Рішення № 77133416, 10.10.2018, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10733/18

Провадження № 2/638/4139/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

10 жовтня 2018 р. Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

при секретарі Романовій О.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Харковi цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинного зв’язку та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

в с т а н о в и в:

25.07.2018 р. ОСОБА_1, звернулась до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту родинного зв’язку та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обгрунтування позовних вимог позивачка вказала, що вона є двоюрідною племінницею по матері ОСОБА_3, яка народилась 06.09.1933 та померла 26.05.2016 ум. Харкові.

Про факт її існування та смерті вона дізналася 27 квітня 2018 року від ОСОБА_4, з яким вона уклала договір для проведення генеалогічного дослідження та відповідно розшуку її родичів по лінії матері.

З огляду на вищезазначені обставини позивач звернулася до 6-ї Харківської державної нотаріальної контори та дізналася про те, що за 2 роки після смерті у 2016 р. її двоюрідної тітки – ОСОБА_3 – ніхто заяву до органів нотаріату про прийняття спадщини не подавав, та відповідно спадкова справа не реєструвалася. Тому вона виявила бажання подати заяву про прийняття спадщини. До Спадкового реєстру було внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_3, та рекомендовано їй звернутися до суду для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відповідно до ЦКУ.

Також, під час внесення до Спадкового реєстру реєстраційного запису про реєстрацію спадкової справи після смерті ОСОБА_3, стало відомо, що остання залишила заповіт на ім’я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Таким чином, вона та ОСОБА_2, є єдиними можливими спадкоємцями ОСОБА_3

Оскільки місцезнаходження ОСОБА_2, не відомо, а позивач пропустила строк на прийняття спадщини, вона звернулась до суду з дійсним позовом.

Позивач ОСОБА_1, в судове засiдання не з'явилась, до суду подала заяву, в якiй просила справу розглянути без її участi, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечувала.

Вiдповідач ОСОБА_2, в судове засiдання не з'явився, причину неявки суду не повідомив; жодних заяв, клопотань, а також відзив до суду не подавав.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, в матеріалах справи мається достатня кількість доказів для вирішення справи по суті, суд, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, вважає за доцільне ухвалити рішення без участі сторін по справі і без фіксації процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно ст. 280 ЦПК України, в разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час та місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, та який не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З письмової згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ст.ст. 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1, є двоюрідною племінницею по матері ОСОБА_3, яка народилась 06.09.1933 та померла 26.05.2016 у місті Харкові. Факт смерті останньої підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00020487906 від 04.07.2018 (а.с. 18).

Факт родинного зв’язкуміж позивачем ОСОБА_1, та померлою ОСОБА_3, підтверджується наступним:

ОСОБА_1, народилася 24.08.1967 року та мала дошлюбне прізвище “Дунашова”, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб а/з 239 від 05.11.1991 року та свідоцтва про народження а/з 244 від 06.09.1967 року додаються (а.с. 19-20).

Мати позивачки ОСОБА_5, народилася 12.08.1946 року у с. Берека Олексіївського (зараз – Первомайського) району Харківської області та мала дошлюбне прізвище “Азарова” (копії свідоцтва про шлюб а/з 226 від 26.11.1966 року та свідоцтва про народження а/з 29 від 15.08.1946 року додаються – (а.с. 21-22).

Дід позивачки (батько її матері) – ОСОБА_6 – народився 16.04.1909 року у с. Берека Олексіївського (зараз – Первомайського) району Харківської області (копія свідоцтва про народження а/з 47 від 16.04.1909 року (а.с. 23). Відповідно до цього свідоцтва батьками діда позивачки були ОСОБА_7 та ОСОБА_8.

Дід ОСОБА_6, мав брата – ОСОБА_9, який народився 25.05.1906 р. у слободі Берека Берецької волості та батьками якого відповідно були ОСОБА_7 та ОСОБА_10 (копія актового запису з метричної книги ) (а.с. 24)

У метричній книзі брат діда – “Єгор” (рос. ЕГОР) – при народженні був записаний як “Георгій”. Відповідно до експертного висновку Українського бюро лінгвістичних експертиз НАН України чоловіче ім’я ЄГОР (рос. ЕГОР) є одним з розмовних варіантів імені ГЕОРГІЙ (рос. ГЕОРГИЙ), який уже закріпився у слов’янській ономастичній традиції як офіційний. (а.с. 27) З урахуванням зазначеного український запис імені ГЕОРГІЙ (запис про народження – ОСОБА_11) та російський запис ЕГОР (запис про шлюб “Азарова Егора Стефановича” та “Кладовой Евдокии Николаевны” та запис про народження “Азаровой Веры Егоровны” – запис про батька – “Азаров Егор Стефанович” (копія архівної довідки № 01-30/162 від 10.07.2018 р., запису про шлюб № 59 від 08.11.1925 року та запису про народження № 289 від 06.09.1931 р. (а.с. 25, 26, 29) у вищезазначених документах є ІДЕНТИЧНИМИ.

Крім того, брат діда позивачки “Азаров Егор Стефанович” (рос.) та його дружина “Азарова Евдокия Николаевна” (рос.) мали доньку “Азарову Веру Егоровну” (рос.), яка згідно запису про народження № 289 народилася 05.09.1931 року у с. Берека Олексіївського району Харківської області, що підтверджується копією архівної довідки № 01-30/138 від 21.06.2018 року Державного архіву Харківської області та актового запису про народження № 289 (а.с. 28,29).

Згідност. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Позивачем доведено, що вона є двоюрідною племінницею ОСОБА_3, яка народилася 06.09.1933 та померла 26.05.2016, а отже у відповідності до ст. 1265 ЦКУ є єдиним можливим спадкоємцем.

Жодних доказів, які б спростовували вказаний факт матеріали справи не містять.

Щодо вимог позивача про визначення їй , як спадкоємцю за законом додаткового трьохмісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Строк для прийняття спадщини сплинув 26.11.2016.

Згідно ч. 3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом вищезазначеної статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.1272 ЦК України, визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до змісту ст. 1272 ЦК України позов про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини подається:

1) у разі відсутності письмової згоди всіх спадкоємців, які прийняли спадщину, на подання спадкоємцем, який пропустив шестимісячний строк, заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори;

2) у разі пропуску шестимісячного строку подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори та відсутності інших спадкоємців, які прийняли спадщину та могли б дати письмову згоду на подання цієї заяви.

Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк на подачу заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини через те, що позивач дізналася про існування та смерть своєї двоюрідної тітки лише через 2 роки після її смерті.

В зв'язку з чим, суд визнає причини пропуску подання заяви позивачем про прийняття спадщини поважними.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень ст. 81 ЦПК України докази в їх сукупності, враховуючи, крім іншого, відсутність заперечень на предмет позову з боку відповідача, суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.

На підставі рішення суду про визначення додаткового строку для прийняття спадщини спадкоємець повинен у визначений судом строк звернутися до нотаріальної контори та подати відповідну заяву, після чого він буде вважатися таким, що прийняв спадщину.

На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 76, 81, 147, 280 ЦПК України, ст. ст. 1270, 1272, 1268, 1297 ЦК України суд, –

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення факту родинного зв’язку та визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Встановити факт того, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, є двоюрідною племінницею ОСОБА_3, яка народилася 06 вересня 1933 року та померла 26 травня 2016 року.

Визначити ОСОБА_1, як спадкоємцю за законом в порядку ст.1265 Цивільного кодексу України після гр. ОСОБА_3, яка померла 26 травня 2016 року, додатковий трьохмісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини, який рахувати з дня набрання рішенням суду законної сили

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СУДДЯ – І.В. СЕМІРЯД