Рішення № 7713939, 28.01.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.01.10           Справа № 13/4-10. за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Хорольський механічний завод»

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» в особі відособленого підрозділу – Відділення «Київський регіональний центр»

про зобов’язання виконати умови договору

Суддя Лиховид Б.І.

Представники:

від позивача:           Цуперяк В.П., довіреність від 24.06.2009 р.

від відповідача :           не з’явився

За участю секретаря судового засідання М.О. Ейсмонт

Суть спору: позивач в позовній заяві просить суд зобов’язати відповідача перерахувати податок на додану вартість за червень місяць 2009 року в розмірі 681353,53 грн. на рахунок державного казначейства (реквізити платежу: отримувач – УДК у Хорольському районі, код 34698343, банк отримувача – ГУДК у Полтавській області, код банку – 831019, рахунок № 31119029700464).

Представник відповідача у судове засідання 28.01.2010 року не з’явився, проте надав пояснення, в яких просить відмовити у позові, посилаючись на те, що в банку введено тимчасову адміністрацію і діє мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши наявні докази, які мають суттєве значення для вирішення спору по суті, суд задовольняє позовні вимоги, виходячи з наступного:

30.03.2009 року між позивачем – ВАТ «Хорольський механічний завод» та ВАТ «Комерційний банк «Володимирський» в особі Відділення «Київський регіональний центр» був укладений договір банківського рахунку (мультивалютного) № 28/ПЮ/09/45.

За умовами п. 2.1.2. договору, банк зобов’язаний здійснювати для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду чинним законодавством України. Станом на 27.07.2009 року, залишок коштів на рахунку в Банку складає 4235628 грн.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», банк зобов’язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. Згідно із п. 1.12 «Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004р. № 22 банк (філія, відділення), який не може виконати розрахунковий документ на списання/примусове списання коштів з рахунку клієнта банку в установлений законодавством України термін, якщо немає/недостатньо коштів на своєму кореспондентському рахунку, зобов’язаний: узяти розрахунковий документ платника/стягувача на обліковування за відповідним позабалансовим рахунком; надіслати письмове повідомлення платнику/стягувачу про невиконання його розрахункового документа із зазначенням причини; ужити заходів для відновлення своєї платоспроможності. Платник/стягувач отримавши повідомлення банку, для забезпечення своїх прав щодо розрахунків може вжити заходів відповідно до законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20 липня 2009 року було подано, а банком зареєстровано платіжне доручення в іноземній валюті № 4 на перерахування податку на додану вартість за червень місяць 2009 року в розмірі 681353,53 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відділенням банку не було здійснено перерахування коштів ні в установлений законом строк, ні до цього часу. До того ж, всупереч вимог п. 1.12 Інструкції НБУ № 22,банк не повідомив позивача про причини невиконання платіжного доручення.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким, чином, відповідачем були порушені як загальні норми закону щодо виконання зобов’язань (ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України), а також спеціальні норми щодо порядку, часу та інших елементів виконання доручень клієнта (п. 8.1. ст. 8 ЗУ «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні»), так і умови укладеного між сторонами договору.

Згідно зі ст. 16 ЦК України, ст. 20 ГК України, способами захисту порушеного права може, зокрема, бути примусове виконання обов’язку в натурі. Враховуючи суть порушення договору відповідачем та його наслідки, способом захисту порушеного права позивача має бути зобов’язання відповідача виконати договірний обов’язок, а саме перерахувати зазначену вище суму на бюджетний рахунок, визначений в платіжному дорученні, залишеному без виконання відповідачем.

Обставинами, що підтверджують обґрунтованість вимоги позову є факт наявності на поточному рахунку позивача достатньої для переказів суми коштів та факт невиконання відповідачем розпорядження клієнта щодо їх перерахування.

Посилання представника відповідача на мораторій на задоволення вимог кредиторів є безпідставним, оскільки в позові не йдеться про стягнення з банку його коштів як з боржника на користь позивача як кредитора, а йдеться про спонукання банку до виконання його обов’язку щодо перерахування коштів самого позивача.

Вимога позивача є правомірною, оскільки він є власником цих коштів і згідно зі ст. 321 ЦК України його право власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по державному миту в сумі 85 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов’язати Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Володимирський» (40030, м. Суми, пл.. Незалежності, 10, код ЄДРПОУ 26120084) перерахувати податок на додану вартість за червень місяць 2009 року в розмірі 681 353,53 грн. на рахунок державного казначейства (реквізити платежу: отримувач – УДК у Хорольському районі, код 34698343, банк отримувача – ГУДК у Полтавській області, код банку – 831019, рахунок № 31119029700464).

3.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Володимирський» (40030, м. Суми, пл.. Незалежності, 10, код ЄДРПОУ 26120084) на користь Відкритого акціонерного товариства «Хорольский механічний завод» (37800, Полтавська область, м. Хорол, вул.. Леніна, 106, код ЄДРПОУ 14311353) 85 грн. 00 коп. витрат по держмиту, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

4.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                          Б.І. ЛИХОВИД

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення підписано 01.02.2010 року.

Суддя