Рішення № 7714085, 03.02.2010, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2010 р.Справа № 11/77-10

За позовом закритого акціонерного товариства "Укр-Пак" м. Яворів Львівської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" м. Хмельницький

про стягнення 97228,74 грн.

Суддя

Представники сторін:

позивача –не з’явився

відповідача - не з'явився;

Суть спору: Позивач - ЗАТ "Укр-Пак" м.Яворів Львівської області звернувся до господарського суду області про стягнення з відповідача –ТОВ "Сімадекс-Термопласт" м.Хмельницький 97228,74грн. заборгованості, яка виникла в результаті неналежного виконання умов договору оренди нежитлового приміщення, укладеного між сторонами від 20.10.2008р., з яких 89501,59грн. сума основного боргу, 5206,95грн. –пеня, 1677,93грн. інфляційні збитки та 842,27грн.- 3% річних.

Ухвалою суду від 11.01.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №11/77-10. Про час і місце проведення судового засідання сторони повідомлені належним чином. Копії ухвал про порушення провадження у справі сторонам направленні рекомендованими листами, підтвердженням чого є реєстр відправленої рекомендованої кореспонденції. Підтвердженням факту отримання відповідачем ухвали суду є поштове повідомлення №5090258, з датою вручення 20.01.2010р.

Представник позивача в судовому засіданні 25.01.2010р. позовні вимоги підтримує та наполягає на їх задоволенні. На їх підтвердження надано оригінали документів, які суддею оглянуті та звіренні з копіями.

Розгляд справи відкладався через неявку в засідання суду представника відповідача.

В судове засідання 03.02.2010р. представник позивача не з’явився, однак ним подано клопотання про розгляд справи без участі його уповноваженого представника.

Відповідач, нехтуючи вимогами суду, письмовий відзив по справі не подав, в судове засідання 03.02.2010р. за викликом повноважного представника в черговий раз не направив, доказів поважності причин невиконання вимоги суду щодо забезпечення явки повноважного представника в судове засідання не наддав.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, а тому, для уникнення зловживання правом з боку відповідача, суд вважає за необхідне розглянути дану справу по суті, на підставі до ст. 75 ГПК України за наявними у ній документами.

Суд оцінивши подані сторонами по справі документи рахує їх достатніми для прийняття рішення по суті.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

20 жовтня 2008 р. між ЗАТ "Укр-Пак" м.Яворів Львівської області (орендодавець) та ТОВ "Сімадекс-Термопласт" м.Хмельницький (орендар) укладено договір оренди не житлового приміщення.

У відповідності до умов даного договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нежитлові приміщення –будівлю цеху поліетиленових ящиків, що знаходиться по вул. О.Маковея, 62 в м. Яворів Львівської області, загальною площею 951,2 кв. м, яке є власністю позивача, для використання його в комерційних цілях та організації виробництва з виготовлення пластмасових виробів, терміном на 35 місяців з дня цього укладення.

Згідно п. 7 договору, передача об’єкта оренди орендодавцем орендарю здійснюється протягом 5 календарних дні з дня укладення цього договору, що засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами. Повернення об’єкта оренди проводиться таким самим чином.

На виконання умов даного договору, сторонами складено та підписано акт здачі-приймання не житлового приміщення від 13.11.2008р., із зазначенням показників лічильників.

У відповідності до п. 10 договору, за користування об'єктом оренди Орендар щомісяця сплачує Орендодавцю орендну плату в гривнях, незалежно від результатів своєї господарської діяльності. За перший місяць оренди Орендодавець сплачує орендну плату в розмірі 9 000 грн. в тому числі ПДВ 1500 грн., що еквівалентно 1332,00 євро. За другий та наступні місяці Орендар сплачує орендну плату, яка щомісяця збільшується пропорційно зміні курсу НБУ щодо євро.

Згідно п.12 договору, орендна плата сплачується Орендарем на поточний рахунок Орендодавця в безготівковій формі на підставі наданих Орендодавцем рахунків, виходячи з встановленого НБУ курсу євро на 01 число місяця, за який здійснюється платіж, до 10 (десятого) числа місяця, за який здійснюється оплата.

На підставі цього, позивачем виставлено до оплати відповідачу рахунки-фактури: №СФ-0000099 від 03.06.2009р. на оплату орендної плати за користування приміщенням в червні 2009 року; №СФ-0000117 від 02.07.2009р. на оплату орендної плати за користування приміщенням в липні 2009 року; №СФ-0000136 від 03.08.2009р. на оплату орендної плати за користування приміщенням в серпні 2009 року; №СФ-0000154 від 02.09.2009р. на оплату орендної плати за користування приміщенням у вересні 2009 року; №СФ-0000175 від 01.10.2009р. на оплату орендної плати за користування приміщенням в жовтні 2009 року та №СФ-0000193 від 02.11.2009р. на оплату орендної плати за користування приміщенням в листопаді 2009 року.

Загальна сума орендної плати за період користування з червня по листопад 2009р. включно становить 89501,59грн.

Свої зобов’язання щодо оплати орендної плати відповідач не виконав.

Таким чином на момент винесення рішення по справі за відповідачем рахується заборгованість по орендній платі за період з червня по листопад 2009 року включно в сумі 89501,59грн.

У відповідності до п.16.1 договору, за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує на користь орендодавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої в строк суми за кожен день прострочення зобов’язання.

На підставі цього та у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивачем, окрім суми основного боргу, нараховано та заявлено до стягнення 5206,95грн. –пені, 1677,93грн. інфляційних збитків та 842,27грн. 3% річних.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

20 жовтня 2008 р. між ЗАТ "Укр-Пак" м.Яворів Львівської області (орендодавець) та ТОВ "Сімадекс-Термопласт" м.Хмельницький (орендар) укладено договір оренди не житлового приміщення –будівлі цеху поліетиленових ящиків, що знаходиться по вул. О.Маковея, 62 в м. Яворів Львівської області, загальною площею 951,2 кв. м, яке є власністю позивача, для використання його в комерційних цілях та організації виробництва з виготовлення пластмасових виробів, терміном на 35 місяців з дня цього укладення.

У відповідності до ст. 759, 762 ЦКУ за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст.ст. 18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна ”Орендар” зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі, незалежно від результатів господарської діяльності.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі. (ст. 286 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст.. 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається за винятком випадків. передбачених законодавством.

Свої зобов’язання щодо оплати орендної плати відповідач не виконав, в результаті чого за ним утворилася заборгованість по орендній платі за період користування приміщенням з червня по листопад 2009 року включно в сумі 89501грн.59коп.

Невиконання зобов’язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов’язання.

Статтею 546 ЦК України, передбачено забезпечення зобов'язання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 549 цього ж кодексу, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Позивачем, у відповідності до п. 16.1 договору, ст.232 ГК України та Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, нараховано до стягнення з відповідача 5206,95грн. пені.

Суд, перевіривши правильність нарахування пені, дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

Позивачем, крім суми основного боргу нараховано до стягнення з відповідача 1677,93грн. інфляційних збитків та 842,27грн. - 3% річних.

Суд, перевіривши правильність обрахування сум індексу інфляції та 3%річних, прийшов до висновку, що вони нараховані правомірно, а тому підлягають задоволенню.

При цьому слід врахувати, що право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджені належними у справі доказами та підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат, згідно ст. 49 ГПК України, на рахунок відповідача.

Зважаючи на викладене, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов закритого акціонерного товариства "Укр-Пак" м. Яворів Львівської області до товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" м. Хмельницький про стягнення 97228грн.74коп. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Сімадекс-Термопласт" (м. Хмельницький, вул. Курчатова, 8/8, код ЄДРПОУ 31218729) на користь закритого акціонерного товариства "Укр-Пак" (м. Яворів Львівської області, вул.. Маковея, 62, код ЄДРПОУ 22398871) –97228,74грн. (дев’яносто сім тисяч двісті двадцять вісім гривень 74коп.) заборгованості (з яких 89501,59грн. сума основного боргу, 5206,95грн. –пеня, 1677,93грн. інфляційні збитки та 842,27грн.- 3% річних), витрати по оплаті державного мита в сумі 972грн.29коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Видати наказ.

                              Суддя