Ухвала суду № 77125305, 08.10.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1552/18

Номер справи місцевого суду: 522/16734/18, 1-кс/522/17712/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Мандрик В. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.10.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Мандрика В.О.,

суддів - Джулая О.Б., Копіци О.В.,

при секретарі - Подуст Т.П.,

за участю прокурора - Чередника Р.В., адвоката - ОСОБА_2, підозрюваного - ОСОБА_3, слідчого - Шведчикова К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2018 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зазначеною ухвалою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, що працює на посаді головного державного інспектора відділу організації митного контролю управління організації митного контролю Одеської митниці ДФС, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, а, кв. 88, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, задоволено частково клопотання слідчого в ОВС слідчого відділу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області ОСОБА_4, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме до 17 листопада 2018 року, із визначенням застави у розмірі у розмірі 850000 (вісімсот п’ятдесят тисяч) гривень, з покладанням обов’язків, в разі внесення застави, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Мотивуючи своє рішення, слідчий суддя, зазначив, що органом досудового розслідуванняОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, а саме у одержанні неправомірної вигоди за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням, відповідальність за яке передбачає позбавлення волі до 10 років, тому, з метою уникнення кримінальної відповідальності, він може знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а також незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню та вчинити інше кримінальне правопорушення, або ж своїми діями зможе вплинути на керівництво та працівників ПП «Аграрна компанія 2016» з метою зміни останніми показань та знищення доказів причетності ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до вчинення кримінального правопорушення.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного, слідчий суддя визначив необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, перешкоджати кримінальному провадженню.

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя дійшов висновку, що надані органом досудового розслідування до клопотання докази, у своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість оголошеної ОСОБА_3 підозри у вчиненні кримінального правопорушення. Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею не встановлено. Керуючись положеннями ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, доводи прокурора, слідчий суддя, посилаючись на вимоги ч. 5 ст. 182 КПК України, зазначив в ухвалі, що у виключних випадках, має право призначити заставу яка перевищує максимальну межу, передбачену за відповідний злочин, і визнав за доцільне визначити розмір застави у розмірі 850000 грн. В апеляційній скарзі, а також в доповненні до неї захисник ОСОБА_2 зазначив, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою з таких підстав: матеріали повідомлення про підозру не містять доказів того, що підозрюваний отримував або отримав неправомірну вигоду, задовольняючи клопотання прокурора, слідчий суддя не врахував, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом та застосовується лише у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, в ухвалі не містяться докази що підозрюваний має на меті уникати кримінальної відповідальності, переховуватися від органу досудового розслідування та суду, впливати на свідків, оскільки вони вже надали свідчення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, не врахував також слідчий судді особу підозрюваного, наявність постійного місця проживання та реєстрації, міцність соціальних зв’язків, наявність на утриманні малолітньої дитини, раніше не судимий, та також визначив непомірний для підозрюваного розмір застави.

З огляду на наведені доводи, захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк, що не перевищує 2 місяців, звільнити його негайно з-під варти в залі суду.

Заслухавши доповідача, підозрюваного та його захисника, які підтримали доводи апеляційної скарги і просили її задовольнити, зазначивши, що слідчий суддя необґрунтовано застосував у відношенні підозрюваного ОСОБА_3 винятковий запобіжний захід, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, та наголосив, що підозрюваний відмовлявся від дачі свідчень на підставі ст. 63 Конституції України, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновків про таке. Відповідно до приписів ч. ч. 1 та 2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду 1-ї інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо розгляд апеляційної скарги дає підстави для прийняття рішення на користь осіб, в інтересах яких апеляційні скарги не надійшли, суд апеляційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Згідно з приписами п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зі змісту мотивувальної частини ухвали випливає, що слідчий суддя, зазначених вище вимог кримінального процесуального закону дотримався та врахував їх при постановленні ухвали.

При розгляді зазначеного кримінального провадження, у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine) від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04 суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об’єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.

Обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується, зокрема: заявою ОСОБА_6 від 21.05.2018 року, проколом допиту свідка ОСОБА_6, а також протоколом його додаткового допиту від 19.07.2018 року; копією заяви ПП «Аграрна компанія 2016» від 05.07.2016 року; протоколом огляду місця події від 18.09.2018 року; протоколом обшуку автомобіля від 18.09.2018 року, що перебуває у власноті ОСОБА_5; протоколом огляду службового кабінету ОСОБА_3 від 18.09.2018 року; копією протоколу затримання ОСОБА_3 від 18.09.2018 року; а також іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя визнав обґрунтованим посилання у клопотанні на докази, які доводять обґрунтованість підозри, тому апеляційний суд вважає, що на даній стадії кримінального провадження є підстави вважати, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Погоджуючись з висновками слідчого судді, щодо необхідності застосування відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційний суд також враховує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме, можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки він обізнаний в тому, що підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, а також можливості незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні.

Більш того, апеляційний суд враховує, що відповідно до п.п. 34-36 рішення «Москаленко проти України» - обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла бути підставою для його першого взяття під вартою.

При цьому, апеляційний суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що слідчим суддею не враховано, що у судовому засіданні не доведена обґрунтованість підозри та не доведена наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Обставини, передбачені ч. 2 ст. 183 КПК України, що виключають можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, апеляційним судом не встановлені.

Разом з тим, апеляційний суд приходить до висновку про те, що доводи захисника про непомірність визначеного розміру застави, на порушення вимог кримінального процесуального закону заслуговують на увагу.

Так, слідчий суддя, посилаючись на приписи ч. 3 ст. 183 КПК України зазначив, що враховує особу підозрюваного, його майновий стан, характер кримінального правопорушення і вважав за необхідне визначити розмір застави з перевищенням меж передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Апеляційний суд вважає обґрунтованими доводи захисника про те, що слідчим суддею необґрунтовано визначений розмір застави у розмірі 850000 (вісімсот п’ятдесят тисяч) гривень, оскільки клопотання слідчого не містить належного обґрунтування необхідності визначення застави в розмірі, який перевищує передбаченіп. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України межі.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України в редакції від 06.12.2016 року, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Посилання в клопотанні а також в ухвалі слідчого судді на те, що ОСОБА_3, відповідно до його щорічної електронної декларації осіб уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2017 рік отримав заробітну плату у сумі 142235 грн., що надає підстави стверджувати, що ОСОБА_3 отримував щомісячно 11853 грн., а сума одержаної неправомірної вигоди у декілька разів перевищує місячну зарплату останнього, не дає підстави для збільшення розміру застави, поза межами передбаченими п.2 ч.5 ст.182 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу захисника задовольнити частково, скасувати ухвалу слідчого судді і постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання слідчого та застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків досудового розслідування із визначенням максимального розміру застави, передбаченого п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки більш м’які запобіжні заходи не достатні для запобігання встановленим ризикам та не забезпечать виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3– задовольнити частково, ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 20.09.2018 року стосовно ОСОБА_3 – скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді тримання під вартоюстроком на 60 (шістдесят) днів із визначенням застави – задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_3, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів а саме, до 17.11.2018 року, з визначенням розміру застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 процесуальних обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 140 960 гривень.

Підозрюваний, або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу на рахунок: Банківські реквізити; Депозитний рахунок для зарахування заставних сум

Отримувач: Апеляційний суд Одеської області, Код ЄДРПОУ 02892913

Р/р 37311091005572 МФО 820172; Банк отримувача: ДКСУ м. Київ

Призначення платежу: згідно ухвали суду від 08.10.2018 р., заставна сума за ОСОБА_3, судді Мандрик В.О., Копіца О.В., Джулай О.Б.

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти негайно після внесення застави у вказаному розмірі.

У разі внесення підозрюваним визначеного колегію суддів розміру застави, покласти на нього строком на два місяці наступні обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

- прибувати до органу досудового розслідування та суду за першою вимогою;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора та суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, чи суд про зміну свого місця проживання;

Роз'яснити підозрюваному (обвинуваченому), що відповідно до ч.ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Ухвала апеляційного суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Строк дії ухвали апеляційного суду в частині покладання на підозрюваного, обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України складає два місяці, з моменту внесення застави, але не більше строку досудового розслідування у зазначеному кримінальному провадженні. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області

В.О. ОСОБА_7 ОСОБА_8 Копіца