Рішення № 77134544, 16.10.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 823/2632/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2018 року Придніпровський районний суд міста Черкаси у складі:

головуючого судді Демчик Р.В.

секретаря судового засідання Нарадько Л.О..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області до Головного територіального управління юстиції у Черкаській області про скасування постанови, -

встановив:

ГУ ПФУ в Черкаській області звернулося до суду з позовом у якому просить: скасувати постанови головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 08.06.2018 року, винесені у виконавчому провадженні №56023449, а саме: про накладення штрафу у розмірі 10200,00грн.; про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.; про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 150,01 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси 19.03.2018 ГУ ПФУ в Черкаській області зобов’язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2016 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Вказане рішення ГУ ПФУ в Черкаській області 01.03.2018 року виконано у добровільному порядку та здійснено розрахунок на доплату пенсії ОСОБА_1І

Виконавче провадження за виконавчим листом, виданим на виконання вказаного рішення суду, головним державним виконавцем відкрито 20.03.2018 року, тобто вже після добровільного виконання рішення суду ГУ ПФУ в Черкаській області.

Листом від 02.04.2018 року ГУ ПФУ в Черкаській області повідомлено головного державного виконавця про виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження у добровільному порядку. Також повідомлено, що пенсії призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» підлягають перерахунку у звязку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій осіб, які мають право на таку пенсію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка відповідно до ст. 117 Конституції України є обовязковою для виконання.

Крім того, вказано, що МВС України листом від 28.02.2018 року №2900/05/21-2018 повідомлено Пенсійний фонд України про неможливість використання довідок про розмір грошового забезпечення, поданих до органів Пенсійного фонду України до набрання чинності постановою КМУ від 21.02.2018 року № 103, у звязку з тим, що в зазначених довідках до розміру грошового забезпечення враховано премію за грудень 2015 року. Національна поліція України на виконання п. 3 постанови КМУ від 21.02.2018 року № 103 визначає середній розмір премії, що фактично виплачений за відповідною посадою (посадами) за січень 2016 року.

Накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду в Черкаській області у межах виконавчого провадження щодо невиконання рішення суду без поважних причин є неправомірним, оскільки наявна поважна причина цього невиконання рішення суду в частині виплати ОСОБА_1І перерахованого розміру пенсії за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів.

Незаконність постанови про стягнення виконавчого збору мотивована тим, що відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується за виконавчими документами по стягнення періодичних платежів, яким є пенсія.

Незаконність постанови про стягнення витрат виконавчого провадження мотивовано тим, що рішення суду фактично виконано добровільно до відкриття виконавчого провадження. Крім того, позивачем оспорюються види, розмір та вартість таких витрат, та вказано на їх безпідставність та необґрунтованість.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про дату, місце та час розгляду справи, явку своїх представників у судове засідання не забезпечили, причину такої неявки не повідомили.

Відповідач відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч.3ст.162 КАС Українипередбачено,що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого належним чином, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Оскільки учасники справи у судове засідання не зявились, у відповідності до ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку субєктів владних повноважень.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси області від 21.12.2017 року у справі № 711/9968/17, зобовязано ГУПФ України в Черкаській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1І з 01.01.2016 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей».

Після набрання вказаним рішенням законної сили Придніпровським районним судом м.Черкаси 19.03.2018 року видано виконавчий лист №711/9968/18, який звернуто до виконання через ДВС відділ примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 20.03.2018 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, якому присвоєно № 56023449, про що повідомлено ГУ ПФУ в Черкаській області листом від 20.03.2018 року № 1997/2.1-30 .

ГУПФ України в Черкаській області листом від 02.04.2018 року № 7872/08-01 повідомило головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області про виконання рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.12.2017 року у справі № 711/9968/17 до відкриття провадження у добровільному порядку.

Також вказано, що сума перерахованих пенсій за період з 01.01.2016 року по 31.12.2017 року буде виплачуватися після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету у відповідному порядку: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром щомісяця окремою судом у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії та місячним розміром отриманої особою пенсії та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Постановою головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Черкаській області від 08.06.2018 року у ВП №56023449 на ГУ ПФУ в Черкаській області на підставі ст.ст. 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» за повторне невиконання боржником рішення суду та вимог державного виконавця накладено штраф у розмірі 10 200 грн.

Відповідно до змісту даної постанови вона мотивована тим, що 03.04.2018 року винесено постанову про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Черкаській області у звязку з невиконанням рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.12.2017 року та вимог державного виконавця, однак станом на 08.06.2018 року рішення суду залишається невиконаним у повному обсязі. Також вказано, що боржником не враховано, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» прийнята після ухвалення рішення у справі, що виключає можливість її застосування до спірних правовідносин.

Також постановами головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 08.06.2018 року у ВП №56023449 з ГУ ПФУ в Черкаській області стягнуто витрати на проведення виконавчих дій у розмірі 150,01 грн. та виконавчий збір у розмірі 14892,00 грн.

Вказані постанови головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ в Черкаській області від 08.06.2018 року у ВП №56023449 надіслано на адресу ГУ ПФУ в Черкаській області листами від 08.06.2018 року №6537/2.1.-20, 6475/2.1.-20, 6527/2.1.-20.

Суд критично оцінює висновки ГУ ПФУ в Черкаській області про те, що листом Міністерства внутрішніх справ України від 28.02.2018 року №2900/05/21-2018 передбачено неможливість використання органами Пенсійного фонду України довідок про розмір грошового забезпечення, поданих до органів Пенсійного фонду України до набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», є обовязковим до виконання в силу положень ст.ст.19, 117 Конституції України, оскільки він має інформаційно-розяснювальний характер та не має сили Закону України, постанови чи розпорядження Кабінету Міністрів України.

Положеннями ст. 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обовязковим до виконання.

Оскільки постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» прийнято після ухвалення рішення Придніпрпоським районним судом м.Черкаси від 21.12.2017 року, яким зобовязано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок пенсій ОСОБА_1І, положення вказаної постанови не підлягають до застосування у спірних взаємовідносинах.

Вказаний висновок суду зумовлений тим, що положеннями Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» прийнятого відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передбачено порядок і підстави перерахування відповідних категорій пенсій, а також порядок та строки виплати пенсій, перерахованих відповідно до вказаної постанови, що не потребує рішення суду про вказане.

Таким чином, виконання рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.12.2017 року № 711/9968/17, яке набрало законної сили, не може ставитися у залежність від прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», оскільки вони мають різну правову природу та механізми виконання.

Факт надходження до ГУ ПФУ в Черкаській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1І до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» не зумовлює жодних правових наслідків щодо її недійсності.

Враховуючи вказане, ГУ ПФУ в Черкаській області не має законних підстав для неврахування поданої ОСОБА_2І довідки про розмір його грошового забезпечення, яку судом взято до уваги під час ухвалення рішення у справі №711/9968/17, оскільки рішення суду, яке ухвалено 21.12.2017 року, набрало законної сили та підлягає обов’язковому виконанню.

Таким чином, оскільки перерахунок пенсії ОСОБА_1І здійснено на підставі постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», вказане не може вважатися належним виконанням рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21.12.2018 року у справі № 711/9968/177, оскільки судом, крім іншого, зобов’язано ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1І, з урахуванням виплаченої раніше, відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», починаючи з 01.01.2016 року згідно наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням грошового забезпечення поліцейських.

Відповідно до змісту ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є сукупністю дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно змісту ст.ст. 63, 75 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено повноваження виконавця винести постанову про накладення на боржника (юридичну особу) штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у разі повторного невиконання без поважних причин ним рішення суду, за якими він зобовязаний особисто вчинити певні дії.

Водночас положеннями ЗУ«Про виконавче провадження» не передбачено перелік причин, які можуть визнаватися поважними, а тому поважність невиконання рішення суду підлягає оцінці державним виконавцем з урахуванням обставин окремого виконавчого провадження.

Крім того, для застосування штрафу у подвійному розмірі обовязковою ознакою є повторність невиконання рішення суду без поважних причин.

На даний час відсутня ознака повторності невиконання рішення суду без поважної причини, яка є обовязковою для можливості застосування подвійного розміру штрафу, передбаченого ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, невиконання ГУ ПФУ в Черкаській області судового рішення від 21.12.2017 по справі №711/9968/17 в частині проведення виплати пенсії (грошових коштів) ОСОБА_1І за відсутності відповідного фінансового забезпечення та положень, визначених відповідними постановами КМУ, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, та не свідчить про протиправність дій чи бездіяльність субєкта владних повноважень. Крім того, сам по собі факт накладення штрафу на боржника за виконавчим провадженням, жодним чином не захищає право особи стягувача на отримання бюджетних коштів.

Вказана позицію суду узгоджується з позицією Верховного Суду України у справах №21-1044а15, №21-2630а15, №21-5118а15, №804/5081/13-а, підтриманою Верховним Судом, про що свідчить ухвала від 16.07.2018 року у справі №811/1469/18.

Тому, постанова головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 08.06.2018 року у ВП № 56023449 про накладення штрафу на ГУ ПФУ в Черкаській області в розмірі 10200 грн., підлягає скасуванню.

Щодо законності постанови головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 08.06.2018 року у ВП № 56023449 про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн., суд враховує наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4 ст. 27 ЗУ«Про виконавче провадження» виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Розмір виконавчого збору, який стягується з юридичної особи (боржника) за примусове виконання рішення немайнового характеру, становить чотири розміри мінімальної заробітної плати. Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

За змістом п. 1 ч. 5 ст. 27 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів. Пенсія за своєю правовою природою, незалежно від нормативно-правового акту за яким її призначено, має періодичний характер, що дозволяє віднести її до періодичних платежів.

Крім того, оскаржувана постанова винесена не 20.03.2018 року одночасно з відкриттям ВП № 56023449, а лише 08.06.2018 року.

З огляду на вказане, оскаржувана постанова головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 08.06.2018 року про стягнення виконавчого збору з ГУ ПФУ в Черкаській області є незаконною, оскільки винесена всупереч вимогам законодавства, та, як наслідок, підлягає скасуванню.

Щодо законності постанови головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області від 08.06.2018 року у ВП № 56023449 про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 150,01грн., суд враховує наступне.

Відповідно до змісту ч.ч. 1-3 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» витратами виконавчого провадження є витрати органів державної виконавчої служби, повязані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, які здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження (авансового внеску стягувача, стягнутих з боржника коштів на витрати виконавчого провадження).

Розмір та види витрат виконавчого провадження передбачено наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2018 року №2830/5 «Про встановлення ОСОБА_1 та розмірів витрат виконавчого провадження».

Положеннями ч. 4 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження» передбачено, що постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження виноситься державним виконавцем у разі необхідності їх примусового стягнення виключно на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум згідно з вимогами цього Закону або у випадку повернення виконавчого документа стягувачу чи закінчення виконавчого провадження.

За змістом оскаржуваної постанови від 08.06.2018 року про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у ВП № 56023449 не вказано підстав для її винесення, з числа передбачених ч. 4 ст. 42 Закону України «Про виконавче провадження», що свідчить про її необґрунтованість, що позбавляє суд можливості перевірити законність підстав для її винесення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення в адміністративних справах про протиправність рішень субєкта владних повноважень покладається на відповідача.

Оскільки відповідачем не надано до суду відзиву на вказаний позов, а також доказів обґрунтованості вказаних у постанові виду, кількості та розміру витрат ВП№56145982, суд вважає, що доводи позивача щодо необґрунтованості даної оскаржуваної постанови не спростовано.

Враховуючи сукупність вказаних обставин, суд вважає, що постанова головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області про стягнення витрат напроведення виконавчих дій від 08.06.2018 року у ВП №56023449, підлягає скасуванню, як незаконна та необґрунтована.

Таким чином, позовні вимоги ГУ ПФУ в Черкаській області підлягають до задоволення у повному обсязі, а постанови головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області у ВП №56023449 від 08.06.2018 року про накладення штрафу, про стягнення виконавчого збору, про стягнення витрат напроведення виконавчихдій скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України, якою регламентовано порядок розподілу судових витрат, передбачено, що при задоволенні позову субєкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати субєкта владних повноважень, повязані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи вказане, задовольняючи позовні вимоги суд не стягує з відповідача на користь ГУ ПФУ в Черкаській області понесені судові витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 9, 11, 77, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 287 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області задовольнити повністю.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державноївиконавчої службиГоловного територіальногоуправління юстиції у Черкаській області від 08.06.2018 року, винесену у виконавчому провадженні №56023449, про накладення штрафу у розмірі 10200,00 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державноївиконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 08.06.2018 року, винесену у виконавчому провадженні №56023449, про стягнення виконавчого збору у розмірі 14892,00 грн.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 08.06.2018 року, винесену у виконавчому провадженні №56023449, про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 150,01 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Головуючий: ОСОБА_3