Ухвала суду № 77125512, 08.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1547/18

Номер справи місцевого суду: 522/16734/18, 1-кс/522/17716/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мандрик В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мандрика В.О.,

суддів - Джулая О.Б., Копіци О.В.,

при секретарі - Подуст Т.П.,

за участю прокурора - Чередника Р.В., адвоката - ОСОБА_2, підозрюваного - ОСОБА_3, слідчого - Шведчикова К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який працює на посаді начальника управління організації митного контролю Одеської митниці ДФС, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задоволено частково клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_4, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17 листопада 2018 року, із визначенням застави у розмірі 2 500 000 (два мільйони п’ятсот тисяч) гривень, з покладанням обов’язків, в разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зазначив, що органом досудового розслідуванняОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а саме у одержанні неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 10 років, тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж своїми діями зможе вплинути на керівництво та працівників ПП «Аграрна компанія 2016» з метою зміни останніми показань та знищення доказів причетності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя дійшов висновку, що надані органом досудового розслідування до клопотання докази, у своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість оголошеної ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено. Керуючись положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, доводи прокурора, слідчий суддя, посилаючись на вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, зазначив в ухвалі, що у виключних випадках, має право призначити заставу яка перевищує максимальну межу, передбачену за відповідний злочин, і визнав за доцільне визначити розмір застави у кількості 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_2 зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою з таких підстав: слідчий суддя врахував припущення слідчого про нібито наявність ризиків, та прийняв рішення, без наведення доказів існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, що обмежує права підозрюваного, підозра в скоєнні інкримінованого ОСОБА_3 не обґрунтована, розмір застави є занадто великим та непомірним для підозрюваного, що також порушує його права.

З огляду на наведені доводи, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого , визначити розмір застави підозрюваному ОСОБА_3 в межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України.

В апеляційній скарзі підозрюваний ОСОБА_3 також просить скасувати ухвалу слідчого судді, оскільки процедура відкриття складу передбачена МК України і начальник управління не впливає на вирішення цього питання, а може лише готувати проекти документів. Крім того на його у нього є сім’я, дружина, троє дітей, пристарілі батьки, сам він є мистецтвознавцем, тривалий час працював в органах митної служби, де позитивно характеризується, є фахівцем митної справи і членом національної Спілки художників України.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримав доводи апеляційної скарги і просив її задовольнити, зазначивши, що в ухвалі слідчого судді не вказано, чим саме підозрюваний буде перешкоджати кримінальному провадженню, підозрюваного ОСОБА_3, який також підтримав доводи апеляційної скарги та наголосив на тому, що процедура відкриття складу передбачена МК України і начальник управління не вирішує цього питання, а може лише готувати проекти документів, до того він є мистецтвознавцем, вилучені ж картини з горища будинку, йому не належать, крім того він має батьків похилого віку, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, та наголосив, що підозра обґрунтована належними доказами, є свідчення ОСОБА_6, покази комісії про неможливість облаштування складу, підозрюваний на підставі ст. 63 Конституції України відмовився давати свідчення, інші працівники митниці до слідчого не з’явились, крім того зазначив, що у підозрюваного є нерухомість у Болгарії, дослідивши матеріали провадження, а також доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновків про таке. Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років. Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали випливає, що слідчий суддя, зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався та врахував їх при постановленні ухвали.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується, зокрема: заявою ОСОБА_6 від 21.05.2018 року, проколом допиту свідка ОСОБА_6, а також протоколом його додаткового допиту від 19.07.2018 року; копією заяви ПП «Аграрна компанія 2016» від 05.07.2016 року; протоколом огляду місця події від 18.09.2018 року; протоколом обшуку від 18.09.2018 року автомобіля, що перебуває у власності ОСОБА_3; протоколом огляду місця події від 18.09.2018 року, а саме, місця затримання ОСОБА_3 та його службового кабінету; копією протоколу затримання ОСОБА_7 від 18.09.2018 року; а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя визнав обґрунтованим посилання у клопотанні на докази, які доводять обґрунтованість підозри, тому апеляційний суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження є підстави вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Погоджуючись з висновками слідчого судді, щодо необхідності застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд також враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, а також, за допомогою зв’язків здобутих під час проходження служби в Одеській митниці ДФС, може впливати на свідків, а також на керівництво та працівників ПП «Аграрна компанія 2016» з метою зміни останніми показань та знищення доказів причетності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, буде вживати заходів, спрямованих на перешкоджання діяльності ПП «Аграрна компанія 2016» тим, самим перешкоджати роботі товариства. Крім того, прокурором під час розгляду клопотання надано матеріали, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано, що у судовому засіданні не доведена обґрунтованість підозри та не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлені.

Разом з тим, доводи захисника про те, що при визначенні розміру застави, слідчий суддя, невірно застосував норми кримінального процесуального закону, апеляційний суд вважає слушними.

Так, слідчий суддя, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 183 КПК України зазначив, що враховує особу підозрюваного, його майновий стан, характер кримінального правопорушення і вважав за необхідне визначити розмір застави з перевищенням меж передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Апеляційний суд вважає слушними доводи захисника про те, що слідчим суддею необґрунтовано визначений розмір застави, оскільки клопотання прокурора не містить належного обґрунтування необхідності визначення застави в розмірі, який перевищує передбаченіп. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в редакції від 06.12.2016 року, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи посилання слідчого в клопотанні на обґрунтування розміру застави, а також в ухвалі слідчого судді на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного кримінального правопорушення, його матеріальне становище, його відношення до висунутої підозри, колегія суддів погоджується з наявністю підстав для збільшення розміру застави, поза межами передбаченими п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Разом з тим, визначений слідчим суддею розмір застави у 2500000 грн, до того ж без посилання на кількість розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, виходячи з обставин даного кримінального провадження є дійсно, як правильно зазначено в апеляційних скаргах, непомірним.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційні скарги підозрюваного та його захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням розміру застави, що перевищує розмір, передбачений п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш м’які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційні скарги підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3– задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2018 року стосовно ОСОБА_3 – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартоюстроком на 60 (шістдесят) діб із визначенням розміру застави – задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів а саме, до 17.11.2018 року, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 570 (п’ятсот сімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 004 340 (один мільйон чотири тисячі триста сорок) гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ЄДРПОУ 02892913

Р/р 37311091005572 МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 08.10.2018 р., заставна сума за ОСОБА_3, судді Мандрик В.О., Копіца О.В., Джулай О.Б.,

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення підозрюваним визначеного колегію суддів розміру застави, покласти на нього строком на два місяці наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладання на підозрюваного, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України складає два місяці, з моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.О. ОСОБА_8 ОСОБА_9 Копіца