/140/1105/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

про залишення позовної заяви без руху

11.10.2018 року м. Немирів

Суддя Немирівського районного суду Вінницької області Царапора О.П. розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Про розподіл спільної сумісної власності подружжя,-

В С Т А Н О В И В:

09.10.2018 року до Немирівського районного суду ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Про розподіл спільної сумісної власності подружжя. У своїй заяві позивач просить суд встановити факт проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, а також квартиру АДРЕСА_1 об’єктом спільної сумісної власності подружжя та поділити спільне майно.

За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.

У відповідності до частини 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Позовна заява не відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до п.п.5, 8 ч. 3 ст. 157 ЦПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Зокрема, в порушення вимог ст.175 ЦПК України позивачем не зазначено:

1) повних анкетних данних сторін, зокрема: число місяць рік народження;

2) не надано обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються, а саме судові витрати в сумі 4000 гривень, як зазначає сам позивач у виді витрат пов’язаних з наданням правової допомоги;

3) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

Крім того, відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). Разом з тим позивачем не вказано, чи всі належні докази ним подано до суду.

За аналізом наведених правових норм, суддя також вказує на те, що зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Окрім того, у своєму позові позивач стверджуючи про набуття під час шлюбу майна та зазначаючи про майно, яке спільною сумісною власністю подружжя у описовій та прохальній частині позову, не зазначає доказів їх вартості. Тобто у прохальній частині позову за своєю другою вимогою позивач просить визнати за ним право власності на ? частину квартири про те, це неузгоджується з вимогами п.п. 9,10 ч.1ст. 176 ЦПК України, оскільки не наведено виклад обставин, якими позивач обґрунтовує, - коли саме та ким вносилися кошти на придбання квартири, обома подружжям , чи одним із подружжя та у якій саме сумі.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч.2 ст.176 ЦПК України якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент предявлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням передплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Ціна позову у заявах про визнання права власності на майно визначається вартістю майна (п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України).

При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки такий обов’язок за положеннями ЦПК України покладається на позивача.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 358 "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов'язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року оціночною вартістю для нерухомості є її ринкова вартість, розрахована відповідно до національних стандартів та інших нормативно-правових актів з питань оцінки майна і майнових прав. Підтвердженням такої вартості слугує звіт про оцінку, строк дії якого становить не більше шести місяців з дати оцінки.

Як вбачається із заяви позивачем заявлено три вимоги немайнового характеру, однак сплаченого судовий збір лише за дві вимоги в розмірі 1409,60 грн., який зараховано до спеціального фонду державного бюджету. Таким чином, до сплати підлягає 704,80 грн.

У свою чергу, позивачем не надано суду документів щодо оцінки спірного у справі нерухомого майна, у матеріалах позову наявна лише відповідь незалежного оцінювача на запит, що не може слугувати належним доказом. Відтак, у зв'язку з відсутністю необхідної оціночної документації, реальну вартість спірного майна визначити неможливо, а отже і неможливо дійти висновку про дійсну ціну позову і, з огляду на це, суму необхідного до доплати позивачем судового збору.

Тому суд не бере до уваги наданий позивачем висновок незалежного оцінювача ОСОБА_3 наявний при матеріалах позову від 16.04.2018 року

Не зазначаючи вказані вище обставини та докази, які є обов'язковими при розгляді справ даної категорії, позивач порушує право відповідача на захист, оскільки незрозумілість, нечіткість обставин, якими обґрунтовуються заявлені вимоги до відповідача, позбавляє ОСОБА_2 можливості в оформленні обґрунтованого відзиву відповідно до вимог ЦПК України.

При цьому, згідно ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Всупереч зазначеному позовна заява містить копії документів додані до позову, які не завірені у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України заяву необхідно залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. ст. 185 ЦПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу. Про розподіл спільної сумісної власності подружжя, залишити без руху, запропонувавши позивачу усунути недоліки у строк не пізніше 10 днів з дня отримання копії ухвали, надавши належно оформлену заяву.

Роз’яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків заява буде вважатися неподаною та підлягатиме поверненню.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: О.П. Царапора