Рішення № 77126557, 12.10.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12.10.2018 Справа №607/15977/18

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді - Позняка В.М.,

за участю секретаря с/з - Осів І.В., позивача - ОСОБА_2, її представника - ОСОБА_3, відповідача - ОСОБА_4, його представника - ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2018 року позивач ОСОБА_2 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 780 гривень щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з індексацією, починаючи з дати подання заяви і до досягнення дитиною повноліття, а також стягнути з відповідача витрати за надану правову допомогу.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що в них з відповідачем є спільна дитина - син ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. 04 січня 2016 року шлюб між ними розірвано, однак відповідач продовжує проживати у її будинку. Ще до розірвання шлюбу відповідач не приймав участі у матеріальній підтримці їхніх дітей (у сторін є ще один повнолітній син). ОСОБА_4 ніде не працює з 2014 року, не має доходів. Вказує, що вона офіційно працювала у ПП «Ангеліна», однак у зв'язку з нестачею коштів на утримання дітей змушена була періодично їздити на заробітки. За весь час її перебування за кордоном відповідач коштів на утримання дітей не надавав. З цих підстав просить позов задовольнити.

Ухвалою судді від 17 серпня 2018 року відкрито провадження у вказаній цивільній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому останній проти позову заперечив. Вказує, що він проживає із дитиною, що підтверджується довідкою Великобірківської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області, та бере участь в її утриманні, тому підстав для стягнення аліментів немає.

У судовому засіданні позивач позов підтримала та просила його задовольнити. Окрім того, суду вказала, що відповідач продовжує проживати в будинку її матері, не працює, грошей на утримання дитини, на харчування та одяг не надає, вона сама все купляє, хоча в відповідача є будинок, два автомобілі, сільськогосподарська техніка.

Представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у ньому, та просила його задовольнити, та стягнути документально підтверджені витрати на правничу допомогу в розмірі 800 гривень.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що він до 2016 року працював, все купляє, займається дитиною. Вказує, що коли позивач перебувала за кордоном, оплачував комунальні послуги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази, встановив такі обставини:

Сторони з 17 вересня 1999 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 січня 2016 року.

Як вбачається з свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 18 червня 2014 року, виданого Великобірківською селищною радою Тернопільського району Тернопільської області, 09 червня 2014 року у сторін народився син - ОСОБА_6.

Судом встановлено, що не заперечується сторонами, що неповнолітній ОСОБА_6 проживає за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з довідки № 1520 від 19 липня 2018 року, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, перебуває на реєстраційному обліку по АДРЕСА_2, відповідно до власноручно написаної заяви та акту опитування сусідів від 19 липня 2018 року з 1999 року і по даний час проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1, разом з своїми дітьми: сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, та сином ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, в житловому будинку, власником якого є ОСОБА_2.

Викладені в довідці обставини підтверджуються актом-орпитуванням сусідів по встановленню факту проживання без реєстрації громадянина ОСОБА_4 разом з своїми дітьми: сином ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6 та сином ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, від 19 липня 2018 року.

Згідно довідки № 15 від 22 серпня 2018 року, виданої Дошкільним навчальним закладом дитячий ясла-сад смт. Великі Бірки Тернопільського району Тернопільської області, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, відвідує ДНЗ смт. В. Бірки Тернопільського району Тернопільської області з 07 серпня 2017 року. ОСОБА_4 вчасно приводив дитину в дитячий садок, дитина завжди акуратно одягнена. Батько дотримувався режиму дня для дитячого садка і правил для батьків, цікавився поведінкою дитини, навчально-виховною діяльністю, брав активну участь у різних навчально-виховних заходах закладу та у навчанні та вихованні сина.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є сином сторін по справі, та вказав, що тато здебільшого купляє одяг для меншого брата, водить брата в садок, купляв продукти додому, вони з батьком робили ремонти в садочку. Вказав, що мама не дозволяє татові варити їсти, деколи б'є брата. Тато підзаробляє на сервісі, машинах, на будівництві. Він на даний час більше спілкується з татом.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 пояснив, що він є братом відповідача. Вказує, що брат проживає з колишньою дружиною, їздить з дітьми на базар, в Подоляни, водить в садочок. Позивачка сім місяців була за кордоном. Зазначає, що брат має тимчасові підзаробітки, у нього є машини, купив будинок.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що він є товаришем відповідача, знає його як хорошого тата, який любить дітей, зустрічав його не раз на базарі, варить їсти.

Згідно із вимогами ст. 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до вимог ч. 1, ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 17 Постанови № 3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з вимогами ст. 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно із ч. 1 ст. 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що неповнолітній син сторін - ОСОБА_6 після розірвання шлюбу між батьками залишився проживати у будинку матері за адресою: АДРЕСА_1 разом з позивачем - ОСОБА_2.

Як встановлено в судовому засіданні, домовленості щодо виконання обов'язку утримувати дитину між батьками не досягнуто, у зв'язку з чим у позивачкою реалізовано право на звернення до суду з відповідним позовом.

Той факт, що відповідач після розірвання шлюбу залишився проживати у будинку позивачки не виключає її права на стягнення з нього аліментів на утримання дитини в судовому порядку, оскільки як уже було встановлено, між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів на дитину, дитина проживає у будинку матері, а відповідач проживає у вказаному будинку без реєстрації.

При визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище дитини - ОСОБА_6, те, що позивачка, на утриманні якої знаходиться неповнолітній, на даний час офіційно не працює, стан здоров'я неповнолітнього, майновий стан відповідача, який є працездатним, має рухоме та нерухоме майно, однак офіційно не працює, відсутність у нього інших осіб на утриманні, а також те, що спосіб стягнення аліментів визначається за вибором того з батьків, разом з яким проживає дитина, суд вважає, що розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_4 на утримання неповнолітнього сина необхідно визначити у розмірі 780 гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягувати з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

При цьому, суд враховує, що згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2018 рік» прожитковий мінімум на дітей віком до 6 років на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2018 року - 1492 гривні, з 1 липня - 1559 гривень, з 1 грудня - 1626 гривень.

Таким чином, розмір аліментів в сумі 780 гривень на місяць є мінімальним гарантованим розміром аліментів на одну дитину, оскільки становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Щодо відшкодування витрат за надану правову допомогу слід зазначити наступне.

Згідно з вимогами ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи . До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати , в тому числі, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до вимог ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу в розмірі 800 гривень предстанвиком позивача надано ордер серії ХМ №013488, виданий адвокатом ОСОБА_3 на представництв в суді інтересів ОСОБА_2 від 15 серпня 2018 року; договір про надання правової допомоги, укладений між адвокатом ОСОБА_3 та ОСОБА_2; додаток № 1 до договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 по справі про стягнення аліментів, в якому вказано наступну вартість послуг: підготовка позовної заяви - 500 грн., участь у судових засіданнях - 300 грн.; квитанції про оплату послуг адвоката від 15 серпня 2018 року у розмірі 500 гривень та від 12 жовтня 2018 року у розмірі 300 гривень.

Таким чином, суд вважає, що витрати позивача на професійну правничу допомогу адвоката належним чином підтверджені договором про надання такої допомоги, укладеним із адвокатом ОСОБА_3, ордером, розрахунком наданих та отриманих послуг, квитанцією про оплату таких послуг адвокату позивачем, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 800 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Окрім того, в силу вимог статті 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення із ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 аліментів на неповнолітню дитину в межах суми платежу за один місяць слід допустити до негайного виконання.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 133, 141, 263, 265, 268, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, ст. ст. 180-184 Сімейного кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 (зареєстрований АДРЕСА_2, проживає АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) в користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_10, в розмірі 780 грн. щомісяця, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 16 серпня 2018 року і до досягнення повноліття, а також 800 гривень понесених судових витрат.

Стягнути із ОСОБА_4 в користь держави судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 16 жовтня 2018 року.

Головуючий суддяВ. М. Позняк