Рішення № 7713496, 14.01.2010, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "14" січня 2010 р. Справа № 12/1118

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Сікорської Н.А.

судді

за участю представників сторін

від позивача Чорний О.О. - дов. № 1293 від 05.10.09р.

від відповідача Баланенко В.І. - дов б/н від 02.04.09р.

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (м. Київ)

до Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Цюрупи (с. Андрушки Попільнянського району)

про стягнення 154614,79 грн.

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішується у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача 154614,79грн., з яких: 142214,84 грн. - прострочена заборгованість за лізинговими платежами, 10557,46 грн. - інфляційні за весь час прострочення, 1842,49 грн. - 3% річних від простроченої суми.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги. Зазначив, що в процесі розгляду справи відповідачем частково проведені розрахунки, врезультаті чого сума основного боргу зменшилася на 70353,26 грн.

Відповідач у письмовому відзиві від 14.01.10р. (а.с.118) та його представник в судовому засіданні підтвердили сплату 70353,26 грн. заборгованості з лізингових платежів та визнали позовні вимоги в частині стягнення 84261,53 грн.

Крім того, у вказаному відзиві відповідач просить суд відстрочити виконання рішення суду по даній справі до 01.07.10р.

Представник позивача проти відстрочки виконання рішення заперечив, посилаючись на зростання поточної заборгованості відповідача, яка негативно впливає на фінансовий стан ТОВ "Українська лізингова компанія".

У відповідності до п.6 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити його виконання.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

18.09.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українськалізингова компанія" (позивач) та Приватним сільськогосподарським підприємством імені Цюрупи (відповідач) було укладено договір фінансового лізингу №01-147/07-обл (а.с.11-21).

Згідно п.1.1. Договору предметом даного Договору є надання Лізигодавцем (позивач) в платне володіння та користування на умовах фінансового лізингу Лізигоодержувачу (відповідач) предмету лізингу, найменування, модель, кількість, рік випуску, ціна одиниці і загальна вартість якого наведена в специфікаціях №1, №2 - далі за текстом Договору - "Майно" або "предмет лізингу", для підприємницьких цілей лізингоодержувача на визначений строк, за умови сплати останнім періодичних лізингових платежів.

Строк користування лізингоодержувачем майном становить 60 (шістдесят) місяців з моменту підписання сторонами Акту приймання - передачі майна згідно пункту 4.3 даного Договору за умови належної сплати ним лізингових платежів та належного користування майном за цим Договором (п.2.1 Договору).

Згідно ст. 3 Договору фінансового лізингу від 18.09.07р. лізигоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток до Договору №1 (а.с.28-31)) та цього договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно та платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.

На виконання умов Договору, сторони 04.10.07р. підписали акт приймання - передачі майна, а саме: Механічної стерневої сівалки (модель - Джерарді G - 240, рік випуску - 2007) в кількості 1шт. вартістю 350344,59 грн. (а.с.33).

Позивач виконав свої зобов'язання по договору в повному обсязі та належним чином, претензій щодо якості майна від відповідача не надходило.

Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, внаслідок чого за період з 28.11.08р. по 28.06.09р. заборгував позивачу станом на день пред'явлення позову 142214,84 грн., що вбачається з розрахунку останнього (а.с.10).

Після порушення провадження у справі (провадження у справі порушено 21.07.09р.), ПСП ім. Цюрупи частково погасило заборгованість в сумі 70353,26 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, банківськими виписками, розрахунками позивача та не заперечується відповідачем (а.с. 100, 11-120).

Враховуючи, що 70353,26 грн. заборгованості сплачено відповідачем після порушення провадження у справі, в цій частині провадження у справі слід припинити на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Отже на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем згідно договору фінансового лізингу №01-147/07-обл складає 71861,58 грн.

Оскільки відповідач порушив взяті на себе зобов'язання по сплаті лізингових платежів, крім основної суми боргу позивач, на підставі ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідача 10557,46 грн. інфляційних та 1842,49 грн. 3% річних.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, врахувавши пояснення сторін, господарський суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менш ніж один рік за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг" сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Пунктом 3 ч. 2 ст. 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" передбачено, що лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно перевіреного судом розрахунку позивача, заявлена до стягнення з відповідача сума інфляційних та 3% річних є вірною і складає, відповідно, 10557,46 грн. та 1842,49 грн. (а.с.10).

За ст. ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач позов в частині стягнення 84261,53 грн. визнав (а.с. 118), доказів погашення залишку заборгованості не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову в сумі 84261,53 грн., з яких: 71861,58 грн. - основний борг, 10557,46 грн. - інфляційні, 1842,49 грн. - 3% річних. В частині стягнення основного боргу в сумі 70353,26 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1.1. ст.80 ГПК України за відсутності предмету спору.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на відповідача.

Що стосується заяви відповідача про відстрочку виконання рішення по даній справі до 01.07.10р., то її мотивовано тяжким фінансовим станом підприємства, спричиненим такими обставинами, як: неотримання дотаційних коштів, виплату яких було передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.09р. №625 "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів Стабілізаційного фонду для державної підтримки виробництва продукції рослинництва" та розпорядження Кабінету Міністрів України від 23.09.09р. №1182-р "Про виділення коштів Стабілізаційного фонду для підтримки виробництва продукції рослинництва", що передбачають виплату дотаційних коштів у розмірі 750,00 грн. за один гектар посівів цукрового буряка; економічною кризою в Україні.

Також до матеріалів справи відповідачем надано ряд документів: довідки про кредиторську заборгованість; виписки по рахунках боржника; довідку про відсутність заборгованості з податків і зборів (обов'язкових платежів), що контролюються ДПІ в Попільнянському районі, зведений звіт по підсумках збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.09р.(а.с. 121-130).

З вказаних документів вбачається, що ПСП ім. Цюрупи на час розгляду заяви про відстрочку виконання рішення дійсно має заборгованість по кредитам, по податку з доходів найнятих працівників. Згідно зведеного звіту по підсумках збору врожаю сільськогосподарських культур, плодів, ягід та винограду на 01.12.09р. відповідачем дійсно у 2009 році було посіяно 3393 гектари цукрових буряків.

Проаналізувавши вказані ПСП ім. Цюрупи обставини, які зазначено, як підстави відстрочки виконання рішення суду, та надані на їх підтвердження документи, враховуючи, що відповідач являється господарюючим суб'єктом, предмет діяльності якого має сезонний характер, а також ту обставину, що вказана діяльність здійснюється відповідачем в умовах всесвітньої економічної кризи, суд розцінює вказані у заяві обставини, як такі, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим та як винятковий випадок, що може слугувати підставою для відстрочення виконання рішення суду по даній справі.

З огляду на викладене, заяву ПСП ім. Цюрупи від 14.01.10р., про відстрочку виконання рішення господарського суду Житомирської області від 14.01.10р. у справі № 12/1118 суд вважає за можливе задовольнити частково та відстрочити виконання рішення до 01.04.10р.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, п.1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85, 121 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства імені Цюрупи (13543, Житомирська область, Попільнянський район, с.Андрушки, вул.Заводська, 5, код 00385767)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська лізингова компанія" (01001, м.Київ, вул.Михайлівська,12, код 30575865)

- 71861,58 грн. - основний борг;

- 10557,46 грн. - інфляційні;

- 1842,49 грн. - 3% річних;

- 1546,15 грн. сплаченого державного мита;

- 315,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення 70353,26 грн. основного боргу провадження у справі припинити.

4. Відстрочити виконання рішення від 14.01.10р. по справі №12/1118 до 01.04.10р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

Суддя Сікорська Н.А.

Дата підписання: 21 січня 2010 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам