Рішення № 7712981, 02.02.2010, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

02 лютого 2010 р.           Справа 8/4-10

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТИДА" (вул. Байди Вишневецького, 37, оф. 510, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 36090701)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижопільській елеватор" (вул. Радянська, 6, смт. Крижопіль, Вінницької області, 24600, код ЄДРПОУ 32859526)

про стягнення 9943 грн.

Головуючий суддя

Cекретар судового засідання

Представники

          позивача : Богославець О.М. - за дорученням

          відповідача : не з'явився

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов про стягнення з відповідача 9943 грн. , з яких 841,51 грн. - 3% річних, 6067,64 грн. пені та 3033,85 грн. відсотків за користування коштами.

Відповідач в засідання суду без поважних причин не з'явився. Відзиву на позовну заяву та матеріалів , які вимагались ухвалою суду від 03.12.09 р. суду в засідання не надав та не надіслав. Про час та день розгляду справи його було повідомлено завчасно та належним чином ухвалою суду від 03.12.09 р.. надіслання якої відповідачу стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції суду. За таких обставин суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для реалізації відповідачем права судового захисту своїх прав і інтересів , але відповідач відмовився і не скористався цим правом. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до положень ст. 75 ГПК України.

Представник позивача в засіданні суду підтримав свої позовні вимоги в повній сумі, мотивуючи тим , що з відповідачем 19.06.09 р. було укладено договір купівлі - продажу № Н - 29. На умовах даного договору відповідачу було поставлено продукцію по накладним на загальну суму 283 155,76 грн. Після отримання продукції відповідач здійснив з позивачем часткові розрахунки в сумі 104 000 грн. Остаточний розрахунок відповідач повинен був сплатити до 07.07.09 р. , що ним зроблено не було, Так як відповідач не здійснював розрахунків, позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію про сплату боргу . Після отримання претензії відповідач сплатив залишок боргу в сумі 179 155,76 грн., чим допустив прострочення сплати вартості отриманої продукції. Відповідно до чинного законодавства позивач нарахував до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та відсотки за користування коштами, так як вартість отриманої відповідачем продукції сплачено позивачу з прострочкою.

По клопотанню представника позивача справа розглядалась без технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи , давши їм оцінку , заслухавши представника позивача, судом встановлено , що 19.06.09 р. між сторонами було укладено договір купівлі - продажу № Н - 29. За умовами договору продавець (позивач) зобов'язується передати у власність покупця (відповідача) , а покупець в порядку та на умовах , визначених договором , зобов'язується прийняти й оплатити пічне паливо СЖТ - КМ (п. 1.1. договору).

Кількість продукції, одиниці виміру та ціна одиниці виміру продукції визначається сторонами в видатковій накладній (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1., 3.1 договору ціна на продукцію та строк передачі продукції по договору визначається сторонами у додатку № 1 до договору "Заявка на отримання товару".

Розділом 10 договору сторони вирішили питання оплати вартості продукції. Так, відповідно до п. 10.1 розрахунки здійснюються шляхом переказу відповідних коштів на банківський рахунок позивача в строк , який визначений сторонами в додатку № 1 до договору.

Згідно з п. 11.3. договору відповідач за порушення обов'язку визначеного п. 10. 1. договору (проведення розрахунків) на вимогу позивача зобов'язаний сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У разі відмови відповідача від отримання продукції він зобов'язаний відшкодувати позивачу понесені на транспортування продукції кошти та сплатити штраф у розмірі 10 % від вартості продукції.

19.06.09 р. разом з підписанням договору купівлі - продажу № Н - 29 від 19.06.09 р. сторонами було оформлено заявку на отримання продукції за зразком визначеним додатком № 1 до договору. Так, відповідно до замовлення позивач на умовах договору купівлі - продажу № Н - 29 від 19.06.09 р. зобов'язаний був поставити відповідачу пічне паливо СЖТ - КМ в кількості 35 000 кг по ціні 2,85 грн. з ПДВ за один кілограм, поставка здійснюється автомобільним транспортом , строк поставки продукції до 25.06.09 р., строк проведення розрахунків - на протязі 2 - х банківських днів з дати фактичної поставки продукції.

Судом встановлено , що відповідач через свого представника , який діяв на підставі доручення , на умовах договору купівлі - продажу №Н - 29 від 19.06.09 р. по видатковим накладним № Н - 00000025 від 19.06.09 р., № Н - 00000027 від 22.06.09 р. та № Н - 000032 від 04.07.09 р. отримав продукцію на загальну суму 283 155,76 грн.

Відповідно до умов договору розрахунки за отриману продукцію відповідач повинен був здійснити протягом 2- х банківських днів з моменту фактичного отримання продукції. А саме: розрахунки за продукцію отриману по накладній № Н - 00000025 від 19.06.09 р. відповідач повинен був здійснити до 23.06.09 р. , № Н - 00000027 від 22.06.09 р. - до 24.06.09 р. , № Н - 000032 від 04.07.09 р. - до 07.07.09 р.

Судом встановлено , що відповідач в добровільному порядку після отримання продукції по накладним здійснив з позивачем часткові розрахунки в сумі 104 000 грн. , з яких в сумі 94 000 грн. - 26.06.09 р. , в сумі 10 000 грн. - 24.07.09 р., що стверджується виписками з банку.

Так як, відповідач припинив здійснювати розрахунки з позивачем за отриману продукцію , останній 28.07.09 р. надіслав на адресу відповідача претензію № 270709/1 від 27.07.09 р. про сплату залишку вартості отриманої по накладним продукції , яку відповідач, згідно поштового повідомлення отримав 31.07.09 р. та залишив без відповіді.

Разом з тим , після отримання претензії відповідач здійснив з позивачем остаточні розрахунки за отриману по накладним на умовах договору купівлі - продажу № Н - 29 від 19.06.09 р. продукцію в сумі 179 155,76 грн. , а саме: в сумі 41 000 грн. - 03.08.09 р., в сумі 35 000 гр. - 12. 08.09 р, в сумі 28 000 грн. - 28 000 грн., в сумі 20 000 грн. - 19.08.09 р., в сумі 25 000 грн. - 14.09.09 р. та в сумі 30 155,76 грн. - 22.09.09 р., що стверджується виписками з банку.

Таким чином, відповідач допустив прострочення виконання зобов'язання по сплаті вартості отриманої продукції, чим порушив умови договору та чинне законодавство.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається , якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України , інших актів цивільного законодавства , а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться. Ст.. 530 ЦК України передбачено , що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін ) його виконання , то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а якщо не встановлений строк , кредитор має право вимагати його в будь - який час.

Згідно зі ст. 655 ЦК України одна сторона - продавець передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст.692 ЦК України: покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором , він є боржником, що прострочив.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, які подаються сторонами.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об‘єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України він зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойку, штраф, пеню).

Неустойкою (штрафом, пенею) відповідно до положень ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що в зв'язку з тим , що відповідач свій обов'язок про проведенню розрахунків за отриману продукцію провів з позивачем з порушенням строків визначених умовами договору купівлі - продажу № Н - 29 від 19.06.09 р., позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 841,51 грн. - 3% річних за період з 24.06.09 р. по 22.09.09 р. , 6067,64 грн. пені за період з 24.06.09 р. по 22.09.09 р. та 3033,85 грн. - відсотків за користування чужими коштами за період з 24.06.09 р. по 22.09.09 р.

Дослідивши розрахунок позивача заявлених до стягнення санкцій, судом встановлено, що на підставі п. 10.1,п. 11.3 договору , ст. 193, 231 ГК України , ст. 536,614 та ст. 625 ЦК України позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі, заявленій до стягнення з відповідача пені , оскільки при її нарахуванні відповідачем допущено помилку і заявлено до стягнення суму більшу ніж передбачену чинним законодавством. В решті позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та відсотків за користування чужими коштами слід задоволити як нарахованих вірно і без порушення норм чинного законодавства. Так , на користь позивача з відповідача слід стягнути 841,51 грн. - 3% річних, 3033,85 грн. відсотків за користування коштами та 5716,47 грн. пені. В позові про стягнення 351,17 грн. пені слід відмовити як заявлених помилково як допущеної помилки при підрахунку.

Судові витрати по справі , на підставі ст. 49 ГПК України, слід віднести за рахунок відповідача пропорційно задоволеній сумі позову, оскільки спір до суду доведено з його вини.

          Керуючись ст. 11 ,16 ,506 ,525 ,526 ,530,614, 625, 655 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 44 , 49, 75 , ст. 82 ,115 та 116 Господарського процесуального кодексу України , -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крижопільській елеватор" , вул. Радянська, 6, смт. Крижопіль, Вінницької області, 24600, код ЄДРПОУ 32859526 (р/р 2600123630 у ВВТ АБ "Укргазбанк", м. Вінниця, МФО 302753; р/р 2600401000157 у Вінницькій філії ВАТ "Кредобанк", МФО 302775) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НАФТИДА" , вул. Байди Вишневецького, 37, оф. 510, м. Черкаси, 18002, код ЄДРПОУ 36090701 (р/р 2600813724 в ЧОД "Райффайзен Банк Аваль", МФО 354411) 841,51 грн. - 3 % річних, 5716,47 грн. пені , 3033,85 грн. відсотків за користування чужими коштами, 98,39 грн. державного мита та 227,66 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. В позові про стягнення 351,17 грн. пені відмовити.

Суддя

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 03 лютого 2010 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Байди Вишневецького, 37, оф. 510, м. Черкаси, 18002)

3 - відповідачу (вул. Радянська, 6, смт. Крижопіль, Вінницької області, 24600)