Постанова № 77125541, 10.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1575/18

Номер справи місцевого суду: 494/607/17

Головуючий у першій інстанції Римар І. А.

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря - Фабіжевської Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Березівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення авансу,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2017 року ОСОБА_3 звернулася до суду з зазначеним позовом. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_3 зазначала, що в лютому 2017 року уклала усну угоду з ОСОБА_2 щодо купівлі квартири АДРЕСА_1, оскільки ОСОБА_2 запевняла, що квартира належить їй, однак документи про право власності на квартиру відсутні, після виготовлення необхідних документів повинно бути укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу. 19.02.2017 року в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу квартири, ОСОБА_2 був переданий аванс у сумі 1000 доларів США, що станом на червень 2017 року еквівалентно - 26031 грн. Факт передачі грошей підтверджується розпискою відповідача, однак з її вини договір купівлі-продажу укладено не було, оскільки ОСОБА_2 не виготовила документи, необхідні для продажу квартири. Таким чином відповідач вирішила продати квартиру не оформивши за собою право власності, на вимогу щодо повернення сплаченого авансу ОСОБА_2 пообіцяла його повернути, але досі не сплатила кошти.

Посилаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просила задовольнити позов.

Рішенням Березівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2017 рокупозов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення авансу - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аванс в сумі 26031 грн. (двадцять шість тисяч тридцять одна грн.). Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 640 грн. (шістсот сорок грн.) та витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги, у сумі 500 грн. (п'ятсот грн.).

Вважаючи рішення суду незаконним, ОСОБА_2звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду, направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 п.2 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Розглядаючи справу по суті заявлених вимог, суд дав правову оцінку встановленим обставинам, але передчасно постановив судове рішення, яке, на думку колегії суддів, постановлено судом з порушенням норм процесуального права та суперечить вимогам ч.3 п.3 ст.376 ЦПК України, що є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Апелянт посилається на те, що вона неналежним чином повідомлена про час розгляду справи, що стало причиною несвоєчасного її прибуття до суду, який розглянув справу без її участі та постановив оскаржуване рішення.

Колегія вважає зазначену обставину обґрунтованою, оскільки вона підтверджена апелянтом у судовому засіданні та належним доказом на а.с.48.

Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення ОСОБА_2 отримала повідомлення про розгляд справи, яке отримано нею 05.09.2017 року під особистий підпис, та зі змісту якого вбачається, що справа буде розглянута 13.09.2017 року в Березівському районному суді.

Оскільки у зазначеному повідомленні не зазначено час розгляду справи, колегія вважає повідомлення ОСОБА_2 про розгляд справи таким, що не відповідає вимогам процесуального закону, порушує права апелянта та є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Вимога апелянта ОСОБА_2 в частині направлення справи до суду першої інстанції на новий розгляд є незаконною, оскільки не передбачена нормами процесуального закону, тому колегія суддів вважає за необхідне дослідити спірні правовідносини по суті та у відповідності з законом прийняти нове рішення.

Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 грошові кошти за квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_2, що підтверджується розпискою (а.с.4,16).

Будь-яких заперечень від відповідача на адресу суду щодо протилежного не надходило.

У судовому засіданні позивач поясняла, що вказані кошти були надані ОСОБА_2 в рахунок майбутнього укладення договору купівлі-продажу вищевказаної квартири у якості авансу.

Згідно з ч.1 ст.546 ЦК України завдаток є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст. 570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Внесення завдатку як способу виконання зобов'язання може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке повинно було виникати на підставі договору купівлі-продажу нерухомості.

Відповідно до ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Оскільки договір купівлі-продажу квартири, який би за своєю формою та змістом відповідав вимогам закону, між сторонами у справі укладено не було, а сторони лише домовилися укласти такий договір в майбутньому, тому передані позивачем відповідачу гроші є авансом, який підлягає поверненню позивачу.

Частина 2 ст. 570 ЦК України встановлює презумпцію авансу, так як на відміну від завдатку аванс це лише спосіб платежу, він не виконує забезпечувальної функції за правилами ч.1 ст. 546 ЦК України, а виконує функцію попередньої оплати.

З цього випливає, що коли сторони хочуть визначити, що сплачена сума є завдатком, вони мають здійснити наступне.

По-перше, між сторонами має бути укладений договір, яким передбачаються зобов'язання сторін (сплата коштів боржником, та передання майна, надання послуг, тощо кредитором). Тобто це не може бути попередній договір, про укладення у майбутньому основного договору. Це має бути саме основний договір. В інакшому випадку сплачена сума коштів вважатиметься авансом.

По-друге, форма домовленості про сплату завдатку має бути письмова. Сторони можуть укласти окремо договір завдатку або передбачити його умови в основному договорі.

По-третє, сторони мають прямо зазначити, що сума грошей, що сплачується боржником у рахунок майбутніх платежів є завдатком.

Таким чином, за умови відсутності хоча б одного з трьох вищенаведених критеріїв відмінності передані однією стороною другій стороні грошові суми у рахунок належних за договором платежів є не завдатком, а авансом.

Суттєва відмінність авансу від завдатку полягає в тому, що на аванс не покладено функцію забезпечувати взяте сторонами на себе зобов'язання незалежно від того, яка сторона відповідальна за невиконання зобов'язання, той хто отримав аванс, повинен його повернути.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладених в ухвалах Судової палати з цивільних справ від 26.02.2004, від 13.10.2005, а також від 21.06.2006 вбачається, що залишення завдатку особі, яка його одержала, або стягнення з неї подвійної суми завдатку застосовується в тих випадках, коли між сторонами було укладено договір, проте він не виконується з вини якоїсь із сторін. Якщо ж сторони домовились укласти договір, але відповідним чином його не оформили, сплачені в рахунок виконання договору платежі визнаються авансовими і повертаються в тому розмірі, в якому вони надавались.

Колегія вважає, що позивачем було передано відповідачу грошові кошти у сумі 1000 доларів США саме в якості авансу за продаж майнових прав на квартиру. Оскільки договір між сторонами не укладався, продаж майнових прав на квартиру не відбувся, відтак сума отриманого відповідачем авансу підлягає поверненню.

Відповідно до правової позиції ВСУ у справі за № 6-284цс17 від 01.03.2017р., згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що позов підлягає задоволенню, належні докази виконання відповідачем свого зобов'язання перед позивачем відсутні, а відтак позивачу необхідно повернути суму авансу у розмірі 1000 доларів США, що згідно з офіційним курсом НБУ становить 28081,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Рішення Березівського районного суду Одеської області від 13 вересня 2017 року- скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аванс в сумі 28081 грн. (двадцять вісім тисяч вісімдесят одна грн.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у сумі 640 грн. (шістсот сорок грн.) та витрати, пов'язані з наданням юридичної допомоги, у сумі 500 грн. (п'ятсот грн.).

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 12 жовтня 2018 року.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

М.М. Драгомерецький