Постанова № 77127804, 13.09.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 вересня 2018 рокусправа № П/811/1066/17

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Сафронова С.В.

судді: Чепурнов Д.В., Мельник В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Царьової Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року

у адміністративній справі № П/811/1066/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

в с т а н о в и л а :

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта", визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області: №0003601202 (форма "Ш") від 22.11.2016 року про застосування штрафних санкцій (20%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 826 625,67 грн.; № 0003611202 (форма "Ш") від 22.11.2016 року про застосування штрафних санкцій (10%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 382 058, 36 грн.; і від 02.12.2016 року №0003661202 (форма "Ш") про застосування штрафних санкцій (10%) за несвоєчасну сплату рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення у розмірі 343 165, 03 грн. Крім того, судом присуджено на користь ТОВ ВКФ "Велта" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 23277,75 грн. (двадцять три тисячі двісті сімдесят сім гривень сімдесят п'ять копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Новоукраїнської ОДНІ ГУ Державної фіскальної служби у Кіровоградській області

Зазначене рішення суду першої інстанції оскаржено відповідачем по справі з підстав помилкового застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, що призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення по суті, яке просить скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені вимог позивача.

Апеляційна скарга відповідача мотивована помилковістю висновку суду першої інстанції про безпідставність проведення відповідачем камеральної перевірки даних, задекларованих ТОВ ВКФ «Велта» у податковій звітності рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, оскільки відповідно до положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні перевірки, якими згідно пп.75.1.1 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України вважаються перевірки, що проводяться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального, а предметом камеральної перевірки може бути також своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Апелянт вказує, що перевірку своєчасності сплати ТОВ ВКФ «Велта» рентної плати за користування надрами, було проведено відповідно п.76.3. ст.76 ПКУ з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, і під час перевірки контролюючий орган керувався інформацією податкової звітності платника податків з якої саме і було встановлено, що ТОВ ВКФ «Велта» самостійно задекларував суми грошового зобов'язання, по яким несвоєчасно сплатив рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, так: за результатами 1 кварталу 2016 року податковою декларацією з рентної плати № 9072326200 від 06.05.2016 року з терміном сплати - 20.05.2016 року, рентна плата позивачем фактично сплачена - 16.06.2016 року; за результатами 2 кварталу 2016 року податковою декларацією з рентної плати № 9140142401 від 09.08.2016 року з терміном сплати - 19.08.2016 року, рентна плата позивачем фактично сплачена - 01.12.2016 року; і за 3 квартал 2016 року податковою декларацією з рентної плати № 9211893917 від 08.11.2016 року з терміном сплати - 19.11.2016 року, рентна плата позивачем фактично сплачена - 01.12.2016 року, що й стало підставою для застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 20 відсотків податковим повідомленням-рішенням №0003601202 від 22.11.2016 р., та у розмірі 10 відсотків податковими повідомленнями-рішеннями №0003611202 від 22.11.2016 р. і № 0003661201 від 02.12.2016 р., і позивач по справі не спростовує пропущення строку сплати узгодженого зобов'язання по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.

Заслухавши пояснення сторін по справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши за матеріалами справи повноту встановлення судом фактичних обставин по справі і правильність застосування до спірних правовідносин норм матеріального права, якими регулюються спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволення, а рішення суду - скасуванню з прийняттям у справі іншого рішення, виходячи з нижченаведеного.

Судом першої та апеляційної інстанцій встановлено, і матеріалами справи підтверджено, що оскаржувані позивачем у цій справі податкові повідомлення рішення №0003601202 (форма "Ш") від 22.11.2016 року (а.с.10), № 0003611202 (форма "Ш") від 22.11.2016 року (а.с.12) та №0003661202 (форма "Ш") від 02.12.2016 року (а.с.14) були винесені Новомиргородським відділенням Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області з урахуванням долучених до цих податкових повідомлень-рішень «розрахунків штрафних санкцій» (а.с.11, 13, 15), які були здійснені за результатами проведених у листопаді та у грудні 2016 року камеральних перевірок задекларованих ТОВ ВКФ «Велта» даних у податковій звітності за І квартал ІІ квартал і ІІІ квартал 2016 року рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, про що складалися акти перевірок № 320/30912734 від 22.11.2016 р. і № 377/30912734 від 02.12.2016 р.

Таким чином, саме за результатом проведених камеральних перевірок було встановлено несвоєчасність сплати позивачем податкових зобов'язань згідно податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2016 року, за П квартал 2016 року та за III квартал 2016 року, що й стало підставою для нарахування позивачу згідно п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України штрафної санкції в загальній сумі 1 208 684,03 грн., в т.ч.: за затримку до 30 календарних днів включно (10 % погашеної суми податкового боргу) в сумі 382 058,36 грн.; більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання (20 % погашеної суми податкового боргу) - 826 625,67грн., і в сумі 343 165,03 грн. за затримку до 30 календарних днів включно (10% погашеної суми податкового боргу).

Позивач по цій справі не спростовує наявну у нього на час проведення камеральної перевірки заборгованості по сплаті узгодженої суми згідно податкових декларацій з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за І квартал 2016 року, за П квартал 2016 року та за III квартал 2016 року, а сума вказаної заборгованості позивача, що була виявлена контролюючим органом під час камеральної перевірки, підтверджена також заявами ТОВ ВКФ «Велта» про розстрочення грошових зобов'язань (боргу) по рентній платі (а.с.36-39), на які позивач посилався під час оскарження податкових повідомлень-рішень №0003601202, № 0003611202 та №0003661202 в адміністративному порядку до Головного управління ДФС у Кіровоградській області (а.с.16-21) та до Державної фіскальної служби України (а.с.25-31) з підстав: - позбавлення права для надання зауважень до актів перевірки, які позивач отримав лише 31.12.2016 р. (а.с.208-209), але на підставі яких з порушенням п.86.8 ст.86 Податкового кодексу було винесено податкові повідомлення-рішення; - та неврахування заяв про розстрочення грошових зобов'язань (боргу) по рентній платі і відсутності відмови контролюючого органу у розстроченні цих зобов'язань, що дає підстави вважати про погодження контролюючого органу застосування режиму розстрочення грошових зобов'язань ТОВ ВКФ «Велта», та відповідно свідчить про безпідставність застосування до позивача штрафних санкцій.

За вказаними скаргами позивача Головним управлінням ДФС у Кіровоградській області та Державною фіскальною службою України приймалися Рішення (а.с.22-24, 32-34), якими позивачу відмовлено в задоволені його вимог з посилання на відповідні положення Податкового законодавства.

Проте, позивач звертаючись до суду з позовом у цій справі, послався на ті ж самі факти та обставини, які наводилися ним у скаргах до Головного управління ДФС у Кіровоградській області та до Державної фіскальною службою України, з переліку яких як підставу для скасування оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень суд першої інстанції узяв до уваги лише: порушення відповідачем вимог п.86.6, п.86.7 ст.87 ПК України, які полягають у позбавлені позивача права на подання заперечень на Акт перевірки та додаткових документів, оскільки податкові повідомлення-рішення прийняті в той же день коли складено Акти перевірки.

Інші, наведені позивачем доводи, які стосуються безпідставності застосування штрафних санкцій внаслідок неврахування відповідачем заяв ТОВ ВКФ «Велта» про розстрочення грошових зобов'язань (боргу) по рентній платі і відсутності відмови контролюючого органу у розстроченні цих зобов'язань, що на думку позивача дає підстави вважати про погодження контролюючого органу застосування режиму розстрочення грошових зобов'язань ТОВ ВКФ «Велта» - під час розгляду спору у цій справі в суді першої інстанції було спростовано долученими до матеріалів справи листами ГУ ДФС у Кіровоградській області від 10.06.2016, від 16.06.2016 та від 18.10.2016 (а.с.98-99, 101-102, 106-107) якими позивач повідомлявся про відмову у розстроченні грошових зобов'язань з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, про що зазначено в рішенні суду першої інстанції (а.с.219 оборот), саме з урахуванням чого суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги хибні сподівання позивача на задоволення поданих ним заяв про розстрочення грошових зобов'язань (боргу) по рентній платі, які за висновком суду не можуть бути підставою для не нарахування позивачу штрафних

Водночас, суд першої інстанції без відповідних обґрунтувань з боку позивача, визначив самостійно дві окремі підстави для скасування оскаржуваних позивачем у цій справі податкових повідомлень-рішень №0003601202, № 0003611202 та №0003661202, якими є:

- порушення відповідачем строку проведення камеральної перевірки протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, як це визначено п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України та у п. 2.5.1. Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця, затверджених наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. № 165 (далі - Методичні рекомендації), який вказує на складення Акту про результати камеральної перевірки у вигляді відповідного зразка, який наведено у додатку №2 у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності;

- проведення відповідачем камеральної перевірки своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового зобов'язання, що відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України є предметом документальної, а не камеральної перевірки, що за висновком суду свідчить про проведення спірної перевірки не у спосіб, передбачений Законом.

Судова колегія визнає вищенаведені висновки суду першої інстанції, які стосуються підстав для задоволення вимог позивача у цій справі - помилковими та такими, що суперечать положенням Податкового законодавства України.

Досліджуючи питання порушення контролюючим органом 30-денного строку проведення камеральних перевірок податкової звітності позивача по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення за І квартал ІІ квартал і ІІІ квартал 2016 року, внаслідок проведення яких складалися акт № 320/30912734 від 22.11.2016 р. і акт № 377/30912734 від 02.12.2016 р., судова колегія звертає увагу на те, що обмеження часом проведення камеральних перевірок контролюючим органом містить лише розділ V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу, що саме і пояснює посилання суду першої інстанції в своєму рішенні на п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України.

Судова колегія вважає вищенаведену позицію суду першої інстанції помилковою, оскільки положеннями п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України регулюються лише відносини, що виникають у сфері справляння податку на додану вартість, та відповідно не розповсюджується на інші види загальнодержавних та місцевих податків і зборів, по яким податкові декларації (розрахунки) приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників, і камеральній перевірці вони підлягають тільки після реєстрації в органі ДПС служби, що також стосується і податкових декларацій з рентної плати позивача за користування надрами № 9072326200 від 06.05.2016 р. за 1 квартал 2016 р., № 9140142401 від 09.08.2016 р. за 2 квартал 2016 р., та № 9211893917 від 08.11.2016 р. за 3 квартал 2016 р.

При цьому, судова колегія зазначає, що граничних часових меж проведення камеральних перевірок податкових декларацій з рентної плати позивача за користування надрами, як це визначено у розділі V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу, не існує. Таке обмеження випливає лише з положень статті 102 ПК зі строком у 1095 днів.

Періодичність проведення камеральних перевірок чинним законодавством також не визначена, відповідно, податковий орган може проводити таку перевірку після кожного подання платником податків декларації (розрахунку). Таким чином строки проведення камеральних перевірок залежать від строків подачі звітності за конкретний період

Податкові декларації (розрахунки) щодо окремих видів загальнодержавних та місцевих податків і зборів приймаються без попередньої перевірки зазначених у них показників. Камеральній перевірці вони підлягають тільки після реєстрації в органі ДПС служби (лист ДПАУ від 21.06.2011 р. № 17197/7/15-0617). Цей припис стосується: - екологічного податку; - рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктоводами, транзитне транспортування трубопроводами природного газу та аміаку територією України; - рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, які видобуваються в Україні; - плати за користування надрами; - місцевих податків і зборів (по яким чинним законодавством встановлено подання податкових декларацій (розрахунків); - плати за землю; - фіксованого сільськогосподарського податку; - збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ; - збору за користування радіочастотним ресурсом України; - збору за спеціальне використання води; - збору за спеціальне використання лісових ресурсів.

Посилання суду першої інстанції на пункт 2.1 наказу N 165 (Методичні рекомендації N 165) є некоректним, оскільки цей наказ на порушення вимог Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 квітня 2005 року N 34/5, не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України, не є нормативним актом, який встановлює права та обов'язки сторін, а відтак його положення не мають обов'язкової сили.

Відповідно до наведеного, судова колегія не вбачає порушень з боку відповідача в частині проведення у листопаді та у грудні 2016 року камеральних перевірок податкової звітності позивача по рентній платі за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення поза межами 30-денного строку після реєстрації в позивачем в органі ДПС декларацій за І квартал ІІ квартал і ІІІ квартал 2016 року.

На спростування висновків суду першої інстанції стосовно іншої частини доводів позивача щодо протиправності оскаржуваних у цій справі податкових повідомлень-рішень Новомиргородського відділення Новоукраїнської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області, судова колегія зазначає, що предметом контролю при проведенні камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій (розрахунків), і відповідно камеральна перевірка може проводитися виключно на підставі даних, вказаних у звітності та що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, а документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки) за якими в тому числі перевіряється своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зазначені в податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Наведені в ст.76 ПКУ вимоги до камеральної перевірки означають лише те, що податковим законодавством не передбачена перевірка бухгалтерських документів, реєстрів, договорів та тощо під час проведення камеральної перевірки, також як і передбачено витребування контролюючим органом будь-яких документів від платника податків до початку проведення камеральної перевірки і під час її проведення.

Тобто, під час камеральної перевірки насамперед перевіряється логіка форми, арифметика, а також звертається увага на відповідність форми самої декларації, наявність усіх додатків, підписів та правильність заповнення показників.

При цьому, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних і т.д.

Згідно з пунктом 76.2 цієї ж статті порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу, пунктом 86.2 якої передбачено, що за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами податкового органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. У той же час, результати такої камеральної перевірки можуть стати в подальшому приводом для запиту щодо надання певних пояснень, документів і навіть до наступних перевірок інших видів (як правило, позапланових), проте і в цьому випадку податковий орган має право за результатом камеральної перевірки платника податків самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Оскільки у даній справі, що розглядається, суд першої інстанції визнав протиправними дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень-рішень за результатами камеральної перевірки, проведеної задля з'ясування питань своєчасності сплати рентної плати за користування надрами, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати ухвалене у цій справі рішення суду першої інстанції, та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову ТОВ ВКФ фірма "Велта" в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 312, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

П о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області - задовольнити, рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року - скасувати та прийняти нове рішення

Відмовити у задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Велта" до Новоукраїнської об'єднаної державної податкової інспекції ГУ ДФС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень - в повному обсязі

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов

Суддя: В.В. Мельник