Рішення № 77141843, 11.10.2018, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/891/18-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Дембіцький П.Д., розглянув в порядку письмового провадження справу адміністративну справу за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області, про визнання протиправними та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У поданому до суду адміністративному позові Регіональне відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області (позивач) просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про закінчення виконавчого провадження від 04.09.2018 року по виконанню виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року № 2а-1272/10/2470.

Ухвалою суду від 04.10.2018 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що постанова відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про закінчення виконавчого провадження від 04.09.2018 року по виконанню виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.03.2014 року № 2а-1272/10/2470 є протиправною, підлягає скасуванню у зв’язку з тим, що порушено черговість вчинення виконавчих дій.

05.10.2018 року відповідачем до суду подано відзив на адміністративний позов відповідно до якого зазначив, що державним виконавцем вжито всіх заходів виконання рішення зобов’язального характеру, а саме: на боржника накладено два штрафи і попереджено про кримінальну відповідальність, направлено повідомлення до правоохоронних органів після чого правомірно винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

05.10.2018 року третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області надала до суду письмові пояснення та зазначила, що державна реєстрація припинення юридичної особи ВАТ «Ізвораш» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців не проводилась оскільки, вказане підприємство не було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, а тому не можливо відмінити дію яка не відбулася.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги, а також справу розглядати у порядку письмового провадження.

Представник відповідача заперечував проти позову, надав пояснення суду по суті спору, а також клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України, у разі неявки відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

У частині 9 статті 205 КАС України зазначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, суд вважає, що немає перешкодою для розгляду і вирішення справи за наявними у справі матеріалами.

З урахуванням заявлених вимог, судом з метою з’ясування обставин справи було зобов’язано сторони надати письмові докази на підтвердження, або спростування позовних вимог.

Оскільки сторонами на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, заперечення не було надано належні письмові докази, що вказувало на їх недостатність для встановлення обставин справи, суд відповідно до вимог ч. 4 ст. 9 КАС України зобов’язував сторони ухвалою суду надати суду письмові докази в обґрунтування заявлених вимог та заперечень.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 77 КАС України визначено, що докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали, всебічно та повно з’ясувавши всі обставини справи, об’єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, судом встановлено.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року справа № 2а-1272/10/2470, яка набрала законної сили 17.02.2017 року відмінено державну реєстрацію припинення юридичної особи відкритого акціонерного товариства "Ізвораш" (код ЄДРПОУ 04329808, адреса: Чернівецька область, Герцаївський район, с. Хряцька); зобов'язано державного реєстратора реєстраційної служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відмову державної реєстрації припинення юридичної особи відкритого акціонерного товариства "Ізвораш" (код ЄДРПОУ 04329808, адреса: Чернівецька область, Герцаївський район, с. Хряцька). (а. с. 79-80)

26.03.2014 року видано виконавчий лист по адміністративній справі №2а-1272/10/2470 про примусове виконання постанови Чернівецького окружного адміністративного суду від 30.01.2014 року № 2а-1272/10/2470. (а. с 81)

06.05.2014 року начальником відділу державної виконавчої служби Герцаївської районного управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 43215659. (а. с. 163-164).

30.11.2015 року начальником відділу державної виконавчої служби Герцаївського районного управління юстиції винесена постанова про передачу матеріалів виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області для подальшого виконання. (а. с. 162).

18.03.2016 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП № 43215659. (а. с. 161).

27.05.2016 року позивач звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою №11-08-02122 стосовно виконавчого провадження №43215659 з виконання виконавчого листа №2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року Чернівецького окружного адміністративного суду про зобов'язання державного реєстратора реєстраційної служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області внести до Єдиного державного реєстру юридичного осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ "Ізвораш".

Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області розглянув заяву позивача від 27.05.2016 року №11-08-0212, Листом від 10.06.2016 року №1883/02-16 запропонував звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про заміну сторони виконавчого провадження.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року справа № 2а-1272/10/2470 замінено боржника - державного реєстратора Герцаївського районного управління юстиції Чернівецької області його правонаступником державним реєстратором Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області у виконавчому провадженні № 43215659 з виконання виконавчого листа № 2-1272/10/2470, виданого Чернівецьким окружним адміністративним судом 26.03.2014 року у справі за позовом Регіонального відділення ФДМ України по Чернівецькій області до реєстраційної служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ "Ізвораш" та зобов'язання державного реєстратора реєстраційної служби Герцаївського районного управління юстиції у Чернівецькій області внести до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запис про відміну державної реєстрації припинення юридичної особи ВАТ "Ізвораш". (а. с. 89-90, 157-160).

На виконання ухвали Чернівецького окружного адміністративного суду від 08.08.2016 року справа № 2а-1272/10/2470, Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби 15.08.2016 року винесено постанову ВП № 43215659 про заміну сторони у виконавчому провадженні та замінено боржника його правонаступником - державним реєстратором Герцаївської РДА Чернівецької області у виконавчому провадженні № 43215659, яку надіслано сторонам виконавчого провадження. (а. с. 91, 156).

З матеріалів справи видно, що 14.04.2017 року державним виконавцем на адресу боржника направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано боржника негайно надати інформацію про стан виконання рішення суду. Згідно рекомендованого повідомлення вимогу державного виконавця вручено 24.04.2017 року.

15.05.2017 року державним виконавцем повторно направлено вимогу державного виконавця, якою зобов'язано боржника негайно надати інформацію про стан виконання рішення суду. Згідно рекомендованого повідомлення вимогу державного виконавця вручено 19.05.2017 року.

01.08.2017 року, у зв'язку з невиконанням виконавчого листа № 2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу по виконанню ВП № 43215659, якою на держаного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області накладено штраф у розмірі 3400,00 грн., та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів. Постанову про накладення штрафу направлено на адресу позивача супровідним листом від 01.08.2017 року №5466/02.1-15/2. (а. с. 154-155).

06.11.2017 року відповідач на адресу Герцаївського відділення поліції Новоселицького ВП ГУНП в Чернівецькій області направив повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення № 6367/02.17 за невиконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду № 2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року, а також просив розглянути повідомлення по-суті, вирішити питання щодо притягнення до відповідальності державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації за невиконання постанови суду та законних вимог державного виконавця. (а. с. 149-153).

21.12.2017 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №43215659, оскільки виконати рішення без участі боржника неможливо, якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року закінчено. (а. с. 146-147).

Позивач не погодився з вказаним рішенням, оскаржив його що суду.

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.01.2018 року в справі № 824/68/18-а адміністративний позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області задоволено повністю – визнано протиправною та скасовано постанову Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області про закінчення виконавчого провадження від 21.12.2017 року ВП № 43215659 по виконанню виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.06.2014 року № 2а-1272/10/2470. На час звернення позивача до суду, вказане рішення суду набрало законної сили. (а. с. 33-37, 94-98).

Статтею 78 КАС України визначено, що обставини встановленні рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що на набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справ, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановленні ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

04.04.2018 року позивач, звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області із заявою про відновлення виконавчого провадження. (а. с. 141-142).

12.04.2018 року відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову ВП № 43215659 про відновлення виконавчого провадження. (а.с. 139).

26.04.2018 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ВП № 43215659 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання виконавчого листа № 2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року, якою на держаного реєстратора Герцаївської РДА Чернівецької області накладено штраф у розмірі 6800,00 грн., та зобов’язано виконати рішення протягом десяти робочих днів. (а. с. 136-137).

27.06.2018 року позивач листом № 11-08-02416 звернувся до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області з проханням повідомити про хід виконавчого провадження ВП № 43215659. (а. с. 103).

09.07.2018 року відповідач на адресу Герцаївського відділення поліції Новоселицького ВП ГУНП в Чернівецькій області направив повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення, просив розглянути повідомлення по-суті та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності державного реєстратора Герцаївської РДА за невиконання постанови суду та законних вимог державного виконавця. (а. с. 130-134).

09.07.2018 року листом № 3724/02-18 відповідач повідомив позивача, що 26.04.2018 року винесено постанову про накладення штрафу за повторне невиконання рішення суду в порядку ч. 2 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження». 04.05.2018 року на адресу відділу надійшов лист від державного реєстратора Герцаївської РДА про те, що рішення суду виконати неможливо. 09.07.2018 року державним виконавцем в порядку ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» надіслано до органу досудового розслідування відповідне повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення. (а. с. 43, 104).

04.09.2018 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43215659, якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду №2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року закінчено. (а.с. 45, 106, 127).

Позивач не погодився з прийнятим рішенням та оскаржив його до суду.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що в задоволені адміністративного позову слід відмовити з наступних підстав.

Згідно положень ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд перевіряє дотримання вказаних критеріїв суб’єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваного рішення, вчиненні дій чи допущенні бездіяльності.

Відповідач у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України “Про виконавче провадження” 2 червня 2016 року № 1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), Інструкцією з організації примусового виконання рішень затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02 квітня 2012 року №512/5 (далі - Інструкція № 512/5), указами Президента України та постановами Верховної ОСОБА_1 України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету ОСОБА_1 України, іншими актами законодавства.

З 05.10.2016 набрав чинності Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. № 1404-VІІІ.

Відповідно до пункту 7 Розділу ХІІІ Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

При цьому, в Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ вказано порядок виконання та правового регулювання саме "виконавчих дій", а не "виконавчого провадження".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 № 606-ХІV так і Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ, виконавче провадження визначається як сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Тобто з урахуванням Прикінцевих та Перехідних положень Закону від 02.06.2016 № 1404-VІІІ слід вважати, що кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата.

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Суд звертає увагу, що із матеріалів справи та судом встановлено, що в даному випадку виконавче провадження було відкрито щодо виконання судового рішення немайнового характеру, за яким боржник, як посадова особа, зобов'язана особисто вчинити певні дії.

Порядок виконання рішень, за якими боржник зобов’язаний вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення визначено статтею 63 Закону №1404-VIII.

Так, відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

В свою чергу, відповідальність за невиконання рішення, що зобов’язує боржника вчинити певні дії, встановлено статтею 75 Закону №1404-VIII.

Відповідно до ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Статтею 39 Закону №1404-VIII визначено підстави у разі яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Зокрема, відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.

Згідно ч. 1 ст. 40 Закону №1404-VIII у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження.

Суд зазначає, що достатньою та необхідною правовою підставою для винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа на підставі п. 11 ч. 1 ст. 39 Закону №1404-VIII є виконання вищезазначених вимог та вимог ст. 75 Закону №1404-VIII.

Судовим розглядом встановлено, що у зв'язку з невиконанням виконавчого листа № 2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року, 01.08.2017 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу ВП №43215659, якою накладено на держаного реєстратора Герцаївської РДА Чернівецької області штраф у розмірі 3400,00 грн. (200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян згідно ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII) та зобов'язано виконати рішення протягом десяти робочих днів.

Крім того, 26.04.2018 року заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області винесено постанову ВП № 43215659 про накладення штрафу у зв’язку з повторним невиконання виконавчого листа № 2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року, якою на держаного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області накладено штраф у розмірі 6800,00 грн., та зобов’язано виконати рішення протягом десяти робочих днів. (а. с. 41, 102, 136-137).

09.07.2018 року відповідач звернувся з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення до Герцаївського відділення поліції Новоселицького ВП ГУНП в Чернівецькій області, в якому просив розглянути повідомлення по-суті та вирішити питання щодо притягнення до відповідальності державного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації за невиконання постанови суду та законних вимог державного виконавця. (а. с. 130-134).

04.09.2018 року Відділом примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби ГТУ юстиції у Чернівецькій області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 43215659, якою виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Чернівецького окружного адміністративного суду № 2а-1272/10/2470 від 26.03.2014 року закінчено. (а. с. 45, 106, 127).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що посадовими особами відповідача з урахуванням вимоги ст. 75 Закону № 1404-VIII, відповідно до якої, в межах одного виконавчого провадження ВП № 43215659 01.08.2017 року накладено на держаного реєстратора Герцаївської РДА Чернівецької області штраф у розмірі 3400,00 грн., 26.04.2018 року у зв’язку з повторним невиконання рішення боржником без поважних причин накладено на держаного реєстратора Герцаївської районної державної адміністрації Чернівецької області штраф у розмірі 6800,00 грн, а також 09.07.2018 року відповідач звернувся з повідомленням про вчинення боржником кримінального правопорушення до Герцаївського відділення поліції Новоселицького ВП ГУНП в Чернівецькій області.

За таких обставин, суд вважає, що постанова про закінчення виконавчого провадження ВП № 43215659 від 04.09.2018 року прийнята державним виконавцем в межах повноважень та у спосіб встановлений Закону України "Про виконавче провадження" та Конституцією України.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що представник позивача в судовому засіданні зазначив, що після відновлення виконавчого провадження ВП № 43215659 виконавчі дії державним виконавцем повинні вчинитися заново.

Однак суд не погоджується з доводами представника позивача з огляду на наступне.

Відповідно ст. 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.

Аналіз вказаної норми закону дає підстави вважати, що у разі відновлення виконавчого провадження не передбачено можливості вчинення виконавчих дій спочатку, а навпаки виконавчі дії продовжуються.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Оцінюючи правомірність дій та рішень відповідача, суд керується критеріями, закріпленими у ч. 2 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.

Відповідно до положень, закріплених ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 73 КАС України передбачено належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно статей 74-76 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Як зазначено ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_1 Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно ч. ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що відповідач довів правомірність оскаржуваних рішень. При їх прийнятті відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Натомість доводи позивача, з огляду на вищевикладене, є безпідставними та не свідчать про обґрунтованість позову, а тому такий задоволенню, не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 129 Конституції України, ст. ст. 6, 9, 11, 14, 72, 73, 77, 90, 241, 250, 287 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Суддя П.Д. Дембіцький