
Справа № 699/60/17
Номер провадження 2/699/22/18
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2018 року м.Корсунь-Шевченківський
Корсунь - Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого - судді Свитки С.Л.,
за участю секретаря судових засідань Таран О.В.,
відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань в м.Корсуні-Шевченківському цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
27.01.2017 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому просить ухвалити рішення та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 21339,49 грн. за кредитним договором б/н від 13.09.2011 року.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідно до вказаного кредитного договору (далі - Договір) відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20,40 %, які збільшені до 43,20 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між ним та банком Договір, що підтверджується підписом відповідача у заяві.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав та надав відповідачу кредит.
Відповідач не надавав своєчасно позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем, яку він добровільно не погашав, тому і подано даний позов до суду.
Ухвалою суду від 09.06.2017 року провадження у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 699/1597/13-к відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.357 КК України (а.с.60-61).
Ухвалою суду від 11.06.2018 року поновлено провадження у справі (а.с.67-68).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, до суду поступило клопотання з проханням слухати справу у відсутність представника позивача, та підтриманням позовних вимог.
29.03.2017 року відповідач ОСОБА_2 у судове засідання з»явився, позов не визнав та пояснив, що даний кредит ним погашений повністю. Останній раз на погашення кредиту перерахував кошти в сумі 1400 грн ще в 2013 році. Кредит погашав по паспорту і ідентифікаційному номеру, оскільки банківська картка була викрадена. Звертався до Лисянського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк», щоб закрити даний кредит. По факту викрадення банківської картки звертався в органи міліції і порушена кримінальна справа.
Свідок ОСОБА_5 показав, що у вересні 2013 року возив ОСОБА_2 у відділення ПАТ КБ «ПриватБанк» для закриття рахунку, у зв»язку із викраденням в останнього банківської картки. В цей день ОСОБА_2 були сплачені кошти в сумі 1400 грн на погашення кредиту.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, показання свідка, з»ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, вважає, що позов підлягає до задоволення частково.
У судовому засіданні встановлено, що між публічним акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № б/н від 13.09.2011 року шляхом підписання відповідачем заяви, яка разом з Пам»яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складають між позивачем та відповідачем Договір, про що свідчать підписи відповідача та представника позивача на заяві (а.с.89, 103).
При укладенні договору сторони керувались ч.1 ст.634 ЦК України, якою передбачено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
З 21.05.2018 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» змінило назву на Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (а.с.67-87).
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про акціонерні товариства», зміна типу товариства з приватного на публічне або з публічного на приватне не є його перетворенням. Зміна назви юридичної особи не тягне за собою правонаступництва, а лише правовий наслідок проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, пов'язаних зі зміною назви.
Копію заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, копію витягу з Умов та правил надання банківських послуг, витяг з тарифів, додані позивачем до позовної заяви (а.с.89,103, 8-31, 106).
Щодо Пам»ятки клієнта, яка є складовою частиною кредитного договору, позивачем надано відповідь, що Пам»ятка клієнта видається клієнту при оформленні кредитного договору та не зберігається в архіві Банку (а.с.80-82). Відповідач не заперечує отримання ним Пам»ятки клієнта.
Судом достовірно встановлено, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг розумів позичальник, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку. Вказане узгоджується з висновками, викладеними у рішенні апеляційного суду Черкаської області від 20.02.2017 року у справі №712/2281/16-ц.
У судовому засіданні також встановлено, що відповідно до вказаного укладеного договору строк його дії 12 місяців з моменту підписання (п.1.1.7.12. Договору). Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично лонгується на такий же строк.
Згідно п.1.1.7.42. сторони визнають, що дія договору припиняється у момент закриття останнього рахунку/вкладу клієнта, відкритого у рамках договору або договору, що підпадає під дію, а також при закінченні використання послуг Банку, передбачених Договором. За наявності у клієнта до моменту закриття останнього рахунку Клієнта непогашеної заборгованості перед Банком за договором, у тому числі заборгованості за овердрафтом, а також заборгованості з оплати комісій, дія договору припиняється після повного погашення такої заборгованості.
До суду не надано документів, які б підтверджували припинення дії Договору та що відповідач звертався до позивача з цього питання.
Згідно даних наданого розрахунку заборгованості відповідач отримав кредит у розмірі 300,00 грн. в межах кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 20,40%, які були збільшені до 34,80% та до 43,20% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом (а.с.4-5).
Відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг відповідач дав свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача з наданням права банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Підписання Договору є прямою і безумовною згодою відповідача щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком. п.1.1.3.2.3. передбачено, що право зміни розміру наданого на платіжну картку кредиту (кредитного ліміту) банк залишає за собою в однобічному порядку, за власним рішенням банку та без попереднього повідомлення клієнта.
З довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ім»я ОСОБА_2 вбачається, що банком приймалися рішення про встановлення кредитного ліміту, а саме 13.09.2011 року встановлено кредитний ліміт в розмірі 300 грн, 13.09.2011 року - збільшено кредитний ліміт до 1400 грн, 01.09.2014 року - знижено кредитний ліміт до 34,80 грн (а.с.109).
Згідно довідки, виданої АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_2 отримав картки НОМЕР_3 зі строком дії по квітень 2015 року (а.с.104).
Відповідач погодився на те, що позивач нараховує проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 360 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.
Згідно п.1.1.3.2.3. Банк має право змінювати тарифи, а також інші умови обслуговування рахунків. При цьому Банк, за винятком випадків зміни розміру наданого кредиту (кредитного ліміту), зобов»язаний не менше, ніж за 7 днів до введення змін проінформувати клієнта, зокрема у виписці за картрахунком, згідно з п.1.1.3.1.9 Договору. Якщо протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, то вважається, що клієнт приймає нові умови.
П. 1.1.3.1.9 передбачено, що банк зобов»язаний не рідше одного разу на місяць способом, зазначеним у заяві, надавати власнику виписки про стан картрахунків і про здійснені за минулий місяць операції за картрахунками. У разі підключення до власника до системи Internet Banking (Приват24) виписки надаються через цей комплекс. У разі підключення клієнта до комплексу Mobile Banking Банк надає можливість доступу до інформації про стан рахунка шляхом використання функції смс-повідомлень.
В розділі 1.1.2.1. закріплені обов»язки клієнта, зокрема згідно п.1.1.2.3 обов»язком клієнта є одержувати виписки про стан картрахунків і про здійснені операції за картрахунками. Згідно п.1.1.2.4 у разі незгоди зі змінами Правил та/або Тарифів банку звернутися до банку для розірвання договору і погасити заборгованість, що виникла протягом 30 днів з моменту повернення карток. У разі незгоди зі списанням коштів з картрахунка інформувати (також письмово, якщо вирішення питання передбачає таку необхідність) Банк про це протягом тридцяти п»яти днів з моменту списання. П.1.1.5.26. передбачено, що неотримання виписки або несвоєчасне отримання не звільняє власника від виконання своїх зобов»язань за договором.
З розрахунку заборгованості за кредитним договором (а.с.4-5) вбачається, що на час отримання кредиту процентна ставка становила 20,40%, з 01.09.2014 року розмір процентної ставки збільшено до 34,80%, що становить 2,9% в місяць; з 01.04.2015 року розмір процентної ставки збільшено до 43,20%, що становить 3,6% в місяць.
На підтвердження того, що відповідач ОСОБА_2 своєчасно був повідомлений про зміну процентної ставки за карткою «Універсальна» відповідно до п.1.1.3.2.3. Умов та Правил надання банківських послуг позивачем надано виписку про відправку смс-повідомлень відповідачу на його номер мобільного телефону +380968794773, який ним зазначений у заяві (а.с.103) про зміну процентної ставки, зокрема 15.08.2014 року надіслано смс-повідомлення про те, що з 01.09.2014 року ставка за використання коштів становитиме 2,9% в місяць та 15.03.2015 року надіслано смс-повідомлення про те, що з 01.04.2015 року ставка за використання коштів становитиме 3,6% в місяць, тобто за 7 днів до введення змін відповідач був повідомлений і протягом 7 днів Банк не одержав повідомлення від клієнта про незгоду із змінами, оскільки відповідачем не надано доказів про це, тому вважається, що клієнт приймає нові умови (а.с.107-108).
Відповідно до п.2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, процентами за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених Договором.
Згідно п.2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу банку клієнт зобов'язаний виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплатити винагороду банку.
Згідно п.1.1.2.7 Умов та правил надання банківських послуг власник карти зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту.
При непогашенні суми простроченого кредиту згідно п.2.1.1.12.6.1. на суму від 100 грн клієнт сплачує банку пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг при порушенні клієнтом строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій. Вказаний розмір штрафу зазначений у тарифах.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України у справі №6-2003цс15 від 21.10.2015 року.
Відповідач своєчасно не повертав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, процентами, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Позивач свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
З огляду на зазначене, суд, з урахуванням наданих доказів, прийшов до висновку, що в порушення умов Договору та ст.ст. 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач свої зобов'язання не виконав.
Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Тобто, ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за Договором.
Ст. 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Згідно ч.2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
На підставі п.2.1.1.5.4. Умов та правил надання банківських послуг у разі незгоди зі змінами Правил та/або «Тарифів Банку», клієнт зобов'язаний звернутись до банку для розірвання Договору та погасити заборгованість, що виникла перед банком.
Така заява відповідачем позивачу не надавалась, бо протилежного суду не надано.
У зв'язку із зазначеними порушеннями зобов'язань за Договором, як вказує позивач, відповідач станом на 31.12.2016 року має заборгованість - 21339,49 грн., яка складається з наступного:
- 1463,36 грн. - заборгованість за кредитом;
- 15293,77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;
- 3090 грн. - заборгованість за пенею та комісією;
а також штрафи відповідно до умов Договору:
- 500,00 грн. - штраф (фіксована частина);
- 992,36 грн. - штраф (процентна складова).
Розрахунок суми заборгованості відображено з моменту надання та отримання кредитної послуги, додано на а.с.4-5. З вказаного розрахунку вбачається, що протягом усього періоду кредитування відповідач частково погашав заборгованість і вказані дії суд оцінює, як визнання укладеного договору.
На підтвердження тяжкого матеріального стану відповідачем надано копії свідоцтв про смерть батька ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 року та матері ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 року (а.с.121-123). Зазначив, що перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_8, згідно рішення суду від 22.03.2013 року, яке набрало законної сили 08.04.2013 року шлюб розірваний (а.с.116). Від шлюбу мають трьох дітей ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка навчається в Черкаському державному технологічному університеті (а.с.115,117), ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.118) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, який є інвалідом та якого він добровільно утримує (а.с.119, 120).
Відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за Договором не погашає.
Відповідно до ч.1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Не виконуючи належним чином зобов'язання за Договором відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови Договору.
Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до норм ст. 257 ЦК України стягнення боргу обмежується останніми трьома роками перед зверненням кредитора до суду.
Згідно ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.
Згідно ч.3 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Відповідачем не було заявлено про застовування позовної давності.
Згідно ч.1 ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін.
Договором (п.п.1.1.7.31) передбачено, що строк позовної давності стосовно вимог банку щодо повернення кредиту, оплати процентів за користування кредитом, винагороди, пені, штрафів складає 50 років.
У постанові ВС України у справі № 6-240цс14 від 11.02.2015 року вказано про право сторін на збільшення строку позовної давності, яка викладається у письмовій формі договору і є обов'язковою для сторін і суд повинен керуватися вказаними умовами договору.
Тобто, сторони самі визначили строк позовної давності для вимог за Договором, який складає 50 років і на день звернення позивача до суду не сплив.
Під час розгляду справи відповідач повідомив суду, що банківська картка НОМЕР_3, яка видана ПАТ КБ «Приватбанк» була викрадена, про що він звертався до органів міліції.
Судом встановлено, що в провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду перебувало кримінальне провадження № 12013250200000339 відносно ОСОБА_4, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.185, ч.3 ст.357 КК України (а.с.51-54). З обвинувального акту у кримінальному провадженні № 12013250200000339 вбачається, що 07.08.2013 року ОСОБА_4 вчинив крадіжку банківської картки НОМЕР_3, яка видана на ім»я ОСОБА_2 та зняв кошти в сумі 1200 грн.
05.04.2018 року Корсунь-Шевченківським районним судом винесено ухвалу, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.357, ч.2 ст.185 КК України закрито у зв»язку із смертю обвинуваченого та відсутністю підстав для його реабілітації (а.с.64-66).
П.2.1.1.5.11 обов»язком клієнта є інформувати банк, а також правоохоронні органи по факту втрати карти, ПІНа або отримання відомостей про їхнє незаконне використання. При вказаних випадках необхідно звернутися у відділення банку або повідомити за телефоном 0-800-500-003.
Згідно п.2.1.1.5.12 у випадку, якщо держателю карти відома інформація про незаконне використання карти, держатель карти зобов»язаний в триденний строк після усної заяви про втрату карти, ПІНа надати в банк детально викладені відомості про втрату і відомості щодо їхнього незаконного використання.
Проте відповідачем не надано доказів про те, що він письмово звертався в банк з приводу викрадення банківської картки.
Таким чином, на підставі наданих позивачем доказів, які є належні і допустимі та якими позивач довів свої вимоги, суд вважає, що позивач належним чином довів, що відповідач не виконав умови Договору, а тому позов підлягає до задоволення частково та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитом в сумі 19847,13 грн, яка складається: 1463,36 грн. - заборгованість за кредитом; 15293,77 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3090 грн. - заборгованість за пенею та комісією. Що стосується стягнення штрафів в 500,00 грн (фіксована частина) та 992,36 грн (процентна складова), суд відмовляє, оскільки штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачений судовий збір в сумі 1600 грн, ціна позову становить 21339,49 грн, судом позов задоволено частково та стягнуто 19847,13 грн, відсоток задоволених позовних вимог становить 93 % (19847,13 грн*100%/21339,49 грн).
Тому суд, відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача на користь позивача судові витрати (сплачений судовий збір) пропорційно розміру задоволених позовних вимог і становить 1488 грн (1600 грн*93%/100%).
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця, жителя та зареєстрованого в АДРЕСА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 25.03.2011 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, інші дані про особу суду не надані, на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, Печерський район, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570, рахунок №29092829003111 (для погашення заборгованості та судових витрат) МФО 305299), заборгованість за кредитним договором б/н від 13.09.2011 року в сумі 19847,13 грн, з яких 1463,36 грн - заборгованість за кредитом; 15293,77 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3090 грн - заборгованість за пенею та комісією, станом на 31.12.2016 року та судові витрати (судовий збір) в сумі 1488 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга може бути поданою до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Свитка С. Л.
Судове рішення № 77134539, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області було прийнято 12.10.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 699/60/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: