Рішення № 77125757, 16.10.2018, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 591/5510/18

Провадження № 2/591/2697/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2018 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого – судді Шелєхової Г.В.

за участю секретаря судового засідання – Бондар С.М.

позивача – ОСОБА_1

представника 3-ї особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу№591/5510/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, який діє в своїх інтересах та інтересах малолітньої ОСОБА_4, третя особа – Служба у справах дітей Сумської міської ради про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач свої вимоги мотивує тим, що вона є власником 38/100 частини житлового будинку за адресою: м. Суми, вул. Над’ярна, буд. 66. В будинку, крім позивача зареєстровані його дружина ОСОБА_5, син ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4 Відповідач та його донька ОСОБА_4 з 2008 року в будинку не мешкають, не здійснюють оплату за комунальні послуги, не несуть інших витрат по утриманню житла, не приймають участі у веденні спільного побуту. Через вказані обставини позивач несе зайві витрати по утриманню власності. Тому просить суд визнати ОСОБА_3 та його доньку такими, що втратили право користування житловим приміщенням за адресою: м. Суми, вул. Над’ярна, буд. 66.

Позивач позов підтримав, пояснив, що відповідач не проживає в будинку понад 10 років.

Відповідач подав письмову заяву про слухання справи у його відсутність, позов визнав, просив задовольнити.

Представник Служби у справах дітей Сумської міської ради надав суду висновок про розв»язання спору, згідно якого вважає, що позов підлягає задоволенню. В судовому засіданні позов підтримав.

Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16 жовтня 2018 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вислухавши пояснення з’явившихся учасників, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 38/100 частини житлового будинку № 66 по вул. Над’ярна в м. Суми, що підтверджується копією договору купівлі-продажу (а.с.8-9)

В спірному житлі зареєстровані: ОСОБА_1, його дружина ОСОБА_5 син ОСОБА_3, онука ОСОБА_4, що підтверджується довідкою №14.03-08/16255 від 5 вересня 2018 року (а.с.10).

В процесі розгляду справи встановлено, що відповідач разом з донькою ОСОБА_4 з 2008 року в спірномужитлі фактично не проживають, перешкод в користуванні житлом їм ніхто не чинить, їх особисті речі в житлі відсутні. Участі у проведенні оплати комунальних послуг та утриманні житла відповідач не приймає.

Відповідач в письмовій заяві позов визнав, просив задовольнити, пояснив, що дійсно з донькою у спірному житлі не проживають.

Згідно із ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Вирішити проблему в позасудовому порядку позивач позбавлений можливості, оскільки відповідач мешкає поза межами України.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Суд, вважає, що право позивача на вільне користування та розпорядження належним йому житлом порушується та підлягає захисту.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог про визнання ОСОБА_3 та його доньки ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житлом за адресою: м. Суми, вул. Над’ярна, буд. 66.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 321, 386, 405 , 391 ЦК України, 2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141, 258, 259, 264, 265, 273 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_6 Івановича задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2), та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрована за адресою: м. . Суми вул. Над’ярна, буд. 66) такими, що втратили право користування будинком за адресою: м. Суми, вул. Над’ярна, буд. 66.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до апеляційного суду Сумської області шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Зарічний районний суд м. Суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 16 жовтня 2018 року.

Суддя Г.В. Шелєхова