Ухвала суду № 77134926, 11.10.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/793/576/18 Справа № 705/5968/14-к Категорія: ст. 537 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції Корман О.В. Доповідач в апеляційній інстанції Соломка І. А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого суддів при секретарі Соломки І. А. Ятченка М. О., Торопенка М. В. Бєлан О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_6 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25 травня 2018 року, якою подання адміністрації Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» задоволено та встановлено щодо

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,

адміністративний нагляд строком на 1 рік, -

в с т а н о в и л а :

Начальник Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» звернувся до Уманського міськрайонного суду з поданням про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_6 у зв'язку з його звільненням з установи 01.06.2018 року по закінченню строку відбування покарання.

З матеріалів подання вбачається, що ОСОБА_6 вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2015 року засуджений за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 12.11.2014 року, яким він був засуджений за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.317, ч.2 ст.309, ч.2 ст.185, ч.3 ст.185 КК України, та остаточно визначено до відбування покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 28.04.2015 року вирок Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2015 року змінено та ухвалено вважати ОСОБА_6 засудженим за ч.2 ст.185 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді 4 років позбавлення волі.

Підставами для встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_6 є те, що він за час відбування покарання в місцях позбавлення волі зарекомендував себе з негативної сторони, має 26 стягнень, з яких 7 разів поміщався до ДІЗО. Стягнення не зняті та не погашені. Заохочень не має. Законні вимоги виконує під контролем. На заходи виховного та профілактичного характеру реагує негативно, належних висновків не робить. Провину у скоєному злочині визнає. Відповідно до п. «г» ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» щодо нього необхідно встановити адміністративний нагляд.

Постановою Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2018 року подання адміністрації Державної установи «Старобабанівська виправна колонія (№92)» задоволено та встановлено адміністративний нагляд щодо ОСОБА_6 строком на 1 рік з дня оголошення особі постанови про встановлення адміністративного нагляду.

Крім того, щодо ОСОБА_6 встановлено обмеження, передбачені ст. 10 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» у вигляді: - заборони виходу з будинку (квартири) з 22.00 години до 06.00 години; заборони виїзду в особистих справах за межі міста; реєстрації в поліції 4 (чотири) рази на місяць.

Не погоджуючись з постановою суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та закрити провадження, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, суворість та несправедливість судового рішення, так як його було безпідставно обмежено в процесуальних правах, призначивши часту періодичність відмітки, а саме 4 рази на місяць, чим фактично порушено його право на особисте життя та реалізацію планів.

Крім того, стверджує, що судове рішення порушує вимоги ст. 61 Конституції України, згідно, якої ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності за одне і те саме правопорушення.

Вважає, що за вироком Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 13.01.2015 покарання відбув повністю та звільнений 01.06.2018 по відбуттю строку покарання. Матеріали клопотання та особової справи не містять підстав для призначення адміністративного нагляду.

Засуджений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, жодних заяв чи клопотань про неможливість прибути в судове засідання або про його відкладення на адресу апеляційного суду від останнього не надходило.

Заслухавши доповідача, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 2 Закону України „Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі" № 264/94-ВР від 01.12.1994 року, адміністративний нагляд встановлюються з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них.

Згідно положень п. «г» ст. 3 вказаного Закону, адміністративний нагляд встановлюється щодо засуджених до позбавлення волі за один із злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів.

З огляду на норми ст.158 КВК України адміністративний нагляд встановлюється щодо осіб, зазначених у ст.3 Закону України "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", за постановою судді в порядку, передбаченому ст.5 вищезазначеного Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 засуджений до позбавлення волі та відбував покарання, в тому числі за злочини у сфері обігу наркотичних засобів. Під час відбування покарання в місцях позбавлення волі ОСОБА_6 зарекомендував себе з негативної сторони, систематично порушував режим відбування покарання, за що має 26 стягнень, з яких 7 разів поміщався до ДІЗО, стягнення не зняті та не погашені, заохочень не мав, законні вимоги виконував під контролем представників установи, на заходи виховного та профілактичного характеру реагував негативно, належних висновків не робив.

Вказані обставини свідчать, що ОСОБА_6 вперто не бажає стати на шлях виправлення і залишається небезпечними для суспільства, дані про те, що засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, відсутні.

Враховуючи викладене, встановлені суддею місцевого суду обмеження відповідають особі ОСОБА_6 та є достатніми для досягнення мети адміністративного нагляду. Жодних даних про працевлаштування засудженого та графік роботи в апеляційній скарзі не наведено, а тому відсутня інформація про те, що обмеження, встановлені постановою судді, створюють перешкоди для здійснення ним трудової діяльності, вирішення службових чи особистих питань, негативно впливають на його ресоціалізацію.

Водночас, визначений строк адміністративного нагляду, з урахуванням даних обставин провадження, є достатнім для здійснення контролю за ОСОБА_6 з метою попередження вчинення ним нових злочинів, тобто ґрунтується на вимогах закону.

Колегія суддів вважає, що вставлені судом обмеження у вигляді реєстрації в поліції 4 рази на місяць, є виправданими, відповідають особі ОСОБА_6 та узгоджуються з вимогами ЗУ «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994» зі змінами та доповненнями.

Доводи ОСОБА_6 про порушення судом першої інстанції вимог ст. 370 КПК України та ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994 (зі змінами), є безпідставними, оскільки не знайшли свого обґрунтованого підтвердження під час апеляційного розгляду.

З врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що постанова судді місцевого суду є законною та обгрунтованою і підстави для скасування та закриття провадження, як того просить ОСОБА_6 в своїй апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 3 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами , звільненими з місць позбавлення волі» від 01.12.1994, ст.ст. 404, 418, 419, 537 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.

Постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 25.05.2018 року про встановлення адміністративного нагляду щодо ОСОБА_6 строком на 1 рік, - залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий :

Судді :