
Номер провадження 2/754/3578/18
Справа №754/1701/18
РІШЕННЯ
Іменем України
01 жовтня 2018 року м. Київ
Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Клочко І.В.
за участю
секретаря судового засідання Шевчук М.В.
позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивачів ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, -
в с т а н о в и в :
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у лютому 2018 року звернулись до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла їх мати, після смерті якої залишилось спадкове майно - квартира АДРЕСА_1. 06.02.2018 позивачі звернулись до нотаріальної контори із відповідними заявами про прийняття спадщини, однак листом № 22/02-14 від 07.02.2018 Приватний нотаріус ОСОБА_4 відмовив останнім у реєстрації заяви про прийняття спадщини за заповітом, у зв'язку із пропуском встановленого шестимісячного строку для подання заяви на прийняття спадщини. Оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після смерті своєї матері перебували у тяжкому психологічному та моральному стані, останній день для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини припадав на вихідні, а також з урахуванням тієї обставини, що після смерті її матері спадкова справа не заводилась, інші спадкоємці відсутні, позивачі змушені були звернутись до суду із даним позовом, відповідно до вимог якого просять суд визначити їм додатковий строк в один місяць з моменту набранням рішення законної сили для подання відповідної заяви про прийняття спадщини після смерті їхньої матері - ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4.
Ухвалою судді від 15.02.2018 було відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в підготовчому засіданні.
Ухвалою суду від 31.05.2018 було закрито підготовче провадження у справі, та призначено її до розгляду по суті в судовому засіданні.
Позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також їх представник - ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд про їх задоволення, посилаючись на обставини, що викладені у позовній заяві.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений судом належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. При цьому, до початку судового засідання від представника відповідача - ОСОБА_6 надійшов відзив на позовну заяву, згідно змісту якого остання просила суд здійснювати розгляд справи за її відсутності, та прийняти рішення у справі на підставі поданих стороною доказів.
Заслухавши пояснення позивачів та їх представника - ОСОБА_3, дослідивши та всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному та всебічному дослідженні обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Києві у віці 79 років померла ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується наданою суду копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (а.с.12).
З наданих суду копії свідоцтва про народження позивача ОСОБА_2 вбачається, що він є сином померлої ОСОБА_5 (а.с.13).
Відповідно до поданих суду копій свідоцтва про народження та свідоцтва про укладення шлюбу позивача ОСОБА_1, остання також являється донькою померлої ОСОБА_5 (а.с.14, 15).
Згідно копії заповіту складеного 06.04.2005 та посвідченого державним нотаріусом П'ятнадцятої київської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, ОСОБА_5 заповіла все належне їй майно позивачам по справі - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях кожному (а.с.18,19).
Відповідно до наданої суду копії свідоцтва про право власності на житло, виданого 29.07.1994 Відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної держадміністрації, померлій ОСОБА_5 на праві приватної власності належала квартира АДРЕСА_2 (а.с.17).
З матеріалів справи вбачається, що позивачі 06.02.2018 звернулись до приватного нотаріуса Київського міського округу ОСОБА_4 із відповідними заявами про прийняття спадщини після смерті їхньої матері - ОСОБА_5, та на що нотаріус своїм листом №22/02-14 від 07.02.2018 відмовив останнім у реєстрації поданих заяв на прийняття спадщини за заповітом , у зв'язку із пропуском встановленого ст.1270 ЦК України строку для подання такої заяви (а.с.20).
Згідно наданої суду копії витягу із Спадкового реєстру (спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину) за НОМЕР_4 від 09.02.2018, у Реєстрі відсутні записи про заведені спадкові справи після смерті ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.23).
При цьому, вищевказаний витяг було сформовано приватним нотаріусом станом на 09.02.2018, тобто після закінченого шестимісячного строку для подання заяв про прийняття спадщини.
Згідно ч.1 ст.1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Статтею 1272 ЦК України встановлено, що у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.
Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину.
При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, незнання про існування заповіту, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім'єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.
Як пояснили у судовому засідання позивачі, після смерті їхньої матері вони перебували в тяжкому психологічному та моральному стані, оскільки втратили найближчу та найріднішу їм людину. Також зазначили, що вони не змогли звернутись із відповідною заявою в останній день встановленого шестимісячного строку, оскільки той припав на вихідний день, та лише наступного дня вони змогли реалізувати своє право на подачу таких заяв, інші спадкоємці окрім них, після смерті їхньої матері відсутні.
Враховуючи вказане, аналізуючи зібрані по справі докази в світлі наведених правових норм, суд вважає, що строк на звернення із заявою про прийняття спадщини позивачами пропущений з поважних причин.
Крім того, суд звертає увагу на те, що термін, на який позивачем пропущено строк для звернення з заявою про прийняття спадщини - 1 день, не є значним.
Що стосується додаткового строку, що може бути встановлений для подання позивачем заяви про прийняття спадщини, то суд приходить до висновку про можливість встановлення строку в один місяць з дня набрання рішенням законної сили, який суд вважає достатнім для подання відповідної заяви.
Враховуючи наведене, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 18, 43,44, 49, 76-83, 133, 141, 174, 175, 179, 187, 258, 263, 265, 268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, ст. ст. 1270, 1272 ЦК України, суд -
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Київської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року в термін один місяць з дня вступу рішення в законну силу.
Визначити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, додатковий строк для подання ним заяви про прийняття спадщини за заповітом від ОСОБА_5, померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 року в термін один місяць з дня вступу рішення в законну силу.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивачі - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3; ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_2, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4.
Відповідач - Київська міська рада, код ЄДРПОУ - 22883141, місцезнаходження: м. Київ, вул. Хрещатик, 36.
Повний тест рішення складено 10 жовтня 2018 року.
Суддя
Судове рішення № 77135492, Деснянський районний суд міста Києва було прийнято 01.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 754/1701/18. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: