Постанова № 77128246, 08.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 818/907/18Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Бенедик А.П.

суддів: Мельнікової Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції – Гелета С.М.) від 17.05.2018р. (повний текст рішення складено 25.05.2018р.) по справі №818/907/18

за позовом ОСОБА_1

до Шосткинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду із адміністративним позовом до Шосткинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, в якому просить визнати наказ від 26.06.2017 № 29-ос "Про переведення" в частині переведення позивача з посади головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу на посаду провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу з окладом 2649,00 грн. незаконним та скасування його, а також поновити на посаді головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем видано наказ, яким ОСОБА_1 переведено з посади головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу на посаду провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу. Позивач вважає, що вказане переведення здійснено з порушенням трудового законодавства та Закону України "Про державну службу".

Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2018 року та ухвалити постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги посилається, що спірний наказ є незаконним, та оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, що мають значення для справи.

Відповідачем надано до суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись, надали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 4 ст. 229 та ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час розгляду апеляційного перегляду, що позивач з 10.11.2005 року працювала в управлінні, зокрема, на посаді головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу.

Відповідно до постанови КМУ від 21.12.2016 №988 «Про деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України», Шосткинське ОУПФ реорганізовано шляхом приєднання Середино-Будського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області 03.03.2017 затверджено новий штатний розпис Шосткинського ОУПФ на 2017 та нову структуру об’єднаного управління, який введено в дію наказом по управлінню від 03.03.2017 №37 із штатною чисельністю у кількості 85 одиниць.

В результаті проведення вищезазначеної реорганізації в об'єднаному управлінні, згідно постанови Пенсійного фонду України від 22.12.2016 року № 29-1 «Про примірні структури територіальних органів Пенсійного фонду України» відбулися зміни структури, скорочення чисельності та штату управління.

Матеріалами справи підтверджується, що бюджетно-фінансовий відділ та відділ платежів до пенсійної системи реорганізовані у фінансово-економічний відділ загалом із цих двох відділів скорочено 4 штатні одиниці з 10 штатних одиниць.

Позивача про заплановане скорочення штатної чисельності та можливе вивільнення було повідомлено 30.01.2017, що підтверджується підписом позивача у відповідному списку працівників.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 03.03.2017 позивачу запропонована посада головного спеціаліста фінансово-економічного відділу Шосткинського ОУПФ, про що міститься підпис позивача у повідомленні про реорганізацію, а також зазначено, що у разі згоди на призначення за переведенням подати відповідну заяву до відділу персоналу та організаційно-інформаційної роботи. Доказів звернення із відповідною заявою в матеріалах справи не міститься та сторонами надано не було.

Проте, 26.06.2017 року позивачем особисто подано до Шосткинського ОУПФУ заяву про переведення її з 27.06.2017 з посади головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу на посаду в новоутвореному відділі - провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу.

Наказом Шосткинського ОУПФУ від 26.06.2017 №29-ос ОСОБА_1 переведено на посаду провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу. Із наказом позивач ознайомлена 26.06.2017, що підтверджується особистим підписом позивача із зазначенням дати ознайомлення.

Не погодившись з вищевказаним наказом, позивач звернулась до суду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог, оскільки позивач погодилася на запропоновану вакантну посаду, але відповідної заяви про призначення її на посаду головного спеціаліста фінансово-економічного відділу подано не було. Натомість в подальшому, позивач особисто підписала заяву про переведення її на іншу посаду, яку не було запропоновано відповідачем, але погоджено Шосткинським ОУПФУ шляхом винесення відповідного наказу 26.06.2017 про переведення.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Принципи, правові та організаційні засади забезпечення публічної, професійної, політично неупередженої, ефективної, орієнтованої на громадян державної служби, яка функціонує в інтересах держави і суспільства, а також порядок реалізації громадянами України права рівного доступу до державної служби, що базується на їхніх особистих якостях та досягненнях визначені Законом України "Про державну службу" від 10.12.2015 року N 889-VIII (далі - Закон України N889-VIII).

Частинами першою та другою статті 1 цього Закону визначено, що державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави.

Державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

За приписами частини першої статті 3 Закону України № 889-VIIІ, цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Положеннями частини третьої статті 5 Закону України № 889-VIII визначено, що дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців в частині відносин, не врегульованих цим законом.

Стаття 32 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України) передбачає умови переведення на іншу роботу, а саме переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або в іншу місцевість, хоча б разом з підприємством, установою, організацією, допускається тільки за згодою працівника, за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу та в інших випадках, передбачених законодавством.

У разі неотримання згоди на переведення на іншу посаду працівник взагалі звільняється по п.6 ч. 1 ст. 36 КЗпП України.

Згідно зі статтею 49-2 КЗпП України, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Стаття 41 Закону України № 889-VIII встановлено, що державний службовець з урахуванням його професійної підготовки та професійної компетентності може бути переведений без обов’язкового проведення конкурсу, зокрема, на іншу рівнозначну або нижчу вакантну посаду в тому самому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби, на рівнозначну або нижчу вакантну посаду в іншому державному органі, у тому числі в іншій місцевості (в іншому населеному пункті), - за рішенням керівника державної служби в державному органі, з якого переводиться державний службовець, та керівника державної служби в державному органі, до якого переводиться державний службовець. Переведення здійснюється лише за згодою державного службовця.

Позивача своєчасно, більш ніж за два місяці, було попереджено про скорочення чисельності та штату управління у зв’язку із реорганізацією.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем особисто подано до Шосткинського ОУПФУ заяву про переведення її за власним бажанням з посади головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу на посаду в новоутвореному відділі - провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу, а начальником управління видано наказ про її переведення. Факт перебування позивача з 26.06.2017 року по 29.06.2017 року на амбулаторному лікуванні не перешкоджає її призначенню на нову посаду, у зв’язку з тим, що про даний факт її було повідомлено заздалегідь, а позивач надала згоду на таке переведення.

Крім того, позивач приступила до виконання обов’язків провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу Шосткинського ОУПФ, чим фактично підтвердила згоду із роботою на вказаній посаді.

З огляду не зазначене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог оскільки ОСОБА_1 погодилася на запропоновану вакантну посаду, але відповідної заяви про призначення її на посаду головного спеціаліста фінансово-економічного відділу не було подано, натомість особисто подано до Шосткинського ОУПФУ заяву про переведення її з 27.06.2017 року з посади головного спеціаліста бюджетно-фінансового відділу на посаду в новоутвореному відділі - провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу.

Посилання позивача на те, що вона не мала бажання працювати на тій посаді, яку вона особисто зазначила в заяві від 26.06.2017 року не підтверджується жодними доказами, дана заява не була відкликана позивачем та реалізована відповідачем, з чим ознайомлено позивача. Жодних інших заяв подано не було.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 77 та ч. 1 ст. 90 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, в суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Колегія суддів зазначає, що позивачем, як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час її апеляційного перегляду, не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Натомість відповідач, будучи суб'єктом владних повноважень та заперечуючи проти позову, довів правовірність переведення позивача на посаду провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що при переведенні позивача відповідач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо.

Таким чином, оскаржуваний наказ про переведення позивача є законним та скасуванню не підлягає. Оскільки позовні вимоги з приводу поновлення на іншій посаді є похідними від вимоги про скасування наказу, то вони також не підлягають задоволенню.

Додатково колегія суддів, зазначає, що під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач повідомив, що ОСОБА_1 25.05.2018 року подала заяву про її звільнення у зв’язку зі зміною істотних умов державної служби. На підставі Наказу № 30-ос від 08.06.2018 року позивача звільнено з посади провідного спеціаліста фінансово-економічного відділу з 11.06.2018 року згідно п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону України «Про державну службу» та виплачено вихідну допомогу у розмірі середньої місячної заробітної плати, згідно ч. 3 ст. 83 Закону України «Про державну службу» про що надано засвідчені копії заяви та наказу.

Згідно ч. 1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана постанова суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, позивача у справі.

Згідно ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326, 327 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 17.05.2018р. по справі №818/907/18 за позовом ОСОБА_1 до Шосткинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про скасування наказу, поновлення на посаді залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_2Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст постанови складено 16.10.2018 р.