Рішення № 77134472, 11.10.2018, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1158/18

Провадження № 2/697/552/2018

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді – Русакова Г.С.

за участю секретаря судового засідання – Десятник О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: відокремлений структурний підрозділ «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» Російської Федерації в Україні про зобов’язання вчинити дії щодо видачі трудової книжки на підставі наказу про звільнення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації в якому з уточненням позовних вимог просить: визнати дії ОСОБА_2 обласної державної адміністрації щодо невидачі ОСОБА_1 трудової книжки БТ –II № 4925433, переданої на зберігання в управлiння зовнiшнiх зносин та зовнiшньоекономiчної дiяльностi ОСОБА_2 облдержадмiнiстрацiї - Представництвом «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» - неправомірними; визнати чинним наказ ЗАТ «Оргрегіонпроект» від 21.05.2018 № 01/05 про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект»; зобов’язати ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію здійснити відповідні записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття його на роботу та звільнення його з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект»; зобов’язати ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію видати на підставі наказу від 21.05.2018 № 01/05 «Про звільнення ОСОБА_1» трудову книжку БТ –II № 4925433.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явився, свої інтереси доручив представляти ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Представники позивача ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилися, були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи. Від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити з урахуванням поданої заяви про уточнення позовних вимог.

Представник відповідача ОСОБА_2 обласної державної адміністрації в судове засідання не з’явився, належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, надіслали до суду відзив в якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації та пояснила, що ОСОБА_2 ОДА не мала можливості та не може видати трудову книжку у зв’язку з тим, що вона не зберігається в ОСОБА_2 ОДА, а зберігається у Департаменті економіки і міжнародних відносин ОСОБА_2 ОДА. Також вважає, що позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій та зобов’язання відповідача вчинити певні дії не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, і повинні розглядатися в адміністративному суді.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» в судове засідання не з’явився, причини своєї неявки суду не повідомив.

Відповідно до ст.. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, з огляду на це суд вважає з моживе розглянути даний позов за відсутності учасників процесу, які належним чином повідомлені про дату, час і місце слухання справи.

Суд, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Гарантоване право кожного подати будь-який позов до суду, що стосується його цивільних прав і обовязків, передбачений пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку Держави.

Також, згідно із положеннями статей 55, 124 Конституції України та статті ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом.

Суд на підставі ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 17.04.2014 ОСОБА_1 був прийнятий на посаду інженера-технолога в представництво «ЗАТ «Оргрегіонпроект», що підтверджується наказом (розпорядженням) про прийняття на роботу № 26-К від 17.04.2014 та копією трудової книжки серії БТ-ІІ № 4925433 (а.с.7-12).

З листа представництво «ЗАТ «Оргрегіонпроект» № 9 від 18.04.2014 вбачається що, представництво «ЗАТ «Оргрегіонпроект» (Російська Федерація) звернулося до Департаменту економіки і міжнародних відносин ОСОБА_2 обласної державної адміністрації з проханням прийняти на зберігання та ведення облікових записів штатних працівників, серед яких є і прізвище ОСОБА_1 (а.с.21).

Закрите акціонерне товариство «Оргрегіонпроект», зареєстровано як відокремлений структурний підрозділ «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» Російської Федерації в Україні», що підтверджено Свідоцтвом 16.12.2013 (а.с.13).

Відповідно до п.1.6 Положення «Про Закрите акціонерне товариство «Оргрегіонпроект» затвердженого 03.12.2013 року розпорядженням генерального директора №17 – Представництво «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» - не є юридичною особою, то відповідальність за відсутності керівних осіб відокремлених підрозділів здійснює саме юридична особа в особі директора.

Відповідно до положень статті 95 ЦК України представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

Судом встановлено, що в зв’язку з відсутністю керівного складу Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» в Україні, Позивач маючи намір припинення трудових відносин звернувся до головного підприємства – юридичної особи - «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» - з заявою про звільнення його з посади інженера - технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» на підставі п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

21 травня 2018 року генеральним директором ОСОБА_5 видано наказ № 01/05, про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» (а.с.23).

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання чинним наказу закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» від 21.05.2018 № 01/05 про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині визнання дій ОСОБА_2 обласної державної адміністрації щодо невидачі ОСОБА_1 трудової книжки БТ –II № 4925433, переданої на зберігання в управлiння зовнiшнiх зносин та зовнiшньоекономiчної дiяльностi ОСОБА_2 облдержадмiнiстрацiї - Представництвом «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» - неправомірними та зобов’язання ОСОБА_2 обласної державної адміністрації здійснити відповідні записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття його на роботу та звільнення його з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект»; зобов’язати ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію видати на підставі наказу від 21.05.2018 № 01/05 «Про звільнення ОСОБА_1» трудову книжку БТ –II № 4925433, то суд вважає зазначити наступне.

П. 2.21. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних відносин) визначав: «Трудовi книжки громадян, якi працюють за трудовими договорами в iноземних представництвах, у iноземних кореспондентiв, спiвпрацiвникiв мiжнародних органiзацiй та iнших прирiвнених до них iноземцiв на територiї України, зберiгаються: в м. Києвi — в Генеральнiй дирекцiї Київської мiської ради з обслуговування iноземних представництв, в Автономнiй Республiцi Крим — у фiлiалi Генеральної дирекцiї Київської мiської ради з обслуговування iноземних представництв м. Ялти, в областях — в управлiннях зовнiшнiх зносин та зовнiшньоекономiчної дiяльностi облдержадмiнiстрацiй або пiдприємствах, визначених обласними державними адмiнiстрацiями, у м. Севастополi — в мiськiй державнiй адмiнiстрацiї.

Ці органiзацiї роблять вiдмiтки у трудових книжках про прийняття на роботу i про звiльнення з роботи вiдповiдно до трудових договорiв i довiдок наймачiв. Пiд час влаштування на роботу робиться запис: «Прийнято на посаду ПІБ (назва представництва компанiї) в Українi» i при звiльненнi робиться запис: «Звiльнено з роботи ПІБ» iз посиланням на вiдповiднi статтi КЗпП України. Запис, зроблений у трудовiй книжцi iноземними представництвами, iноземними кореспондентами, спiвпрацiвниками мiжнародних органiзацiй та iншими прирiвненими до них iноземцями на територiї України, є недiйсний.»

Судом встановлено, що ОСОБА_1 після отримання наказу про звільнення з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» звернувся до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації з листом від 30.05.2018, але відповіді від Відповідача не отримав.

Згідно зі статті 47 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку й провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статтею 116 Кодексу законів про працю України .

Враховуючи, вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29.07.1993 № 58 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних відносин), зокрема, п.2.21 зберігання трудових книжок було покладено на Відповідача, а листом про передачу, що є в матеріалах справи зазначається їх прийняття до Департаменту економіки і міжнародних відносин ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, Відповідач мав би їх видати відразу відповідно до наказу про звільнення Позивача та цього не зробив, адже на свій розсуд трактував положення законодавства та вчинив протиправні дії про не видачу трудової книжки Позивачу.

Таким чином, аналізуючи вимоги вищезазначених нормативно-правових актів суд вважає, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, які здійснюють зберігання трудових книжок, і в даному випадку відповідальність по зберіганню покладено на Відповідача.

Що стосується заперечень відповідача – ОСОБА_2 обласної державної адміністрації на позовні вимоги в частині, що ОСОБА_2 обласна державна адміністрація не є належним відповідачем по справі, оскільки трудова книжка позивача знаходиться в Департаменті економіки та міжнародних відносин ОСОБА_2 ОДА, та що даний спір має розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки виник із суб’єктом владних повноважень та є публічно-правовим, суд вважає їх помилковими виходячи з наступного.

Відповідно до Розпорядження №332 від 17.05.2018 року голови ОСОБА_2 обласної державної адміністрації «Про затвердження Положення про Департамент економіки і міжнародних відносин ОСОБА_2 обласної державної адміністрації» затверджено Положення в п. 2 визначено, що Департамент є структурним підрозділом обласної державної адміністрації, підзвітний та підконтрольний голові обласної державної адміністрації, Міністерству економічного розвитку і торгівлі України з питань реалізації єдиної державної політики у сфері економічного розвитку, внутрішньої та зовнішньої торгівлі, Міністерству закордонних справ України з питань здійснення зовнішніх зносин та Міністерству інфраструктури України з питань реалізації державної політики у галузях транспорту та зв’язку.

Діяльність Департаменту спрямовує та контролює заступник голови обласної державної адміністрації згідно з розподілом обов’язків між головою обласної державної адміністрації та заступниками.

Стаття 4 КАС України наводить значення терміну:

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв’язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов’язує надавати такі послуги виключно суб’єкта владних повноважень, і спір виник у зв’язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб’єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв’язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб’єкта владних повноважень або іншої особи.

Аналізуючи законодавство суд приходить до висновку, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обласною державною адміністрацією виник приватно-правовий спір, а не публічно-правовий спір.

Відповідно до статті 19 КАС України "Юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:

1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;

3) спорах між суб’єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;

4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;

5) за зверненням суб’єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб’єкту законом;

6) спорах щодо правовідносин, пов’язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;

7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;

8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;

9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов’язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;

10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;

11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони", за винятком спорів, пов’язаних із укладенням договору з переможцем переговорної процедури закупівлі, а також зміною, розірванням і виконанням договорів про закупівлю;

12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";

13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

2. Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Частина 3 цієї статті визначає, що «Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду».

Із заявлених позовних вимог Позивача ОСОБА_1 вбачається, що останній поряд із визнанням дій ОСОБА_2 обласної державної адміністрації щодо невидачі йому, ОСОБА_1 трудової книжки БТ –II № 4925433, переданої на зберігання в управління зовнiшнiх зносин та зовнiшньоекономiчної дiяльностi ОСОБА_2 облдержадмiнiстрацiї - Представництвом «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» - неправомірними, просить також визнати чинним наказ ЗАТ «Оргрегіонпроект» від 21.05.2018 № 01/05 про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект», і дана позовна вимога не може розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є вимогою публічного права.

Суд звертає увагу, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 513-р від 18 липня 2018 року «Про скасування пункту 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» скасовано п. 2.21 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції, Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 р. № 58. Це розпорядження набирає чинності з дня, що настає за днем його опублікування.

Публікація документа була здійснена в газеті «Урядовий кур’єр» від 26.07.2018 р. № 138, та Офіційному віснику України від 03.08.2018 р.-2018, №59.

А отже, починаючи з 27.07.2018р. на ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію, і зокрема, Департамент економіки та міжнародних відносин ОСОБА_2 ОДА не розповсюджуються функції по зберіганню трудових книжок працівників, які працювали в іноземних представництвах, а отже на даний час між Сторонами існує приватно-правовий спір.

З огляду на викладене, порушене право позивача підлягає захисту та суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч.1ст.141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору при подачі позову, то суд приходить до переконання, що судові витрати по сплаті судового збору необхідно стягнути з відповідача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 259, 265, 268, 273, 354, 430 ЦПК України, ст. 95 ЦК України, Конституцією України ст.ст. 5-1, 47, 116 КЗпП України, Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року N 58 суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет Відокремлений структурний підрозділ «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» Російської Федерації в Україні про зобов’язання вчинити дії щодо видачі трудової книжки на підставі наказу про звільнення – задовольнити повністю.

Визнати дії ОСОБА_2 обласної державної адміністрації щодо невидачі мені, ОСОБА_1 трудової книжки БТ –II № 4925433, переданої на зберігання в управлiння зовнiшнiх зносин та зовнiшньоекономiчної дiяльностi ОСОБА_2 облдержадмiнiстрацiї - Представництвом «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект» - неправомірними.

Визнати чинним наказ ЗАТ «Оргрегіонпроект» від 21.05.2018 № 01/05 про звільнення ОСОБА_1 з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект».

Зобов’язати ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію здійснити відповідні записи в трудовій книжці ОСОБА_1 про прийняття його на роботу та звільнення його з посади інженера-технолога «Представництва «Закритого акціонерного товариства «Оргрегіонпроект».

Зобов’язати ОСОБА_2 обласну державну адміністрацію видати на підставі наказу від 21.05.2018 № 01/05 «Про звільнення ОСОБА_1» трудову книжку БТ –II № 4925433.

Стягнути з ОСОБА_2 обласної державної адміністрації, код ЄДРПОУ 23912956, місце знаходження: 61002, м. Харків, вул. Сумська, 64, на користь держави судовий збір у розмірі - 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий підпис ОСОБА_6

з оригіналом згідно: оригінал зберігається в матеріалах справи № 697/1158/18

Головуючий Г . С . ОСОБА_6