Рішення № 77131088, 16.10.2018, Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області

Справа № 405/3356/18

Провадження № 2/396/519/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.10.2018 року Новоукраїнський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Гарбуз Ольга Анатоліївна

за участю секретаря судового засідання: Пономаренко Р.В.,

учасників справи:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новоукраїнка Кіровоградської області цивільну справу № 396/3356/18 за позовом обласного комунального виробничого підприємства "Дніпро-Кіровоград" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення забргованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення забргованості за послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, посилаючись на те, щошляхом відкриття особового рахунку №1100001029 та видачею абонентської книжки ОСОБА_2 вступив у фактичні договірні відносини з ОКВП "Дніпро-Кіровоград". Відповідачу було надано послуги з централізованого водопостачання, але оскільки оплату за послуги підприємства відповідач не здійснював у нього виникла заборгованість за період з липня 2010 року по квітень 2018 року на суму 7551,97 грн. Таким чином позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за вказані послуги в сумі 7551 грн. 97 коп., 3% річних в сумі 382,62 грн., індекс інфляції в сумі 1931,82 грн. та судові витрати по справі.

18.07.2018 року було відкрито провадження у справі та призначено справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до судового розгляду на 03.08.2018 року.

26.07.2018 року представником позивача через канцелярію суду було подано заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої обласне комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послуги водопостачання та водовідведення в сумі 7872 грн. 23 коп., 3% річних в сумі 392,11 грн., індекс інфляції в сумі 1970,75 грн. та судові витрати по справі.

02.08.2018 року до суду надійшов відзив на позовну від ОСОБА_2 в якому він зазначив, що між ним та позивачем не укладено жодного документу, який би претендував на такий, що може регулювати вказаний вид відносин. Такж, що позивачем порушено вимоги ст. 22 ЗУ "Про житлово-комунальні послуги". Особовий рахунок та абонентська книжка видані не на його ім'я, а на ім'я дружини ОСОБА_3, тобто він є неналежним відповідачем в справі. Позивач безпідставно проводив нарахування послуг на 2-х осіб, оскільки довідка Комінального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" Кіровоградської міської ради №1723 від 28.03.2017 року про склад сім'ї, одержана позивачем з порушенням вимог законодавства, а тому є неналежним доказом у справі, натомість вкзазна довідка видана позивачу помилково, а згідно абонентської книжки ОКВП "Дніпро-Кіровоград" на ім'я ОСОБА_3 за абонентським рахунком зареєстрований 1 споживач послуг водопостачання. Також реєстрацію та проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1, саме 1 особи підтверджують довідки Комінального підприємства "Житлово-експлуатаційна організація №2" №49 від 04.01.2017 року та №4089 від 31.07.2018 року. Не відповідає також період можливої заборгованості з липня 2010 року по квітень 2018 року, оскільки відповідно довідки абонентського відділу ОКВП "Дніпро-Кіровоград" №203 від 18.05.2012 року відсутня заборгованість за надані послуги водопостачання та водовідведення за споживачем ОСОБА_3 Зазначає, що несвоєчасна оплата послуг водопостачання виникла через відсутністьдокумента, за яким проводиться оплата та відсутність договору. Вказує на пропущення строків позовної давності позивачем та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою суду від 03.08.2018 року залучено до участі у справі в якості співвідповідача ОСОБА_3

13.09.2018 року від представника пизивача ОКВП "Дніпро-Кіровоград" надійшло до суду заперечення на відзив на позовну заяву в якому вони зазначають, що відповідач фактично вступив в договірні відносини з підприємством та своїми діями визнав їх існування, оскільки відповідачем було проведено оплату послуз в грудні 2012 року, лютому 2014 року та жовтні 2015 року, чим було перервано строк позовної давності. Клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференцзв'язку.

17.09.2018 року виненсено ухвалу про проведення судових засідань в режимі відеоконференцзв'язку.

18.09.2018 року в судовому засіданні винесено ухвалу про проведення заочного розгляду справи.

27.09.2018 року до суду надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, в якій зазначено, що враховуючи факт відсутності за відповідачем боргу за послуги водопостачання та водовідведення станом на 01.01.2012 року, просять стягнути заборгованість за період з 01.01.2013 року по 01.05.2018 року в сумі 7872.23 грн., індекс інфляції в сумі 1962.84 грн. та 3% річних в сумі 383.23 грн., а всього 10281.30 грн.

Від представника позивача 16.10.2018 року надійшло до суду клопотання про розгляд справи за її відсутністю, уточненні позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд позов задовольнити, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились з невідомих суду причин, про дату та час розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку про що свідчать їх підписи на поштовому повідомленні про отримання судової повістки. Пояснень та заперечень суду не надіслали.

Справа розглядається відповідно до ст. ст. 280-281 ЦПК України, в порядку заочного розгляду, за формою спрощеного провадження, без виклику сторін, на підставі наявних доказів. Суд ухвалив про розгляд справи у відсутність сторін, які належним чином повідомленнні про час та місце судового розгляду, представник позивача подала клопотання про розгляд у відсутність представника позивача так як відеоконференцзв'язок через перебої з інтернетом неможливо було відновити.

Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному зясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відповідачі є споживачами послуг з централізованого питного водопостачання.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг та зобов'язаний, в свою чергу, укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, а також оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Шляхом відкриття особового рахунку №1100001029 та видачею абонентської книжки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживаючі за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, вступили у фактичні договірні відносини з ОКВП "Дніпро-Кіровоград". Відповідачу було надано послуги з централізованого водопостачання, але оскільки оплату за послуги підприємства відповідачі вчасно не здійснювали виникла заборгованість за спожиті послуги.

Як встановлено судом, письмовий договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення між сторонами укладений не був, відповідач ОСОБА_3 користувався зазначеними послугами.

Недодержання сторонами письмової форми правочину щодо надання житлово-комунальних послуг, як передбачено п.1 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не спростовує наявності між сторонами фактичних договірних відносин, за якими комунальне виробниче підприємство "Дніпро-Кіровоград" здійснювало надання до будинку відповідача послуги з надання централізованого питного водопостачання, за що встановленими тарифами нараховувало плату, а відповідачі їх приймали, зокрема шляхом відкриття особового рахунку №1100001029, у зв'язку з чим як споживачі послуги, зобовязані щомісячно вносити плату за використану питну воду, відповідно до використаного об`єму та встановлених тарифів на послуги з централізованого водопостачання, а позивач, як виконавець послуг, зобовязується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги централізованого питного водопостачання та водовідведення.

Доводи відповідача, що відсутність письмового договору не є підставою для несплати коштів за воду та водовідведення не ґрунтуються на законі. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі, коли жиле приміщення належить особі на праві приватної власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме ця особа.

Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки за п. 5 ч. 3ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

Такий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 10 жовтня 2012 рокуу справі № 6-110 цс12 , від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59 цс 13.

Відповідно до підпункту 1 п.29, підпункту14 п.32 Правил споживач має право на зменшення розміру плати у разі: тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї на підставі письмової заяви споживача та офіційного документа, що підтверджує його/їх відсутність (довідка з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання).

Згідно довідки №1723 виданої комунальним підприємством "Житлово-експлуатаційна організація № 2" Кіровоградської міської ради" від 28.03.2017 року ОСОБА_3 в тому, що вона проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, склад сім"ї дві особи, чоловік ОСОБА_2. (а.с. 10), саме тому послуги нараховувались по тарифу споживання на 2-і особи.

В матеріалах справи (а.с. 58) мається довідка №4098 від 31.07.2018 року видана начальником КП "ЖЕО №2 МРМК" в які йзазначено, що ОСОБА_2 був зареєстрований в ІНФОРМАЦІЯ_4 в період з 15.10.2003 року по 19.08.2015 року, що також підтверджується копією паспорта відповідача ОСОБА_2 (а.с.55-56).

Але факт зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_2 не є доведеним фактом непроживання його в квартирі разом з дружиною як подружжя, із заявами про нарахування на одну особу та поданням підтверджуючих доказів до підприємства жоден з відповідачів не зверталися, відповідних доказів не подано і суду, тому суд вважає вірним нарахування послуг споживання на 2-і особи.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №630, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст. 22 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

Відповідно до п.18 Правил, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.

Позивач взяті на себе зобов'язання з надання послуг водопостачання та водовідведення виконував у повному обсязі. В свою чергу, відповідачі, як подружжя, свої зобов'язання щодо своєчасності плати за отримані послуги належним чином не виконували, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 7872 грн. 23 коп., яка виникла за період з липня 2010 року по 01.05.2018 року, що підтверджується розрахунками, складеними відповідно до особового рахунку, відкритого на ОСОБА_2 (а.с. 4-6).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки(ст. 257 ЦК України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (ч.3,ч.4 ст.267 ЦК України).

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 27.04.2017 року, відмовлено обласному комунальному виробничому підприємству "Дніпро-Кіровоград" у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. Заявник має право звернутись з тими самими вимогами у позовному порядку (а.с. 9).

Отже строк позовоної давності позивачем ОКВП "Днвпро-Кіровоград" було перервано а тому у відповідності до ч.2.3ст. 264 ЦК України, після переривання перебіг позолвної давності почина.ться заново заборгованість підлягає стягненню в межах строку позовної давності, про застосування якої просять відповідача,, тобто з 27.04.2014 року - з моменту винесення ухвали суду.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст.526 ЦК України, зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобовязань.

За нормою статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті та трьох відсотків річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання (правова позиція Верховного Суду Україниу справах №6-59цс13 від 30.10.2013, №6-113цс14 від 01.10.2014).

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.Правовідношення, в якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.Правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, в якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (частина перша статті 509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Отже, виходячи з юридичної природи правовідносин сторін як грошових зобов'язань на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання тобто боржник сплачує борг з урахуванням рівня інфляції та три відсотки річних за прострочення зобовязання.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від14 листопада 2011 року у справі № 6-40 цс11, від 20 червня 2012 року у справі №6-68 цс 12, від 30 жовтня 2013 року у справі №6-59 цс 13.

Отже, за порушення грошового зобов'язання на користь позивича підлягають стягненню окрім боргу, також нфляційні та 3% річних в межах спеціального строку позовної давності.

Аналізуючи зібрані у справі докази у їх сукупності, та беручи до уваги вищезазначене, суд приходить до висновку щодо часткової доведеності позовних вимог та вважає за необхідне стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання в межах строку позовної давності за період з 27.04.2014 року по 01.05.2017 року в сумі 3869 грн. 94 грн., а також в межах спеціального строку позовної давності (1 рік) 3% річних в сумі 70.43 грн. з розрахунку, що станом з 27.04.2014 року по 01.05.2013 року сума боргу становить 2347.58, а тому (3%*2347.58*365)/365=70 грн. 43 коп., та індекс інфляції в сумі 307.53 грн. з розрахунку (2347.58*113.1%)-2347.58=307 грн. 53 коп., разом 4247 грн. 90 коп (3869.94+307.53+70.43=4247.90).

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений позивачем при поданні даного позову, пропорційно сумі задоволених позовних вимог, що становить 732 грн.49 коп. (4247.90/10218.30*1762,00=732.49:2=366.25 грн.).

На підставі та керуючись ст.ст. 256, 257, 264, 525, 526, 901, 903 ЦК України, ст. 162 ЖК України, ст.ст. 12, 13, 81-82, 141, 280-284, 258-259 ЦПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути, порівну, з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6 (Леніна), 176, кв. 6, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_8, на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» ( р/р 26009057001180 в КФ ПАТ "ПриватБанк" МФО 323583, код 03346822), заборгованість за надані послуги з водопостачання в сумі 3869 (три тисячі вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 94 коп., 3% річних в сумі 70 (сімдесят) грн. 43 коп. та індекс інфляції в сумі 307 (триста сім) грн. 53 коп., а всього 2869 (дві тисячі вісімсот шістдесят дев’ять) грн. 80 коп., всього 4247 (чотири тисячі двісті сорок сім) грн. 90 копійок.

Стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» судовий збір в сумі 366 ( триста шістдесят шість) грн. 25 коп., з кожного.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Кропивницького апеляційного суду через Новоукраїнський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Головуючий: О. А. Гарбуз