Рішення № 77133598, 11.10.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 622/819/18 р.

2/622/555/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Чернової О.В.,

За участю секретаря Вишневської О.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Золочівського районного суду Харківської області цивільну справу за позовом військової частини А1035 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення вартості виданих предметів речового майна, строк носіння яких не закінчився у зв’язку із звільненням з військової служби за контрактом в сумі 3495,23 грн., та грошове забезпечення яке було надмірно виплачене за 7 днів використаної щорічної основної відпустки за 2018 р., що була використана в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення в сумі 1484,59 грн., а всього просив стягнути з відповідача на користь військової частини 4979 грн. 82 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що наказом командира військової частини польова пошта ВО136 від 27 травня 2017 року № 152 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини ВО136 та призначено на посаду номера обслуги зенітно-артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта ВО136.

Будучи військовослужбовцем Збройних Сил України солдат ОСОБА_1, відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16 Статуту Збройних сил України, зобов’язаний, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обовязок. Не допускати протиправних дій, берегти державне майно. Проте всупереч вищезазначеного солдат ОСОБА_1 недбало виконував свої службові обов’язки.

Наказом командира військової частини А1035 від 13.06.2018 року № 133 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас через службову невідповідність і направлено для зарахування на військовий облік до Дергачівсько-Золочівського ОРВК Харківської області та проведено утримання за речове майно в сумі 3782,32 грн., з яких відповідач частково на суму вартості майна 287,09 грн. повернув, а решту майна на суму 3495,32 грн. залишилась не відшкодованою, та надмірно виплачене грошове забезпечення в сумі 1484,59.

Представник позивача в поданій заяві прохає розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з наведених у позовній заяві підстав, що суд вважає за можливе, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідач позовні вимоги визнав повністю в заяві просив розглядати справу у його відсутність.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явилися, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, що наказом командира військової частини польова пошта ВО136 від 27 травня 2017 року № 152 солдата ОСОБА_1 зараховано до списків особового складу військової частини ВО136 та призначено на посаду номера обслуги зенітно-артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини польова пошта ВО136 (а.с. 4).

Наказом командира військової частини А1035 від 13.06.2018 року № 133 солдата ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас через службову невідповідність і направлено для зарахування на військовий облік до Дергачівсько-Золочівського ОРВК Харківської області і проведено утримання за речове майно в сумі 3782,32 грн., та за сім днів перевикористаної відпустки 1484,59 грн. (а.с. 5,6).

Згідно із довідкою №8 від 12.06.2018 року сума до утримання з солдата ОСОБА_1 звільненого за службовою необхідністю за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння складає 3488,32 грн.

Крім цього, 25.05.2017 року солдат ОСОБА_1 по розподавальній відомості №427 отримав речове майно, а саме мішок спальний, який ним не здано та вважається втраченим.

Згідно з довідкою №8 від 12.06.2018 року сума до утримання з солдата ОСОБА_1 за втрату майна речової служби складає 294, 00 грн.

Рапортом від 13.06.2018 року солдат ОСОБА_1 звернувся до командира військової частини про утримання з грошового забезпечення суми в розмірі 3782,32 грн. за речове майно, що не вислужило встановлених термінів носіння (а.с. 8).

Витягом з книги грошових стягнень і нарахувань військової частини А1035 від 18.07.2018 року за № 270 доводиться про утримання з солдата ОСОБА_1 суми у розмірі 287,09 грн. у зв’язку із чим, після звільнення з військової служби та станом на 20.07.2018 року ОСОБА_1 не здійснено відшкодування матеріальної шкоди військовій частині А1035 у розмірі 4979,82 грн. (а.с. 5).

Абзацом 4 п. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що у разі звільнення військовослужбовця до закінчення календарного року, за який він уже використав щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб, які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я або у зв’язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, на підставі наказу командира (начальника) військового з’єднання чи частини, проводиться відрахування із грошового забезпечення за дні відпустки, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після звільнення військовослужбовця.

Відповідно до п. 37.14 «Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам», затвердженої наказом Міністра оборони України 11.06.2008 №260, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.07.2008 року за №638/15329, встановлено, що у разі звільнення осіб офіцерського складу та осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, до закінчення календарного року, за який вони вже використали щорічну основну та щорічну додаткову відпустки, за винятком осіб які звільняються зі служби за віком, станом здоров’я або у зв’язку зі скороченням штатів чи проведенням організаційних заходів, на підставі наказу відповідного командира провадиться відрахування з їх грошового забезпечення за дні щорічної основної та додаткової відпусток, що були використані в рахунок тієї частини календарного року, яка залишилася після їх звільнення. Розрахунок суми грошового забезпечення, яка підлягає відрахуванню з грошового забезпечення, здійснюється виходячи з грошового забезпечення, яке отримав військовослужбовець за дні щорічної основної та щорічної додаткової відпустки, пропорційно дням, що були використані в рахунок тієї частини календарного року яка залишилася після їх звільнення.

Відповідно до абз.2 п. 1 ст. 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за не отримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно абз. 7 п.4 розділі III "Інструкції про організацію речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України в мирний час та в особливий період», затвердженої наказом Міністерства оборони України № 232 від 29.04.2016 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 травня 2016 р. за № 768/28898(із змінами внесеними згідно з Наказом Міністерства оборони № 197 від 31.03.2017), у разі звільнення з військової служби осіб офіцерського складу, сержантського і старшинського складу та рядового складу, які проходили військову службу за контрактом, за службовою невідповідністю, у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту, засудженням особи до позбавлення волі або обмеженням волі за вироком суду, що набрав законної сили, вартість виданих їм предметів речового майна, строки носіння яких не закінчилися, утримується з урахуванням зносу та проводяться взаєморозрахунки в разі неотримання військовослужбовцем речового майна, право на отримання якого наступило за час проходження служби.

Згідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Пунктами 2, 3, 4 Постанови Верховної Ради України № 243/95ВР від 23.06.1995 «Про затвердження Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі» відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів (далі - військові частини) для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. У випадках, передбачених пунктом 14 цього Положення, відшкодування військовослужбовцем і призваним на збори військовозобов'язаним прямої дійсної шкоди, заподіяної державі, здійснюється у кратному співвідношенні до вартості майна. Військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність за наявності:заподіяння прямої дійсної шкоди;протиправної їх поведінки; причинного зв'язку між протиправною поведінкою і настанням шкоди;вини у заподіянні шкоди.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги військової частини А1035 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, підлягають задоволенню в повному обсязі та необхідно стягнути з відповідача на користь позивача за відшкодування матеріальної шкоди за втрату речового майна та грошове забезпечення, яке було надмірно виплачене, у розмірі 4979 грн. 82 коп.

Відповідно до Закону України «Про судовий збір» підлягає до стягнення з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 1762 грн. 00 коп., так як позивачу при пред’явленні позову до суду було відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1166 ЦК України, ст.ст. 10-13, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги військової частини А1035 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1, на користь військової частини А1035 заподіяну матеріальну шкоду у розмірі 4979 (чотири тисячі дев’ятсот сімдесят дев’ять) гривень 82 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, рнокпп НОМЕР_1, на користь держави судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) гривні 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повне рішення суду виготовлено 16.10.2018 року.

Суддя О. В.Чернова