Рішення № 77133801, 16.10.2018, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/4019/18

Провадження № 2/629/1464/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді Смірнової Н.А., за участю секретаря Андрієнко С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лозова, Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням, -

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області про визнання особи такою, що втратила право користування квартирою, посилаючись на те, що вона є квартиронаймачем квартири № 5, яка розташована за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. О. Бричука, буд. 51. Крім неї в квартирі зареєстровані її син ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - відповідач по справі. Вона в листопаді 2016 року надала згоду на тимчасову реєстрацію відповідачу, яка з моменту реєстрації в квартирі не проживала, її особистих речей в квартирі не має. На її прохання відповідач обіцяла знятися з реєстрації, але до цього часу так це і не зробила. В зв’язку з реєстрацією відповідача вона несе додаткові витрати по оплаті квартирної плати, це перешкоджає вільному користуванню майном, тому просить визнати відповідача такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з’явилися, але надали суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягали в повному обсязі, просили в разі неявки відповідача по справі ухвалити по справі заочне рішення, наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася своєчасно та належним чином, про що свідчить оголошення про виклик до суду, розміщене на сайті Судової влади України, причину неявки до суду не повідомила. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України і які вони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення заявлених вимог, з’ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтями 1, 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно зі ст.ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4 ЦПК України кожна особа має право на захист своїх порушених, невизнаних або оспорюваних цивільних прав, свобод чи інтересів, у тому числі й у судовому порядку.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, можуть зокрема бути: припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення та інші.

Судом встановлено, підтверджено наявними у справі доказами, що позивач зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, б. 51, кв. 5. Підставою для її проживання за вищевказаною адресою є ордер № 000454 від 02.06.2015 року на жиле приміщення, виданий на ім’я ОСОБА_1 зі складом сім’ї два чоловіка. На даний час квартира має статус державної.

В даній квартирі крім позивача зареєстрована - відповідач по справі ОСОБА_2

Відповідач по справі починаючи з моменту реєстрації, а саме з листопада 2016 року в спірній квартирі не проживає, вона забрала всі свої особисті речі та вибула на інше постійне місце проживання, де і мешкає по теперішній час разом зі своєю родиною.

Вибуваючи з постійного місця проживання, відповідач ніяких претензій на житло не мала.

Відповідач з 2016 року в квартиру не з’являлася. Всі обов’язки пов’язані з договором найму житлового майна виконує позивач по справі.

Відповідач в даному разі своїм протиправним поводженням створює перешкоди, що заважають нормальному здійсненню права власності, а саме неможливість оформлення субсидії по оплаті комунальних послуг та нарахування комунальних послуг, якими позивач не користується, але повинний сплачувати з вини відповідача, тощо.

Неодноразові, як усні так і письмові вимоги позивача щодо зняття з реєстрації відповідач ігнорує.

Позивач ніяких перешкод у здійсненні права користування жилим приміщенням відповідачу не чинила, за захистом порушеного права на проживання відповідач не зверталася, особистих речей, майна, яке належить відповідачу в квартирі не має.

Конституцією (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17.07.1997 року, відповідно до закону №475/97-ВР від 17.07.1997 року «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2,4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України).

Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння.

Відповідно до ст. 150 ЖК України громадяни, які мають у приватній власності будинок, квартиру, користуються нею для особистого проживання, членів їх сімей, мають право розпоряджатися цією власністю на власний розсуд.

Згідно ч. 2 ст. 167 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункту договір найму житлового приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім’я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Відповідно до ст. 71 ЖК України у випадку вибуття наймача жилого приміщення та членів його сім’ї без поважних причин понад шість місяців, договір найму житлового приміщення вважається розірваним.

Відповідач вибула на інше постійне місце проживання, не проживає більш ніж шість місяців, отже з цього моменту вона втратила право користування жилим приміщенням.

Факт не проживання відповідача по справі за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. О.Бричука, б. 51, кв. 5 з 2016 року вбачається з актів, складених сусідами від 11.11.2017 року, 02.03.2018 року та від 17.06.2018 року.

В п. 10 Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.04.1985 року зі змінами та доповненнями «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» роз’яснено, що по справам про визнання наймача чи членів його сім’ї такими, що втратили право користування жилим приміщенням (ст. 71 ЖК) необхідно встановити причини відсутності відповідача вище встановленого строку.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач по справі звільнила житлове приміщення з власної волі, але знятися з реєстрації не бажає, ніяких претензій до позивача щодо спірної квартири не має, а тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 4, 12, 76, 78, 81, 82, 95, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 289, 354 ЦПК України, ст. 15, 16 ЦК України, ст.ст. 71, 167 ЖК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області про визнання особи такою що втратила право користування жилим приміщенням задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженку ІНФОРМАЦІЯ_3, такою, що втратила право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_2.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п’ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженка с. Васюкове, Близнюківського району, Харківської області, громадянка України, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Лозівським МВ ГУМВС України в Харківській області 18.02.2009 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 51, кв.5.

Представник позивача: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженка м. Лозова, Харківської області, начальник відділу представництва Первомайського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги.

Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка с. Зелене, Олександрівського району, Донецької області, громадянка України, НОМЕР_3, виданий Олександрівським РС ГУ ДМС України в Донецькій області 04.04.2014 року, зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, б. 51, кв.5, фактично мешкає за адресою: Харківська область, м. Лозова, вул. Чапаєва, б.12.

Третя особа: Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області, місцезнаходження: м. Лозова, Харківська область, вул. Ярослава Мудрого, б. 1

Суддя Н.А.Смірнова