Постанова № 77128132, 11.10.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2018 р. м. ХарківСправа № 581/913/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі колегії:

головуючого судді: Подобайло З.Г.

суддів: Бегунца А.О. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Ткаченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02.08.2018, суддя Кузьмінський О.В., смт. Липова Долина, повний текст складено 09.08.18 по справі № 581/913/17

за позовом ОСОБА_1

до Недригайлівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Недригайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просив суд: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку його пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, інваліду ІІІ групи І категорії за період, починаючи з 1 січня 2012 року; зобов’язати відповідача провести перерахунок призначеної йому пенсії, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, інваліду ІІІ групи захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків по ліквідації наслідків вказаної аварії, з розрахунку його середнього заробітку за період з 22 жовтня 1986 року по 22 грудня 1986 року у листопаді 1986 року – 1765,53 крб. за період, починаючи з 01.01.2012 року.

Рішенням Липоводолинського районного суду Сумської області від 02 серпня 2018 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

ОСОБА_1, непогодившись з рішенням суду першої інстанції , подав апеляційну скаргу , вважає , що рішення є незаконним, яке полягає в неповноті з’ясування обставин, які мають значення для справи а також в неправильному застосуванні норм матеріального права. Вказує , розрахунок його пенсії проведений на підставі довідки №133 від 23.09.2013 року про заробітну плату у зоні відчуження для обчислення пенсії, акт перевірки правильності і достовірності видачі довідки № 133 від 23.09.2013 року до суду не надано. Окрім того, в судовому засіданні при дачі пояснень представником відповідача було з’ясовано, що при обрахунку моєї пенсії бралась середня заробітна плата за 2006 рік, а не мій середньомісячний заробіток . Вважає, що саме висновок судової економічної експертизи, який суд не взяв до уваги є основним доказом, оскільки в ньому містяться обґрунтовані розрахунки його заробітку за період роботи в зоні відчуження в період з 22 жовтня 1986 року по 23 грудня 1986 року, які відрізняються від мого заробітку, з якого обраховується пенсія. Просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02.08.2018 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі

Недригайлівське об’єднане управління Пенсійного фонду України Сумської

області вважає доводи скаржника безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, вказує , що у відповідача відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача на підставі висновку судово-економічної експертизи, оскільки зазначені в ньому дані є умовними та не підтверджені розрахунковими документами (відомостями), просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Липоводолинський районного суду Сумської області від 02 серпня 2018 року залишити без змін. Розгляд справи просило проводити буз участі представника управління.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС із 22 жовтня 1986 року по 22 грудня 1986 року, має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, є особою з інвалідністю ІІІ групи та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи» . На час проведення військових зборів та прийняття участі в ліквідації наслідків вказаної аварії ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із колгоспом «Зоря», який 1 лютого 1994 року реорганізовано у КСП «Зоря» Липоводолинського району, 4 березня 2000 року – у ТОВ «Зоря», яке 2 квітня 2008 року також ліквідоване. У 1986 році ОСОБА_1 працював водієм.

5 квітня 1994 року ОСОБА_1 призначено пенсію по інвалідності.

Відповідно до довідки колгоспу «Зоря» від 30 березня 1994 року № 46 ОСОБА_1 за 65 днів перебування у зоні ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС отримав 2443,62 крб.

23 червня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Недригайлівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою, у якій просив провести перерахунок його пенсії відповідно до ОСОБА_2 КМУ №1210.

5 липня 2017 року відповідач надав відповідь на вказану заяву про відсутність підстав для перерахунку призначеної позивачу пенсії, вказавши, що перерахунок його пенсії відповідно до ОСОБА_2 КМУ №1210 був проведений відповідно до його заяви на підставі довідки від 23 вересня 2013 року №133.

Згідно висновку від 5 травня 2018 року судової економічної експертизи №351 Сумського відділення Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Бокаріуса:

1. в обсязі наданих документів відповідно до вимог законодавства за роботу, пов’язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС ОСОБА_1 методично обґрунтовано нарахування заробітку в загальній сумі: 2603,83 руб. по І варіанту за період з 22 жовтня 1986 року по 22 грудня 1986 року на підставі даних «Довідки ВЧ54979» (а.с. 15); 2723,18 руб. по ІІ варіанту за період з 23 жовтня 1986 року по 21 грудня 1986 року на підставі даних «Архівної довідки»;

2. за результатами проведено дослідження в обсязі наданих документів встановлено, що розрахунок пенсії ОСОБА_1 проведений на підставі довідки №133 від 23 вересня 2013 року про заробітну плату за роботу в зоні відчуження для обчислення пенсії, яка документально та нормативно не обґрунтована;

3. в обсязі наданих документів методично обґрунтований середній заробіток ОСОБА_1 за роботу, пов’язану з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС з аперіод з 22 жовтня 1986 року по 23 грудня 1986 року, з якого має бути призначена пенсія відповідно до вимог законодавства, складає 1733,04 руб. по І варіанту на підставі «Довідки ВЧ 54979» за дні виїзду у зону відчуження у листопаді 1986 року; 1765,53 руб. по ІІ варіанту на підставі даних «Архівної довідки» за дні виїзду у зону відчуження у листопаді 1986 року.

При проведенні експертних досліджень експертом для розрахунку розміру заробітку позивачу за роботу в зоні відчуження була врахована, зокрема, премія за роботу в зоні відчуження, встановлення якої позивачу не підтверджується документально.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції виходив з того , що позивачем для перерахунку призначеної пенсії не надавались до відповідача довідки про заробітну плату, що складені на підставі первинних документів про нараховану та виплачену заробітну плату, про тривалість робочого дня та місця виконання роботи, підстави для задоволення позовних вимог відсутні. Підстави прийняти експертний висновок як доказ відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – ОСОБА_3) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Приписи ч. 3 ст. 54 вказаного Закону визначають, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету ОСОБА_4 України з відповідних питань.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету ОСОБА_4 України з відповідних питань.

ОСОБА_2 Кабінету ОСОБА_4 України від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі по тексту - Порядок № 1210).

У відповідності до п.1 Порядку № 1210 цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - пенсії). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи (п.2 Порядку № 1210).

Згідно з пп.3 п.3 Порядку № 1210 у разі, коли особа пропрацювала у зоні відчуження менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється, виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження.

Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військоматами).

Приписи ч. 4 ст. 15 Закону визначають, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Відповідно до п. 2.24 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 (далі – Порядок №22-1) при призначенні (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для розмежування джерел фінансування особа надає пакет документів, передбачених підпунктами 2 і 3 пункту 2.1 цього розділу.

Згідно пп. 3 п. 2.1 Порядку №22-1 до заяви про призначення пенсії за віком для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01 липня 2000 р. За бажанням пенсіонера у період до 01 січня 2016 року ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) до 01 липня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Пунктом 2.10 вказаного Порядку передбачено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до п. 4.3 Порядку №22-1 органу, що призначає пенсію, надано право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

При цьому, розмір отриманої заробітної плати зазначається у довідці, яка видається на підставі первинних документів, а орган Пенсійного фонду України, що помилково не врахував суд першої інстанції, має право перевірити обґрунтованість її видачі.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04.11.2015 року у справі №539/4466/14-а та від 15.12.2015 року у справі №2-а/576/29/14, а також у подальшому підтримана й Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.02.2018 року у справі №358/1179/17, від 27.03.2018 року у справі №640/12426/17, від 10.04.2018 року у справі №539/1875/17, , які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Тобто, єдиною і обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Відповідно до постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 7 травня 1986 року №153/10-43 премія за роботу в зоні Чорнобильської АЕС виплачувалася відповідно до чинних на підприємстві систем преміювання, а отже розмір премії працівників, відряджених до зон відчуження, повинен був визначатися на підставі положень, що діяли на підприємстві.

ОСОБА_2 ОСОБА_4 УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року №207-7 було дозволено керівникам підприємств, установ і організацій встановлювати працівникам, зайнятим на ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, премії до 60% тарифної ставки (посадового окладу) на місяць.

Тобто, у разі прийняття рішення про підвищення граничного розміру премії до 60% тарифної ставки (окладу) на місяць, в положення про преміювання мали вноситися відповідні зміни. Якщо на підприємстві виплата премії не була передбачена, або була передбачена в меншому розмірі, то підстав для нарахування премії в розмірі 60% немає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що з довідок про заробітну плату взагалі не вбачається чи нараховувалася позивачу премія та у якому розмірі.

Положення у нормативно-правовому акті про можливість її нарахування у вказаному розмірі не вказує на обов’язковість її призначення у максимально можливому розмірі.

З експертного висновку вбачається, що позивачу проведено умовний розрахунок заробітної плати, не підтверджений первинними документами, яку він міг би отримувати при застосуванні нормативних актів 1986-1988 років, однак, викладені обґрунтування є припущеннями і не можуть замінити собою первинних документів про нарахування та виплату заробітної плати позивачу в 1986 році у зоні відчуження, тому такий висновок не може бути прийнятий як доказ судом.

Враховуючи наведене , суд першої інстанції прийшов вірного висновку, що відсутні підстави для перерахунку пенсії позивача.

Як вбачається з матеріалів справи при розрахунку пенсії позивача була враховав довідка про заробітну плату № 281 від 28.09.2004, видана товариством з обмеженою відповідальністю “Зоря”. Управлінням складено акт перевірки № 1 від 20 січня 2012 року правильності і достовірності видачі саме цієї довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії позивачу та зроблено висновок, що в архіві відсутні будь-які інші підтверджуючі документи про нараховану заробітну плату за роботу в зоні відчудження, неможливо чітко визначитись, яку заробітну плату отримував позивач за повний місяць роботи у листопаді 1986 року з урахуванням факту роботи у зоні відчудження в цей період ,копія акту перевірки міститься в пенсійній справі і копія його находиться в матеріалами пенсійної справи.

Сумською державною адміністрацією на виконання протоколу №10 обласної комісії з визначення даних про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках від 23.09.2013, видана довідка №133, на підставі якої Управління провело останній перерахунок пенсії позивачу з 01.12.2013 року відповідно до Порядку із заробітної плати за листопад 1986 року в розмірі фактичних збитків. Довідка № 133 від 23.09.2013 року заявником не оскаржувалась та надана особисто, таким чином, виплата пенсії, перерахованої відповідно до ОСОБА_2 за матеріалами пенсійної справи тривала з 01.01.2012 по 01.12.2013, а з пенсія перерахована відповідно до ОСОБА_2 з урахування наданої позивачем довідки № 133.

До позовної заяви позивачем надано довідки про заробіток для обчислення пенсії за № 26 від 14.11.2017 року, видану Панасівською сільською радою Липоводолинського району Сумської області та архівну довідку за № 27 від 14.11.2017 року, видану Панасівською сільською радою Липоводолинського району Сумської області, однак , як вказує управління пенсійного фонду, при зверненні до управління 23.06.2017 р. із заявою даних довідок заявником не надавалося.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те , що при обрахунку пенсії Управлінням бралась тільки середня заробітна плата за 2006 рік, а не середньомісячний заробіток є безпідставними, оскільки згідно п 9. Порядку пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначаються за формулою, складовими якої є середня заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2006 рік, що застосовується для обчислення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (928,81грн), середньомісячний коефіцієнт заробітної плати (4 у позивача), який враховується під час обчислення пенсії; розмір відшкодування фактичних збитків (у відсотках) (60% у позивача відповідно довідки МСЕК). Середньомісячний коефіцієнт заробітної плати, який враховується під час обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми коефіцієнтів заробітної плати за кожний місяць роботи в зоні відчуження у 1986-1990 роках (у позивача - 4) на кількість місяців, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (1 місяць — листопад 1986 року у позивача). Коефіцієнт заробітної плати за кожний місяць роботи в зоні відчуження, який враховується під час обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати за роботу в зоні відчуження за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (634,44 за листопад 1986 року у позивача відповідно довідки №133),за період 1986-1990 років на показник середньомісячної заробітної плати робітників та службовців, зайнятих у галузях національної економіки, згідно з додатком 1 до постанови Кабінету ОСОБА_4 України від 20 листопада 2003 р. № 1783 "Про заходи щодо поліпшення пенсійного забезпечення громадян" (Офіційний вісник України, 2003 р., № 47, ст. 2431), за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати, за період 1986-1990 років (179.00 у 1986 році). Розмір відшкодування фактичних збитків визначається як відсоток втрати працездатності, визначений органами медико-соціальної експертизи.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України “Про судоустрій і статус суддів” встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

У пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини «Щокін проти України» (№ 23759/03 та № 37943/06) зазначено про те, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Говорячи про «закон», стаття 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року посилається на ту саму концепцію, що міститься в інших положеннях цієї Конвенції (див. рішення у справі «Шпачек s.r.о.» проти Чеської Республіки» (SPACEK, s.r.o. v. THE CZECH REPUBLIC № 26449/95). Ця концепція вимагає, перш за все, щоб такі заходи мали підстави в національному законодавстві. Вона також відсилає до якості такого закону, вимагаючи, щоб він був доступним для зацікавлених осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні (див. рішення у справі «Бейелер проти Італії» (Beyeler v. Italy № 33202/96).

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов’язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету ОСОБА_4 Європи щодо якості судових рішень обов’язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов’язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки гуртуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, повно і всебічно з'ясовані обставини в адміністративній справі з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують з наведених вище підстав.

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч.1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення-без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, рішення або ухвалу-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. 243, 250, 310, 315, 321 ,323,325,328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Липоводолинського районного суду Сумської області від 02.08.2018 по справі № 581/913/17 залишити без змін

ОСОБА_2 набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6 Повний текст постанови складено 16.10.2018.