Ухвала суду № 77134574, 16.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8223/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді – Кондрацької Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання – Мелещенко О.В.,

прокурора – Дячкової Л.В.,

представника Черкаської ВК№ 62 - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси подання начальника установи – начальника арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№ 62)» майора внутрішньої служби ОСОБА_2, погодженого головою спостережної комісії Черкаської міської ради ОСОБА_3 про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_4, -

встановив:

Начальник установи – начальник арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№ 62)» майор внутрішньої служби ОСОБА_2 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з поданням, погодженим головою спостережної комісії Черкаської міської ради ОСОБА_3 про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_4, мотивуючого його тим, що останній стягнень немає та згідно чинного законодавства до нього можливо застосувати ст. 81 КК України.

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, посилаючись на наявні в матеріалах особової справи дані, які свідчать про те, що засуджений не довів своє виправлення.Мав 12 стягнень та 19 заохочень. По даній справі є цивільний позов, який до сьогодні не відшкодований. 28.07.2016 на адміністративній комісії установи розглядалося питання про застосування до засудженого ст. 81 КК України, але рішенням комісії установи відмовлено, оскільки засуджений не довів своє виправлення. Просила при розгляді клопотання враховувати характеристику в цілому, а не частково.

Представник Черкаської виправної колонії № 62 в судовому засіданні підтримала подання та просила задовольнити.

Засуджений, будучи належним чином сповіщений про день, час та місце розгляду клопотання, в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про слухання клопотання без його участі.

Суд ухвалив слухати клопотання без участі засудженого відповідно до ч. 4 ст. 539 КПК України.

Заслухавши думку прокурора, представника Черкаської виправної колонії, дослідивши матеріали клопотання та особову справу засудженого, суд вважає, що клопотання не підлягає до задоволення.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_5 засуджений 24.07.2007 вироком Апеляційного суду Дніпропетровської області за п.п. 12, 13 ч. 2 ст. 115 КК України до 15 років.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 03.03.2016 на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зараховано в строк відбування покарання строк попереднього ув’язнення в період з 01.08.2006 по 06.11.2007.

Отже, початок строку відбування покарання - 01.08.2006, а кінець - 26.04.2020.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України він був засуджений за особливо тяжкий злочин.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 81 КК України, умовно-дострокове звільнення від відбуття покарання може бути застосоване після фактичного відбуття засудженим не менше трьох чвертей строку покарання, призначеного судом за умисний особливо тяжкий злочин.

На момент розгляду справи засуджений відбув більше трьох чвертей частини призначеного судом строку покарання.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

При цьому під сумлінною поведінкою слід розуміти свідоме і беззаперечне дотримання засудженим умов відбування покарання та виконання всіх обов’язків покладених на нього нормативно-правовими актами. Вона передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, але й те, що засуджений подає позитивний приклад поведінки для інших засуджених. Не можна вважати сумлінною поведінкою лише формальний факт відсутності у засудженого не знятих чи не погашених заходів стягнення, оскільки дотримання порядку та умов відбування покарання є обов’язком засудженого.

Сумлінне ставлення до праці – це чесне та повне виконання засудженим своїх трудових обов’язків, покращення кількісних та якісних показників виконуваної роботи. Воно передбачає прагнення засудженого до перевиконання встановлених норм виробітку або зразкового виконання робіт, а також відшкодування збитків завданих злочином.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України від 26.04.2002 № 2, умовно-дострокове звільнення засудженого від подальшого відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.

Абзац 2 п.17 вказаної постанови зобов’язує суд перед прийняттям рішення ретельно з’ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях установи тощо.

Відповідно до матеріалів особової справи засудженого під час утримання в СІЗО м. Дніпропетровськ характеризувався негативно. Допустив порушення вимог режиму утримання, за що отримав 08 стягнень, які на даний час погашені у встановленому законом порядку. До праці не залучався, заохочень не мав. Згідно характеристики, в Черкаській ВК № 62, під час відбування покарання він зарекомендував себе позитивно. Порушень вимог режиму відбування покарання не допускав, стягнень не мав. Відповідно до довідки про стягнення та заохочення засудженого ОСОБА_4, останній мав 12 стягнень, які на даний час погашені та 19 заохочень.

Крім того, відповідно до характеристики, 28.07.2016 на адміністративній комісії установи розглядалося питання про застосування до засудженого ст. 81 КК України, але рішенням комісії установи відмовлено, оскільки засуджений не довів своє виправлення.

Також по даній кримінальній справі є цивільний позов на загальну суму 30 000 грн., на сьогоднішній день засуджений виплатив на погашення заборгованості 1577,8 грн.

Суд вважає, що засуджений не довів сумлінною поведінкою та ставленням до праці протягом строку відбування покарання, що він підлягає умовно-достроковому звільненню, так як хоча накладені на нього 12 стягнень погашені, і він має 19 заохочень, але він їх отримав на протязі 2009-2018 років, що не свідчить про те, що останній став на шлях виправлення і перевиховання, і ця його нестабільна поведінка з дотримання вимог режиму відбування покарання, не є такою, що може слугувати прикладом для інших засуджених і на даний час не може бути підставою для умовно-дострокового звільнення.

Керуючись ст. 539 КПК України, на підставі ст. 81 КК України, ч. 3 ст. 154 КВК України, суд,-

у х в а л и в:

У задоволенні подання начальника установи – начальника арештного дому державної установи «Черкаської виправної колонії (№ 62)» майора внутрішньої служби ОСОБА_2, погодженого головою спостережної комісії Черкаської міської ради ОСОБА_3 про вирішення можливості застосування умовно-дострокового звільнення від відбування покарання відносно засудженого ОСОБА_4 відмовити.

Про прийняте рішення повідомити всіх зацікавлених осіб.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції протягом 7 днів з дня її оголошення.

Головуючий: ОСОБА_6