Постанова № 77140968, 16.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1395/18Головуючий по 1 інстанції - Позарецька С.М. Категорія: на ухвалу Головуючий (суддя - доповідач) в апеляційній інстанції - Вініченко Б.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Апеляційний суд Черкаської області в складі:

суддів Вініченка Б.Б., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.

за участю секретаря Попової М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2018 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто Просто» про невідповідність угоди чинному законодавству, захист прав споживача, стягнення грошових коштів, сплачених за наслідками укладення угоди, -

в с т а н о в и в :

У червні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом та просила суд стягнути з ТОВ «Авто Просто» грошові кошти загальною сумою 35 529, 56 грн, набутих за наслідками укладення Угоди №370420 від 30.03.2012 року на її користь.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2018 року у відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Авто Просто» про невідповідність угоди чинному законодавству, захист прав споживача, стягнення грошових коштів, сплачених за наслідками укладення угоди відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.11.2017 року (справа №711/4832/17) у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживачів, визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів в сумі 35 529, 56 грн відмовлено. Вказане судове рішення набрало законної сили 17.11.2017 року. За таких обставин, на час подачі позивачем ОСОБА_3 до суду даної позовної заяви вже винесено судове рішення у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, а тому у відповідності до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України є обґрунтовані підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 вказує, що висновки суду не відповідають обставинам справи, а тому просить скасувати ухвалу суду, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В мотивування апеляційної скарги вказує на те, що позовні вимоги в попередній справі полягали у визнанні недійсною з моменту вчинення Угоди №370420 від 30.03.2012 року, укладеної між ОСОБА_3 та ТОВ «Авто Просто», із застосуванням реституції до вказаних правовідносин. При цьому, при поданні до суду даного позову нею ставились вимоги про стягнення грошових коштів з підстав невідповідності Розділу ІІ Розірвання угоди і повернення коштів укладеної Угоди №370420 законодавству України.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Авто Просто» вказало, що ОСОБА_3, звертаючись у червні 2017 року до суду з позовом про визнання недійсною угоди та стягнення всі сплачені на її виконання кошти (застосування реституції) посилалася на те, що умови оскаржуваної Угоди суперечать вимогам статей 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Звертаючись до суду з позовом у червні 2018 року, ОСОБА_3, знову ж таки, обґрунтовувала свої позовні вимоги тим, що умови Угоди не відповідають чинному законодавству України, а саме статтям 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Таким чином, вказує, що в силу п. 2 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі №711/5037/18, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.11.2017 року по справі 711/4832/17 між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Учасники справи повідомлялися судом апеляційної інстанції про місце, дату і час слухання справи у відповідності до вимог статті 128 ЦПК України. Зокрема, ОСОБА_3 направлялося судове повідомлення на адресу зазначену нею у поданій апеляційній скарзі. Однак, на адресу суду повернувся лист адресований ОСОБА_3 без вручення стороні із поштовою відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов'язки щодо пересилання поштового відправлення».

Крім направлення судового повідомлення засобами поштового зв'язку, ОСОБА_3 було направлено з урахуванням приписів ч. 9 ст. 128 ЦПК України, повідомлення через засоби мобільного зв'язку, що підтверджується Довідкою про доставку СМ, яка міститься в матеріалах справи.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач в прохальній частині просив суд розглядати справу за відсутності представника ТОВ «Авто Просто». Про дату, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 20 червня 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду із позовною заявою про невідповідність Угоди №370420 від 30.03.2012 року чинному законодавству, захист прав споживачів, стягнення грошових коштів сплачених за наслідками укладення Угоди №370420 від 30.03.2012 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалася на порушення відповідачем в своїй діяльності вимог статей 15, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів».

Зокрема, вказувала, що ст. 18 вищевказаного Закону передбачено, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача. Натомість, зазначені вимоги закону не були дотримані ТОВ «Авто Просто» при укладенні з нею Угоди №370420 від 30.03.2012 року.

Крім того позивач посилалася на норму статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів» (заборона нечесної підприємницької практики), а саме зазначила, що дії відповідача ввели її, як споживача, в оману, що полягало у ненаданні їй необхідної, доступної та достовірної інформації.

При цьому в прохальній частині позовної заяви позивач ОСОБА_3 просила суд стягнути з ТОВ «Авто Просто» грошові кошти загальною сумою 35 529,56 грн, набутих за наслідками укладення Угоди №370420 від 30.03.2012 року на її користь.

Разом з тим, в матеріалах справи міститься рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 листопада 2017 року у справі (№711/4832/17) за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Авто Просто» про захист прав споживачів, визнання угоди недійсною, стягнення грошових коштів, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено (а.с. 42-44). Рішення суду набрало законної сили 17 листопада 2017 року.

При цьому зі змісту зазначеного рішення суду видно, що ОСОБА_3 обґрунтовувала свої вимоги тими ж обставинами, що і в даному позові, зокрема, що дії відповідача підпадають під дію ст.ст. 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача.

На підставі вказаного, ОСОБА_3 просила суд визнати недійсною з моменту вчинення Угоди №370420 від 30.03.2012 року, укладену між нею та ТОВ «Авто Просто»; стягнути з ТОВ «Авто Просто» на користь позивача кошти у розмірі 35 529,56 грн, як незаконно отримані за наслідками укладення Угоди №370420 від 30.03.2012 року.

До апеляційної скарги ОСОБА_3 було додано копію позовної заяви від 13.07.2018 року про розірвання Угоди №370420 361 від 30.03.2012 року та повернення коштів на підставі положень передбачених згідно Статті 13.4.1 п, 13.4.3 Розділу ІІ Додатку № 2 до Угоди, на яку вона в додатках посилається як на копію позовної заяви про невідповідність Угоди №370420 від 30.03.2012 року чинному законодавству, захист прав споживачів, стягнення грошових коштів сплачених за наслідками укладення Угоди №370420 від 30.03.2012 року (а.с. 51-58).

Проте, колегія суддів звертає увагу, що вказана позовна заява датована липнем 2018 року, а не червнем 2018 року, тобто датою звернення позивача із даним позовом до суду. Крім того, зміст та назва доданої до апеляційної скарги позовної заяви дещо відрізняється від поданих нею позовних заяв, як в червні 2017 року так і в червні 2018 року, а тому колегія суддів відхиляє вказаний доказ позивача, як неналежний, оскільки він не містить інформацію щодо предмета доказування, як це передбачено вимогами ст. 77 ЦПК України.

При вирішенні питання про відмову у відкритті провадження у справі необхідно враховувати, що позови вважаються тотожними, якщо в них одночасно збігаються сторони, підстави та предмет спору, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору (постанова Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-1133цс15).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що на час подачі ОСОБА_3 до суду даної позовної заяви, вже винесено судове рішення від 06 листопада 2017 року, яке набрало законної сили 17 листопада 2017 року у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 21 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16.10.2018 року.

Судді: