Рішення № 7713199, 03.02.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03.02.10р.Справа № 8/325-09 За позовом: Прокурора м. Кривого Рогу в інтересах держави в особі Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг)

до:Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (м. Кривий Ріг)

про:внесення змін до договору

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

прокурор:Цяцька О.В.

від позивачаРєпін М.В. спеціаліст 1-ї кат. (дов. № 7/26-1277 від 18.12.09 р.)

від відповідачане з"явився

Суть спору:

Прокурор звернувся в інтересах держави в особі позивача з позовом до відповідача про внесення змін у пункт 6 договору оренди земельної ділянки від 03.07.07 р. № 040710800533, укладеного між Криворізькою міською радою та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, в частині розміру річної орендної плати, шляхом викладення цього пункту договору в наступній редакції:

«Річна орендна плата з 04.06.08 р. вноситься «Орендарем»виключно у грошовій формі, у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю»від нормативної грошової оцінки, на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі № 33214815700024 у банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 24230992, щомісячно, протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця».

Позов мотивовано наступним:

Законом України від 03.06.08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме - було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою, для земель несільськогосподарського призначення, трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про плату за землю», ставки земельною податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Пунктом 1 розділу другого Прикінцевих положень Закону України від 03.06.08 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України»встановлено, що цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Таким чином, у зв'язку із законодавчою зміною річного розміру орендної плані за землю, усі договори оренди землі повинні відповідати вимогам чинного законодавства, а річний розмір орендної плати за землю не повинен бути меншим трикратного розміру земельного податку.

З метою приведення договорів оренди земельних ділянок, які діють станом на 01.01.08, Криворізькою міською радою 24.09.08 було прийняте рішення № 2741 «Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок».

На підставі вказаного рішення Криворізької міської ради та вимог ст. 188 ГК України (згідно якій сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозицію про це другій стороні за договором) відповідачу було надіслано пропозицію від 15.04.09 № 7/18-381 про внесення змін до Договору в частині розміру орендної плати, але відповідач не погодився з пропозицією позивача.

Згідно ч. 4 ст. 188 ГК України, у разі, якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Аналогічна норма закріплена також в ст. 30 Закону України «Про оренду землі».

Позивач відзив на позов не надав, але в судовому засіданні позов прокурора підтримав в повному обсязі.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на наступне:

Згідно ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Позивач не зазначив конкретного положення Договору оренди земельної ділянки або норми закону, на підставі яких він вимагає внесення змін до договору.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення Криворізької міської ради від 24.09.08 р. № 2741 «Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок»та на п. 12 Договору, яким передбачено умови перегляду суми та розміру орендної плати у разі прийняття Криворізької міською радою рішення про зменшення або збільшення розмірів річної орендної плати за землю.

Відповідне рішення Криворізькою міською радою у 2008 та 2009 роках не приймалося.

Згідно прикінцевим положенням Закону України № 309-УІ від 03.06.08 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зазначений Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.08 р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до п. 5 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № І0-рп/2008, положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто - з 22.05.08 р.

З наведеного вбачається, що жодною з вказаних норм законодавства не передбачено необхідності внесення змін до договорів оренди землі, укладених до набрання чинності цими змінами.

При цьому, чітко визначено дату з якої необхідно застосовувати вказані положення щодо розміру орендної плати.

Таким чином, враховуючи, що Договір укладався сторонами в 2007 році, неправомірним є приведення положень Договору у відповідність до змін в законодавстві, що відбулися в 2008 році.

До того ж, самим нормативним актом, відповідно з прийняттям якого і відбулися ці зміни, не передбачено необхідності внесення змін до договорів укладених раніше.

Крім того, пропозиція про внесення змін до договору оренди повинна була надаватися у вигляді відповідного рішення Криворізької міської ради.

В листі секретаря Криворізької міської ради від 27.04.09 р. № 6/18-433, на який посилається позивач як на пропозицію Криворізької міської ради про внесення змін до договору, вказано на прийняття Криворізькою міською радою рішення від 24.09.08 р. № 2741 «Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок».

Але в тексті зазначеного рішення Криворізька міська рада, як власник земельної ділянки, не надавала згоди на внесення змін до Договору оренди земельної ділянки від 03.07.07 р. №040710800533.

Посилання позивача на п. 3. рішення Криворізької міської ради від 24.09.08 р. № 2741 є безпідставним та таким, що не відповідає діючому законодавству, оскільки, відповідно до ст. 12 ЗК України та п. 34 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виключно на пленарному засіданні міської ради можуть вирішуватися питання регулювання земельних відносин та відповідно прийматися рішення з цього приводу.

Крім того, прийняте позивачем рішення від 24.09.08 р. № 2741, в порушення ст. 10 Закону України «Про інформацію», не було оприлюднене належним чином, а відповідач був позбавлений права на ознайомлення з ним, а тому не вбачається законних підстав для внесення змін до договору в частині збільшення річної орендної плати за землю на його підставі, як це передбачено вказаним рішенням.

До того ж, у вищевказаному рішенні позивач не встановлює трикратний розмір орендної плати, а лише рекомендує орендарям звернутися до Криворізької міської ради щодо внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок та надає згоду на внесення таких змін в частині річної орендної плати, встановивши її у трикратному розмірі земельного податку лише у разі звернення орендарів до позивача.

З доданих до позову документів, а саме - з копії пропозиції позивача № 6/18-433 від 27.04.09 р. та копії додаткової угоди видно, що відповідачеві направлена інша пропозиція, ніж заявлена в позові.

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, у відповідності до ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Пунктом 36 Договору передбачено, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Таким чином, позивач фактично поставив питання про зміну умов п. 6 договору з 04.06.08 р., надавши умовам договору зворотної сили.

Проте сторонами не досягнуто згоди щодо цього, а отже - така вимога суперечить приписам ст.58 Конституції України, ст. 653 ЦК України та ст. 188 ГК України.

Прокурор та позивач не надали доказів направлення відповідачеві належної пропозиції про внесення змін та належного проекту додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки в редакції заявлених позовних вимог, що є порушенням вимог ст. 188 ГК України, а також не навели жодних підстав, які б свідчили про порушення права позивача до моменту звернення з цим позовом, зокрема - неприйняттям пропозиції відповідачем в редакції заявлених позовних вимог, а тому такі позовні вимоги є передчасними.

По справі оголошувалась перерва з 26.11.09 р. по 21.12.09 р.

Ухвалою голови господарського суду від 21.12.09 р. строк вирішення спору по справі був продовжений по 05.02.10 р. включно.

В судове засідання 03.02.10 р. відповідач не з"явився, повідомивши про неможливість свого прибуття у зв"язку зі складними погодними умовами.

Господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, оскільки останній надав відзив на позов.

Вислухавши наявних представників, розглянувши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно ст. 2 ГПК України та рішення Конституційного суду України від 08.04.99 р. № 3-рп/99, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави, при цьому прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Пiд поняттям "орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах", зазначеним у частинi другiй статтi 2 АПК України, потрiбно розумiти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

За чинним законодавством України позивач є органом місцевого самоврядування.

Згідно ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, Право власності набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст.ст. 2, 318, 327 ЦК України, суб'єктами права власності є територіальні громади. У комунальній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить територіальній громаді. Управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні” визначено, що виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

За ст. 12 ЗК України, до повноважень сiльських, селищних, мiських рад у галузi земельних вiдносин на територiї сiл, селищ, мiст належить: розпорядження землями територiальних громад; передача земельних дiлянок комунальної власностi у власнiсть громадян та юридичних осiб вiдповiдно до цього Кодексу; надання земельних дiлянок у користування iз земель комунальної власностi вiдповiдно до цього Кодексу; здiйснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власностi, додержанням земельного та екологiчного законодавства.

Таким чином, прокурором правильно визначено орган, уповноважений державою здiйснювати вiдповiднi функцiї у спiрних вiдносинах, а також в чому полягає порушення інтересів держави та обгрунтовано необхідність їх захисту.

03 квітня 2007 р. між Криворізькою міською радою (позивач) та Фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1 (відповідач) був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,396 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, на строк до 03.07.12 р., для розміщення складу промислових товарів (далі-Договір).

Договір було зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.07.07 за № 040710800533.

Згідно п.п. 6, 8 вказаного Договору, річна орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі, у розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного Криворізьким УЗР, на рахунок Управління держказначейства у м. Кривому Розі, щомісячно, протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім днем звітного місяця.

Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.07 р. було внесено зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі", які набули чинності з 01.01.08 р., а саме зазначено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

22.05.08 р. рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Зміни до ч. 4 ст. 21 Закону України "Про оренду землі" в тій же редакції повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.08 р., які набули чинності 04.06.08 р.

Згідно п. 1 прикінцевих положень вказаного Закону України від 03.06.08 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", цей Закон набирає чинності з дня його опублікування (04.06.08 р.) та застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Таким чином, Закон України від 03.06.08 р. "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" застосовується з дня втрати чинності відповідними положеннями розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", які визнані рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 неконституційними, тобто - з 22.05.08 р.

Законом України від 03.06.08 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було внесено зміни до ст. 21 Закону України «Про оренду землі», а саме - було встановлено, що річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і для земель несільськогосподарського призначення не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

З урахуванням вказаних змін Законів України "Про оренду землі" та "Про плату за землю", позивачем було прийняте рішення № 2741 від 24.09.08 р. «Про надання згоди на внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок».

Вказаним рішенням було рекомендовано орендарям звернутись до Криворізької міської ради щодо внесення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок в частині річної орендної плати за землю і надати згоду у разі звернення орендарів на внесення таких змін, встановивши річну орендну плату у трикратному розмірі земельного податку (п.п. 1, 2 рішення).

Пунктом 3 вказаного рішення позивач доручив відділу земельно-ринкових відносин виконкому ради забезпечити належне оформлення змін до діючих договорів оренди земельних ділянок на підставі звернень орендарів, шляхом укладання додаткових угод, а також направляти орендарям пропозиції щодо внесення таких змін.

Згідно ст. 188 ГК України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Прокурор та позивач у якості доказів надсилання відповідачеві пропозиції про внесення змін до договору оренди земельної ділянки надали суду лист позивача від 27.04.09 р. № 6/18-433, у якому вказано про направлення відповідачеві також додаткової угоди до вказаного договору оренди землі.

Разом з тим, прокурором та позивачем не надано суду копії названої додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, доказів отримання відповідачем цієї додаткової угоди та вищевказаного листа позивача.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При викладених обставинах господарський суд вважає, що прокурором та позивачем не доведено належними письмовими доказами по справі факту отримання відповідачем пропозиції позивача про внесення змін до договору оренди земельної ділянки, як цього вимагає ст. 188 ГК України.

Крім того, відсутність додаткової угоди до договору не дозволяє суду встановити факт відповідності пропозиції позивача заявленим позовним вимогам.

Враховуючи наведене, недоведеним є також факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача, а пред"явлений позов є передчасним і необґрунтованим, що є підставою для відмови в його задоволенні.

Керуючись ст. 188 ГК України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити.

Суддя І.Ю. Дубінін