Рішення № 7713646, 01.02.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.10                                                                                 Справа № 11/330

За позовом Відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ “Укртелеком”, м. Луганськ

до малого колективного підприємства “Сигнал”, м. Луганськ

про стягнення 704 грн. 18 коп.

суддя Москаленко М.О.

секретар судового засідання Краснопольська Т.Б.

в присутності представників сторін:

від позивача –Топко В.Д., дов. № 179 від 22.07.2008;

від відповідача –не прибув;

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості, що утворилася у зв’язку за неналежне виконання умов договору про надання послуг електрозв’язку № 18169 від 12.05.2000 з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 704 грн. 18 коп.

В процесі судового розгляду справи письмовою заявою від 30.01.2010 позивач уточнив позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за надані послуги зв’язку у розмірі 628 грн. 25 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 32 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 9 грн. 17 коп., а усього 704 грн. 18 коп.

У судовому засіданні представником позивача позовні вимоги підтримані у повному обсязі.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідачем не надані, у зв’язку з чим справа на підставі приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши присутнього в судових засіданнях у справі представника позивача, суд встановив такі фактичні обставини.

12.05.2000 сторонами у справі було укладено договір № 18169 про надання послуг електрозв’язку (далі за текстом –договір), у відповідності з умовами якого позивач був зобов’язаний надавати підприємству відповідача послуги електрозв’язку, перераховані в додатку № 1 до договору, та безоплатні послуги, перераховані в додатку № 2 до договору. Відповідач згідно з умовами укладеного договору був зобов’язаний, зокрема, своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські та міжнародні телефонні розмови, подані в кредит телеграми та інші послуги, надані по телефону.

У відповідності з п. 4.1 договору послуги, які надаються Підприємством зв’язку, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством.

Умовами пункту 4.2 договору визначено, що відповідач сплачує послуги електрозв’язку за спільно погодженою системою оплати (слід вказати –кредитна та/або авансова, безквитанційна, з поданням рахунків, за абонентською книжкою). У вказаному пункті систему оплати наданих позивачем послуг не погодили, вид (систему) оплати не зазначили (а.с. 10).

Відповідно до умов пункту 4.5 договору розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв’язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

У разі застосування авансової системи оплати споживач для одержання послуг електрозв’язку проводить щомісячно, до 20 числа поточного місяця, попередню оплату їх вартості в розмірі не менше від суми послуг, наданих у попередньому розрахунковому періоді, з подальшим перерахунком (до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду) виходячи з фактично наданих послуг.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами доведено, що під час дії договору позивачем на адресу відповідача надсилалися рахунки на оплату наданих послуг, авансова система оплати сторонами договору не застосовувалася. За таких обставин суд доходить висновку про фактичне застосування сторонами договору кредитної системи оплати з поданням рахунків, що сторонами у справі не спростовано. Крім того, у підтвердження розміру заборгованості відповідача за фактично надані за договором послуги позивачем до матеріалів справи надані рахунки за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року. За доводами позивача вказані рахунки були надіслані ним на адресу відповідача у справі. Доказів надсилання рахунків за вказаний у позові період позивач не надав, пославшись на те, що усі без виключення рахунки на адресу відповідача надсилалися позивачем простою кореспонденцією.

До матеріалів справи позивачем надано надіслану на адресу відповідача у справі претензію від 24.03.2009 (а.с. 40) щодо стягнення заборгованості за надані послуги зв’язку за період з грудня 2008 року по березень 2009 року.

Вказану претензію позивачем надіслано за належною адресою відповідача 24.03.2009, що підтверджено наявними у матеріалах справи реєстром відправлення рекомендованої кореспонденції за 24.03.2009 та фіскальним чеком поштового відділення (а.с. 41).

До стягнення з відповідача позивачем за даним позовом заявлено заборгованість за надані послуги зв’язку у розмірі 628 грн. 25 коп., інфляційні нарахування на суму заборгованості у розмірі 32 грн. 89 коп., 3% річних у розмірі 9 грн. 17 коп., а усього 704 грн. 18 коп.

Заперечень проти позову відповідач під час судового розгляду справи не надав.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність часткового задоволення позову з таких підстав.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем під час судового розгляду справи не спростовано факту надання йому позивачем обумовлених договором послуг у вказаний у позові період.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що сторонами у справі фактично було досягнуто згоди щодо системи оплати наданих позивачем за договором послуг –кредитної, з поданням рахунків. Так, протягом тривалого періоду часу позивачем на адресу відповідача у справі надсилалися рахунки на оплату наданих послуг зв’язку, надані позивачем послуги відповідачем оплачувалися після отримання рахунків.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (дата) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк з дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Доказів надсилання на адресу відповідача рахунків за вказаний у позові період позивач не надав, проте, виходячи з приписів ст. 530 Цивільного кодексу України, суд враховує факт надсилання позивачем на адресу відповідача претензії з вимогою про сплату заборгованості за надані послуги за період з грудня 2008 року по березень 2009 року включно.

За таких обставин суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за надані за договором послуги за період з грудня 2008 року по березень 2009 року включно у сумі 334 грн. 06 коп. (згідно наданого позивачем розрахунку суми позовних вимог ).

          Є обґрунтованою також вимога позивача про стягнення з відповідача пені за несплачені у грудні 2008 року –березні 2009 року послуги у розмірі 4 грн. 99 коп., оскільки вимога про стягнення з відповідача пені ґрунтується на умовах пункту 5.8 договору, ст. 642 Цивільного кодексу України, пункту 2 ст. 36 Закону України «Про телекомунікаційні послуги», а також Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та підтверджена відповідним наданим суду розрахунком (а.с. 21).

У відповідності зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму боргу та 3% річних підлягають задоволенню у частині стягнення вказаних нарахувань за несплату відповідачем послуги, надані позивачем у грудні 2008 року –березні 2009 року, а саме інфляційні нарахування у сумі 10 грн. 93 коп. та 3% річних у сумі 1 грн. 24 коп.

          В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю, виходячи з факту невиконання позивачем умов пункту 4.5 договору або приписів ст. 530 Цивільного кодексу України щодо строку виконання господарського зобов’язання.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 22, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з малого колективного підприємства «Сигнал», м. Луганськ, кв. Ольховський, буд. 15, кв. 95, код 13395879, на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру телекомунікаційних послуг Луганської філії ВАТ "Укртелеком", вул. Коцюбинського, 1, м. Луганськ, код 01182820, заборгованість за надані послуги в сумі 334 грн. 06 коп., пеню у розмірі 4 грн. 99 коп., інфляційні нарахування у сумі 10 грн. 93 коп., 3% річних у сумі 1 грн. 24 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі 50 грн. 87 коп. та 117 грн. 70 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення – 03.02.2010.

Суддя                                                                       М.О. Москаленко