Ухвала суду № 77139977, 16.10.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/18928/18

н/п 1-кс/640/11172/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" жовтня 2018 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Шаренко С.Л.,

при секретарі - Школі В.В.,

за участю слідчого - Черновола О.С.,

прокурора - Лимара В.Л.,

підозрюваного - ОСОБА_1,

захисника - ОСОБА_2,

розглянувши в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №22018220000000199 від 14.08.2018 про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, одруженого, має сина ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого на посаді інженер-технолога у ТОВ «Техносервіс», в силу 89 КК України не судимого, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_5, фактично мешкаючого: м. Харків, вул. Амосова, б. 13, кв. 201,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.258-3 КК України, -

встановив:

11.10.2018 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у травні 2018р., перебуваючи на тимчасово непідконтрольній Україні території, а саме в м. Луганську, у невстановленої особи на ім’я ОСОБА_5, який є представником ОСОБА_6 «Луганський патронний завод», виник намір на придбання обладнання, необхідного для налагодження лінії виробництва набоїв для стрілецької автоматичної зброї та їх подальшого використання проти військовослужбовців Збройних сил України (далі: ЗСУ) та учасників проведення «Операції об’єднаних сил» (далі - ООС).За для реалізації вказаного наміру невстановлена слідством особа на ім’я ОСОБА_5 звернувся до мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6 А.В. з проханням знайти та придбати на території Харківської області обладнання, - сталеві фланці. Крім того невстановлена слідством особа на ім’я ОСОБА_5 повідомив, що можливо необхідну йому деталь зможе виготовити ТОВ «Техносервіс». ОСОБА_7 зв’язався з працівником ТОВ «Техносервіс» ОСОБА_4, наприкінці травня 2018р. зустрівся з ним у м. Харкові та повідомив, що представник ОСОБА_6 «Луганський патронний завод» ОСОБА_5, бажає придбати сталеві фланці та надав контакти та електронну адресу ОСОБА_5. ОСОБА_4, усвідомлюючи протиправність сприяння діяльності «ЛНР», обговорив з ОСОБА_5 строки виготовлення, властивості та вартість фланців. 07.07.2018р. ОСОБА_7 у м. Бєлгороді Російської Федерації, отримав від ОСОБА_5 для передачі ОСОБА_4 передоплати замовлених фланців у сумі 1700 дол. США. 09.07.2018р. ОСОБА_7, передав завдаток за виконання заказу ОСОБА_4 у сумі 1700 дол. США. ОСОБА_4 організував виробництво фланців хід якого за допомогою електронної пошти систематично повідомляв замовника – ОСОБА_5, а 06.08.2018р. повідомив про готовність фланців. 07.08.2018р. ОСОБА_4, отримав від ОСОБА_7, 900 дол. США за виготовлення двох фланців, організував їх завантаження для переправлення до ОСОБА_6 «Луганський патронний завод», чим виконав усі необхідні дії, направленні на сприяння терористичній організації «ЛНР».

Прокурор та слідчий в судовому засіданні підтримали подане клопотання, просили про його задоволення.

Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні не визнав себе винуватим у пред’явленій підозрі, просив застосувати відносно нього більш м’який запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою.

Захисник підозрюваного - ОСОБА_2 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків, недоведеність підозри, просив застосувати більш м’який запобіжний захід.

Слідчий суддя, вислухавши думки сторін кримінального провадження та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.

В провадженні СВ УСБУ в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження №22018220000000199 від 14.08.2018, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.258-3 КК України.

07.08.2018 ОСОБА_4 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

08.08.2018 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.258-3 КК України, тобто закінчений замах на вчинення дій направлених на сприяння діяльності терористичній організації.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 09.08.2018, відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27 строком на 16 днів в межах строку досудового розслідування, тобто до 22.08.2018 включно, без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 22.08.2018, відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27 строком до 22.09.2018 включно, без визначення застави.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 19.09.2018, відносно ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань № 27 до 18.10.2018 включно, без визначення застави.

13.09.2018 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22018220000000199 продовжено до п’яти місяців, тобто до 23.11.2018 року включно.

Слідчий вказує, що отримати висновок судово-криміналістичної експертизи; отримати висновок судової експертизи звукозаписів; після отримання всіх висновків експертів з урахуванням отриманих доказів та виявлених обставин вирішити питання про повідомлення ОСОБА_4 підозри у кінцевій редакції; виконати інші процесуальні та слідчі дії, пов'язані із закінченням досудового слідства; виконати з підозрюваним ОСОБА_4 та його захисником вимоги ст. 290 КПК України у передбачений законом строк не виявилося можливим у зв’язку з великим об’ємом роботи та значною тривалістю проведення експертиз, без яких неможливо завершити досудове розслідування.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколами обшуків від 07.08.2018; протоколами огляду, ксерокопіюванням та врученням заздалегідь ідентифікованих імітаційних засобів – грошових купюр від 07.07.2018, 09.07.2018; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д аудіо,- відеоконтроль особи від 07.08.2018; протоколом про результати проведення НС(Р)Д контроль за вчиненням злочину у формі слідчого експерименту від 09.07.2018; протоколом за результатами проведення НС(Р)Д – зняття інформації з електронних інформаційних систем від 08.08.2018; протоколами допитів свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6, ОСОБА_9, протоколами оглядів речей та документів від 26.09.2018, 27.09.2018.

Слідчий суддя вважає встановленим існування ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваним: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри ОСОБА_10 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив: «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aзі; 1 (с), поліція не зобов’язана мати докази, достатні для пред’явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

Відповідно до ч.5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступень суспільної небезпеки цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку. Беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Крім цього, у рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків.

Однак, враховуючи існування ризиків, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він підозрюється, а саме до 15 років позбавлення волі, слідчий суддя вважає, що за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а тому слідчий суддя продовжує для підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період досудового розслідування.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосування насильства або погрозою його застосування.

З урахуванням обставин кримінального провадження та даних про особу підозрюваного, слідчий суддя продовжує підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, –

ухвалив:

клопотання слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 по кримінальному провадженню №22018220000000199 від 14.08.2018 про продовження строку тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор (СІЗО)» на 36 днів, тобто до 23 листопада 2018 року включно, без визначення застави.

Зобов’язати слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_3 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою останнього.

Встановити строк дії ухвали до 23 листопада 2018 року включно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя - Шаренко С.Л.