Рішення № 77136856, 10.10.2018, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/10720/18

пр. № 2-о/759/424/18

10 жовтня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - П'ятничук І.В.,

за участю секретаря - Медвідчук В.В.

заявника- ОСОБА_2

представника заявника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу в порядку окремого провадження за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2018 р. заявник ОСОБА_2 звернулась до суду з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення та просив суд постановити рішення, яким встановити факт його постійного проживання з батьком ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, за адресою: АДРЕСА_1.

В обґрунтування заявлених вимог заявник вказував суду на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2, помер його батько ОСОБА_3 Після смерті батька відкрилась спадщина, яка складалась з 1/100 частини квартири АДРЕСА_1. Як стверджував заявник, після смерті батька він спадщину прийняв у відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Однак коли звернувся до ПН КМНО Кузьмича В.М. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, отримав відмову оформлену у виді постанови від 06.06.2018 р. Відмова мотивована тим, що заява подана не встановлені законом строки та також в зв'язку з тим, що він не проживав на момент відкриття спадщини з спадкодавцем.

Також, заявник стверджував, що він постійно проживав з своїм батьком, та метою встановлення даного факту є прийняття спадщини в подальшому, яка залишилась після смерті його батька.

На підставі наведеного просив заяву задовольнити.

В судовому засіданні заявник та його представник, заяву підтримали, та просили її задовольнити, посилаючись на обставини справи викладені в заяві.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до відзив на заяву з приводу заявлених вимог за яким просив суд постановити рішення згідно норм чинного законодавства на підставі наявних доказів у справі, з проханням щодо розгляду справи в його відсутності, що суд з урахуванням обставин справи та думки учасників судового розгляду вважає за можливе.

Суд, вислухавши пояснення заявника, представника заявника, пояснення свідків, дослідивши матеріали справи та матеріали спадкової справи вважає встановленими наступні обставини.

Як вбачається з свідоцтва про народження, заявник ОСОБА_2 народився, ІНФОРМАЦІЯ_1, в свідоцтві про народження вказано: батьком ОСОБА_3 (а.с. 6).

Як вбачається з свідоцтва про смерть ІНФОРМАЦІЯ_2, помер ОСОБА_3 (а.с.8).

Постановою ПН КМНО Кузьмич В.М., відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, спадкоємцю ОСОБА_2, на майно спадкодавця ОСОБА_3 на спадщину, яка складається з 1/100 частини квартири АДРЕСА_1 (а.с.9).

Як вбачається з договору купівлі-продажу 24/100 долей квартири від 18.11.2002 року, ОСОБА_2, та ОСОБА_3, купили 24/100 долю квартири АДРЕСА_1, покупці набули право власності на вказану частину таким чином: ОСОБА_2, - 23/100 долю квартири АДРЕСА_1, та та ОСОБА_3, - 1/100 долю квартири АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Згідно довідки КК «Центру комунального сервісу» Святошинського району від 04.07.2018 р. № 02/08_00-192, ОСОБА_2 є власником особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Як вбачається з копій квитанцій за оплату житлово-комунальних та інших послуг, виставлені рахунки оплачував ОСОБА_2 (а.с. 11-15).

Допитані судом в якості свідків ОСОБА_5, та ОСОБА_6 вказували суду на те, а саме, свідок ОСОБА_5 вказував суду на те, що в 2002 році придбав квартиру АДРЕСА_2, і бачив, що заявник ОСОБА_2, та його батько проживали разом, та допитаний свідок ОСОБА_6, вказував суду на те, що проживає в квартирі АДРЕСА_3 та є сусідом заявника, також вказав, що спілкувався з як з самим заявником так і батьком заявника, та неодноразово був в квартирі даної родини, та тим самим стверджував, що заявник проживав разом із своїм батьком.

Відповідно до вимог ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч.2 ст.315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

В силу вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що заявник пропустив встановлений ст.1270 ЦК України строк для прийняття спадщини, у зв'язку із чим йому постановою по відмову у вчинені нотаріальної дії, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кузьмич В.М. відмовив заявнику у видачі Свідоцтва, в зв'язку із пропуском стоку для прийняття спадщини у порядку ст. 1270 ЦК України.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Якщо постійне проживання особи із спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини ( п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30 травня 2008 року).

Відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За ч. 3 ст. 1268 ЦК України тривалість спільного проживання до смерті спадкодавця для прийняття спадщини законом не визначається.

.Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 256 ЦПК України).

Аналізуючи зібрані по справі докази суд приходить до висновку, що заява щодо вимог про встановлення факту спільного проживання є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 3, 15, 60, 234, 256, 257, 258 ЦПК України, ст. ст. 1217, 1220, 1223, 1258, 1264, 1270,1277 ЦК України, п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30.05.2008 року, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Київська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, - задовольнити.

Встановити факт постійного спільного проживання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: квартира АДРЕСА_1 разом із спадкодавцем - ОСОБА_3, на час відкриття спадщини (на день його смерті) ІНФОРМАЦІЯ_2.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. В разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили, якщо його не скасовано, після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.В.П'ятничук